4.2. Форми державного правління

Крім того, держави відрізняються між собою формою державного правління.

Форма державного правління – це порядок утворення й організації вищих органів влади в державі.

Перш за все, існує дві найпоширеніші їх форми: монархія і республіка. Світ розвивався таким чином, що монархії змінювалися республіками і навпаки. Але у минулому все ж таки переважала форма монархічного правління, яке подекуди збереглося і сьогодні.

Монархія – це така форма правління, за якої уся вища влада в державі (законодавча, виконавча і судова) належить одній особі – монарху (королю, царю, султану, шаху, імператору тощо). Монархії поділяють на обмежені та необмежені (абсолютні). Серед необмежених можна виділити деспотичну, в якій монарх, маючи необмежену владу, обожнюється, теократичну, в якій монарх є одночасно релігійним головою і тиранічну, коли влада однієї особи досягається силовим шляхом. Необмежені монархії характерні для історії минулого, але подекуди вони існують і в сучасному світі (Арабські Емірати, Кувейт тощо).

В новий час і в сучасному світі здебільшого існують обмежені монархії, які поділяють на станово-представницькі, конституційні або парламентські та дуалістичні. Станово-представницька монархія існувала за часів феодалізму. В такій державі влада монарха об'єднувалася з представницькими органами дворян, духовенства та інших мешканців міст. За конституційної або парламентської монархії діяльність монарха обмежується конституцією або парламентом (Великобританія, Данія, Норвегія, Швеція, Японія). В такій країні монарх, як правило, не впливає на склад і політику уряду, який повністю формується парламентом, а монарх здебільшого виконує представницькі функції. Дуалістична монархія - це така форма правління, за якої монарх, як глава держави сам формує уряд і призначає прем’єр-міністра. У такій державі діють два вищих державних органи – монарх і уряд. Як правило, за такої форми правління існує двопалатний парламент, нижню палату якого обирає населення, а верхня формується монархом.

Республіка – це така форма правління, за якої вища державна влада здійснюється колегіальним органом, який обирається народом. Глава держави також обирається. Існують багато видів республік (радянська, народно-демократична, ісламська тощо), але найхарактернішими є три види: президентська, парламентська, президентсько-парламентська та парламентсько-президентська.

В президентській республіці обраний народом президент одночасно очолює і уряд, крім того він має право вето на закони, прийняті парламентом (США, Мексика, Аргентина).

Парламентська республіка характеризується центральним становищем парламенту, який обирає уряд – виконавчу владу, повністю підзвітну йому. Президента тут взагалі може не бути (Фінляндія, Індія, Туреччина, Австрія, Італія).

У так званих “змішаних” республіках (Україна, Росія, Німеччина, Франція) поєднуються риси президентської та парламентської республік. Їх можна поділити на два різновиди: президентсько-парламентську та парламентсько-президентську.

В президентсько-парламентській республіці президент є главою держави, але уряд очолює прем’єр-міністр, кандидатура якого подається президентом, але затверджується парламентом. Уряд тут несе відповідальність як перед президентом, так і перед парламентом.

Парламентсько-президентська республіка передбачає те, що парламент обирає як главу держави (президента), так і виконавчу владу (уряд). Причому, президент не втручається у діяльність уряду, а виконує в основному представницькі функції.