Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми та розв’язання типових задач

При вивченні розділу теми: “Статистика робочої сили і робочого часу” студентові варто звернутися до тематичної навчально-методичної розробки кафедри [5]. У названій навчально-методичній розробці розглянута методика обчислення показників статистики робочої сили й робочого часу на підприємствах і наведені рішення типових завдань.

Продуктивність праці оцінюється за допомогою прямих (виробіток) і обернених (трудомісткість) показників.

Показники середнього виробітку обчислюються за одну людино-годину , за один людино-день, за звітний період на одного робітникаі на одного працівника:

; ;;,

де - загальний обсяг виробленої всіма робітниками продукції за період;

- загальна кількість людино-годин, відпрацьованих усіма робітниками за період;

- загальна кількість людино-днів, відпрацьованих усіма робітниками за період;

- середня облікова чисельність робітників за період;

- середня облікова чисельність працівників (персоналу) за період.

Між переліченими показниками є взаємозв’язок:

; ;,

де - середня тривалість робочого дня в людино-годинах;

- середня тривалість робочого періоду (середнє число днів, відпрацьованих одним робітником за період),

- частка (питома вага) робітників у загальній чисельності працівників.

Натуральні показники рівня виробітку обчислюються тільки для однорідної продукції за формулами:

; ;

Вартісні показники рівня виробітку залежать від зміни цін на цю продукцію, тому за періодами часу вони обчислюються в однакових (порівнянних) цінах:

=;;

де – виробіток по продукції і-го виду;

–кількість виробленої продукції і-го виду;

–ціна і-го виду продукції (порівнянна в динаміці);

–витрати робочого часу за період, або середньооблікова чисельність персоналу підприємства;

–вартість і-го виду виробленої продукції;

- підсумок за кількістю виробленої однорідної продукції;

–загальна вартість усієї виробленої продукції (однорідної і неоднорідної);

- середній виробіток за усіма видами продукції.

Трудомісткість визначається, як показник обернений до виробітку:

; ;;

Динаміка продуктивності праці за одним окремим видом виробів вивчається з допомогою індивідуальних індексів виробітку:

.

Індекси різних показників виробітку пов’язані між собою такою ж залежністю, як і самі показники:

.

Загальні індекси середнього виробітку обчислюються за традиційною методикою індексів середнього рівня якісного показника.

Оскільки більшість продукції не є однорідною, то на практиці найчастіше використовуються загальні індекси виробітку, виміряного у вартісному вираженні:

= :.

Трудомісткість для окремих видів продукції вимірюється в людино-годинах і є показником більш однорідним, ніж виробіток, тому за кількома видами неоднорідної продукції обчислюються трудові індекси продуктивності праці (як обернені індекси трудомісткості):

а) оскільки продуктивність праці є оберненим показником до трудомісткості, то агрегатний індекс продуктивності праці можна обчислити так:

Таке обчислення можливе на виробництвах, де ведеться окремий облік витрат робочого часу на кожен вид випущеної продукції.

б) загальний індекс виробітку по неоднорідній продукції можна обчислити і як середній арифметичний зважений із індивідуальних індексів виробітку за окремими видами виробів:

.

Вплив окремих факторів на загальний середній виробіток персоналу за період визначається методом абсолютних або відносних різниць на основі записаних вище взаємозв’язків між показниками виробітку. Наприклад:

а) зміна виробітку персоналу під впливом зміни частки робітників:

або ;

б) зміна виробітку персоналу під впливом зміни виробітку робітників:

або .

Статистична звітність форми № 1 – ПВ “Звіт з праці” містить показники витрат на оплату праці в сумах “брутто” (включаючи всі податки і обов’язкові виплати із заробітної плати конкретних осіб), але працівникам виплачується заробітна плата “нетто” (без прибуткового податку та інших відрахувань).

Середня заробітна плата одного штатного працівника за період в цілому по підприємству обчислюється діленням фонду оплати праці тільки штатних працівників на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу.

Середня заробітна плата в еквіваленті повної зайнятості обчислюється діленням фонду оплати праці усіх працівників на середньооблікову чисельність усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості.

Загальний дохід працівника крім заробітної плати включає ще й інші доходи, дивіденди, проценти.

Показники середньої заробітної плати, як і показники виробітку розраховуються за одну відпрацьовану людино-годину, за один людино день і за період на одного робітника або працівника:

• середньогодинна: ;

• середньоденна: ;

• середня за період ,

де - відповідно годинний, денний і повний фонди заробітної плати.

Так як показники середньої заробітної плати розраховуються на основі різних фондів, то взаємозв’язок між ними виглядає так:

; ,

де - коефіцієнт доплат до денного фонду заробітної плати;

- коефіцієнт доплат до повного (місячного, квартального, річного) фонду заробітної плати.

На основі вказаних взаємозв’язків здійснюється розрахунок впливу факторів на динаміку показників середньої заробітної плати за допомогою методів абсолютних або відносних різниць, як це було вище показано на прикладі показників виробітку.

Такий же взаємозв’язок існує і між індексами відповідних показників.

Аналіз середнього рівня заробітної плати за складними сукупностями виконують за допомогою індексів змінного, постійного складу та структурних зрушень.

Ефективність оплати праці вивчається у взаємозалежності її від продуктивності праці і оцінюється за допомогою коефіцієнтів випередження (відставання) і еластичності.

Коефіцієнт випередження (відставання) обчислюється як відношення темпу зростання (індексу) виробітку до темпу зростання (індексу) заробітної плати (або навпаки). Значення більше за одиницю (100%) інтерпретується як випередження, а значення менше за одиницю (100%) як відставання одного показника порівняно з другим на відповідний відсоток.

Коефіцієнт еластичності обчислюється як відношення темпів приросту середньої заробітної плати (у %) до темпів приросту виробітку (у %) і показує, на скільки процентів змінюється заробітна плата при зміні продуктивності праці на один процент.

Аналіз загальної суми витрат на оплату праці передбачає визначення абсолютної та відносної суми економії (перевитрати) коштів порівняно з планом (кошторисом).

Абсолютна економія (перевитрата):

Відносна економія (перевитрата)

,

де – фонд заробітної плати;

- обсяги виробництва у порівнянних цінах

–плановий коефіцієнт еластичності фонду заробітної плати від обсягів виробленої продукції