48. Зміст освіти –

1. система знань про природу, суспільство, мислення, техніку;

2. способи діяльності, засвоєння яких забезпечує формування у свідомості учнів правильної картини світу, озброює методологічним підходом до пізнавальної та практичної діяльності;

3. досвід життєвого ставлення до світу.

49. Розташуйте у порядку міри узагальнення. Коли підкреслюють необхідність протиріч для стимулювання активності студента як суб'єкта навчання, то мають на увазі протиріччя:

1. між тим, що студент вже знає і тим, що йому належить (хочеться) узнати;

2. між тим, як студент мислить і тим, як йому належить навчитися мислити.

3. між тим, як студент діє і тим, як студенту потрібно діяти;

4. між вимогами суспільства до освіти і реальними можливостями процесу навчання у даних умовах;

5. між пізнавальними і практичними завданнями, що висуваються у ході навчання і досягнутим рівнем розумового розвитку студентів, знаннями, уміннями, навичками, що вони мають;

6. між знаннями та їх практичним застосуванням;

7. між знаннями по окремим навчальним предметам і формуванням цілісного світогляду;

8. між колективним, фронтальним характером викладання (діяльність вчителя) та індивідуальним характером засвоєння (діяльність студентів);

9. між загальною швидкістю руху процесу навчання і темпом просування кожного студентів.

50. Структура психології вищої школи як науки має традиційні розділи: психологія освіти, психологія виховання, психологія педагога, психологія розвитку.

51. Вкажіть правильне. Провідна навчальна діяльність у вищій школі відповідно до вимог Болонського процесу: лекційні заняття, практична робота – заняття, виробнича або педагогічна практика, самостійна робота.

52. Заберіть зайве. Вища освіта як система розглядається, як правило, у таких вимірах:

1. соціальні масштаби;

2. рівень підготовки фахівця;

3. профіль підготовки;

4. розвиток особистості студента в процесі освіти.

53. Заберіть зайве. Предметом психології вищої школи є:

1. факти, механізми, закономірності опанування людиною під час навчання у ВНЗ соціокультурним досвідом людства;

2. викликані цим процесом засвоєння знань зміни у рівні інтелектуального та особистісного зростання людини (студента) як суб'єкта навчальної діяльності,

3. зміни студента під час організованого та керованого педагогом у різних умовах освітнього процесу вищої школи.

54. У всіх поглядах на навчання, що існують, завжди провідне місце належить:

1. тому, хто навчає, організовує процес навчання, здійснює педагогічну діяльність;

2. тому, хто здійснює педагогічний вплив - цілеспрямований, систематичний вплив педагога на колектив тих, хто навчається, та його окремих членів для досягнення необхідних результатів.

3. Тому, хто навчається – студенту.

55. Заберіть зайві. Загальні види гіпотез науково-педагогічного дослідження. Види гіпотез – дослідницька, наукова, описова, пояснювальна, “гарна”; "погана".

56. Суть концепції розвиваючої навчальної діяльності полягає в тому, що:

1. потрібно вчитися теоретичному мисленню, що приходить на зміну мисленню емпіричному, а не навпаки;

2. потрібно вчитися емпіричному мисленню, що приходить на зміну теоретичному мисленню, а не навпаки;

3. у процесі освоєння навчальної діяльності людина відтворює не тільки знання й уміння, але й саму здатність учитися, що виникла на певному етапі розвитку суспільства.

57. Правильне. Предметом навчальної діяльності виступає :

1. початковий образ світу, що уточнюється, збагачується або коректується в ході пізнавальних дій.

2. інтелект, мислення, пам'ять, що розвиваються в ході навчальної діяльності;

3. особистість як суб'єкт, який схильний до самозмінювання, саморозвитку, що сприяє перетворенню студентів з таких, які спочатку не володіють певними знаннями, уміннями, навичками, в тих, хто перетворюються в таких, що оволоділи ними.

58. Модифікації "мозкового штурму" як письмового "мозковий штурм" полягає в тому, що:

1. завдання формулюється письмово, а висловлення ідей усно.

2. завдання формулюється усно, а висловлення ідей письмово.

3. завдання формулюється письмово, а висловлення ідей усно письмово.

59. Індивідуальний "мозковий штурм" являє собою:

1. процес генерування гіпотез однією особою та при цьому допускається оцінка гіпотез однією особою.

2. процес генерування гіпотез однією особою та при цьому не допускається оцінка гіпотез однією особою.

3. процес генерування ідей відбувається протягом 10-15 хв. з їхнім записом та оцінкою через 3-5 днів.

4. процес генерування ідей відбувається протягом 10-15 хв. з їхнім записом та оцінкою через 10-15 хв.

60. Під час проведення заходів з мозкового штурму тренер, педагог або керівник забезпечує виконання всіх правил "мозкового штурму", а саме:

1. Умова завдання формулюється перед "штурмом" загалом.

2. Група "генераторів ідей" за відведений час ( 20-40 мін) висуває максимальну кількість гіпотез.

3. Група експертів виносить судження про цінність висунутих гіпотез. Експертиза й відбір гіпотез повинні проводитися ретельним образом, оцінюються несерйозні й нереальні гіпотези.

4. Не вирішене в процесі "штурму" завдання може бути запропоноване тому ж колективу, але в трохи зміненому виді, формулюванні.

5. Зайве. Для активізації процесу генерування ідей у ході "мозкового штурму" рекомендується використовувати деякі прийоми:

1. інверсія (зроби навпаки),

2. аналогія (зроби так, як це зроблено в іншому рішенні),

3. емпатія (уважай себе частиною завдання, з'ясуй при цьому свої почуття, відчуття),

4. оцінка по 10-бальній системі,

5. фантазія (зроби щось фантастичне).

61. Пріоритетами інноваційного навчання є:

1. групова й індивідуальна форми навчання та творчі й продуктивні завдання;

2. диференціація навчання та відсутність порівняння студентів одного з одним;

3. диференціація навчання та порівняння досягнень студента з досягненнями інших;

4. групова й індивідуальна форми навчання та порівняння досягнень студента з досягненнями інших.