Практичні завдання до самостійної роботи

Скласти термінологічний словник до теми.

Тестові завдання для самоконтролю

1. Туризм – це:

   1. виїзд особи на постійне місце проживання з професійно – діловою метою;

   2. тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в професійно – ділових чи інших цілях зі здійсненням оплачуваної діяльності в місці перебування;

   3. тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно – ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування;

   4. відповіді доповнюють одна одну.

2. Туроператор згідно з ваучером не несе відповідальності за:

   1. транспортно – візові формальності і перетин кордону;

   2. достовірність інформації про туристичний продукт і самовільну зміну ціни товару;

   3. отримання термінів програми;

   4. дотримання умов перебування туриста.

3. В залежності від цілей поїздки розрізняють візи:

   1. туристичні та транзитні візи;

   2. візи по приватному запрошенню;

   3. візи по діловому запрошенню;

   4. всі відповіді правильні.

Практичне завдання:

Подружжя Петренків скористалися послугами турфірми «Європа» і придбали двотижневий тур до Іспанії. У готелі туристам замість напівпансіону, вказаного в договорі був наданий повний пансіон. Після закінчення терміну проживання в готелі Івановим виставили рахунок за надані додаткові послуги. Туристи вимушені були його оплатити. Приїхавши додому, подружжя звернулося до турфірми з вимогою компенсувати додаткові витрати, понесені ними під час подорожі. Турфірма відмовилася задовольнити претензію туристів.

Чи правомірні вимоги туристів?

Чи підлягають оплаті додаткові послуги, надані туристам у даному випадку?

На підставі яких нормативно-правових актів буде вирішена суперечка?

Джерела і література

Основна література:

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12

Нормативно-правові акти:

13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 27, 86, 89, 13-91

Додаткова література

95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ АСПЕКТІВ ТА ВИДІВ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тема 7 Правове забезпечення страхування в туристичній діяльності.

Основні терміни та поняття: страхування, договір страхування, особисте страхування, майнове страхування, страхування відповідальності, страхова премія, страховий платіж, страхова виплата, франшиза, суброгація, регрес, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, «зелена картка», асистанс.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежі ( страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страхування туристів (медичне і від нещасного випадку) є обов’язковим і забезпечується туроператором (турагентом) на основі угод із страховиками, які мають необхідну ліцензію, за умови письмової заяви туриста і за ціною не вищою, ніж середня ціна на ринку.

Туристи укладають договори страхування з будь-якою обраною ними страховою компанією, яка має відповідну ліцензію, й зобов’язані завчасно підтвердити туроператору (турагенту) наявність належним чином укладеного договору страхування.

При укладенні туристом договору страхування самостійно, безпосередньо зі страховиком, ліцензіат, який організовує туристичну поїздку, повинен перевірити наявність страхового полісу туриста й додати його копію до договору про туристичне обслуговування.

Договором страхування повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) тимчасового перебування.

Інформація про умови обов’язкового страхування має бути доведена до відома туриста до укладення договору про туристичне обслуговування.

Договір страхування (медичного і від нещасного випадку) повинен забезпечувати страховий захист туриста на весь період туристичної подорожі.

Туроператор або турагент повинен проінформувати туриста про наявність інших ризиків, пов’язаних з наданням туристичної послуги, та можливість їх страхування.

На вимогу туриста туроператор чи турагент забезпечує страхування інших ризиків, пов’язаних із здійсненням подорожі.

За бажанням турист може укласти угоду про страхування для покриття витрат, пов’язаних з анулюванням договору про туристичне обслуговування з ініціативи туриста, або угоду про страхування для покриття витрат, пов’язаних з передчасним поверненням до місця постійного проживання при настанні нещасного випадку або хвороби.

Компенсація шкоди, заподіяної життю чи здоров’ю туриста або його майну, здійснюється в установленому порядку.

Туроператор (турагент) повинен вести облік виданих туристам страхових полісів.

При прийманні іноземних туристів, крім тих, які прибули з країн, з якими Україна має угоди про безоплатне надання екстреної медичної допомоги, туроператор повинен сприяти укладанню іноземцями договорів страхування (страхових полісів) з надання медичної допомоги із страховиками – резидентами України.

Обов’язкове медичне страхування туристів та обов’язкове страхування туристів від нещасного випадку звичайно забезпечується туроператорами чи турагентами. Останні укладають агентські договори чи договори доручення зі страховими компаніями і від імені страхової компанії (страховика) укладають безпосередньо з туристами договори страхування. Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1996 р. № 1523.

Туристи вправі самостійно, без посередників, укладати договори на медичне страхування і страхування від нещасного випадку і надавати їх для ознайомлення турагенту чи туроператору при придбанні туристичного продукту.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові, в нашому випадку туристу) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник (турист) зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Для укладення договору страхування страхувальник (турист) подає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування.

Договір страхування укладається у письмовій формі. Договір страхування може укладатися шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва ( поліса, сертифіката).

У ст. 982 Цивільного кодексу України зазначені істотні умови договору страхування: предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строку його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства. Названі істотні умови обов’язково повинні відображатись в договорі, інакше він може бути визнаний судом неукладеним.

Крім того, Закон України «Про страхування» висуває ще ряд вимог до договору страхування.

Договір страхування повинен містити:

• назву документу;

• назву й адресу страховика;

• прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;

• зазначення об’єкта страхування;

• розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;

• перелік страхових випадків;

• визначення розміру тарифу, розмір страхових внесків і терміни їх сплати;

• строк дії договору;

• порядок зміни і припинення дії договору;

• умови здійснення страхової виплати; права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

• інші умови за згодою сторін;

• підписи сторін.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страховиком першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Страховик зобов’язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальнику;

3) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;

4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання збиткам або їх зменшення, якщо це передбачено умовами договору;

5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

6) тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страховика.

Страхувальник (турист) зобов’язаний:

1) своєчасно внести страховий платіж;

2) при укладенні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об’єкта страхування;

4) вживати заходів щодо запобігання збиткам та їх зменшення, завданих внаслідок настання страхового випадку;

5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, передбачений умовами страхування.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страхувальника.

Медичне страхування і страхування від нещасного випадку поширюється на усіх туристів, які здійснюють як внутрішній, так і міжнародний туризм.

Договором страхування повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) тимчасового перебування, що є ще однією істотною умовою договору страхування туристів.

Укладення договорів страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) проводиться страховиками з дотриманням Правил страхування. Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Правила страхування повинні містити:

• перелік об’єктів страхування;

• порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат;

• страхові ризики;

• виключення із страхових випадків і обмеження страхування;

• строк і місце дії договору страхування;

• порядок укладення договору страхування;

• права й обов’язки сторін;

• дії страхувальника у разі настання страхового випадку;

• перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмірів збитків;

• порядок і умови здійснення страхових виплат;

• строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат;

• причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування;

• умови припинення договору страхування;

• порядок вирішення спорів;

• страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя;

• страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя;

• особливі умови.

Інформація про умови обов’язкового страхування, які зазначені у відповідних правилах страхування, має бути доведена до відома туриста до укладення договору на туристичне обслуговування.

Обов’язкове (медичне та від нещасного випадку) страхування здійснюється один раз на весь період туристичної подорожі.

Закон дозволяє, що об’єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування). При цьому в договорі повинні міститися умови, що визначають права і обов’язки кожного страховика.

За наявності відповідної угоди між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших у взаємовідносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише в розмірі своєї частки.

За вимогою туриста туроператор чи турагент забезпечує страхування інших ризиків, пов’язаних із здійсненням подорожі.

Страховий ризик – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Найтиповішими випадками (крім захворювань та нещасних випадків), які трапляються з туристами, є такі:

• непередбачена ненавмисна втрата багажу, документів та засобів існування;

• непередбачені витрати, пов’язані з виникненням загально цивільної та автоцивільної відповідальності;

• неможливість здійснити туристичну поїздку через нещасний випадок, раптове захворювання, смерть близьких та рідних застрахованого, пошкодження майна в особливо великих розмірах, протиправних дій третіх осіб тощо;

• дострокове завершення туристичної подорожі внаслідок нещасного випадку або хвороби;

• невиконання або неповне виконання договірних зобов’язань туристичних організацій перед туристами.

Якщо турист висуває розумну вимогу щодо страхування того чи іншого ризику, суб’єкт туристичної діяльності не вправі йому відмовити в забезпеченні такого страхування.

Звичайно, суб’єкти туристичної діяльності, укладаючи договори на туристичне обслуговування з туристами, включають до умов договору положення, відповідно до яких на туриста накладається штраф за відмову останнього від подорожі. Цей штраф, як правило, визначається у відсотках від ціни всього туру й залежно від того, за скільки днів до початку подорожі турист відмовився від неї.

Крім того, трапляються випадки передчасного повернення туриста з відпочинку через нещасний випадок, хворобу.

Зазначені обставини завдають збитків туристам, а тому у ч.6 ст. 16

Закону України «Про туризм» встановлюється правило, відповідно до якого за бажанням туриста з ним може бути укладено угоду про страхування для покриття витрат, пов’язаних з анулюванням договору на туристичне обслуговування з ініціативи туриста, або угоду про страхування для покриття витрат, пов’язаних з передчасним поверненням до місця постійного проживання при настанні нещасного випадку або хвороби.

Компенсація шкоди, заподіяної життю чи здоров’ю туриста або його майну, проводиться у встановленому порядку. Такий порядок детально визначений у главі 82 Цивільного кодексу України.

Крім того, своєрідною гарантією відшкодування збитків, завданих туристові, є запровадження у п. 31 ст. 7 Закону України «Про страхування» норми, відповідно до якої в Україні здійснюється такий вид обов’язкового страхування, як страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну.

План лекційного заняття:

1. Поняття страхового полісу в туризмі за законодавством України.

2. Правові засади укладення договору страхування в туризмі, його основні елементи.

3. Основні види страхування та особливості правового регулювання в туризмі.

План практичного заняття № 8:

1. Поняття страхового полісу в туризмі за законодавством України.

2. Правові засади укладення договору страхування в туризмі, його основні елементи.

3. Основні види страхування та особливості правового регулювання в туризмі.

4. Обов’язкове медичне страхування туристів та страхування від нещасного випадку.

5. Страхування цивільної відповідальності туриста та страхування відповідальності суб’єкта туристичної діяльності.

План практичного заняття № 9:

1. Майнове страхування – страхування багажу туриста під час подорожі.

2. Страхування анулювання договору про туристичне обслуговування з поважних причин.

3. Обов’язкове страхування цивільної відповідальності автовласників за кордоном – «Зелена картка».

4. Асистанс, його особливості.

Самостійна робота:

1. Асистанс, його особливості.

2. Обов’язкове медичне страхування туристів та страхування від нещасного випадку.

3. Страхування цивільної відповідальності туриста та страхування відповідальності суб’єкта туристичної діяльності.

4. Майнове страхування – страхування багажу туриста під час подорожі.

5. Страхування анулювання договору про туристичне обслуговування з поважних причин.