Вимоги до структури курсової роботи

Загальний обсяг курсової роботи повинен складати 35 - 40 сторінок.

Обов’язковими частинами курсової роботи є:

       титульний аркуш;

       зміст;

       перелік умовних позначень, символів, одиниць та термінів;

       вступ;

       основна частина;

       висновки;

       список використаних джерел;

       додатки.

Титульний аркуш повинен бути встановленого зразку, що наве­дений в додатку Б. Титульний аркуш не нумерується як розділ, не вноситься до змісту і не нумерується як сторінка.

Зміст (додаток В) характеризує структуру курсової роботи. Зміст не нумерується. Зміст повинен містити назви всіх розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів, що є в курсовій роботі, а також перелік додатків. Усі назви повинні бути записані таким же чином, як вони сформульовані в роботі. Визначення сторінок обов’яз­кове.

Текстовий матеріал оформляється (додаток Г) на аркушах фор­мату А4 (210´297 мм) з малим кутовим штампом, створеним засобами текcтового редактору MS Word (рис. 1).

Група___ ПІБ

Рисунок 2 – Вигляд малого кутового штампу

 

Перелік умовних позначень, символів, одиниць та термінів складається за необхідністю. У переліку розміщують специфічні, ма­ловживані, такі, що допускаються у науково-технічній і економічній літературі скорочення та нові символи, що не розшифровуються у формулах. У перелік не включаються умовні позначення, символи, що повторюються у тексті менше трьох разів; їх розшифровують у тексті при першому згадуванні. Перелік розміщують у вигляді двох колонок: у лівій ко­лонці за абеткою наводять скорочення, символи, в правій – детальну їх розшифровку та одиниці виміру.

У вступі на двох–трьох сторінках описується сучасний рівень стану проблеми, що розглядається в роботі, призначення роботи, її актуальність, загальна постановка завдання. Вступ як розділ не нуме­рується.

В основній частиніаналізується науково-теоретична література (вітчизняна і зарубіжна), на підставі якої з’ясовуються теоретичні аспекти проблеми, що вивчається, сутність понятійного апарату, з’ясовується історія та сучасний стан проблеми, що вивчається, організовується й здійснюється констатуючий експеримент (аналіз реального стану явища, що досліджується), визначаються критерії сформованості його якості, розробляється модель його покращення, яка, при можливості, набуває апробації в певних практичних умовах.

Тобто, на підставі вивчення науково-технічної літератури (у тому числі і періодичних видань) і практичного досвіду, студенти роблять реальні спроби використовувати сучасні нововведення (технології), завдяки яким виконують наступні задачі:

• з’ясовують ступінь вивченості і розробленості питання, яке досліджується, з точки зору стану існуючої теорії і практики;

• аналізують й висвітлюють різні точки зору окремих науковців на проблему, яка розглядається у курсовій роботі;

• визначають своє ставлення до окремих теоретичних і практичних (технологічних) питань;

• визначають науково-технічну сутність питань, які розглядаються;

• застосовують методи їх вирішення, користуючись кількісними та якісними їх вираженнями (показниками);

• обирають методику проведення експерименту (якісного і кількісного аналізу стану проблеми), якщо в цьому є необхідність.

Усі розділи основної частини курсової роботи повинні бути логічно пов’язаними.

Заголовок «Основна частина» не записується.

Розділи основної частини розбивають на підрозділи і пункти. Пункти за необхідністю можуть бути розбитими на підпункти.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї основної частини, підрозділи – у межах розділу, а підпункти у межах кожного пункту.

У заключній частині формулюються основні висновки щодо досягнутих результатів роботи. Висновки пишуться на 1–2 сторінки і як розділ не нумеруються.

У літературі наводиться перелік джерел, на які були посилання в тексті. Список повинен формуватися в порядку посилань за текстом і містити бібліографічні відомості офіційно виданих паперових джерел (книжок, статей, посібників). Внутрішні документи підприємств та Інтернет-адреси розміщують після основного переліку з відповідними заголовками. Як розділ література не нумерується. Обсяг списку не повинен перевищувати 5 % обсягу роботи.

У додатках містяться тексти програм, зображення екранних форм, таблиці, графіки. Кожний додаток повинен мати змістовну назву великими літерами. Текст додатків може бути поділений на розділи, підрозділи і пункти.