Normi_virobitku_na_lisokulturni_lisozakhisni_t

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА «УКРДІПРОЛІС»

Науковий відділ стандартизації, метрології, нормативів та кошторисної документації

НОРМИ ВИРОБІТКУ НА ВИКОНАННЯ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ, ЛІСОЗАХИСНИХ ТА ПРОТИПОЖЕЖНИХ РОБІТ

Київ – 2007

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА «УКРДІПРОЛІС»

Науковий відділ стандартизації, метрології, нормативів та кошторисної документації

НОРМИ ВИРОБІТКУ НА ВИКОНАННЯ ЛІСОКУЛЬТУРНИХ, ЛІСОЗАХИСНИХ ТА ПРОТИПОЖЕЖНИХ РОБІТ

Київ – 2007

Норми виробітку на виконання лісокультурних, лісозахисних та протипожежних робіт підготовлені Українським державним проектно-вишукувальним інститутом «Укрдіпроліс».

У розробленні збірника брали участь: Гільченко Г.Ю., Зінченко В.Ф., Катруша І.М., Кривов’язий С.Й., Лукашенко О.І., Немилостива В.П., Никитюк П.А., Чорнобров Ю.С., Шурута І.П.

Норми перевірені у виробничих умовах і рекомендовані підприємствами для впровадження у виробництво.

З виходом цих норм «Галузеві норми виробітку та норми витрати пального на вирощування лісокультур, створення полезахисних лісосмуг та плантацій різного цільового призначення» (К., 1993, 1995), «Норми виробітку та норми витрати пального, нормативи трудових та грошових витрат на лісозахисні та протипожежні роботи для всіх лісорослинних зон» (К., 1994) наказом Держкомлісгоспу України від 30.11.07 № 785 втрачають чинність.

Зауваження та пропозиції щодо поліпшення збірника норм прохання надсилати в «Укрдіпроліс» (02139, Київ-139, вул. Братиславська, 50; тел. 512-81-85).

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1Норми виробітку призначені для нормування праці робітників, зайнятих на вирощуванні лісокультур, створенні полезахисних лісосмуг, плантацій різного цільового призначення, лісозахисних та протипожежних роботах.

1.2Норми виробітку розроблені на механізовані, кінні та ручні роботи в рівнинних, яружно-балкових та гірських умовах.

1.3В основу розробки норм покладені:

−фотохронометражні спостереження;

−технічні і тягові характеристики тракторів, технічні характеристики агрегатів, машин-знарядь, інвентарю, інструменту, які використовуються в лісовому господарстві;

−результати аналізу організації праці та заходи щодо її вдосконалення;

−технічні розрахунки із застосуванням методів математичної статистики відповідно до прийнятих формул для визначення норм виробітку.

1.4Норми виробітку вироблені на:

−робочу зміну тривалістю 8 год. на роботах з нормальними умовами праці і 6 год. – на роботах зі шкідливими умовами праці;

−тракторний агрегат (на механізовані роботи) або кінну тягу (на кінні роботи);

−одного виконавця (ланку виконавців) – на ручних роботах.

Для перерахунку норм виробітку на робочу зміну тривалістю 7 год. (при 6 денному робочому тижні) застосовується поправочний коефіцієнт 0,875.

1.5 Норми витрати пального на механізовані роботи встановлені в (кг) на одиницю виміру. Для переведення г (кг) у літри ці норми діляться на поправочний коефіцієнт 0,825 (дизельне пальне) або 0,73 (бензин).

Для експлуатації пилок і тракторів встановлені такі норми витрати мастил: − для тракторів

1.6 Нормами виробітку враховано час на підготовчо завершальні роботи, обслуговування робочого місця, відпочинок та особисті потреби виконавця.

1.7Назва професій, розряди робіт і робітників у даному збірнику вказані згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, Випуск 3 «Лісове господарство і пов’язані з ним послуги», затвердженим Держкомлісгоспом України 29 липня 2003р. і погодженим із Мінпраці України 17 липня 2003р.

Якщо в чинний Довідник надалі будуть вноситися зміни, назви професій і розряди робіт, зазначені в цьому збірнику, повинні відповідно змінюватися.

1.8Поправочні коефіцієнти на додаткові витрати праці при виконанні робіт:

1.8.1 - на ґрунтах різної вологості для тракторів

1.8.2 - на грунтах різної вологості для робітників

1.8.6 – при різних перешкодах для тракторів (ями, яри, рови, чагарники)

1.8.7 - з урахуванням віддалі переїздів тракторних агрегатів (до місця роботи та назад)

Примітка. В кожному інтервалі поправочний коефіцієнт застосовується при віддалі переїзду по другу цифру включно; наприклад в інтервалі 3 – 5 км коефіцієнт 0,9 слід застосовувати при віддалі переїзду понад 3 і 5 км включно і т.д.

1.8.8 - у літній період на всі види робіт

1.8.9 – у радіоактивно-забрудненій зоні

1.9Норми виробітку на механізовані роботи встановлені на оптимальні склади і режими роботи тракторних агрегатів, норми виробітку на кінно-ручні роботи – на оптимальні склади кінних агрегатів і ланки виконавців. Організація, технологія, зміст роботи, склад ланки виконавців подані у відповідних розділах збірника і таблицях його нормальної частини.

1.10Класифікації ґрунтів на групи , вологості ґрунтів, насіння залежно від його розміру, доріг, ступінь забур’яненості ґрунтів, заселеності шкідниками дерев і насаджень наведені в додатках 1-6.

1.11Наведені в збірнику границі числових показників (кількість, діаметр, віддаль, глибина, довжина тощо), в яких значено «до», слід розуміти «включно».

2 ТЕХНОЛОГІЯ РОБІТ І ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ

2.1 Розчищення і розкорчовування площ

В цей комплекс робіт, який виконується для підготовки площ під посадку лісокультур, закладання розсадників, плантацій, входять: корчування пнів, планування розкорчованих площ, вичісування коріння, зрізування пнів. Всі ці роботи виконуються механізованим способом: корчування пнів - корчувачами, трелювання пнів - корчувачами, бульдозерами, тросами, планування площ - бульдозерами, зрізування пнів - спеціальними машинами або бензиномоторними пилками.

2.2 Корчування пнів

Корчування пнів залежно від характеру роботи провадиться суцільне або часткове (смугами).

Залежно від породи дерев, діаметра пнів та агрогрунтових умов застосовують такі способи механізованого корчування пнів:

-штовхаючим зусиллям трактора;

-штовхаючим зусиллям трактора з одночасним використанням сили підіймання робочих органів корчувача.

Суть першого способу полягає в тому, що тракторист-машиніст на віддалі

1- 1,5 м від пня одночасно з поступальним рухом агрегату вперед опускає корчувач, зуб'я якого під дією маси і штовхаючого зусилля: трактора заглиблюються в грунт. Агрегат зсовує пень разом з грудками: землі і тракторист-машиніст одночасно з рухом агрегату вперед включає гідропідіймач для підняття корчувача вгору та виймання пня на поверхню. Виконавши цей прийом, агрегат з припіднятим корчувачем рухається до наступного пня. Цим способом корчуються пні невеликих діаметрів (до 20 см), а також слабо вкорінені пні.

Другий спосіб застосовується для корчування пнів діаметром понад 20 см. Пні з потужною кореневою системою (дуб, берест) корчують за декілька прийомів: попереднє обрізування з 2 -3 боків бокового коріння, розхитування пня і витягування його на поверхню.

Як і в першому випадку, трактор, під'їжджаючи до пня, заглиблює зуб'я корчувача під пень. Одночасно з рухом агрегату вперед тракторист-машиніст включає гідропідіймач на підіймання робочих органів.

2.3 Інші лісорозчисні роботи

Трелювання пнів за межі розкорчованих площ провадиться починаючи від краю ділянки, а на розкорчованих смугах - гоновим способом. Кількість захоплених за один захід пнів залежить від їх розміру (діаметра і кореневої системи).

Планування розкорчованих площ і вичісування коріння рекомендується виконувати гоновим способом.

Зрізування пнів доцільно провадити по попередньо провішених лініях руху агрегату або пересування лісоруба з бензиномоторною пилкою.

2.4 Попередня підготовка площ на яружно-балкових землях та гірських схилах

Яружно-балкові землі та гірські схили, призначені під суцільне залісення, створення плантацій та полезахисних лісосмуг, вимагають попередньої підготовки площ. В комплекс робіт з попередньої підготовки площі входять: планування зсувів, засипання вимоїн, виположування укосів ярів та відсипання ґрунту на яружні укоси, терасування схилів.

Внаслідок виконання цих робіт раніше розчленована ділянка об'єднується в єдиний масив для наступного обробітку ґрунту і садіння культур.

2.5 Планування зсувів

За різницею висот між випуклими й увігнутими елементами рельєфу зсуви розділяються на дві групи: дрібногорбисті - до 3 м і великогорбисті - понад 3м. На дрібногорбистих зсувах провадиться планування поверхні бульдозерами, на великогорбистих - планувальні роботи виконуються площадками, які між собою з'єднуються тракторо-прохідними трасами. При дуже згорбленому рельєфі зсувів та великому обсязі земляних робіт планувальні роботи виконувати не рекомендується. В такому разі підготовка зсувної ділянки до залісення провадиться шляхом нарізування виїмково-насипних терас.

2.6 Засипання вимоїн та мілких ярів, виположування укосів мілких ярів, відсипання укосів середніх ярів

Вимоїни та мілкі яри (глибиною до 3 м і шириною до 6 м) підлягають засипанню бульдозерами.

Виположування укосів мілких ярів (глибиною до 3 м і шириною понад 6 м) проводиться до крутості схилу, при якій допускається вільний прохід через яр тракторних агрегатів.

Робота починається з верхньої частини яру. При виположуванні укосів необхідно забезпечувати збереження на поверхні схилу гумусового шару грунту. Обов'язковою умовою є також затримка або відведення зливного стоку від вершини яру.

Середні яри (глибиною 3-8 м) готуються до залісення шляхом підсипання бульдозерами на укоси розпушеного ґрунту з прияружних ділянок. При підсипанні грунту на стійкі укоси крутістю до 50-55° бульдозери спочатку скидають грунт безпосередньо з брівки яру на глибину до 1 м, а потім переміщують грунт з між'яружних ділянок і штовхають його на укоси, поки по всій його довжині не буде насипано пухкий грунт шаром не менше 30 см. При відсипанні грунту на нестійкі обривисті укоси грунт переміщується з прияружної смуги до брівки яру й після 3-5 переміщень вштовхується в яр для створення підпори початковому укосу яру. Останньою операцією є зрізування брівки яру.

Всі зазначені види робіт на схилах крутістю до 12 здійснюються на мілких ярах зворотно-поступальними рухами бульдозера поперек схилу (яру), на більш крутих схилах - зверху вниз по схилу під кутом 45 - 60° до вісі яру.

2.7 Терасування схилів

Виїмково-насипні тераси нарізуються на стійких укосах та схилах із задернілим ґрунтом крутістю 13 - 40°. Ширина терас коливається від 3 до 4 м, ширина берми 1 - 1,5 м, поперечний ухил полотна тераси, обернений схилу, приймається рівним 3 - 5°.

Тераси нарізуються універсальними бульдозерами або терасерами поперек схилу гоновим способом. Нарізування терас починається з верхньої частини схилу і закінчується в нижній. Терасування схилів залежно від типу і крутості схилу, ґрунтових умов провадиться за кілька прийомів - зрізування ґрунту, розширення тераси, вирівнювання полотна тераси з наданням їй зворотного ухилу. Зрізування ґрунту провадиться зворотно-поступальними рухами агрегату. Пройшовши таким чином одну терасу, агрегат зворотним ходом переїжджає на цю ж терасу для розширення або вирівнювання її полотна, або робить заїзд для нарізування наступної тераси. Для переходу на іншу терасу на їх кінці улаштовуються заїзди і розворотні площадки. Останні використовуються і для розвороту агрегатів з начіпними знаряддями під час виконання всього комплексу робіт із залісення.

2.8 Обробіток ґрунту

Обробіток ґрунту під лісові культури, полезахисні смуги, для закладанням плантацій та лісорозсадників ділиться на основний і додатковий.

До основного обробітку грунту відносяться оранка, борознування, глибоке розпушування, копання ям, улаштування площадок, до додаткового - дискування, культивація, боронування, фрезерування ґрунту.

Основний і додатковий обробіток грунту провадиться суцільним і частковим способами.

На рівнинних площах і ділянках з ухилом до 6° обробіток ґрунту провадиться суцільним способом, понад 6°, а також копання ям, борознування грунту на зрубах, глибоке розпушування ґрунту, улаштування площадок - частковим способом.

2.9 Основний обробіток ґрунту

Агрегати для оранки цілинних і перелогових земель, шару багаторічних трав комплектуються з плуга з передплужником; для оранки земель з наявністю стерні та однорічних трав - з плуга з передплужником та зубових борін, для оранки парового поля та поля після збирання коренебульбоплодів - з плуга та зубових борін.

На орних роботах рекомендуються загінно-петльовий і загінно-безпетльовий способи руху з виходом агрегату з борозни на кінцях ділянки для розвороту.

При оранці вскид рухи починаються від середини загону, другу борозну проводять рядом з першою. При оранці врозгін агрегат починає, рух від країв загону до середини. В кінці загону агрегат робить петлі, повороти виконуються на холостому ході.

На невеликих ділянках з короткими гонами застосовується безпетльовий поворот. На схилах з ухилом до 5° застосовується суцільна оранка з обробітком за системою

чорного пару.

На схилах крутістю 6-8° грунт обробляється поперек схилу смугами шириною 8 м з віддалю між ними - 2,5 - 3 м на глибину ЗО - 50 см.

На схилах крутістю 9-12° застосовується наорне терасування, яке провадиться залежно від крутості схилу і марки плуга шляхом двотриразової однобічної оранки смутами або одноразової плантажної оранки з перевертанням скиби в бік спуску. Ширина полотна тераси 2,5-3 м. Зворотний ухил полотна тераси 2 - 3°. Перша борозна проводиться на максимальну глибину, а скиби двох наступних борозен укладаються на першу скибу, тому вони робляться з неповним захватом по ширині і на повну глибину.

Агрегати для борознування і розпушування ґрунту оснащуються маркерами, спосіб руху - човниковий з проходами, що прилягають один до одного. Перший прохід робиться по попередньо проведеній лінії, всі наступні - по сліду маркера. Перешкоди (великі пні, чагарник, рови, яри, заболочені ділянки, мікропідвищення) агрегат об'їжджає. Повороти виконуються на холостому ходу петльовим способом.

Копання ям під садіння лісокультур. саджанців у школи, на плантаціях великомірним садивним матеріалом провадиться на попередньо промаркованій площі в поздовжньому напрямі, а на плантаціях, крім того, - і в поперечному напрямі. Агрегат рухається по поздовжній і поперечній маркетних лініях човниковим способом. Поворот виконується петльовим способом.

2.10 Додатковий обробіток ґрунту

На великих земельних масивах додатковий обробіток ґрунту доцільно виконувати човниковим способом з петльовими поворотами. На невеликих ділянках","довжина гону яких не перевищує 75 м, цю роботу слід проводити вкругову.