Тема 5. Розвиток туризму в Новий час

Кількість годин: аудиторні заняття – 4 год., самостійна робота – 2.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Буржуазні перетворення суспільного ладу радикально змінили майже всі сторони життя людини, тому не лишився осторонь і феномен туризму та способи його осмислення. Прагматичнішими стають мотиви подорожей та мандрівок. Засвоєння вказаної теми передбачає опрацювання низки питань:

1. Соціально-економічна характеристика та чинники розвитку подорожей в епоху Нового часу.

2. Розвиток мореплавства та Великі географічні відкриття.

3. Основні види та значення подорожей в ХV-ХVІІІ ст.

4. Поява туризму та розвиток системи гостинності в XVII-XVIII ст.

Вивчаючи перше питання, студентам слід усвідомити, що період Нового часу охоплює дві епохи – Відродження (ХV-ХVІ ст.) і Просвітництва (ХVІІ-ХVІІІ ст.).

З кінця XV ст. в багатьох країнах Європи прискорилися зміни ладу, що панував в епоху Середньовіччя. Відбувалося небачене піднесення науки, літератури та мистецтва, змінювався світогляд людей. В містах збільшувалася кількість людей, які займалися інтелектуальною працею (їх у подальшому почали називати інтелігенцією). Відроджувалася, посилювалася віра в силу та здібності людини, тому світогляд епохи Відродження називають гуманізмом.

Раніше всіх процеси відродження почали відбуватись в Італії. В багатьох містах там з'явилася нова соціальна верства – буржуазія, яка по-новому дивилася на світ. Буржуазія намагалась наживати капітал торгівлею та підприємницькою діяльністю.

Основними чинниками, що вплинули на розвиток подорожей в епоху Відродження, були:

- соціокультурний (розвиток науки, культури);

- релігійний, який, до речі, був значно послаблений;

-економічний (бурхливий розвиток економіки, особливо торгівлі змушує буржуазію шукати нові землі для збуту своєї продукції);

- мотиваційний (тобто в цей період, як ніколи раніше, відбувалася переоцінка цінностей, змінювалися пріоритети щодо відпочинку, отримання освіти; поїздки стали більш індивідуально-направленими);

- політичний чинник також був дуже значним (політика в цей період дуже тісно пов'язана з торгово-економічними інтересами і релігією);

- географічний (для такого бурхливого росту економіки, науки, техніки вже було недостатньо старих територій для торгівлі, а релігійній ієрархи необхідна була нова паства; все це сприяло пошуку нових територій, розширенню світового географічного простору, спонукало політиків, церкву і буржуазію організовувати морські експедиції з метою відкриття нових земель, що зрештою і спричинило Великі географічні відкриття).

Просвітництво в Західній Європі було тісно пов'язане з Відродженням – добою, коли відбулася переоцінка цінностей, розквітло вільне мислення.

Становлення нового типу культури було пов'язане з посиленням ролі світських елементів, таких як філософія гуманістичного спрямування, мистецтво, яке прославляє людину-творця, розвиваються точні та природничі науки. Саме ці складові утворювали культуру Просвітництва.

В межах нової культури змінювалася і мотивація подорожей, а також їх географія. Центрами «прочанства» людини Просвітництва стають місця зосередження пам'яток історії, культури та архітектури.

До цього періоду подорожі здійснювалися, переважно, з певною прагматичною метою. У добу Просвітництва набуває популярності подорож як приємне проведення вільного часу, в процесі якого можна насолоджуватись життям. Адже під час подорожі людина може дозволити собі відпочити від побутових проблем та турбот.

Готуючи відповідь на друге питання теми, студенту варто попрацювати з географічною картою, на яку слід нанести відкриті території доби Нового часу.

Епоху Великих географічних відкриттів поділяють на два періоди:

1. Іспано-португальський період, який тривав з кінця XV ст. до середини XVI ст. В цей час було відкрито Америку, португальці здійснили плавання до берегів Східної Азії та Індії, починаючи з експедиції Васко да Гама. Завершився цей період навколосвітнім плаванням Магеллана.

2. Період російських і голландських відкриттів, який продовжувався з середини XVI ст. до середини XVII ст. Це був час відкриттів російських першопрохідців по всій Північній Азії, час походу Єрмака і плавання Дежнєва, час тихоокеанських експедицій голландських мореплавців і відкриття австралійських берегів голландцями та англійцями.

У XV ст. з'явилося швидке та легке вітрильне судно – каравела. Такі човни були дуже мобільні та вміщували багато вантажів та пасажирів. На той час вже знали компас, за допомогою якого можна було визначати місцезнаходження корабля.

Великі географічні відкриття призвели до нечуваного розширення торгівлі. Встановились зв'язки між окремими материками – виникла світова торгівля. Торгівля з колоніями зосереджувалась в портах Нідерландів, Португалії та Англії. Головним центром світової торгівлі став великий порт Антверпен.

З XVII ст. голландські кораблі обслуговували більшу частину світової колоніальної торгівлі. Амстердамський банк, створений у 1609 р., майже століття був єдиним у Європі. До кінця XVII ст. Голландія стає великою колоніальною державою.

У XVII ст. в Нідерландах були створені найбільші картографічні твори, які узагальнили результати Великих географічних відкриттів.

У XVIII ст. голландські та англійські мореплавці почали вивчення Австралії та Нової Зеландії, нанесли на карти багато інших земель.

Таким чином, протягом другої половини ХVІ-ХVIII ст., завдяки сміливим експедиціям мореплавців і мандрівників багатьох країн, була відкрита і досліджена більша частина земної поверхні, морів та океанів, які омивають її; були прокладені важливі морські шляхи, які зв'язали материки між собою.

В результаті цих відкриттів розширились зв'язки Європи з країнами Африки, Південної і Східної Азії; вперше були встановлені контакти з Австралією. Торгівля набула світового характеру.

Все це створювало передумови для масового переміщення людей з одних континентів до інших, готувало маршрути майбутніх туристичних круїзів.

До початку XIX ст. в основному завершився процес відкриття населених континентів. Були пройдені і досліджені цілком або в більшій частині свого плину всі значні ріки; були нанесені на карту великі озера, встановлені основні риси рельєфів населених територій.

Готуючи третє питання, студенту потрібно підвести підсумки викладеного вище, і з'ясувати, що протягом XV-XVIII ст. існували наступні види подорожей:

- морські дослідницькі експедиції, які носили організований характер;

- військові походи;

- пізнавальні мандрівки;

- розважальні;

- прочанство, яке носило як стихійний, так і організований характер;

- дипломатичні місії політичних та релігійних діячів;

- мандрівки з метою оздоровлення;

- мандрівки з метою отримання освіти;

- спортивний (з'явились перші альпіністи, почав розвиватись гірський туризм).

Значення подорожей полягало в тому, що:

- були відкриті нові землі та морські шляхи до них;

- з'явилась світова торгівля;

- відбувався швидкий культурний та економічний обмін між різними країнами та народами;

- подорожі стали носити більш організований характер;

- вдосконалювалися транспортні засоби та розвивалась інфраструктура для подорожуючих.

Туризм, як правило, був індивідуальним, тобто програма подорожі складалася самим мандрівником. Вже існувала певна туристична інфраструктура: готелі, пансіони, транспортна служба, ресторани.

Основними видами транспорту були: водний; наземний транспорт з використанням тварин; з'явились повітряні кулі.

Переходячи до розгляду четвертого питання, слід наголосити, що одним із багатьох шляхів вкладання коштів з метою задоволення своїх потреб у раціональному відпочинку, розвагах, виконанні релігійних призначень, лікуванні та рекреації в епоху Просвітництва стало нове соціальне явище – туризм.

Основними категоріями населення, представники яких стали першими туристами, були дворяни. Для молодих дворян своєрідний «гранд-тур» по Європі був доповненням до основної освіти, і вони його здійснювали перед тим, як розпочати свою професійну або політичну кар'єру.

Велику роль в процесі подальшого розвитку туризму починають відігравати чинники, що пов'язані з розвитком невиробничої сфери, тобто сфери послуг та суспільної інфраструктури. Для міжконтинентальної торгівлі необхідні були комфортні та безпечні готелі та постоялі двори, де купці могли жити під час подорожей або ярмарків, які були дуже популярними в Європі. Отже, торгівля сприяла становленню туризму, розвиваючи сферу гостинності.

Великий вплив на поширення туризму мало будівництво доріг та розвиток транспорту, що дозволяло зменшувати час подолання відстаней і робити більш реальним здійснення подорожі у далекі регіони.

В середині XVIII ст. в Західній Європі знизилися ціни на перевезення, що сприяло зростанню кількості подорожей.

В наступному столітті подорожі теж ставали дедалі доступнішими, у великій мірі завдяки грандіозним масштабам будування доріг.

Збільшення кількості тих, хто подорожував заради задоволення, діяло як стимул розвитку інфраструктури для подорожуючих, збільшення комфортності мандрівок. І в цьому відношенні в епоху Просвітництва в країнах Європи відбувалися суттєві зміни.

У XVII ст. в великих європейських містах почали розповсюджуватись кав'ярні. Тільки у Венеції в 1675 р. їх налічувалось декілька десятків, включно зі знаменитим Саfe Florian на площі Сан Марко, яке функціонує і сьогодні. Перша англійська кав'ярня була відкрита у 1652 р. вихідцем із Вірменії на вулиці Сен-Майкл Аллей у Лондоні. Відкрита 1683 року кав'ярня українця Юрія-Франца Кульчицького була першою у Відні і однією з перших у Європі. Саме у Відні почали готувати каву нетрадиційно, додаючи в неї мед та молоко. У 1668 р. сицилієць Франческо Прокопіо де Кольтелі відкрив першу кав'ярню в Парижі.

Кав'ярні були попередницями сучасних кафе і подекуди ставали центрами культурного та літературного життя свого часу.

Суттєві зміни відбувались і в системі транспорту. Збільшення популярності подорожі диліжансом призводило до змін системи гостинності на шляхах. Постоялі двори намагалися покращувати умови, які пропонувались постояльцям. В них чітко виконувались правила обслуговування гостей, які відносились до різних соціальних верств.

Представники дворянства, духовенства під час своїх подорожей зупинялись, як правило, у своїх знайомих або за рекомендаційними листами; майже в кожному дворянському помешканні були кімнати для гостей.

Один із перших готелів Європи був побудований у Нанті в 1788 р. і мав назву «Готель Генріха IV». Готель був розрахований на 60 осіб і вважався найкращим у Європі.

Аналогічні процеси відбувались в системі гостинності Америки. Подорожуючі теж могли зупинитись на постоялих дворах або в тавернах.

Поступово таверни та постоялі двори перетворювались на місця відпочинку для жителів даної місцевості; тут можна було взнати останні новини, провести збори, отримати кореспонденцію, укласти ділову угоду. Завдяки цьому, власники постоялих дворів ставали поважними і заможними громадянами, які відігравали значну роль в органах місцевого самоврядування.

В Росії основними елементами системи розміщення подорожуючих були гостинні двори і ямські станції.

У XVIII ст. в Європі в системі гостинності намітились певні успіхи. Кращими за комфортом вважались англійські постоялі двори і таверни. Не дуже відставали від них і європейські готелі, які впроваджували нові послуги для клієнтів. У Франції XVIII ст. з'явилася система ресторанів.

«Батьком» сучасного ресторану вважається парижанин М. Буланже, який тримав цілодобову таверну на вулиці Баель.

У XVIII ст. з'явилися морські курорти, після того, як англійським лікарем Річардом Раселом була доведена і розрекламована корисність морської води. Спочатку такі курорти відкрилися на південному узбережжі Англії, потім на Лазуровому узбережжі Франції, а також були відроджені курорти на морському узбережжі Апеннінського півострова.

Найбільш престижними містами відпочинку аристократії були термальні курорти: Баден-Баден, Віші, Карлсбад (Карлові Вари).

У XVII ст. стали поширюватися курорти, головною принадою яких були мінеральні джерела. Одним з таких регіонів стала Нижня Сілезія (на території сучасної Польщі).

Безпосередньо сприяла збільшенню подорожуючих і колоніальна політика: просторове збільшення сфер впливу деяких держав супроводжувалося покращенням транспортних комунікацій, збільшенням кількості колоніальних чиновників, торгівців, військових, місіонерів у віддалених регіонах. Колоніальні імперії давали їхнім громадянам багато можливостей для збагачення, і деякі з багатих людей охоче витрачали кошти на мандрівки, в яких задоволення було однією з основних цілей. Англійців вже у XVIII ст. стали називати «нацією мандрівників», бо їх можна було зустріти не тільки в Європі і в численних колоніальних володіннях Британської імперії, але й поза межами цих територій.

В кінці XVIII ст. дедалі більшою популярністю стала користуватися Швейцарія. По-перше, там можна було отримати ефективні лікування, освіту або просто відпочити в мальовничих місцевостях. По-друге, в Швейцарії була найвища якість сервісу для подорожуючих, а також більш високий рівень безпеки, ніж в більшості інших країн.

В мальовничих місцевостях з цілющим кліматом або мінеральними джерелами створюються нові курорти. Зокрема, в Німеччині. Заможні члени суспільства, незалежно від пори року, відпочивали на Французькій або Італійській Рив'єрі, або на термальних курортах Швейцарії. Популярними були також подорожі до Північної Африки, Єгипту та Греції. Ці категорії подорожуючих орієнтувались на розкішні готелі, будівництво яких розпочалось на рубежі ХУІІІ-ХІХ ст. в курортних місцевостях. Менш заможні гості курортів задовольнялись послугами пансіонів, які утримували жителі курортних зон.

З рекламною метою у XVIII ст. було організовано дві акції, які стали точками відліку історії двох видів туризму, альпінізму і подорожей на повітряних кулях: у 1786 р. була організована перша масова екскурсія на гору Монблан в Альпах, а в 1783 р в Парижі братами Монгольф’єр була сконструйована перша повітряна куля.

Термінологічний словник

Альпінізм – вид спорту, що основною метою ставить сходження на природні та штучні скелі та стіни, зокрема на гірські вершини.

Буржуазія – соціальна верства або суспільний клас; частина суспільства, зайнята підприємницькою діяльністю, власники засобів виробництва.

Відродження (Ренесанс) – культурно-філософський рух кінця Середньовіччя – початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.

Великі географічні відкриття – період в історії людства, що розпочався у XV ст. і тривав до XVII ст., в ході якого європейці відкривали нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії в пошуках нових торгових партнерів та джерел товарів, які користувалися великим попитом у Європі.

Каравела – легке вітрильне судно.

Колонія – територія чи країна, що позбавлена незалежності та знаходиться під владою іншої держави (метрополії).

Новий час (Нова історія) – період всесвітньої історії, що настав за періодом середніх віків. Поняття «Нова історія» з'явилося в європейській історико-філософській думці в епоху Відродження як елемент запропонованого гуманістами тричленного ділення історії на стародавню, середню і нову. Критерієм визначення «нового часу», його «новизни» в порівнянні з попередньою епохою був, з погляду гуманістів, розквіт в період ренесансу світської науки і культури, тобто не соціально-економічний, а духовно-культурний чинник.

Поняття «Новий час» було сприйняте істориками і утвердилося в науковому ужитку, але сенс його багато в чому залишається умовним – не всі народи вступили в цей період одночасно. Безперечне одне: у даний відрізок часу відбувається виникнення нової цивілізації, нової системи стосунків, «європейського світу» і експансія європейської цивілізації в інші райони світу.

Просвітництво – це широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII-XVIII ст. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, – вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого – переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом. Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, осуд експлуатації людини людиною, утвердження самосвідомості й самооцінки особи.

Просвітництво зародилося практично одночасно в країнах Західної Європи: Британії, Франції, Нідерландах, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, але швидко поширилося у всій Європі, включно з Річчю Посполитою і Російською імперією. Велику роль в його становленні відіграв швидкий розвиток природознавства та книгодрукування.

Революція цін – процес значного підвищення товарних цін внаслідок падіння вартості благородних металів, що виконують функцію загального еквівалента (грошей).

Світова торгівля – торгівля між резидентами різних держав. При світовій торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом світової торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.

Методичні рекомендації до семінарського заняття 5 «Подорожі в епоху Відродження і Просвітництва»

План

1. Основні чинники розвитку подорожей в епоху Відродження і Просвітництва.

2. Розвиток мореплавства та Великі географічні відкриття.

3. Нові складові у сфері гостинності в ХV-ХVІ ст.

4. Основні види та значення подорожей в епоху Відродження.

5.Основні види та значення подорожей в епоху Просвітнцтва.

При підготовці першого питання семінарського заняття студенту важливо усвідомити, що основними чинниками розвитку подорожей в епоху Відродження і Просвітництва були:

- соціально-науковий прогрес;

- розвиток економіки;

- зміни в мотивації подорожей;

- освоєння географічного простору;

- розвиток світової торгівлі;

- як наслідок попередніх чинників – розвиток інфраструктури для подорожуючих.

Варто глибоко проаналізувати і схарактеризувати кожен із цих чинників.

Готуючись до другого питання про мореплавство і великі географічні відкриття, слід уважно прочитати конспект лекції, а також ознайомитися із рекомендованою літературою, щоб доповнити і поглибити лекційний матеріал.

Ретельне опрацювання цього питання потребує роботи з контурною картою, на яку потрібно нанести нововідкриті землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії та ін. На семінарському занятті студенти здають на перевірку контурні карти викладачу.

Аналізуючи третє питання про появу нових складових у сфері гостинності, студентам доцільно розпочати з Англії, де в XVI ст. поширилися таверни для простолюдинів, вони називались ординарними; в них за загальним столом подавали чергові страви за фіксованою ціною. Постоялі двори в континентальній Європі поступались англійським по всім показникам.

В Англії у XVI ст. улюбленим видом транспорту для пересування на далекі відстані суходолом стала поштова карета. По дорозі поштова карета робила декілька зупинок у придорожніх тавернах або постоялих дворах, які в подальшому стали називатися поштовими станціями.

Серед інших закладів у системі гостинності можна назвати кав'ярні, які з'явились у XVI ст. у Венеції, де можна було випити чашечку кави та поспілкуватись. Після XVII ст. чай та кава стають традиційними гарячими напоями у Європі, спочатку в заможних домах, а потім і серед інших верств населення.

У 1528 р. Іспанія зустрічала конкістадора Ернана Кортеса. Серед дивних речей, привезених ним з Нового Світу, були дорогоцінні какао-боби і дарований ацтеками секрет приготування пряного какао-напою, що відновлював сили. Так почалася історія шоколаду – продукту, що довгий час залишався привілеєм королів і знаті.

Першим закладом ресторанного типу вважається Tourd’Argent, що відкрився в Парижі у 1533 р. і протягом століть залишався унікальним у своєму роді закладом.

Розглядаючи четверте питання про основні види та значення подорожей в епоху Відродження, доцільно виділити наступні види подорожей: морські дослідницькі експедиції; військові походи; пізнавальні мандрівки; розважальні; прочанство; дипломатичні місії; мандрівки з метою оздоровлення; мандрівки з метою отримання освіти.

Студентам потрібно навести приклади кожного із зазначених видів подорожей та проаналізувати їх.

Значення подорожей епохи Відродження полягало в тому, що: були відкриті нові землі та морські шляхи до них; з'явилась світова торгівля; відбувався швидкий культурний та економічний обмін між різними країнами та народами; подорожі стали носити більш організований характер; вдосконалювалися транспортні засоби та розвивалась інфраструктура для подорожуючих.

Розглядаючи п’яте питання про основні види та значення подорожей в епоху Просвітнцтва, варто виділити такі з них:

- рекреаційний;

- оздоровчий;

- пізнавальний;

- з метою одержання освіти;

- спортивний (з'явились перші альпіністи, почав розвиватись гірський туризм);

- релігійний.

Крім того, у цьому питанні студентам варто зазначити, що туризм, як правило, був індивідуальним, тобто програма подорожі складалася самим мандрівником. За тривалістю мандрівки поділялись на: довготермінові (на декілька років); сезонні (на певний сезон в особливу кліматичну зону); короткострокові (на вихідні дні та свята). Основними видами транспорту були: водний; наземний транспорт з використанням тварин; з'явились повітряні кулі.

Студентам варто порівняти види подорожей в епоху Відродження і Просвітництва та проаналізувати, які виникали нові види подорожей, і чим вони були спричинені.

Завдання для самоперевірки знань

Завдання 1.

Який вид туризму набув популярності в епоху Просвітництва:

- релігійний;

- пізнавальний;

- екзотичний.

Завдання 2.

Автором «Записок о Московии» був німецький дипломат, барон:

- Герберштейн;

- Оленарій;

- Манштейн.

Завдання 3.

В 1719 році за указом Петра І був відкритий курорт:

- Лівадія;

- Іматра;

- Марціальні води.

Завдання для поточного контролю знань

Потрібно засвоїти суть термінів і понять, які стосуються даної теми. Також студенти мають бути готовими до перевірки контурних карт із нанесеними географічними територіями, відкритими в епоху великих географічних відкриттів.

Питання для дискусії:

1. Доведіть, що туризм в сучасному розумінні цього слова виникає в епоху Просвітництва. Наведіть факти, які свідчать про це.

Завдання для самостійного опрацювання

Під час підготовки до семінарського заняття варто з'ясувати питання про українські землі в туристичній картографії XVII XVIIІ ст. Крім того, потрібно розглянути питання про розвиток подорожей у Російській імперії, детально зупинившись на питанні про географічні відкриття росіян.

Знайдену інформацію доцільно оформити у вигляді доповіді-презентації, які слід представити на семінарському занятті.

Інформаційні джерела: 8, с. 114-159; 9, с. 213-282; 18, с. 170-203; 19, с. 55-90.