
- •Національний університет біоресурсів
- •Навчально-науковий інститут екології, рослинництва і біотехнологій агробіологічний факультет
- •Навчально-науковий інститут екології,
- •1.2. Методи створення гібридів та самозапильних ліній
- •1.3 Різноманітність вихідного матеріалу кукурудзи
- •1.4 Мутантні та рекомбінантні лінії як джерела холодостійкості
- •2.1 Грунтові умови
- •2.2 Кліматичні умови
- •2.3 Методика і техніка самозапилення та гібридизації
- •2.4 Фенологічні обліки, біологічні виміри та урожайність.
- •2.5 Агротехніка вирощування селекційного матеріалу досліджуваних зразків
- •3.1 Вихідний матеріал
- •3.1.1 Відбір холодостійких ліній
- •3.1.2 Фенологічні спостереження
- •3.1.2 Біометричні показники досліджуваних ліній
- •3.1.3 Показники структури врожаю
- •3.2 Підбір батьківських пар та оцінка гібридного потомства
- •3.2.1 Фенологічні спостереження за гібридами
- •3.2.2 Біометричні показники досліджуваних гібридів
- •3.2.3 Показники структури урожайності та урожайність гібридів
3.2 Підбір батьківських пар та оцінка гібридного потомства
Холодостійкі лінії були включені до схеми діалельних схрещувань (таблиця 3.6) для вивчення механізму успадкування цієї ознаки та отримання високоврожайних холодостійких гібридів. Схрещування проводились згідно загальноприйнятою методики. Ізолятори одягались на початки перед до викидання маточкових ниток та перебували до запилення. Паралельно проводилась ізоляція волотей на батьківських формах. Волоті перебували під ізоляцією протягом одного чи двох днів, що забезпечувало наявність лише необхідного пилку, оскільки чужорідний пилок ставав стерильним.
♂ ♀ |
UCH 37 |
Q 170 |
FV 243 |
HLG 1238 |
УР 15СВ |
Ак 135 |
UCH 37 |
|
UCH 37x Q 170 |
UCH 37x FV243 |
UCH 37x HLG 1238 |
UCH 37х УР 15СВ |
UCH 37х Ак 135 |
Q 170 |
Q 170x UCH 37 |
|
Q 170x FV 243 |
Q 170x HLG 1238 |
Q 170x УР 15СВ |
Q 170х Ак 135 |
FV 243 |
FV 243x UCH 37 |
FV 243x Q 170 |
|
FV 243x HLG 1238 |
FV 243x УР 15СВ |
FV 243х Ак 135 |
HLG 1238 |
HLG 1238х UCH 37 |
HLG 1238x Q 170 |
HLG 1238x FV 243 |
|
HLG 1238x УР 15СВ |
HLG 1238x Ак 135 |
УР 15СВ |
УР 15СВх UCH 37 |
УР 15СВx Q 170 |
УР 15СВx FV 243 |
УР 15СВx HLG 1238 |
|
УР 15СВх Ак 135 |
Ак 135 |
Ак 135x UCH 37 |
Ак 135x Q 170 |
Ак 135x FV 243 |
Ак 135x HLG 1238 |
Ак 135х Ур 15СВ |
|
Схема діалельних схрещувань, 2011 рік
Рис. 3.3 Ізоляція волотей та початків
Запилені початки знову накривалися ізоляторами, маркувалися та зав’язувалися. Повну схему діалельних схрещувань представлено в таблиці.
У 2012 році було висіяно насіння 30 гібридів. Стандартом слугував середньоранній гібрид Остер МВ. Зразки висівалися в 3 разовій повторності на обліковій площі 4,9 м2. Більш високі показники помічено у 8 гібридів. Тому, в розділі подано фенологічні спостереження, біометричні показники та показники структури урожаю лише найкращих гібридів. Дослідження проводили згідно «Методики Державної служби з охорони прав на сорти рослин».
3.2.1 Фенологічні спостереження за гібридами
Між довжиною вегетаційного періоду та урожайністю існує пряма залежність, тобто із скороченням вегетаційного періоду знижується і врожайність культури. Але при вирощуванні холодостійких гібридів можна отримати вищу рентабельність за рахунок збільшення довжини вегетаційного періоду.
Такі показники, як сходи, цвітіння волоті, квітування початків та повна стиглість є досить важливими. Фазу настання основних фаз вегетації подано у таблиці.
Таблиця 3.7
Дата настання основних фаз вегетації гібридів, 2012 рік
Назва лінії |
Дата | |||||
Посів |
Сходи |
3й лист |
Цвітіння волоті |
Цвітіння початків |
Дата збирання початків | |
FV 243x HLG 1238 |
7.05 |
14.05 |
24.05 |
6.07 |
8.07 |
8.10 |
Q 170x FV 243 |
7.05 |
14.05 |
23.05 |
5.07 |
7.07 |
8.10 |
Ак 135x UCH 37 |
7.05 |
14.05 |
22.05 |
14.07 |
14.07 |
8.10 |
UCH 37x HLG 1238 |
7.05 |
14.05 |
21.05 |
9.07 |
16.07 |
8.10 |
FV 243x Q 170 |
7.05 |
14.05 |
20.05 |
6.07 |
8.07 |
8.10 |
Q 170x HLG 1238 |
7.05 |
16.05 |
20.05 |
6.07 |
9.07 |
8.10 |
За допомогою даних таблиці можна визначити довжину міжфазних періодів та класифікувати отримані гібриди за групами стиглості.
В таблиці 3.8 представлено довжину міжфазних періодів (від сходів до цвітіння початків та волотей) та довжину повного вегетаційного періоду. Вегетаційний період рахувався від сходів до настання повної стиглості досліджуваних гібридів.
Таблиця 3.8
Довжина міжфазних та вегетаційного періодів отриманих гібридів
№ п/п |
Селекційна назва |
Довжина міжфазних періодів, днів | ||
Сходи – цвітіння волотей |
Сходи – цвітіння початків |
Сходи – повна | ||
1 |
FV 243x HLG 1238 |
53 |
55 |
101 |
2 |
Q 170x FV 243 |
52 |
54 |
103 |
3 |
Ак 135x UCH 37 |
61 |
61 |
112 |
4 |
UCH 37x HLG 1238 |
56 |
63 |
107 |
5 |
FV 243x Q 170 |
53 |
55 |
101 |
6 |
Q 170x HLG 1238 |
51 |
54 |
100 |
За даними таблиці, вегетаційний період гібридів коливався в межах від 100 до 112 днів. Отже, згідно класифікатора їх можна віднести до середньої та середньо-ранньої групи стиглості. Гібриди даних груп стиглості є цілком придатними для вирощування в умовах правобережного Лісостепу.