- •Проектування баз даних
- •Розглянуто та рекомендовано для друку на засіданні
- •1. Концептуальне проектування навчальної бази даних „Нерухомість”
- •Специфікація вимозі представлення користувача „Інспектор”
- •Вимоги до даних
- •Вимоги до транcакцій
- •Застосування методології концептуального проектування баз даних
- •Визначення кардинальності і рівня участі окремих типів зв'язків
- •Використання er-діаграм
- •Таблиця 1.2. Атрибути, які належать сутностям
- •Документування виділених атрибутів
- •Етап 1.4. Визначення доменів атрибутів
- •Документування доменів атрибутів
- •Етап 1.5. Визначення атрибутів, що є потенційними і первинними ключами Визначення потенційних ключів і вибір первинних ключів
- •Таблиця 1.3. Сутності і їх первинні й альтернативні ключі
- •Документування ключів
- •Етап 1.6. Спеціалізація/генералізація типів сутностей
- •Етап 1.7. Створення діаграми „сутність-зв'язок”
- •Етап 1.8. Обговорення локальної концептуальної моделі даних із користувачами
- •Додаток 1.1 Відомості про типи сутностей, які поміщено в документацію для уявлення користувача „Інспектор” програми „Нерухомість”
- •Додаток 1.2. Зведення про типи зв'язків, поміщені в документацію для представлення користувача „Інспектор” програми „Нерухомість”
- •Додаток 1.3. Зведення про домени атрибутів, поміщених у документацію для представлення користувача „Інспектор” програми „Нерухомість”(вибірково)
- •Додаток 1.4. Зведення про атрибути, поміщені в документацію для представлення користувача „Інспектор” програми „Нерухомість”
- •Додаток 1.5. Умовні позначення на er-діаграмах
- •Додаток 1.7. Перелік варіантів курсових робіт
- •Список літератури
У К О О П С П І Л К А
ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ
КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ КІБЕРНЕТИКИ
Проектування баз даних
Бази даних та інформаційні системи
Частина 1.
Концептуальне та логічне проектування
навчальної бази даних
Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи для студентів спеціальності
6.050102 “Економічна кібернетика”
Підлягає поверненню до університету
Примірник № ____
ПОЛТАВА
РВВ ПУСКУ
2005
Автори: Крещенко Л.Ф. доцент кафедри економічної кібернетики Полтавського університету споживчої кооперації України, к.т.н.
Рогоза М.Є., завідувач кафедри економічної кібернетики Полтавського університету споживчої кооперації України, доцент, к.т.н.
Рецензенти: Козир О.О., завідувач кафедри інформаційно-обчислювальних систем Полтавського університету споживчої кооперації України, доцент, к.т.н.
Кліменко В.І., доцент кафедри економічної кібернетики Полтавського університету споживчої кооперації України, к.т.н.
Розглянуто та рекомендовано для друку на засіданні
кафедри економічної кібернетики
Полтавського університету споживчої кооперації України
10 січня 2005р., протокол № 6
Завідувач кафедрою
_______________ Рогоза М.Є.
„Узгоджено”
Декан факультету економіки і менеджменту
_____________ проф. Вахтін С.Р.
„Узгоджено”
Керівник навчального відділу
_______________ Герман Н.В.
Вступ
Історія досліджень систем баз даних – це за своєю суттю історія розвитку програмного забезпечення, яке на сьогоднішній день досягло виняткової потужності та продуктивності, що зробило великий вплив на економіку. Досягнення в дослідженнях баз даних стало основою фундаментальних розробок комунікаційних систем, транспорту та логістики, фінансового менеджменту, систем із базами знань, а також великої кількості програм у цивільних та військових установах. Вони також стали основою значного прогресу в провідних галузях науки – від інформатики до медицини.
Можна стверджувати, що поява баз даних стала найвагомішим досягненням у галузі програмного забезпечення. Бази даних є основою інформаційних систем, і це докорінно змінило характер роботи багатьох організацій та установ.
Запропонована у даних вказівках методологія роботи з реляційними Системами Управління Базами Даних (далі - СУБД), які домінують у наш час, успішно пройшла перевірку часом як у практичному, так і в науковому середовищі. Проектування баз даних складається з трьох фаз: концептуальної, логічної та фізичної. Перша фаза передбачає створення концептуальної моделі даних, яка не залежить від будь-яких фізичних характеристик засобів реалізації. У другій фазі концептуальна модель піддається доробці за допомогою видалення елементів, котрі не можуть бути реалізовані в реляційних системах. У третій фазі логічна модель даних перетворюється у фізичний проект, який призначено для реалізації у конкретній цільовій СУБД.
Кожну з фаз наведеної методології представлено у вигляді послідовності етапів. Для більш наглядного сприйняття методології проектування бази даних у цих вказівках розглянуто конкретний приклад створення бази даних агентства нерухомості, яке умовно в подальшому будемо називати „Нерухомість”. Для детального ознайомлення з теорією проектування баз даних рекомендовано користуватись конспектом лекцій із даного курсу або наведеною у кінці літературою. Більше уваги приділено практичній реалізації фундаментальних основ для досягнення оптимального результату.