Навчально-методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни за темами Змістовний модуль 1.

Теотетичні засади історії туризму. Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Становлення туризму як масового явища. Особливості розвитку вітчизняного туризму на сучасному етапі

Тема 1. Вступ до курсу «Історія туризму».

Історія туризму як наука

Кількість годин: аудиторні заняття – 4 год., самостійна робота – 2.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Мета теми полягає в тому, щоб з'ясувати суть і завдання історії туризму як науки і навчальної дисципліни. Для усвідомлення цього необхідно розібратися в таких питаннях:

1. Історія туризму як наука і навчальна дисципліна.

2. Предмет, джерельна база історії туризму. Міждисциплінарні зв’язки науки.

3. Проблема періодизації історії туризму.

Під час висвітлення першого питання слід усвідомити, що серед галузей і навчальних дисциплін гуманітарного циклу, роль і значення яких неухильно зростає, одне з чільних місць посідає історія туризму, як система наукових знань про туризм, його зародження, розвиток, динаміку становлення. Звертаєму Вашу увагу на те, що історія туризму сформувалося в рамках історичної науки. На нинішньому етапі розвитку науки історія туризму є самостійною дисципліною, поштовхом до чого став бурхливий розвиток туризму, перетворення його на масове явище.

Історія туризму цікава й захоплююча. Проте, серед учених не припиняються суперечки з деяких ключових питань, що мають важливе науково-історичне значення. Де джерела туризму і чи можна вважати таким подорожі, що здійснювалися, наприклад, в епоху Античності або в Середні віки ? З якої дати слід почати відлік сучасного етапу в туризмі ? Залежно від трактування і розуміння цих питань у сучасній історичній науці існують різні підходи до висвітлення даної проблеми. Наявні зараз навчальні посібники, підручники і монографії з історії туризму умовно можна поділити на дві основні групи.

До першої групи слід віднести підручники, автори яких основний акцент роблять на тому, що туризм своїми коріннями сягає глибоко в історію, що основні тенденції, характерні для сучасного туризму почали формуватися ще задовго до нашої ери. Серед сучасних дослідників, що поділяють таку точку зору, можна назвати російських науковців М.В. Соколову, Л.П. Воронкову й інших.

Інша група вчених, серед яких необхідно виділити В.К. Федорченко, В.В. Дворніченко, Г.П. Долженко, Г.С. Усикіна й інших, основну увагу акцент приділяють питанням становлення та розвитку туризму на сучасному етапі, тобто коли туризм став характеризуватися як масове явище, доступне широким верствам населення.

Підч час розгляду другого питання слід звернути увагу на те, що предмет вивчення історії туризму складають передусім соціально-економічні та політичні фактори, що впливали та визначали розвиток туризму. Водночас він включає вплив базових елементів розвитку туризму – географічні відкриття та рекреаційне освоєння регіонів, виникнення та розвиток інституту гостинності та транспортних засобів.

Щодо джерельної бази з історії туризму, то зазначимо, що вона охоплює загальноісторичні і спеціальні туристичні джерела. Основний їх масив – історичні джерела, які набувають туристичнознавчого характеру внаслідок специфіки пізнання. Зокрема, це графіті (всі види випадкових написів і малюнків); карти; свідчення мандрівників; путівники; мемуари; щоденники мандрівників; договори; законодавчо-нормативні акти; археологічні артефакти тощо.

Варто пам’ятати, що історія туризму – це комплекна дисципліна, що вивчає історію, географію, економіку, соціологію, політологію. Вивчення історії туризму неможливо уявити без знань із літератури, релігієзнавства, правознавства, філософії. Безпосередньо ж під «історією туризму» слід розуміти сукупність знань і процесів з найрізноманітніших сфер життєдіяльності людини, що тісно переплітаються між собою. Виходячи з вищесказаного, вивчення історії туризму повинне відбуватися в сукупності із дослідженням питань історії розвитку людства.

Студенти мають знати, що завдання дисципліни полягає в тому, щоб дати систему знань з історії розвитку подорожей і туризму, його становлення та перетворення у масове явище. Історія туризму сприяє підготовці фахівців для сфери туризму та гостинності, дає необхідні знання для істориків, культурологів, фахівців державного управління.

Опановуючи третє питання, необхідно звернути увагу на те, що сучасна наука поділяє розвиток туризму на декілька етапів залежно від зміни наступних факторів: мотивації подорожей; способу подорожей і розвитку транспортних засобів; кількості подорожуючих і охоплення туризмом різних верств населення. За цим критеріями історичний шлях розвитку туризму можна поділити на 4 етапи: 1) початковий (з давніх часів до 1841 р.); 2) становлення туризму як галузі (1841 – 1914 рр.); 3) формування індустрії туризму (1914 – 1945 рр.); 4) монополізації туристичної індустрії (з 1945 – до наших днів).

Термінологічний словник

Щоб краще усвідомити будь-яку проблему, студентам доцільно звертати увагу на розуміння ними термінів і понять, які стосуються тієї чи іншої теми. З'ясування суті туристичних термінів і понять є запорукою глибшого та якіснішого засвоєння студентами певної теми чи дисципліни загалом.

Гостинність – сукупність засобів розміщення, харчування і розваг для туристів, а також традиції прийому гостей в різних культурах. Термін «гостинність» походить від давньофранцузького слова «hospise», що означає: «будинок для подорожуючих».

Інфраструктура – сукупність споруд, будівель, систем і служб, необхідних для функціонування галузей матеріального виробництва та забезпечення умов життєдіяльності суспільства.

Історія туризму – наука, яка вивчає подорожі та туризм, чинники їх появи та розвитку в суспільстві з найдавніших часів до наших днів.

Подорож – це пересування людей у просторі та часі. Подорожі можуть мати характер військових походів, масових міграцій, наукових експедицій, туристичних мандрівок та інших типів пересувань людей на значні відстані. В залежності від мотивів і особливостей подорожі, люди, які їх здійснюють, можуть називатися моряками, прочанами, комівояжерами, туристами та ін.

Суб’єкти туристичної діяльності – підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому чинним законодавством України порядку і мають ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної з наданням туристичних послуг.

Туризм – подорож у вільний час, один із видів активного відпочинку. В широкому розумінні до туризму належить будь-який маршрут переміщення у просторі, який виходить за межі буденності або за рамки повсякденних справ. Так, щоденні поїздки з дому на роботу і з роботи додому, до туризму не відносять, а виїзні поїздки на рибалку чи в ліс – уже туризм. У вузькому значенні туристичними вважають всі спеціально організовані маршрути по переміщенню громадян, які здійснюються за їх рахунок, окрім переміщень, пов’язаних із виконанням професійних обов’язків.

Термін «туризм» з'явився у Франції у ХУШ ст.; у перекладі з французької мови дослівно означає: «мандрівка заради задоволення». Деякі дослідники вважають, що цей термін має англійське походження і з'явився у XIX столітті. Оскільки англійська і французька мови ґрунтуються на латині, то можна погодитися, що слово «туризм» походить від латинського tornus, що в перекладі означає: «рух по колу». Підтвердженням «англійської версії» походження слова «туризм» можна вважати той факт, що на початку XIX ст. в Англії побачила світ книга «Anecdotes of English language», в якій мандрівник був названий туристом. Але приблизно в той же час у Франції вийшов друком словник французької мови, який включав визначення туризму.

Турист – це особа, яка здійснює подорож у межах своєї країни або в іншу країну з різною, не забороненою законом країни перебування метою, на термін від 24 годин до шести місяців, без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

Туристична індустрія – це сукупність виробництв різних галузей господарства, закладів культури, освіти, науки, що забезпечують створення матеріально-технічної бази туризму, підготовку кадрів та процес виробництва, реалізації і споживання туристичного продукту на основі використання природних багатств, матеріальних і духовних цінностей суспільства.

Методичні рекомендації до семінарського заняття 1 «Історія туризму: вступ до дисципліни».

Готуючись до першого семінарського заняття з історії туризму, важливо обов’язково засвоїти ті методологічні засади, з яких, власне, і починається дисципліна. Відтак, готуючись до першого семінарського заняття, студентам слід уважно переглянути конспект лекцій, запропоновані викладачем на лекції нормативні документи та рекомендовану літературу. Ураховуючи великий масив теоретичного матеріалу і намагаючись зосередити увагу студентів на найбільш актуальних проблемах дисципліни «Історія туризму», пропонується здійснювати підготовку до першого семінарського заняття за таким планом:

1. Предмет, об’єкт і методи вивчення історії туризму.

2. Джерельна база дисципліни.

3. Періодизація розвитку історії туризму як навчальної дисципліни і наукової системи.

Крім цього, підя час підготовки до першого семінарського заняття студенти мають бути готові до вхідного тестування з історії туризму, яке має виявити їх рівень обізнаності з історією туристичної справи в світі та Україні, в тому числі на Полтавщині. Для цього студентам пропонується згадати, які туристичні маршрути існують в їх місті, селі, районному центрі, селищі, а також, коли вони виникли і з цим пов’язані.

Водночас пропонуємо підготувати вдома письмову відповідь на питання: «Які проблеми з історії туризму, на Вашу думку, досліджено з достатньою повнотою, а які висвітлено частково чи не досліджувалися взагалі ?».

Завдання для самоперевірки знань

Завдання 1.

Історія туризму є:

• окремою наукою;

• окремою дисципліною;

• наукою і водночас навчальною дисципліною.

Завдання 2.

З якої мови походить слово «туризм»:

- німецької;

- італійської;

- французької.

Завдання 3.

Що таке історія туризму ?

• наука, яка вивчає подорожі та туризм, чинники їх появи та розвитку в суспільстві з найдавніших часів до наших днів;

• комплексна система знань, що вивчає туризм, історію, географію і економіку;

• наука про суспільство.

Завдання для поточного контролю знань

а) з метою виявлення рівня знань студентів щодо розвитку історії туризму викладач проводить вхідне тестування на знання історії туризму;

б) усне опитування студентів з приводу того, які в їхньому місті, селі, селищі, районному центрі існують туристичні маршрути і з чим вони пов’язані;

в) перевірка викладачем індивідуальних письмових відповідей на питання: «Які проблеми з історії туризму, на Вашу думку, досліджено з достатньою повнотою, а які висвітлено частково чи не досліджувалися взагалі ?»;

г) питання для дискусії в групі: Що спонукає людство до подорожей і туризму ?;

д) відвідування кабінету історії України та української культури ПУЕТ, ознайомлення з експозицією, туристичною літературою та туристичними маршрутами Полтавщини. Передбачаються відповіді на запитання студентів і дискусія.

Завдання для самостійного опрацювання

Під час підготовки до семінарського заняття варто з'ясувати, як вплинуло збільшення туристичних потоків у другій половині ХХ ст. на розвиток історії туризму як науки і навчальної дисципліни ?

Опрацьовуючи це питання, зверніть увагу на той факт, що після Другої світової війни швидко розвивалася потужна індустрія туризму зі своїми інститутами, масовим виробництвом туристичних послуг, різноманітними методами організації та управління. Продовжувався розвиток та вдосконалення світової транспортної системи. Пожвавлення туризму в другій половині XX ст. викликало трансформацію готельної справи та індустрії приватних готелів в сучасну індустрію з різними формами власності та управління.

Інформаційні джерела: 8, с. 11-20; 9, с. 9-18; 18, с. 3-15; 19, с. 6-22; 19, с. 9-18.