Тема 10. Фінансове планування на підприємствах

1. Фінансове планування – це:

а) процес визначення величини фінансових ресурсів за джерелами їх формування;

б) процес визначення величини власного капіталу і напрямів його використання;

в) процес економічно обґрунтованого ресурсного забезпечення виконання плану економічного і соціального розвитку підприємства;

г) складання бізнес-плану підприємства.

2. Фінансове планування на підприємстві передбачає:

а) ресурсне збалансування прогнозованих видатків на соціальний розвиток з доходами підприємства;

б) розробку плану валового і чистого прибутку підприємства;

в) економічно обґрунтоване ресурсне збалансування бізнес-плану (плану економічного і соціального розвитку підприємства) на поточний рік, квартал;

г) балансову ув’язку доходів і видатків підприємства.

3. Основним завданням фінансового планування є:

а) забезпечення фінансової стабільності підприємства;

б) визначення способів успішного проведення фінансової стратегії підприємства;

в) визначення способів найбільш повного використання фінансових можливостей підприємства;

г) ресурсне збалансування передбачуваних бізнес-планом видатків з усіх напрямів його діяльності.

4. Об'єктом фінансового планування є:

а) валові доходи і валові витрати підприємства;

б) фінансово-господарська діяльність, пов'язана з утворенням і використанням грошових доходів і фондів грошових ресурсів в процесі простого і розширеного відтворення;

в) кругооборот виробничих фондів;

г) грошові доходи і витрати від господарської діяльності, власний, позичений і залучений капітал, призначений для забезпечення економічного і соціального розвитку підприємства.

5. Мета складання балансу капітальних вкладень:

а) заповнити розділ фінансового плану;

б) ув’язати прогнозовані обсяги капітальних вкладень з наявними і реальними до залучення джерелами інвестиційних ресурсів;

в) визначити величину наявних джерел інвестиційних ресурсів;

г) забезпечити процес фінансування капітальних вкладень.

6. Оперативне фінансове планування проводиться з метою:

а) оперативного реагування на хід виконання фінансового плану;

б) контролю за грошовими надходженнями і платежами в часі;

в) складання грошових потоків;

г) визначення в часі грошових надходжень і платежів.

7. Фінансовий план підприємства – це:

а) план доходів, витрат і прибутку;

б) бізнес-план підприємства;

в) один із основних розділів бізнес-плану;

г) план економічного і соціального розвитку підприємства.

8. Фінансовий план складається з:

а) основних розділів, кошторисів і розрахунків, що обґрунтовують окремі статті доходів і витрат;

б) балансу доходів і витрат;

в) планів валового доходу, витрат і прибутку;

г) набору економічно обґрунтованих і ресурсно збалансованих таблиць доходів і витрат, що випливають із прогнозованої операційної, інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства.

9. Баланс грошових потоків – це:

а) інструмент контролю за ліквідністю поточних зобов'язань дебіторів;

б) засіб регулювання грошових потоків в часі;

в) інструмент контролю за своєчасністю сплати боргових зобов’язань бюджету, постачальникам та іншим кредиторам;

г) відповідність позитивних і негативних грошових потоків.

10. Календар платежів доцільно складати на:

а) рік і квартали;

б) квартал і місяці;

в) місяць і за декадами, тижнями, днями;

г) за декадами (тижнями, днями) на найближчий місяць.

Тема 11. Фінансова санація підприємства

1. Фінансова санація – це: ______________________________________

___________________________________________________________________________________.

2. Основні причини виникнення фінансових утруднень на підприємстві:

а) недостатність і неефективність використання власного капіталу;

б) економічна і політична нестабільність;

в) відсутність або неналежний рівень контролінгу і фінансового менеджменту при достатності власного капіталу;

г) вилучення власних оборотних коштів у необоротні активи.

3. Досудова санація – це:

а) задоволення вимог кредиторів;

б) сукупність заходів виробничо-технологічного характеру;

в) сукупність заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення і здійснюється власником майна для запобігання банкрутства;

г) отримання підприємством фінансової допомоги.

4. Підприємство визнається не платоспроможним, якщо воно не спроможне сплатити грошові зобов’язання:

а) у встановлений строк їх сплати;

б) протягом трьох місяців після настання встановленого строку;

в) через відсутність грошових коштів на поточному рахунку;

г) у разі нездатності виконати свої грошові зобов’язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою не інакше як через відновлення платоспроможності.

5. Підприємство-банкрут – це:

а) суб’єкт господарювання, визнаний неплатоспроможним;

б) боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом;

в) суб’єкт господарювання, який працює тривалий час збитково;

г) суб’єкт господарювання, який здатний відновити платоспроможність шляхом проведення фінансової санації в режимі непримусових заходів.

6. Згідно плану санації боржника основними заходами щодо відновлення платоспроможності можуть бути:

а) списання боргів, як прострочених;

б) укладення мирової угоди;

в) реструктуризація активів, пасивів, підприємства;

г) взаємозалік дебіторської і кредиторської заборгованості.

7. Експрес-діагностика фінансового стану проводиться з метою:

а) раннього виявлення ознак неплатоспроможності підприємства;

б) виявлення зміни фактичних показників оцінки фінансового стану звітного періоду від запланованих і/або минулих періодів;

в) розпізнання кризових явищ, розробки і впровадження заходів фінансової санації;

г) визначення причин погіршення фінансового стану підприємства.

8. Об'єктом санаційного аудиту виступає:

а) господарсько-фінансова діяльність сапованого підприємства;

б) план санації, його ефективність, економічність і досяоісність;

в) зобов’язання боржника, їх достовірність і обґрунтованість;

г) акти документальних ревізій.

9 Банкрутство – це:

а) погіршення фінансового стану боржника;

б) тривала збитковість і низька платоспроможність підприємства;

в) відсутність власних коштів в обороті та неспроможність своєчасно погасити грошові зобов'язання кредиторам;

г) визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.