тести_1мод

ОРІЄНТОВНІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

І МОДУЛЬ

СТАРОДАВНЯ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Історія України – це наука, яка вивчає:

а) минуле людей, що проживали на території сучасної України;

б) минуле землі, що зараз називається Україною;

в) минуле держави, яка зараз називається Україною;

г) життєдіяльність людського суспільства на українських землях з найдавніших часів і до сьогодення.

2. Історичні джерела – це (вибери найповнішу відповідь):

а) продукти людської діяльності в минулому, їх рештки, що дійшли до нас і дають змогу відтворити історію людини;

б) літописи, угоди, документи, закони;

в) народні пісні, перекази, легенди, приказки;

г) археологічні знахідки.

3. На території сучасної України стародавні люди з’явилися близько:

а) 2 млн. роки тому;

б) 1 млн. років тому;

в) 100 тисяч років тому;

г) 80 тисяч років тому.

4. Найдавніші сліди пралюдей (архантропів) на території України вперше знайдено на:

а) Донеччині; б) Закарпатті;

в) Київщині; г) Волині.

5. Давній кам’яний вік – це:

а) неоліт; б) палеоліт;

в) енеоліт; г) мезоліт.

6. Середній кам’яний вік – це:

а) неоліт; б) палеоліт;

в) енеоліт; г) мезоліт.

7. Новий кам’яний вік – це:

а) неоліт; б) палеоліт;

в) енеоліт; г) мезоліт.

8. Міднокам’яний вік – це:

а) неоліт; б) палеоліт;

в) енеоліт; г) мезоліт.

13. Ознаками кризи первісного родоплемінного ладу і початку державної консолідації у східних слов’ян було (виберіть неправильну відповідь):

а) існування родової общини;

б) виникнення майнової нерівності;

в) поява знаті – групи людей, що претендують на управління общиною завдяки походженню;

г) виникнення приватної власності на майно і худобу.

14. Час існування на території України трипільської культури:

а) V-IV тис. до н.е.; б) IV-III тис. до н.е.;

в) II-I тис. до н.е.; г) III-V тис. до н.е.

15. Уперше дослідив поселення носіїв трипільської археологічної культури:

а) С.Бібіков б) Я.Пастернак

в) В.Хвойка г) В.Петров

16. Трипільська культура – це культура доби:

а) мезоліту; б) неоліту; в) енеоліту; г) бронзи.

17. Характерні риси способу життя носіїв трипільської культури (виберіть неправильну відповідь):

а) виготовляли і користувалися мальованою керамікою;

б) мали житла типу куреня, вкриті шкурами тварин;

в) шанували найбільше богиню матір;

г) займалися мотичним землеробством.

18. Зміст “неолітичної революції” полягає у переході людини:

а) від збиральництва до мисливства;

б) від відтворюючого до привласнюючого господарства;

в) від привласнюючого до відтворюючого господарства;

г) від збиральництва до рибальства.

19. Перший суспільний поділ праці на території України відбувся в:

а) ІV тис. до н.е.; б) ІІІ тис. до н.е.;

в) ІІ тис. до н.е.; г) І тис. до н.е.

20. Іраномовні племена, що населяли територію України у ІX-VII ст. до н.е.

а) скіфи; б) таври;

в) кіммерійці; г) анти.

21. Племена, що населяли територію України у ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.:

а) скіфи; б) кіммерійці;

в) авари; г) сармати.

22. Кіммерці в Україні заселяли степові землі від:

а) від Дністра до Дніпра; б) від Дністра до Дону;

в) від Дніпра до Дону; г) від Дніпра до Вісли.

23. Одним із основних занять племен сарматів було:

а) кочове скотарство; б) осіле землеробство;

в) осіле ремісництво; г) торгівля.

24. У середині VІ ст. у степах Північного Причорномор’я з’явилися орди:

а) готів; б) гунів;

в) аварів; г) хозарів.

25. Грецькі міста-держави існували в Північному Причорномор’ї та Приазов’ї у:

а) Х ст. до н.е. – І ст. н.е.; б) VII ст. до н.е. – ІV ст. н.е.;

в) V ст. до н.е. – Х ст. н.е.; г) VІ ст. до н.е. – VІ ст. н.е.

26. Грецькі колоністи Дніпро називали:

а) Борисфеном; б) Тирасом;

в) Танаїсом; г) Ітіль.

27. Столицею Боспорського царства було місто:

а) Херсонес; б) Ольвія;

в) Пантікапей; г) Тіра.

28. Священним деревом слов’ян був:

а) бук; б)дуб;

в) граб; г) клен.

29. Етногенез – це:

а) походження держави; б) походження суспільства;

в) походження народів; г) походження релігії.

30. Праслов’янська етнічна спільність відокремилася у:

а) IІІ тис. до н. е.; б) II тис. до н.е.;

в) I тис. до н. е; г) І тис. н.е.

31. Розселення слов’ян зі своєї прабатьківщини зумовилося:

а) несприятливими для життя природними умовами;

б) зростанням чисельності населення;

в) пошуком багатих пасовищ для худоби;

г) бажанням освоїти нові землі.

32. Найдавнішою концепцією походження слов’ян вважають:

а) Карпато-Дунайську; б) Вісло-Одерську;

в) Дунайську; г) скіфо-сарматську.

33. Вісло-Дніпровську теорію походження слов’ян сформулював на поч. ХХ ст.:

а) П.Шафарик; б) Л.Нідерле;

в) В.Петров; г) Нестор-літописець.

34. Автор дунайської теорії походження слов’ян:

а) Л.Нідерле; б) Нестор літописець;

в) М.Грушевський; г) В.Баран.

35. У вирішенні проблеми етногенезу слов’ян більшість дослідників дотримуються:

а). дунайської теорії б) скіфо-сарматської теорії

в) дніпро-одерської теорії г) вісло-дніпровської теорії

36. У писемних джерелах слов’яни вперше згадуються як:

а) венеди, склавини, анти; б) склавини, готи, алани;

в) алани, готи, анти; г) венеди, анти, алани.

37. Поділ слов’янської групи на три гілки: західну, південну і східну відбувся:

а) на початку І ст.; б) у ІІ-ІІІ ст.;

в) у ІV-V ст.; г) у VІІ-VІІІ ст.

39. Спосіб обробітку землі племенами східних слов’ян, при якому її інтенсивно використовували, а потім покидали до відновлення родючості, називається:

а) перелоговою системою; б) трипіллям;

в) двопіллям; г) підсічною системою.

41. Племінний союз антів існував у:

а) ІІІ-IV ст.; б) IV-VII ст.;

в) V-VIII ст.; г) III-VII ст.

42. Назва „анти” у тогочасних джерелах не згадується від:

а) 588 р.; б) 882 р.;

в) 765 р.; г) 602 р.

43. Предками українців вважають:

а) венедів та антів; б) антів та склавинів;

в) склавинів та венедів; г) антів та дулібів.

44. Українці – це:

а) південні слов’яни; б) східні слов’яни;

в) північні слов’яни; г) західні слов’яни.

45. Так звана „норманська” теорія походження Київської Русі з’явилася у:

а) ІХ ст.; б) ХІV ст.;

в) ХVІІІ ст.; г) ХІХ ст.

46. Хозарську гіпотезу походження Київської Русі підтримав:

а) Нестор-літописець; б) М.Ломоносов;

в) О.Пріцак; г) М.Грушевський.

47. Київ виник на землях східнослов’янського союзу племен:

а) сіверян; б) древлян;

в) полян; г) хозарів.

48. Вчені вважають, що Київ засновано в:

а) І ст. н.е.; б) V ст. н.е.; в) VІІ ст. н.е.; г) ІХ ст. н.е.

49. Згідно з „Повістю минулих літ” засновниками Києва були:

а) Рюрик, Синеус, Трувор; б) Рюрик, Кий;

в) Щек, Хорив, Рюрик; г) Кий, Щек, Хорив.

50. Династія Києвичів перервалася внаслідок убивства Аскольда і захоплення Києва Олегом у ....:

а) 879 р.; б) 882 р.; в) 912 р.; г) 862 р.

51. Морський похід руських дружин 860 р. на Константинополь очолив князь:

а) Кий; б) Олег;

в) Ігор; г) Аскольд.

52. Напади печенігів на Русь припинилися внаслідок їх остаточного розгрому:

а) Князем Святославом; б) Князем Володимиром Великим;

в) Князем Ярославом Мудрим;

г) Князем Володимиром Мономахом.

53. Перший та другий дунайські походи у другій половині Х ст. були здійснені князем:

а) Олегом; б) Святославом; в) Ігорем; г) Києм.

54. Основною військовою силою і одночасно примітивним апаратом управління в часи Київської Русі була (о):

а) віче б) дружина

в) ополчення г) боярська дума

55. Щорічний об’їзд у К.Р. князем з його дружиною власних володінь та підлеглих племен з метою збирання данини називається:

а) полюддя; б) погост;

в) оброк; г) ловище.

56. Християнство на Русі офіційно було прийняте:

а) у 955 р. за княгині Ольги;

б) у 988 р. за князя Володимира Великого;

в) у 1036 р. за князювання Ярослава Мудрого;

г) у 1120 р. за князювання Володимира Мономаха.

57. Для правління Володимира Великого характерне (виберіть невірну відповідь):

а) призначення намісниками в окремі адміністративні центри Русі власних синів та довірених людей;

б) налагодження династичних зв’язків із сусідніми володарями;

в) організація численних завойовницьких походів;

г) підтримка церкви та місіонерської діяльності священників.

58. Княгиня Ольга встановила „уроки”. Це означало, що було:

а) запроваджено обов’язкове відвідування Києва князями сусідніх земель;

б) визначено розміри повинностей на користь київських князів;

в) створено школи при церквах та монастирях, які давали початкову освіту;

г) визначено грошовий податок з іноземних купців.

59. Розпад Хозарського каганату був наслідком походів князя:

а) Володимира; б) Олега; в) Святослава; г) Ігоря.

60. Адміністративну реформу, за якою місцевих князів було замінено синами київського князя та вірними йому людьми, здійснено:

а) Святославом; б) Ярославом Мудрим;

в) Володимиром; г) Володимиром Мономахом.

61. Основними центрами ремісництва на Русі були:

а) села; б) міста;

в) монастирі; г) хутори.

62. Землі, на які у ХІ – ХІІІ ст. поширюється влада того чи іншого відгалуження роду, який володарює (землі у спадковому володінні), на Русі називали:

а) отчинами; б) волостями;

в) „причастям”; г) уділами.

63. Першим давньоруським писаним зведенням норм світського права, укладеним за князювання Ярослава Мудрого, вважають:

а) „Повість минулих літ”; б) „Руську правду”;

в) „Покон вірний”; г) „Слово про закон і благодать”.

64. Смерди у ХІ-ХІІ ст.:

а) займалися землеробством і тваринництвом на державній землі, сплачуючи князеві певні податки продуктами, а згодом – грошима та відробляючи повинності;

б) займалися сільським господарством, працювали лише для сім’ї, на потреби общини виділяючи частину продуктів та свого часу;

в) на власних землях і спільних угіддях займалися землеробством та промислами, сплачуючи князеві данину за „опіку”;

г) займалися приселищним тваринництвом на общинних угіддях, віддаючи общині частину продуктів.

65. Рядовичі – це в Київській Русі:

а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;

б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;

в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;

г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.

66. Закупи – це в Київській Русі:

а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;

б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;

в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;

г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.

67. Холопи та челядь – це в Київській Русі:

а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;

б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;

в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;

г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.

68. Віче – так на Русі називали:

а) зібрання дорослих чоловіків – глав родин, які проживали в містах;

б) службовий апарат боярських вотчин;

в) керівництво давньоруського війська;

г) державний апарат.

69. Основною тенденцією політичного розвитку Київської Русі наприкінці ХІ ст. – у ХІІ ст. було:

а) ослаблення влади великого київського князя і зростання політичної самостійності удільних князів;

б) зростання ролі ради бояр при великому київському князеві;

в) зростання ролі міського київського віча в політичному житті Русі;

г) посилення централізації управління та зосередження абсолютної влади в руках великого київського князя.

70. Причини політичного роздроблення Київської Русі (виберіть неправильну відповідь):

а) розвиток вотчинного землеволодіння;

б) зростання політичної ролі боярства;

в) втручання у внутрішні справи Русі держав, які прагнули її військового і політичного ослаблення;

г) великі розміри держави, що утруднювало економічні зв’язки та культурну консолідацію її населення.

71. З’їзду князів у Любечі 1097 р.:

а) припинив усобиці між князями – нащадками Ярослава;

б) забезпечив зосередження влади в Руській землі у руках великого князя київського;

в) закріпив поділ Русі на удільні князівства, які стали власністю окремих родин нащадків Ярослава;

г) згуртував князів для спільної боротьби проти зовнішнього ворога.

77. Ярлик – це:

а) грамота-дозвіл хана Золотої Орди руським князям на право князювання;

б) офіційний дозвіл ординських баскаків на збирання данини з руських земель;

в) офіційне запрошення хана Золотої Орди руським князям на курултай;

г) офіційна назва листа хана Золотої Орди руським князям з вимогою надати йому військову допомогу.

78. Галицьку та Волинську землі в єдину державу вперше об’єднав:

а) Роман Мстиславович у 1199 р.; б) Ярослав Осмомисл у 1202 р.;

в) Мстислав Удатний у 1205 р.; г) Данило Галицький у 1208 р.

79. Які землі не входили до складу Галицько-Волинського князівства:

а) Холмщина; б) Київщина;

в) Чернігівщина; г) Закарпаття.

80. Коронація Данила Галицького відбулася у:

а) Львові 1256 р.; б) Холмі 1245 р.;

в) Володимирі 1238 р.; г) Дорогочині 1253 р.

81. Серед наведених тверджень про результати внутрішньої політики Данила Галицького виберіть неправильне:

а) здолав боярську опозицію і зміцнив князівську владу;

б) запровадив нові повинності і збільшив залежність селян від великих землевласників;

в) розбудував існуючі і заснував нові міста, заселивши їх “заходними людьми” (іноземцями);

г) прийняв королівську корону від Папи Римського, погодившись на церковну унію.

82. Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто:

а) Галич; б) Холм; в) Львів; г) Перемишль.

83. Назва „Україна” вперше вживається в літописі у:

а) 1187 р.; б) 1189 р.; в) 1204 р.; г) 1210 р.

84. Як вважають історики, Галицько-Волинська держава припинила своє існування у:

а) 1340 р.; б) 1349 р.; в) 1389 р.; г) 1439 р.

85. За оцінками українських вчених, метою політики польських королів у землях Галичини в ХІV-ХV ст. було:

а) утвердження її статусу як автономного „королівства Руського” в складі Польської держави;

б) перетворення її в одну з провінцій Польської держави – Руське воєводство;

в) залучення її до військового союзу у боротьбі проти Литви;

г) використання її як провідного центру транзитної торгівлі зі Сходу на Захід.

86. Шлюбна угода, результатом якої стало посилення польських впливів у Великому князівстві Литовському, зокрема, й визнання католицької релігії державною, була укладена у:

а) Кракові в 1350 р.; б) Крево в 1385 р. ;

в) Вільно в 1410 р.; г) Любліні в 1388 р.

89. ВКЛ порівняно легко заволоділо руськими (українськими) землями тому, що:

а) литовці мали велику та добре підготовлену армію;

б) населення колишньої К.Р. було схильне до прийняття іноземного панування;

в) литовці не нав’язували своїх традицій та культури;

г) литовці були носіями більш високої культури і це їм допомогло асимілювати руське населення.

90. Кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського, які узаконили станові привілеї землевласників та визначили правові підстави феодальної експлуатації селянства, відомі під назвою:

а) Литовські статті; б) Литовські устави;

в) Литовські статути; г) Литовські універсали.

91. Документ, який точно визначав розмір земельної площі селянського господарства, - 33 морги (19,5 десятин) на дворище, а також обмежував права переходу селян і встановлював для них перелік феодальних повинностей, називався:

а) привілей Казимира ІV; б) Устава на волоки;

в) ІІ Литовський статут; г) ІІІ Литовський статут.

92. ІІІ Литовський статут був прийнятий:

а) 1529 р.; б) 1557 р.; в) 1566 р.; г) 1588 р.

93. Мовою ділових документів Литовської держави в ХІV – ХV ст. була:

а) литовська мова; б) латинь;

в) польська мова; г) руська мова.

94. Основними соціальними верствами в Україні у ХVІ ст. були:

а) духовенство, князі та бояри, вільні селяни-общинники, міщани, козаки;

б) духовенство, магнати та шляхта, вільні селяни-общинники, міщани, козаки;

в) духовенство, магнати та шляхта, феодально залежне селянство, вільні міщани, козаки;

г) князі та бояри, магнати, вільні селяни-общинники, міщани, козаки.

95. Люблінська унія між Королівством польським та Великим князівством Литовським була укладена:

а) у 1385 р.; б) у 1445 р.;

в) у 1569 р.; г) у 1596 р.

96. Результатом Люблінської унії було створення:

а) конфедеративної держави – Речі Посполитої, в якій Польща і Литва зберігали свій суверенітет;

б) федеративної держави – Речі Посполитої, в якій Литва зберігала автономію, власне військо, судочинство;

в) унітарної держави – Речі Посполитої, причому Королівство Польське повністю поглинуло Литву, позбавило її будь-яких ознак суверенітету;

г) української автономії у складі Речі Посполитої.

97. Характерною тенденцією політичного життя у Великому князівстві Литовському наприкінці ХІV – ХV ст. було:

а) поступова втрата автономії удільними князівствами і централізація великокнязівської влади;

б) наростання процесів розпаду єдиної держави на удільні князівства;

в) посилення політичного впливу православної церкви, її ролі у державному житті;

г) зміцнення політичного авторитету Великого князівства Литовського серед країн Західної Європи.

98. Право на самоврядування, що надавалося найбільшим містам називалося:

а) волоське право; б) магдебурзьке право;

в) німецьке право; г) руське право.

99. Першими отримали магдебурзьке право в Україні міста:

а) Галичини; б) Волині; в) Поділля; г) Київщини.

100. Магдебурзьке право – це норми, що регламентували:

а) дії власника міста – магната чи шляхтича;

б) життя християнської церковної общини;

в) життя і діяльність ремісничих цехів у межах міста;

г) життя вільних міських общин і фіксували їхні права та привілеї.

101. Багатогалузеве феодальне господарство, що ґрунтувалося на праці селян-кріпаків, в Україні називали:

а) фірман; б) дворище; в) фільварок; г) латифундія.

102. Збільшення товарообміну між містом та селом у Речі Посполитій у ХVІ ст. і зростання попиту на хліб та сировину для мануфактурної промисловості на ринках Західної Європи спричинилися в Україні до розвитку:

а) феодалами власних господарств і збільшення панщинних робіт для селян;

б) селянських господарств, які почали працювати на ринок, та зростання грошової ренти селян;

в) селянських господарств, більшу частину продукції яких селяни змушені були віддавати феодалам як продуктову ренту;

г) як селянських господарств, так і господарств феодалів, які активно почали працювати на ринок.

103. Стани в Литві та Польщі ХІV-ХV ст. це:

а) великі групи населення, що відрізняються своїм економічним статусом;

б) групи населення, які відрізняються своїм політичним статусом (правами й привілеями, які фіксують відповідні юридичні документи);

в) об’єднання ремісників однієї спеціальності в масштабах держави;

г) назва православного духовенства в межах держави.

104. Берестейська церковна унія була укладена:

а) 1569 р.; б) 1596 р.; в) 1599 р.; г) 1605 р.

105. Результатом Берестейської церковної унії було створення:

а) греко-католицької церкви; б) католицької церкви;

в) грецької церкви; г) протестанської церкви.

106. Згідно з умовами „Статей унії” Руська церква:

а) визнала догми католицизму та зверхність над Київською митрополією Папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, обряд і звичаї;

б) визнавала зверхність над Київською митрополією Папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, догмати віри, обряд та звичаї;

в) визнавала зверхність над Київською митрополією Папи Римського і католицький обряд, але зберігала свої догми віри та церковну організацію;

г) визнавала догми католицизму, але при цьому зберігалася зверхність православного митрополита.

107. Громадські об’єднання православних українців (міщан, духовенства, шляхти, козаків), які займалися господарською, благодійною та релігійно-просвітницькою діяльністю, називали:

а) цехами; б) братствами;

в) колегіями; г) магістратами.

108. Перші достовірні відомості про українських козаків припадають на:

а) кін. ХV ст.; б) поч. ХVІ ст.;

в) кін. ХVІ ст.; г) сер. ХVІ ст.

109. Основна причина утворення козацтва:

а) навала монголо-татар;

б) входження українських земель до Литви;

в) феодальні утиски і релігійний гніт українського населення;

г) небажання працювати.

110. Перша Запорозька Січ була заснована:

а) Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця;

б) Петром Сагайдачним на о. Томаківка;

в) Іваном Сірком на о. Базавлук;

г) Богданом Хмельницьким на о. Чортомлик.

111. На чолі Запорозької Січі стояв:

а) осавул; б) кошовий отаман;

в) курінний отаман; г) писар.

112. Козаки, набрані на королівську службу, називались:

а) низові; б) запорозькі;

в) реєстрові; г) городові.

113. Підтримка і оборона Православної церкви стали для козаків моральним обов’язком:

а) з другого десятиліття ХVІІ ст.;

б) з кінця ХVІ ст.;

в) з початку виникнення козацтва;

г) з середини ХVІІ ст.

114. Козаки вирушали у морські походи, щоб:

а) захопити частину турецької території;

б) налагодити торгові стосунки з Туреччиною;

в) здобути собі здобич, визволити з рабства своїх побратимів та інших невільників;

г) вдосконалити свою військову майстерність.

115. Козаки – це:

а) соціальна група українців, які мали низку особливостей у побуті та звичаях і були одночасно воїнами, вільними землеробами та промисловиками;

б) українські селяни-втікачі, які шукали кращої долі;

в) українські та литовські незаможні шляхтичі, які шукали пригод та військової слави;

г) бунтівники, що переховувалися за дніпровськими порогами.

116. Дике Поле – це:

а) незаселена степова смуга між кочів’ями татарських орд і землями Київщини, яка часто ставала ареною дрібних сутичок і великих битв між мусульманами та християнами;

б) необжиті осілим населенням степи, що простягалися на північний схід від Київщини;

в) південноукраїнські степи, де повноправними господарями були кримські татари;

г) південноукраїнські степи, які активно колонізувалися російськими дворянами.

117. У перекладі з тюркської козак означає:

а) залежна людина; б) жорстока людина;

в) небезпечна людина; г) вільна людина.

118. Козацька рада – це

а) виконавчий орган на Запорозькій Січі;

б) законодавчо-розпорядче зібрання на Запорозькій Січі;

в) зібрання козацької старшини на Запорозькій Січі;

г) судовий орган на Запорозькій Січі.

119. Гетьман – це

а) призначена старшинською радою особа на Запорозькій Січі, яка виконувала функції головнокомандувача;

б) призначена старшинською радою особа на Запорозькій Січі, яка виконувала представницькі функції під час дипломатичних зносин Січі з іноземними державами;

в) виборна особа на Запорозькій Січі, яка виконувала представницькі функції, функції головнокомандувача, мала вищу судову та виконавчу владу;

г) виборна особа на Запорозькій Січі, яка розпоряджалася військовим скарбом та зберігала символи козацької влади.

120. Реєстровці:

а) козаки, що осіли навколо Корсуня, Черкас, Канева та інших містечок порубіжних з Диким полем земель;

б) козаки, що перебували на королівській службі і були вписані у спеціальні списки;

в) козаки, що проживали нижче дніпровських порогів (між сучасними Дніпропетровськом і Запоріжжям);

г) переселенці-українці, що проживали на Слобожанщині.

121. Перших 300 козаків на державну військову службу польський король Сигізмунд ІІ Август набрав у:

а) 1570 р.; б) 1572 р.; в) 1575 р.; г) 1577 р.

122. Низовики:

а) козаки, що осіли навколо Корсуня, Черкас, Канева та інших містечок порубіжних з Диким полем земель;

б) козаки, що перебували на королівській службі і були вписані у спеціальні списки;

в) козаки, що проживали нижче дніпровських порогів (між сучасними Дніпропетровськом і Запоріжжям);

г) переселенці-українці, що проживали на Слобожанщині.

123. Причини поразки козацько-селянських повстань кін. ХVІ – перш. пол. ХVІІ ст. (виберіть невірну відповідь):

а) стихійність, погане озброєння;

б) віра у справедливість польського уряду;

в) локальний характер дій;

г) нечіткість програмних установок.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

151. Назвіть античні міста-держави Північного Причорномор’я:

а) Ольвія; б) Миколаїв;

в) Пантікапей; г) Одеса; д) Херсонес.

152. До панівної верстви Київської Русі належали:

а) смерди; б) закупи; в) бояри;

г) рядовичі; д) дружинники; е) холопи.

153. З яких класів і станів складалося українське суспільство в ХІV-першій половині ХVІ ст.:

а) капіталісти; б) селяни; в) міщани;

г) духовенство; д) пролетаріат; е) козаки.

156. Під владою яких держав перебували українські землі напередодні Української національної революції ХVІІ ст.:

а) Румунії; б) Угорщини;

в) Московського царства; г) Речі Посполитої;

д) Туреччини; е) Литви.

157. Відзначте факти, що відносяться до періоду правління Володимира Великого:

а) будівництво Десятинної церкви;