Вексель – безумовне письмове боргове зобов’язання, видане однією стороною (векселедавцем) іншій стороні (векселедержателеві), спла­ти­ти гроші в обговорений термін.

Депозитний і ощадний сертифікати – зобов’язання банку, що під­тверджує право власника сертифіката на одержання після настання встановленого терміну суми депозиту (внеску) і відсотків за ним.

Номінальна ціна – ціна, проставлена на цінному папері (для паперів, що мають бланки) або оголошена (для паперів, що існують у вигляді запису на рахунках). Для акцій визначається діленням вели­чини статутного капіталу на кількість випущених акцій, для облігацій – діленням суми позики на кількість облігацій.

Ціна первинного ринку (емісійна ціна, ) – ціна розміщення на пер­винному ринку, тобто ціна, за якою цінний папір реалізований емі­тентом першому її власникові. Первинне розміщення акцій може відбуватися або за номінальною ціною, або за ціною, вищою за но­мі­нальну. В останньому випадку утвориться так званий емісійний дохід, що збільшує власний капітал АТ і відображається на рахунку «До­датковий капітал».

Облігації можуть бути розміщені за ціною як вищою, так і нижчою за номінальну. Якщо емісійна ціна менша за номінальну, то ціна розміщення називається дис­контною або зі знижкою, а якщо більша – то продажем із премією.

Ринкова ціна – ціна вторинного ринку, тобто ціна наступних продажів цінного паперу, регульована, у першу чергу, попитом та про­позицією.

Ціна погашення – ціна, за якою облігація після закінчення терміну викуповується в інвестора (як правило, погашення здійснюється за номінальною ціною).

Курс цінного паперу характеризує співвідношення між ринковою ціною і номі­нальною в розрахунку на 100 одиниць номіналу:

Сукупний дохід по цінному паперу визначається як сума доходу від дивіденду (по акціях) або купонного доходу (по облі­га­ціях),  додаткового доходу (збитку) по облігаціях унаслідок різниці між емісійною і номінальною ціною, доходу (збитку) унаслідок різниці між ціною продажу і ціною придбання на вторинному ринку.

Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми

У курсах вивчення професійно-орієнтованих дисциплін студент більш докладно ознайомиться з законодавчою базою випуску і обігу цінних паперів в Україні, з їхніми основними особливостями, видами, порядком проведення біржових торгів та ін. У рамках же цього курсу розглядаються тільки головні аспекти визначення прибутковості най­важливіших видів дольових (акції) і боргових (облігації) цінних папе­рів. Ринок цінних паперів України не відноситься до розвинутих фон­дових ринків і представлений досить невеликою кількістю видів цін­них паперів: близько 98 % складають акції, векселі, облігації і депо­зитні сертифікати. Тому в межах даного курсу студентові досить вив­чити кількісну сторону масових процесів руху цінних паперів, що обертаються на ринку, до яких відносяться:

Порядок оцінки доходів по векселях і сертифікатах викладений у темі «Основи фінансово-економічних розрахунків». Для оцінки при­бутковості інших цінних паперів студентові варто розібратися у видах цін на них (наведено обмежене коло цін, необхідних для най­важ­ли­ві­ших розрахунків).

Абсолютною величиною доходу по цінному паперу виступає сукупний дохід (І_СД), що визначається як алгебраїчна сума доданків:

,

де  – дохід від дивіденду (по акціях) або купонний дохід (по облі­га­ціях);

 – додатковий дохід (збиток) по облігаціях унаслідок різниці між емісійною і номінальною ціною;

 – дохід (збиток) від зміни курсу, визначається як різниця між ціною продажу (Р_прод) і придбання (Р_придб) на вторинному ринку (І_кд = Р_прод – Р_придб).

Відносними показниками прибутковості є:

– сукупна прибутковість:

;

– ставка дивіденду (купонна ставка):

;

– рендит акції:

Якщо акція продана в середині фінансового року, то сума ди­ві­ден­ду поділяється між колишнім і новим власником пропорційно дням володіння акцією з розрахунку точного числа днів у періоді. Сума до­ходу покупця складає:

де  t – точне число днів із дня продажу до дня наступної виплати ди­відендів.

Рішення про інвестування приймається на основі припущення, що дохід по цінному паперу повинний бути еквівалентним доходові від розміщення коштів на рахунку в банку. Тому орієнтовна ринкова (курсова) ціна фінансового інструмента може бути оцінена по фор­мулі:

де і_б – ставка банківського відсотка.

Порівняння ефективності інвестицій у цінні папери з іншими ва­ріантами фінансових інвестицій здійснюється шляхом приведення при­бутковості будь-якої фінансової інвестиції до річної ефективної ставки відсотка:

Цей же розрахунок можна здійснювати не тільки по абсолютних даних про сукупний дохід і цінах, але і по відносних даних про курси:

де К_пог – курс погашення або продажу;

К_придб – курс придбання.