2.5 Агротехніка вирощування селекційного матеріалу досліджуваних зразків

Селекційна робота пов'язана з вирощуванням рослин на численних ділянках відносно малих розмірів (особливо на перших етапах селекційного процесу), з яких одержують невелику кількість урожаю.

Крім цього, всі польові роботи по окремих дослідах слід проводити в один день і при високій якості. Тому для проведення сівби, догляду за посівами і збирання врожаю потрібні спеціальні машини.

Підготовка ґрунту. Оранку і передпосівний обробіток ґрунту здебільшого проводять звичайними сільськогосподарськими машинами виробничого призначення.

Для зменшення до мінімуму впливу роз'ємних борозен і гребенів на облікових ділянках при оранці займають загони такої ширини, щоб їх стики припадали на захисні смуги.

Внесення органічних і мінеральних добрив повинно забезпечувати рівномірний їх розподіл по площі і загортання на однакову глибину по всьому полю.

Передпосівний обробіток ґрунту проводять своєчасно і високоякісно, відповідно до агротехніки, прийнятої в певній зоні.

Висівання проводять в оптимальні строки тракторними сівалками касетного типу або іншої конструкції, яка дає змогу легко й швидко очищати висіваючі апарати. Існуючі нині сівалки точного висіву забезпечують точне висівання заданої кількості насіння. Розмір ділянки за шириною може бути 1—6 рядків, а за довжиною 1 —10 м.

Головними вимогами до селекційних посівів є однакова густота стояння рослин, однакова глибина загортання насіння порівнюваних селекційних номерів.

Догляд за селекційними посівами спрямований на створення оптимальних умов розвитку рослин. Всі роботи виконуються сітчастими і зубовими боронами, спеціально переобладнаними для міжрядного обробітку навісними культиваторами.

При великій кількості малих за розмірами ділянок у селекційних посівах значну площу займають доріжки між ділянками. Вони повинні бути в чистому від бур'янів і розпушеному стані (за допомогою навісних культиваторів).

Збирання селекційних зразків проводиться вручну, після чого вони нумеруються та складаються у відповідну тару. Залишки посівів збирають наявною у господарстві технікою та використовуються на потреби господарства.

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1 Вихідний матеріал

Будь-який вид має неповторний генофонд, що є результатом природного добору у процесі еволюції. Сьогодні неможливо передбачити значення того чи іншого виду для людини і біосфери. Колекція кукурудзи, яка зібрана, паспортизована, вивчена та зберігається в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України на даний час представлена 4490 зразками. Серед них 3607 (80,3%) складають самозапилені лінії, 883 (19,7%) - місцеві та селекційні сорти і синтетичні популяції [1].

Рис. 3.1 Склад сортозразків кукурудзи в НЦ ГРР України

В колекції представлені форми більшості країн Європи, особливо тих, де розвинене кукурудзосіяння та досягнуті значні успіхи в гетерозисній селекції. Значна кількість (2095) самозапилених ліній створена в селекційних установах України. Серед європейських країн переважають лінії Росії, Молдови, Німеччини, Франції, Сербії та Чорногорії. Підтримується та поповнюється колекція самозапилених ліній США та Канади. Таким чином, в колекції представлені форми кукурудзи що охоплюють різні агрокліматичні регіони світу і представляють широкий вибір для селекції.