3.2.2 Біометричні показники досліджуваних гібридів

Крім фенологічних спостережень, проводилася оцінка за біометричними показниками. В таблиці представлено характеристику гібридів за наступними ознаками: висота рослин у фазу 10-12 листків та цвітіння, висота прикріплення початку.

Таблиця 3.9

Деякі біометричні показники гібридів

Селекційна назва матеріалу	Висота рослин у фазі,см		Висота прикріплення початку
	10-12 листків	цвітіння
FV 243x HLG 1238	109,3	228,3	87,2
Q 170x FV 243	101,2	211,8	91,6
Ак 135x UCH 37	124,9	237,5	113,4
UCH 37x HLG 1238	106,9	219,3	101,8
FV 243x Q 170	118,7	221,0	109,6
Q 170x HLG 1238	108,2	219,7	101,6

За даними таблиці, гібриди не мали суттєвої різниці за показниками висоти рослин та кріплення початку.

3.2.3 Показники структури урожайності та урожайність гібридів

Збирання та облік урожаю – це завершальний етап досліду. Важливо правильно визначити строк збирання кожного гібриду залежно від часу його достигання, що дозволяє порівняти їх за врожайністю.

Збирання урожаю проводилося вручну за один-два дні. При цьому, зважувалася та рахувалася вся кількість господарсько-цінних початків з ділянки. Паралельно відбиралися проби по 5 початків для подальшої оцінки в лабораторних умовах. Також визначали вологість зерна з метою визначення необхідності досушування.

Рис. Збір урожаю та відбір проб

Аналіз структури врожаю показав, що майже всі представлені гібриди мають середній вихід зерна, вони характеризуються невеликими тонкими стрижнями, що призводить до кращого висихання їх під час достигання.

Врожайність представлених гібридів коливається в межах від 40ц/га (Q170xHLG 1238) до 54,6 ц/га (Ак 135xUCH 37). Дана врожайність є низькою в порівнянні з сучасними гібридами. Проте, така недостатність може компенсуватися за рахунок холодостійкості гібридів.

Таблиця 3.10

Показники структури урожаю та урожайність гібридів, 2012 рік

Назва, формула гібриду	Довжина початку, см	Діаметр початку, см	К-ть рядів зерен, шт	К-ть зерен в ряду, шт.	Маса зерна зі стержнем, кг	Маза зерна,кг	Маса 1000 зерен, г	Вихід зерна, %	Вологість зерна, %	Урожайність, т/га
Остер СВ (ст)	16,1	4,8	20	34	0,57	0,48	227	84,2	15,9	7,20
FV 243x HLG 1238	14,9	4,3	18	30	0,61	0,52	213	85,2	14,5	8,23
Q 170x FV 243	14,4	3,8	16	30	0,28	0,24	192	85,7	16,2	7,23
Ак 135x UCH 37	16,6	3,6	14	26	0,59	0,40	235	67,8	14,6	7,41
UCH 37x HLG 1238	12,2	3,5	16	30	0,45	0,38	182	84,4	14,6	7,87
FV 243x Q 170	15,5	4,6	16	28	0,38	0,31	223	81,6	16,1	8,24
Q 170x HLG 1238	14,9	4	14	26	0,53	0,42	233	79,2	14,2	7,81

Таблиця 3.11

Урожайність створених гібридів в порівнянні зі стандартом

Селекційна назва	Врожайність т/га			Вологість зерна, %
	Середня по повторенням	± до стандарту
Остер СВ (ст)	7,20	-	15,1
FV 243x HLG 1238	8,23	+1,03	14,5
Q 170x FV 243	7,23	+0,03	16,2
Ак 135x UCH 37	7,41	+0,22	14,6
UCH 37x HLG 1238	7,87	+0,67	14,6
FV 243x Q 170	8,24	+1,04	16,1
Q 170x HLG 1238	7,81	+0,61	14,2

В порівнянні зі стандартом створені гібриди не мають суттєвої різниці в урожайності. Мінімальна різниця відносно стандарту становила +0,03 т/га у гібриду Q170xFV 243. Максимальне перебільшення показників стандарту (7,2т/га) помічено у гібриду FV 243xQ 170 – 1,04т/га.

РОЗДІЛ 4 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГІБРИДІВ

Економічна ефективність – це спрямування на раціональне використання землі, збереження та підвищення родючості ґрунту, що є необхідною умовою при впровадженні сучасних технологій вирощуванні сільськогосподарських культур, що повинні забезпечувати одержання максимальної кількості продукції. Метою сучасних технологій вирощування є максимальна реалізація потенційної продуктивності рослин .

Кожен з заходів, спрямованих на підвищення урожайності, тільки тоді має практичну придатність, коли він дає економічний ефект. Про доцільність заходу можна вести мову тільки в тому випадку, коли на витрати, пов’язані з його впровадженням, господарство або господар отримує додаткову продукцію, вартість якої перевищує затрати.

При визначенні виробничих витрат на виконання робіт нами в ці витрати включалися оплата праці, вартість обробітку ґрунту, гербіцидів, насіння, відрахування на амортизацію, поточний ремонт і техогляд, вартість палива й мастильних матеріалів, мінеральних добрив, а також витрати на зберігання насіння, добрив, гербіцидів і техніки.

Доцільність вирощування будь-якого гібриду визначається рентабельністю даного процесу.

Проаналізувавши економічну ефективність вирощування отриманих гібридів, можна виділити наступні моменти:

• при вирощуванні затрати становили 5500-5611 грн/га.

• Усі отримані гібриди мали високий рівень рентабельності. За даними таблиці 4.1 рентабельність гібридів коливається в межах від 228% до 267%. Найвищий рівень рентабельності відмічено у гібридів FV 243xHLG 1238 та FV 243xQ 170 і становив 267%.

Назва гібриду	Урожайність, т/га	Ціна за 1 т, грн	Вартість валової продукції, грн.	Прибуток з 1 га, грн	Собівартість, грн	Виробничі витрати на 1 га, грн.	Рівень рентабельності, %
Остер СВ (St)	7,2	2500	18000	12500	763	5500	272
FV 243x HLG 1238	8,23	2500	20575	14975	680	5600	267
Q 170x FV 243	7,23	2500	18075	12569	761	5506	228
Ак 135x UCH 37	7,41	2500	18525	12958	751	5567	232
UCH 37x HLG 1238	7,87	2500	19675	14092	709	5583	252
FV 243x Q 170	8,24	2500	20600	14989	680	5611	267
Q 170x HLG 1238	7,81	2500	19525	13945	714	5580	249

Таблиця 4.1

Економічна ефективність вирощування отриманих гібридів

РОЗДІЛ 5. ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ВЕДЕННІ СЕЛЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ І ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

В наш час в умовах науково-технічного прогресу в усіх галузях АПК, широкого впровадження нових технічних засобів механізації і автоматизації виробничих процесів, інтенсивних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, а також нових форм організацій і оплати праці, особливого значення набуває проблема охорони праці.

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально - економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів на створення умов збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Перед виїздом на поле необхідно визначити старших на агрегатах, відповідаючих за техніку безпеки і з всіма робітниками провести інструктаж на робочому місці, перевірити стан агрегатів і допустити механізаторів до їх обслуговування. Як правило, відповідальним за техніку безпеки на агрегаті є тракторист.

Інженер з охорони праці розробляє угоди,плани з охорони праці і контролює їх виконання, разом з профспілковим комітетом і спеціалістами розробляє комплексні плани покращення умов праці і соціально-оздоровчих заходів. В обов’язки інженера з охорони праці входить своєчасне і якісне проведення інструктажів, медичних оглядів і пропаганди безпечних умов праці, конкурсів, наглядів з охорони праці.

Значні виробничі травми відмічають і при розвантажувальне — навантажувальних роботах і при падінні вантажу з транспорту у випадку неправильного завантажування і закріплення вантажу, знаходження людей під вантажами або в радіусі дії підйомних механізмів. Невміле і необережне користування ручними інструментами, їх несправність, неузгодженість дії між працівниками може викликати травмування людей.

На певних площах при прополці невміле і необмежене користування сапами, їх несправність, неузгодженість дій між працівниками можуть викликати травмування людей.

При роботі з мінеральними добривами всі робітники повинні пройти медичний огляд і інструктаж на робочих місцях,обов’язково мати індивідуальні засоби захисту і спецодяг, дотримуватись правил особистої гігієни праці. Особисту увагу слід приділяти перевірці герметичності машин для внесення рідких добрив. Працювати бажано вранці і ввечері при найменшій температурі повітря, незначній інсоляції і мінімальному потоці повітря. При роботі з пестицидами необхідно дотримуватись загальних вимог по застосуванню їх в сільському господарстві.

Всі працюючі з пестицидами повинні пройти медогляд, вміти користуватись індивідуальними засобами захисту і надавати першу допомогу потерпілим. Важливими заходами з охорони довкілля є дотримання вимог по зостосуванню пестицидів. Переміщення їх в атмосфері, воді, з продуктами харчування призводить до забруднення навколишнього середовища. Тому перед обробкою посівів пестицидами були повідомлені про це інші господарства, в тому числі і керівники тваринницьких ферм.

Для зменшення негативного впливу отрутохімікатів на навколишнє середовище, рекомендується використовувати їх в мінімальних дозах і тільки при достатній технічній підготовці спеціалістів і суворому дотриманні правил техніки безпеки. Охорона навколишнього середовища, особливо після аварії на ЧАЕС, є одним із головних обов’язків людства.

Після закінчення робіт з отрутохімікатами - тару здають на склад, непридатну для повторного використання, знищують відповідно до існуючих положень, а придатну тару знешкоджують і повертають в установленому порядку. Відповідальним у господарстві за стан охорони праці є директор, а контроль за дотриманням правил безпеки виконує інженер по техніці безпеки.

Крім наведених факторів, шкідливу дію має і велика кількість пилку кукурудзи в період її цвітіння. Потрапляючи на шкіру чи в дихальні шляхи пилок може викликати алергічну реакцію В такому випадку необхідно звернутися до лікаря та утримуватись від роботи в таких умовах.

Проаналізувавши фактичний стан охорони праці на підприємстві я вважаю його стан задовільним, на дослідних роботах всі вище перераховані вимоги дотримувалися.

ВИСНОВКИ

За результатами досліджень 2011-2012 років розроблено наступні висновки та пропозиції:

1. При лабораторному аналізі із 36 зразків було виділено 6 холодостійких ліній: UCH 37, Q 170, FV 243, HLG 1238, УР 15СВ, Ак 135. Виділені лінії характеризувалися високим відсотком проростання при низьких температурах 56,1-96,2% та мали найбільшу довжину ростка та корінця при холодному пророщуванні.

2. Відібрані лінії було висіяно в польових умовах і визначено, що найбільш сприятливою для раннього посіву холодостійких ліній температурою є 8-8,5 ⁰С.

3. Самозапильні лінії було включено до схеми діалельних схрещувань. У 2011 році отримано насіння 36 гібридів.

4. Гібриди було висіяно у 2012 році. За показниками структури врожаю та урожайністю було відібрано 8 високоврожайних комбінацій:FV 243xHLG 1238, Q 170xFV 243, Ак 135xUCH 37, UCH 37xHLG 1238, FV 243xQ 170, Q 170xHLG 1238. Найбільша врожайність спостерігалась у гібридів FV 243(Ланкастер)xQ 170(Лакауне) та FV 243 (Ланкастер)xHLG 1238 (Лакауне), і становила 8,23 та 8,24 т/га відповідно.

5. Результати проведених наукових досліджень та їх аналіз дозволяють рекомендувати виробництву для отримання високоврожайних та холодостійких ліній комбінацію генетичних плазм Ланкастер та Лакауне.

Список використаної літератури:

1. TroyerA.F. Breeding early corn //In Speciality corns. Ed. by A.R. Hallauerres. Boca Raton.—1994,— P.341—396.

2. Кузнецова M.A., Резникова A.C. Сказания о лекарственных растениях.—M: Высш. шк.. 1992.— 272с.

3. Югенхеймер Р.У. Кукуруза: улучшение сортов, производство семян, использование.— M: Колос. 1979.— 519с.

4. Бондаренко JI.B.. Гурьева И.А., Коэубенко JI.B. Развитие научного наследия академика Б.П.Соколова в Институте растениеводства им. В.Я.Юрьева // Бюл. Інституту зернового господарства,— Дніпропетровськ. 1997.—№3(5).—С. З—5.

5. Соколов Б. Л. История и методы селекции // Основы селекции и семеноводства гибридной кукурузы,— M: Колос. 1968.—С.7—60.

6. ТурбинН.В. Гетерозис и генетический баланс // Гетерозис,—Минск: АН БССР. 1961—С.3—34.

7. Гужов ЮЛ. Генетика і селекція.— Київ: Рад. шк.. 1987.—216 с.

8. ДувикД.Н. Последние достижения в области селекции кукурузы с точки зрения повышения урожайности и качества // Международный симпозиум. Производство, переработка, использование кукурузы.— Белград.— 1980.—С. 4—6.

9. Заїка С.П. Скоростигла кукурудза. – К.:Урожай, 1987

10. Гурьев Б.П., Гурьева И.А. Селекциф кукурудзы на раннеспелость. – М.:Агропромиздат, 1990

11. Чучмий И.П., Моргун В.В. Генетические основи и методи селекции скороспелих гибридов кукурудзы. – К.: Наукова думка, 1990

12. Ситник K.M. Сохранение генетических ресурсов — важнейшая задача биологической и сельскохозяйственной науки в УССР //Генетические ресурсы растений и животных УССР— К.. Наукова думка, 1987.— С.5—9.

13. Гурьев Б .П., ЛитунП.П., Гурьева И.А.. Бондаренко Л.В. Проблемы сбора, хранения, воспроизводства и использования генофонда в селекции растений//Генетические ресурсы растений и животных УССР. К., Наукова думка. 1987 —С.57—72.

14. Гур'евБ.П., Манзюк В.Т., Черняк 1.Й. Василь Якович Юр'ев —К..Наукова думка. 1979.—97с.

15. Соколов Б.Я. Селекция и семеноводство кукурузы в СССР.— Достижения отечественной селекции. М., 1967.—С.163—172.

16. Гурьев Б.П., ГурьеваИ.А. Селекция кукурузы на раннеспелость.—М..ВО"Агропромиздат". 1990,—172 с.

17. Гурьев Б.П.. ГурьеваИ.А.. Липартелиани О А. Местные сорта Грузии — ценный исходный материал для селекции линий кукурузы//Селекция и семеноводство,— 1986.— Вып.61.— С.45—48.

18. КоварасийА.Е., Кушниренко Т.Е.—Сорта и гибриды кукурузы Молдавии.—Кишинев, Штиинца. 1974 — 248 с.

19. Жемойда В.Л. , Пархоменко А.К. – стаття «Генетичні основи селекції кукурудзи на ранньостиглість». 2002.

20. Гаврилюк В.Н. Селекция и семеноводство раннеспелых гибридов кукурузы – К.: Аграрна наука, 1998. – 302с.

21. Домашнев П.П., Дзюбецкий Б.В., Костюченко В.И. Селекция кукурудзи – М.: Агропромиздат, 1992. – 208с.

22. Сотченко Ю.В. Анализ признаков «урожай зерна» и «уборочная влажность зерна» при отборе гибридов кукурузы на скороспелость. / Кукуруза и сорго. – 2000р.

23. Гурьев Б.П., Логинова М.А., Козубенко Л.В. Современные методы селекции раннеспелых гибридов кукурузы. / Селекция и семеноводство. Республиканский межведомственный тематический научный сборник. Вып. 45. – К.: Урожай, 1980 – С.6-11.