Тема 2. Історичні передумови виникнення та розвитку подорожей і туризму

Кількість годин: аудиторні заняття – 4 год., самостійна робота – 2.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Метою даної теми є висвітлення історичного досвіду зародження історичних передумов виникнення та розвитку подорожей і туризму. Засвоєння вказаної теми передбачає опрацювання низки питань, які допомагають охопити історичні віхи зародження і становлення подорожей і туризму:

1. Передумови розвитку мандрівок.

2. Основні чинники виникнення подорожей і туризму.

3. Основні поняття: міграція, мандрівництво, подорож, туризм.

4. Значення туризму для історії людства.

Вивчаючи перше питання, студентам слід усвідомити, що історія туризму невіддільна від світової історії людства вцілому. Історично склалося так, що сучасний туризм став результатом появи та еволюції подорожей. Люди подорожували завжди й залишали записи про свої мандрівки. На стадіях зародження туризму мандрівники організовували подорожі самостійно. Метою подорожей було вивчення звичаїв і побуту, рівнів та особливостей розвитку народів і країн. Потім, в епоху Римської імперії, виникають перші елементи індустрії подорожей – заїжджі двори, причому як державні, так і приватні.

Також важливо пам’ятати, що розвиток християнства та торгівлі в середні віки привів до появи подорожей з метою розповсюдження релігії і реалізації товарів поза місцем їхнього виготовлення. У цю пору, говорячи сучасною мовою, інфраструктура подорожей поповнюється за внаслідок появи монастирів, а подальший розвиток одержують заїжджі двори за рахунок купців.

В епоху великих географічних відкриттів метою мандрівників, мореплавців і першопрохідників стало захоплення й освоєння територій.

Подорожі й екскурсії набувають форми туризму, причому основними джерелами покриття витрат на організацію екскурсій у далекі країни стають внески осіб, що виявили бажання брати участь у поїздках, а також пожертвування меценатів. Таким чином, фінансовою основою відшкодування туристичних витрат стає переважно сам турист.

Поняття «тур» було введено до вжитку в 1750 p., а термін «турист» використовувалося як найменування учасника розважальних або освітніх подорожей (турів).

Великого англійського реформатора Томаса Кука (1808-1892) справедливо називають «батьком» міжнародного туризму як сфери економічної діяльності, оскільки він уперше відзначив комерційні перспективи його розвитку. Т. Кук поклав початок організації туризму, створивши перше бюро подорожей, увів резервування місць у засобах пересування і розміщення, видавав якісні путівники з вичерпною інформацією.

На межі XIX і XХ ст. туризм перестав бути тільки об'єктом наукових досліджень філософії та соціальних наук, а став складною економічною структурою, в розвитку якої виділяється період після Першої світової війн ; і десятиліття після Другої світової війни. Особливу роль у популяризації усіх видів туризму зіграв розвиток авіаподорожей. Усе це сприяло виникненню економіко-філософського підходу до розуміння туризму в системі розвитку суспільства. При такому підході туризм пов'язується з економічним розвитком країни, розширенням наукових досліджень і підвищенням якості підготовки фахівців для сфери туризму.

Розглядаючи друге питання про основні чинники виникнення подорожей і туризму варто усвідомити, що основними групами чинників виникнення подорожей, а загалом і туризму в суспільстві були наступні: соціальні (демографічні та міграційні процеси, розвиток суспільних відносин); економічні (розвиток економіки); географічні (особливості розташування країн та регіонів, необхідність налагодження зв'язку між ними); політичні (освоєння або завоювання нових територій, перерозподіл сфер політичного впливу); мотиваційні (особливості свідомості людей, ментальності; тобто потреби, мотиви, цінності, стереотипи та інші психологічні чинники, які впливали на вибір мети подорожі в ті чи інші періоди в певних регіонах); науково-технічний прогрес; екологічні (збереження навколишнього середовища, придатного для проживання та відпочинку людей).

Розглядаючи третє питання про основні поняття і терміни в історії туризму, потрібно розрізняти такі основні з них як міграція, мандрівництво, подорож, туризм. Для цього потрібно обов’язково звертатися до термінологічного словника, який є після кожної теми курсу. Крім того, потрібно ці поняття чітко розрізняти, вони не є тотожними та вміти дати чітке і лаконічне їх визначення.

Вивчаючи четверте питання про значення туризму для історії людства, потрібно чітко усвідомлювати, що туризм має оздоровчу, освітню, виховну, пізнавальну цінність. Суспільне значення туризму полягає у тому, що:

- туризм надає можливість людині краще пізнавати оточуючий світ;

- туризм впливає на ціннісні орієнтації людини відносно відпочинку, що, в свою чергу, впливає на формування світогляду людини;

- туризм виявляє рівень культури та добробуту суспільства;

- туризм сприяє створенню оптимальної стратегії і тактики мирного співіснування націй в гуманному співтоваристві на екологічно чистій планеті.

Термінологічний словник

Апартаменти – тип номерів у готелях, за своїм оформлення наближені до виду сучасних квартир, включаючи місця для приготування.

Бізнес-тур – тип подорожі, який необхідний діловим людям і, можливо, вимагає особливого сервісу, наприклад кімнату для переговорів, послуг секретарів.

Бронювання – попереднє закріплення за певним туристом (пасажиром) місць в готелях або на транспортних засобах, квитків в культурно-видовищні установи на певну дату.

Віза – спеціальний дозвіл відповідних органів іноземного уряду на в'їзд, виїзд, проживання або проїзд через територію цієї держави.

Внутрішній туризм – туризм всередині країни. Особливістю внутрішнього туризму є тимчасовий виїзд громадян конкретної країни з постійного місця проживання для відпочинку, задоволення пізнавальних інтересів, занять спортом та інших туристичних цілей.Здійснюється тільки в межах національних кордонів цієї країни. Використовується для визначення туризму резидентів в межах власної країни. У міжнародних розрахунках і статистиці внутрішній туризм може відноситися до визначення діяльності і витрати на туризм і нерезидентів в даній країні. Внутрішній туризм не є окремою сферу, а пов'язаний з усіма іншими секторами національного життя.

Індивідуальний тур – тур з певним набором туристичних послуг, замовлений клієнтом (або невеликою групою) на свій розсуд, включаючи розміщення, харчування, трансфер, екскурсійну і розважальну програму.

Мандрівництво – джерело зародження і розвитку туризму.

Маршрут – заздалегідь намічений або встановлений шлях проходження подорожуючих (туристів) або транспортних засобів.

Міграція – переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час.

Міжнародний туризм – подорожі за межами своєї рідної країни.

Мотив – багатозначний термін, що використовується у двох головних значеннях: 1) внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до дії; 2) фрагмент загальної картини або об'єкта, що багаторазово повторюється з деякими змінами.

Туроператор – туристична фірма, яка займається плануванням турів, розрахованих на масовий попит, їх рекламу і збут через мережу роздрібних турагентств.

Методичні рекомендації до семінарського заняття 2 «Історичні передумови виникнення туризму і подорожей»

План

1. Мотиви і цілі подорожей. Класифікація туризму.

2. Історичні передумови виникнення подорожей і туризму.

3. Значення туризму для історії світових цивілізацій.

При підготовці першого питання семінарського заняття доцільно використовувати конспект лекцій, рекомендовану літературу, інтернет-ресурси. Обов'язковою умовою якісної підготовки до даного семінарського заняття є розуміння студетами вищезазначених понять і термінів із даної теми.

Студенту важливо усвідомити, що під мотивами туризму розуміють усі психологічні та фізичні чинники, що спонукають людей обирати місце призначення, в якому вони сподіваються задовольнити свої туристичні потреби та бажання. Ці мотиви можна поділити на кілька груп:

1. Природні та кліматичні мотиви. Ці мотиви туризму переважно є визначальними. Такі природні фактори, як клімат, повітря, вода, рослинність, гори, ліси тощо, відіграють важливу роль у розвитку різних видів туризму. Природні та кліматичні елементи відносять до психологічних і біологічних потреб населення урбанізованих регіонів.

2. Культурні мотиви туризму спонукають людей відвідувати об'єкти, які становлять культурну спадщину країни: історичні місця, археологічні пам'ятки, музеї, картинні галереї, театри, народне мистецтво тощо.

3. Економічні мотиви, зокрема, вартість подорожі, ціни у країні призначення суттєво впливають на туристів, які належать до класу з середніми та нижчими доходами.

4. Психологічні мотиви – психологічні потреби туристів. Із зростанням доходів людей, а, отже, зниженням економічної мотивації, психологічні мотиви більшою мірою впливають на вибір місць призначення.

Крім перелічених основних мотивів туризму, існують деякі спеціальні, врахування яких також має значення для формування туристичної політики та розвитку економіки туризму.

Найпоширенішими спеціальними мотивами є: необхідність звільнитися від повсякденної роботи; прагнення відпочити та розслабитися; бажання змінити обстановку та клімат; пошук романтики; можливість зайнятися спортом та ін.

Крім того, студенту потрібно чітко усвідомити, що серед безлічі класифікацій туризму найбільш поширеною є його поділ на міжнародний і внутрішній. Спробуйте дати самостійно характеристику цій класифікації туризму.

Готуючись до другого питання про історичні передумови виникнення подорожей і туризму, слід уважно прочитати конспект лекції, а також ознайомитися із рекомендованою літературою, щоб доповнити і поглибити лекційний матеріал.

Готуючись до третього питання, потрібно уважно ознайомитися з лекцією і основною та додатковою літературою, а також зуміти виокремити значення міжнародного і вітчизняного туризму для розвитку людської цивілізації, для зміцнення зв’язків між народами, розвитку економіки, зокрема торгівлі тощо.

Завдання для самоперевірки знань

Завдання 1.

Турист – це:

• особа, яка здійснює подорож;

• подорожуюча особа, яка зобов’язана покинути країну чи місце перебування у зазначений термін;

• особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої держави.

Завдання 2.

До туристичних маршрутів не відносяться:

• маршрути з пересуванням на тваринах;

• пішохідні туристичні маршрути;

• тури на власних чи орендованих велосипедах.

Завдання 3.

Поїздки подорожуючих осіб з туристичними цілями за межі країни постійного проживання – це туризм:

• національний;

• міжнародний;

• пригодницький.

Завдання для поточного контролю знань

На даному семінарському занятті студентам потрібно буде розкрити під час диктанту суть термінів до теми. Відтак, потрібно звернути на них особливу увагу. Водночас викладач має перевірити виконане студентами вдома завдання. Також студенти мають підготуватися до усних відповідей з питань, винесених для обговорення на семінарському занятті.

Питання для дискусії:

1.Які були цілі та особливості міграцій первісних людей ?

2. Які були основні мотиви, які спонукали людство до подорожей ?

Завдання для самостійного опрацювання

Під час підготовки до семінарського заняття варто визначити окремі напрямки сучасного туризму, що сформувалися у стародавній час та середньовіччя. Студенту слід визначити основні об’єкти інфраструктури подорожей, що сформувалися у стародавній час за регіонами: Північна Африка, Близький Схід, Південна Європа, Китай.

Опрацьовуючи цю тему, обов’язково з’ясуйте основні передумови та визначте конкретні історичні події, що сприяли популяризації подорожей у Новий час, наведіть їх приклади.

Знайдену інформацію доцільно оформити у вигляді доповіді-презентації, які слід представити на семінарському занятті.

Інформаційні джерела: 8, с. 20-37; 9, с. 19-73; 18, с. 16-23.