Висновки

Розглянувши тему конституційних прав і свобод людини та громадянина можна зробити наступні висновки:

1. Конституційні права, свободи і обов'язки виражають насамперед і безпосередньо від­носини та зв'язки громадянина й держави, згідно з принципом "Дозволяється все, що не забороняється Законом". Інші норми права регулюють відносини та зв'язки або громадян і органів держави, або громадян і державних та громадсь­ких організацій, або громадян між собою.

2. Вони виникають не на основі загальних правовід­носин, а безпосередньо з Конституції. При цьому саме Конституція визначає як їх зміст, так і обсяг.

3. Конституційні права, свободи й обов'язки не при­пиняються і не виникають раз по раз. Вони діють постійно. Громадянин не може відмовитися не тільки від своїх конституційних обов'язків, а й від своїх конститу­ційних прав і свобод.

4. Зміст і обсяг конституційних прав, свобод та обов'язків для всіх громадян однакові, в той час як суб'єктивні права і юридичні обов'язки різних громадян у конкретних правовідносинах неоднакові і за своїм зміс­том, і за своїм обсягом.

5. Реальність конституційних прав, свобод і обо­в'язків забезпечується не стільки індивідуальними зусил­лями (не забороненими законом засобами) окремого громадянина, скільки державним і суспільним ладом. Конституційні права, свободи, обов'язки охороняються відповідними нормами всіх галузей права. Наприклад, закріплене в Основному Законі України право на працю охороняється нормами трудового, сільськогосподарсько­го, адміністративного, кримінального та інших галузей права.

6. Соці­альне призначення основних прав і свобод громадян ви­значається тим, що вони втілюють ідеали демократії, гу­манізму й справедливості, і служать всебічному розвит­кові і вихованню особи, надають громадянам широкі можливості для активної участі в управлінні справами суспільства і дер­жави, функціонуванню всього державного і політико-правового механізму.

Таким чином, права, свободи й обов'язки людини й громадянина, закріплені в Конституції України, їх широ­та, реальність, гарантованість виражають не тільки фак­тичний та юридичний статус особи у суспільстві, а й суть діючої в країні демократії, соціальні можливості, за­кладені в самому суспільному ладі. Вони — показники зрілості суспільства, його досягнень, своєрідна "візитна картка". Увесь арсенал громадянських, економічних, со­ціальних, політичних і культурних прав, свобод та обов'язків має служити дальшому розвитку демократії й соціальному прогресові України.

Література

1. Конституція України - К., 1996р.

2. Коментар до Конституції України, Інститут законодавства Верховної Ради України, друге видання, виправлене й доповнене, К., 1998р.

3. Конституційне право України, друге видання, виправлене й доповнене, за ред. Проф. В.Ф. Погорілка, К.:Наукова думка, 2000р.

4. Кравченко В.В., Конституційне право України: Навчальний посібник, ч.1., К., 1988р

5. Луняк М.О., Конституційне право України, Лекційний курс та навчально методичні матеріали, Ніжин, 2001р.

6. Загальна декларація прав людини, 1948р.

7. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, 1966р.

8. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, 1966р.

9. Цівільний кодекс України (зі змінами та доповненнями станом на 15 січня 1999р.), Х: ООО “Одиссей”, 1999р.

10. Боботов С.В., Конституційна юстиція (порівняльний аналіз), Москва, 1994р.