2015-СК-біохімія-09-Обмін вуглеводів-1-ІКТ---
.pdf
Ізомальтаза/сахараза – фермент подвійної дії, який має два активних центри, що розташовані в різних доменах. Гідроліз сахарози до D-фруктози і D-глюкози за допомогою
одного активного центру, а за допомогою іншого –
ізомальтозу гідролізує до двох молекул глюкози.
Ізомальтаза/сахараза
Ізомальтаза/сахараза
глюкоза
глюкоза
11
Трегалаза гідролізує трегалозу до 2 молекул D- глюкози.
Трегалаза
глюкоза
Альфа-декстриназа (термінальна декстриназа), яка утворюється у слизовій оболонці кишечника та локалізується в апікальній мембрані ентероцитів. Фермент гідролізує
альфа-1,6-глікозидні зв’язки у альфа-декстринах.
12
Вступ глікогену, крохмалю, дисахаридів і гексоз у підготовчу стадію гліколізу
трегалоза лактоза
сахароза глюкоза
АТФ
фруктоза
АТФ
АТФ
фруктокіназа
фруктозо-1-фосфат
фруктозо-1- фосфатальдолаза
галактоза
Глікоген; крохмаль УДФ-галактоза
Фн |
|
фосфорилаза |
УДФ-глюкоза |
|
глюкозо-1-фосфат
фосфоглюкомутаза
|
|
|
|
|
маноза |
|
|
глюкозо-6-фосфат |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
АТФ |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
гексокіназа |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
манозо-6-фосфат |
||
|
фруктозо-6-фосфат |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ізомераза фосфоманози |
||||
|
|
|
||||
|
|
|
||||
фруктозо-1,6-біфосфат
гліцеральдегід |
|
|
|
|
|
|
діоксиацетонфосфат |
|
|
||
|
|
|
|
||
АТФ |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
ізомераза |
|
13 |
||
кіназа |
|
|
|||
|
фосфотріози |
|
гліцеральдегід-3-фосфат |
||
|
|
|
|||
тріози |
|
|
|
||
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
Всмоктування глюкози відбувається у 2 стадії:
І стадія – транспорт глюкози з порожнини тонкого кишечника в ентероцити за допомогою двох механізмів:
• Натрій-незалежного
транспорту за участю ГЛЮТ 5;
• Натрій–залежний
транспорт за участю Na+-глюкозного транспортера ІІ стадія – транспорт
глюкози з ентероцитів у капіляри портальної венозної системи (натрій-незалежний
им транспорт за участю
ГЛЮТ2).
14
Транспорт глюкози
З кров'ю більша частина глюкози з кишечника поступає в печінку, решта глюкози – в інші тканини.
Концентрація глюкози в крові в нормі підтримується на постійному рівні та дорівнює 3,33
– 5,55ммоль/л.
Транспорт глюкози в клітини регулюється в багатьох клітинах гормоном підшлункової залози –
інсуліном.
Швидкість надходження глюкози в мозок і печінку не залежить від інсуліну і визначається тільки концентрацією її у крові. Ці тканини називають інсуліннезалежними.
15
3. Анаеробний розпад вуглеводів – гліколіз, глікогеноліз
Глікогеноліз – процес розпаду глікогену. Глікоген зосереджується в основному в печінці
і в скелетних м'язах.
Глікоген міститься в цитозолі у формі гранул. Ці гранули, крім глікогену, містять і ферменти, які
каталізують |
|
синтез і |
розпад |
глікогену |
в |
клітині, |
який |
здійснюється |
|
різними |
|
метаболічними шляхами
Гранули глікогену в гепатоциті.
Вони формуються в цитозолі, і мають дуже малі розміри (~0,1 μm) відносно гранул крохмалю.
16
У процесі глікогенолізу під дією ферменту фосфорилази тa за участі фосфатної кислоти відбувається фосфороліз крайнього глікозидного зв'язку між залишками глюкози з невідновлюючого кінця глікогену. При цьому від глікогену відщеплюється один залишок глюкози у вигляді глюкозо-1-фосфату.
фосфорилаза
17
глюкозо-1-фосфат перетворюється в глюкозо-6-фосфат (відповідальна за таку реакцію фосфоглюкомутаза)
далі глікогеноліз зливається із гліколізом.
18
Гліколіз – це серія реакцій, в
яких глюкоза розпадається на дві молекули пірувату (гліколіз аеробний) або лактату
(анаеробний гліколіз) у цитозолі клітин.
Аеробний розпад глюкози включає реакції гліколізу і окиснення пірувату до СО2 і Н2О, а анаеробний гліколіз включає ті ж реакції специфічного шляху розпаду глюкози до пірувату, але з подальшим перетворенням пірувату на лактат.
Гліколіз продукує енергію
О2
СО2 + Н2О
глюкоза
Гліколіз
2 АТФ
2 піруват
2 лактат
19
1, 3, 10 – необоротні реакції гліколізу
Шлях Емдена-Мейєргофа-Парнаса - анаеробний розпад вуглеводів
Ензими гліколізу:
1- гексокіназа (2.7.1.1, глюкокіназа в печінці); 2- глюкозо-6-фосфат-
ізомераза (5.3.1.9);
3– 6-фосфофрукто-
кіназа (2.7.1.11);
4- фруктозодифосфатальдолаза
(4.1.2.13); 5- тріозофосфат-
ізомераза (5.3.1.1);
6- гліцеральдегід-3- фосфатдегідрогеназа
(1.2.1.12); 7- фосфогліцераткіна-
за (2.7.2.3);
8- фосфатгліцератму-
таза (5.4.2.1);
9- фосфопіруватгідра-
таза (4.2.1.11, енолаза);
10- піруваткіназа
(2.7.1.40); 11- лактатдегідрогеназа
(1.1.1.27)
20