Тема 3. Подорожі та мандрівки в давні часи

Кількість годин: аудиторні заняття – 4 год., самостійна робота – 2.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Мета теми полягає в тому, щоб з'ясувати причини і мотиви виникнення подорожей у стародавньому світі. Для усвідомлення цього необхідно розібратися в таких питаннях:

1. Загальна характеристика розвитку подорожей в стародавньому світі.

2. Розвиток мореплавства в стародавній Фінікії.

3. Подорожі стародавніх греків і римлян.

4. Розвиток інфраструктури для подорожуючих і традиції гостинності в стародавньому світі.

Готувати відповідь на перше питання студенту слід розпочати з того, що охарактеризувати стародавній світ із соціально-економічної точки зору. Розвитку подорожей в стародавньому світі сприяли: суспільне розшарування населення; поява товарно-грошових відносин (розвиток торгівлі); розвиток культури та мистецтв (в античних цивілізаціях було створено видатні пам'ятки скульптури, архітектури, що, в свою чергу, стали об'єктами подорожей пізнавального характеру); розвиток різних релігій (саме в цей час починається бурхливий розвиток різних релігій, і однією з цілей подорожей стають знайомство зі святинями, відвідання храмів, виконання релігійних призначень, організація релігійних свят та участь в них, виникнення прочанства, яке вважається одним із найдавніших видів туризму); розвиток науки та дослідження оточуючого світу (в античні часи було відкрито цілющі джерела та місцевості з унікальним кліматом, відвідання яких стає метою рекреаційних подорожей, тобто відпочинку, лікування, відтворення фізичних сил та втраченої душевної рівноваги); розвиток фізичної культури та спорту (в античні часи почали організовуватися спортивні заходи та будуватися споруди для їх проведення, що задовольняло потребу споруди для їх проведення, що задовольняло потребу народних мас мати не тільки хліб, але й видовища); удосконалення транспортних засобів та будівництво доріг; створення інфраструктури гостинності для подорожуючих.

Потім студенту слід збагнути, що в стародавньому світі основними мотивами подорожей були: торгівля; загарбання нових територій; прочанство; пізнавальні потреби; лікування; розваги. Потім студенту слід охарактеризувати основні види ранспорту в стародавньому світі. Зокрема, водний транспорт та використання тварин, але більшість подорожуючих пересувалася пішки.

Під час розгляду другого питання слід звернути увагу на те, що однією з країн, яка зробили вагомий внесок у розвиток подорожей та мореплавства, була Фінікія. Вона жила морем і залежала від нього. В античні часи фінікійці як дослідники моря та засновники колоній були другими за значенням (після греків). Особливо добре у Фінікії була розвинена торгівля: фінікійські купці перевозили сировину та вироблені в їх містах товари по всьому відомому тоді світу. Фінікійці були відважними мореплавцями. Не було такого місця на узбережжі Середземного моря, де б не побували фінікійці. Але вони у своїх подорожах не обмежувалися тільки Середземним морем. Фінікійці першими вийшли у відкритий океан (Атлантичний) через Гібралтарську протоку, яку вони, власне, і відкрили. При виході із Середземного моря в Атлантику фінікійці заснували міста-колонії Танжер і Кадіс, що забезпечило їм можливість контролювати торгівлю на Середземному морі з країнами північної Європи. Саме фінікійці проклали морський шлях на північ до Британських островів. Фінікійці вперше в історії людства здійснили подорож навколо Африки – від Червоного моря до Гібралтара.

Студенту слід пам’ятати, що історики називали фінікійців «морськими їздовими» за те, що вони здавали свій флот в оренду. Саме фінікійський флот обслуговував легендарного царя Соломона і персидських царів. В результаті подорожей фінікійців були засновані такі міста-колонії: Тріполі, Сірт, Гібон, Карфаген (до речі, руїни знаменитого Карфагена, могутнього суперника Риму, зараз приваблюють численних туристів). Довгий час фінікійці були монополістами в торгівлі оловом, бурштином та дорогим хутром, що доставлялись із Північної Європи та Британських островів. І саме фінікійці дали назви двом материкам Старого Світу – Європа та Азія.

Опановуючи третє питання, необхідно звернути увагу на те, що значний внесок зробили грецькі вчені та мореплавці в розвиток науки про оточуючий світ – географії, власне вони її створили.

Перші подорожі по Атлантичному океану, за свідченням грецького історика Геродота, здійснив у 640 р. до н. е. Колей. Далі всіх мореплавців на північ дійшов в IV ст. до н. е. (320 р. до н. е.) грек Пифей, який жив у грецькій колонії Месилії (сучасний Марсель у Франції). Він побував у країнах олова та бурштину, як називали тоді Британські острови, обігнув їх, довів, що Британія – острів, який можна об'їхати за 40 днів на тодішніх кораблях.

Невтомним мандрівником був давньогрецький історик Геродот (484-430 рр. до н. е.), який був родом з Галікарнасу (зараз на території Туреччини). В результаті своїх подорожей він написав знамениту «Історію» в дев'яти книгах, яка знайомила читача з історією та культурою країн, де Геродот побував (Північна Італія, Мала Азія, Єгипет, Вавилон, землі Північного Причорномор'я).

Зібрані до початку нашої ери географічні дані про різноманітні країни найбільш повно були викладені давньогрецькими вченими Страбоном (63 р. до н. е. – 20 р. н. е.) та Клавдієм Птолемеєм (90-168 р. н. е.). Страбон відвідав Малу Азію, Єгипет, Італію. В результаті своїх подорожей написав знамениті праці «Історичні записки» та «Географію», яка включала 17 книг і узагальнювала географічні знання стародавнього світу. Заслуги Страбона високо оцінили візантійці і додали до його імені прізвисько «Географ». Античні автори стверджують, що афінський законодавець Солон, математик Піфагор відвідали долину Нілу в Єгипті.

Особливу цікавість у тих, хто в античному світі подорожував з пізнавальною метою, викликав Єгипет, а в Єгипті найбільше – одне з семи чудес світу, піраміди, які вражали своєю величчю і були метою подорожей багатьох мандрівників. При відвіданні єгипетських пам'яток подорожуючі нерідко залишали на їх стінах короткі записи – «графіті».

Не будемо забувати й про те, що греками були створені Олімпійські ігри, багато пам'яток архітектури, творів мистецтва та літератури. Згадаймо грецьку міфологію (Аргонавтів та Одіссея), деякі з семи чудес світу: Колос Родоський, Храм Артеміди в Ефесі, Олександрійський маяк. До цього періоду відноситься спорудження спеціальних великих будинків, в яких могли розміститися та відпочивати атлети і глядачі. Історики вважають, що початок музеєзнавству був покладений видатним давньогрецьким вченим Аристотелем (IV ст. до н. е.). Учень Аристотеля Олександр Македонський після перемоги над персами послав своєму вчителю 30 талантів золота, на які Аристотель заснував природничий музей. Аристотель просив свого царственого учня присилати з походів різні унікальні речі та рослини, які в подальшому склали основу першої музейної колекції. Все це сприяло в стародавній Греції розвиткові подорожей, а в наш час – туризму.

На початку нашої ери римляни досягли значних успіхів у суднобудуванні. Римляни будували свої кораблі з сосни або кедра, а вітрила виготовляли з льону або шкіри. Але, як не дивно, незважаючи на те, що римляни стали господарями Середземного моря, у дослідженні океанських просторів настав застій. Отже, студенту слід запам'ятати, що римляни здійснювали свої морські подорожі, насамперед, з метою затвердження своєї політичної влади, і робили це, здебільшого, в межах Середземного моря. Але вони все ж виходили за його межі, досягли північної частини Британії.

Взагалі для жителів Римської імперії була характерною велика рухливість. Найчастіше багаті римляни відвідували Єгипет і Грецію, з метою доповнити свою освіту, ознайомитися з відомими пам'ятками мистецтва, з метою розваг та оздоровлення. Особливою популярністю користувалися подорожі до місць з теплими мінеральними джерелами на півночі Апеннінського півострова.

Готуючи четверте питання про розвиток інфраструктури в стародавньому світі, слід розпочати з того, що людина намагалась полегшити свій шлях. Для цього почали будувати перші дороги, що використовувались для перевезення людей та вантажів тваринами. Однією з важливих причин будівництва доріг та прокладення морських та сухопутних шляхів була торгівля. Найбільший захват викликають римські дороги, їх будівництво почалося в 312 р. під час правління імператора Костянтина. Римські дороги будувались за всіма правилами інженерного мистецтва. В усіх населених пунктах вздовж доріг будувалися тротуари. В античному світі з’явилось прислів’я: «Всі дороги ведуть до Риму». Однією з найвідоміших доріг, яка збереглась до нашого часу, є Аппієва дорога.

Одним із найдавніших закладів, призначених для харчування подорожуючих, були таверни. Більш досконалими закладами для притулку подорожуючих можна вважати караван-сараї. На той час вони були справжніми готельними комплексами, які включали загін для верблюдів, приміщення для ночівлі людей і були обнесені кріпосною стіною.

Ще в І ст. до н. е. у Римській імперії виникли постійні державні подвір'я, які знаходились одне від одного на відстані дня їзди на коні. Деякі багаті землевласники Римської імперії будували на кордонах своїх володінь власні постоялі двори. В провінціях і у Римі з'явились перші готелі, які складали цілий комплекс з садом, басейном у внутрішньому дворі, залом для зустрічі високих гостей і окремими кімнатами. У римлян існувала певна класифікація готелів: для плебеїв – стабулярії, для патриціїв – мансіонеси.

Ще з IV-V ст. н. е. в давньогрецьких містах з'явилися приватні та державні публічні лазні (терми) й купальні, де за певну плату клієнти могли користуватися приміщеннями для переодягання, приймати холодні та гарячі ванни.

В І-ІІ ст. н. е. у Римі були популярними подорожі з метою оздоровлення. Цьому сприяло вивчення цілющих властивостей природних джерел і місцевостей з унікальним кліматом, розвиток медицини і добрі, відносно безпечні дороги. Завдяки цим чинникам з'явилися курорти.

Удосконаленню інфраструктури для подорожуючих сприяли свята і видовища античності. У IV ст. до н. е. в давньогрецькому місті Олімпія зародились Олімпійські ігри, які поступово з культових перетворилися на великий унікальний захід спортивного і культурного життя не тільки Греції. Під час олімпійських ігор припинялись війни, і священний мир охороняв усіх учасників та гостей змагань.

Вже в епоху античності стали з'являтися перші путівники та карти, які були орієнтовані по сторонам світу, розраховані на подорожуючих, що бажали ознайомитись з культурою, пам'ятками історії та архітектури інших країн. Одним із перших путівників можна вважати опис семи чудес світу. Цей опис склав грек Антіпатр із Сідону у II ст. до н. е.

Мандрівники стародавнього світу могли користуватись картами та описами різних країн, складеними їх попередниками. Ці описи можна розділити на країнознавчі та природно-географічні.

Термінологічний словник

Гостиний двір (постоялий двір) – місце, де зупинялися гості-купці, зберігалися товари й велася торгівля.

Готель – будинок із мебльованими кімнатами для короткочасного проживання приїжджих.

Графіті – загальний термін на означення всіх видів випадкових написів і малюнків на стінах будинків.

Караван-сарай – заїжджий двір для караванів на торгових шляхах і в містах Переднього Сходу, Середньої Азії, Закавказзя тощо.

Картографія – спосіб відображення сферичної поверхні Землі на плоскому аркуші паперу.

Курорт – місце з природними лікувальними засобами (мінеральними джерелами, сприятливим кліматом, лікувальними грязями тощо), де є спеціальні установи та споруди для лікування й відпочинку хворих.

Олімпійські ігри – міжнародні спортивні змагання, які проводяться кожні чотири роки під егідою Міжнародного олімпійського комітету. Зародилися в Стародавній Греції, де проводилися раз на чотири роки у місті Олімпія і були визначною подією в житті стародавніх греків.

Паломництво (прочанство) – мандрування віруючих людей до святих місць.

Путівник – книга, присвячена якомусь місту, музею, туристичному місцю тощо.

Сім чудес світу – список найпрославленіших пам'яток античної культури, з якого до наших часів збереглась лише Піраміда Хеопса. До них відносять: Піраміду Хеопса, сади Семіраміди, статуя Зевса, храм Артеміди, мавзолей в Галікарнасі, колос Родоський, Олександріський маяк.

Терми – в Стародавньому Римі громадські заклади для миття та водних процедур (аналог лазні в наш час).

Торгівля – процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима.

Методичні рекомендації до семінарського заняття 3

Круглий стіл-презенація:

«Подорожі та мандрівки в стародавньому світі»

Програма круглого столу

1. Подорожі в країнах Стародавнього Сходу.

2. Міфи давніх про мандри. Іліада і Одісея. Знання про Землю. Стан картографії.

3. Основні маршрути давніх греків. Дорожня система римлян. Аппіева дорога.

4. Великі мандрівники стародавнього світу: Геродот, Страбон, Олександр Македонський, Цезар, Клавдій.

Підготовка даного круглого столу-презентації передбачає дослідження студентами джерел і матеріалів, винесених на обговорення. Доцільно заздалегідь сформувати декілька груп студентів для того, щоб вони змогли відшукати необхідні матеріали для виступу-презентації в бібліотеках та в Інтернет.

Готуючись до першого питання, студентам слід уважно переглянути конспект лекції, надалі вони мають розпочати пошукову роботу та підбір необхідного матеріалу щодо кожної окремої проблеми, винесеної на обговорення. Також у процесі обговорення варто визначити мотиви зародження подорожей у стародавньому світі, визначити їх напрямки і передумови.

Детально слід зупинитися на проблемі Стародавнього Сходу з соціально-економічної точки зору, продемонструвати перші морські (військові та торгівельні) експедиції мешканців Криту, фінікійців, єгиптян та карфагенян, їх цілі та значення для поглиблення культурного обміну. На географічну карту варто нанести експедиції цариці Хатшепсут, фараона Нехо II та Ганона Мореплавця. Студенту слід показати видатних полководців стародавнього світу, показати сутність та значення військових походів для подальшого розвитку подорожей, поширенню знань та культурного обміну.

У процесі підготовки до другого питання, студенти повинні ознайомитися з античними міфами, виявити в них згадки про подорожі, мандри, накреслити основні туристичні шляхи. Детально варто зупинитися на відомих міфах античності – Іліаді і Одісеї, виявити, де в них говориться про те, як давні люди уявляли собі Землю.

З давніх-давен люди старалися відтворити, видиму земну поверхню, тобто перші наміри створення картографічних творів, відносяться до глибокої давнини. Картографічні твори появилися ще за декілька тисячоліть до нашої ери в давніх рабовласницьких державах Сходу. Значного розвитку досягла картографія, як і інші галузі науки, в Стародавній Греції в VI-IV тис. до н. е. Древні греки користувались значними географічними даними відносно багатьох країн, перш за все країн Середземноморського басейну, з якими вони вели жваву торгівлю. Особливий вплив на розширення географічних знань мала грецька колонізація, поширена в період розпаду первіснообщинного родового ладу і виникнення рабовласницьких грецьких держав. Війни, торгівля, колонізація, мореплавство, жваві відносини з іншими державами і народами – все це збагатило географічний кругозір греків, викликало живий інтерес до географічних знань і потребу в їх узагальненні.

Студентам доцільно було б продемонструвати і проаналізувати стародавні карти, показати особливості нанесення на карту об’єктів тощо.

У процесі підготовки до третього питання, винесеного на обговорення, варто звернути увагу на те, що в античності значно підвищилася увага до подорожей і мандрівок. Саме в Греції виникла наука географія, яка сприяла розвитку уявлень людей про оточуючий світ. Студентам слід розглянути мотиви подорожей у епоху античності, виявити найбільш поширені види туризму (пізнавальний, лікувальний, спортивний та ін.).

Готуючи четверте питання, слід визначити видатних особистостей стародавнього часу, систематизувати їх залежно від ролі та впливу на розвиток туризму. Окремо слід назвати видатних мандрівників та вчених, які сприяли поширенню знань та інтересу до подорожей за рахунок написання наукових праць історичного, географічного та іншого характеру. Поза увагою не повинні залигитися і мандрівники-першовідкривачі та організатори і керівники дослідницько-колонізаційних експедицій, видатні полководці, що сприяли поширенню культурних зв’язків, розвитку торгівлі тощо.

Завдання для самоперевірки знань

Завдання 1.

Якому народові належить першість у систематичному накопиченні географічних знань:

- фінікійцям;

- грекам;

- римлянам.

Завдання 2.

В якій античній державі жодне місто не було віддалене від моря більше ніж на 90 км ?

- у Греції;

- у Єгипті;

- у Фінікії.

Завдання 3.

Яка країна вважається батьківщиною спортивного туризму ?

- Греція;

- Єгипет;

- Рим.

Завдання для поточного контролю знань

З метою максимального охоплення студентів у процесі підготовки до конференції рекомендуємо підготувати таблицю «Основні досягнення в ровитку подорожей в стародавньому світі»:

Країна	Досягнення	Наслідки

Завдання для самостійного опрацювання

Під час підготовки до конференції варто з'ясувати, як і коли з'явилися перші путівники, довідники, описи тощо. При цьому, студент не повинен забути, що певною мірою цьому сприяло формування туристської транспортної інфраструктури.

Студенти особливу увагу повинні звернути на особливості освоєння сучасних українських земель в епоху Давнього світу.

Інформаційні джерела: 8, с. 37-78; 9, с. 74-137; 18, с. 24-69; 19, с. 19-34; 21, с. 12-22.