•Сумарна напруга (від вологості та залишкова) складає алгебраічну суму, причому знаки цих двох напруг протилежні. На першому етапі сушіння напруги від вологості більші, ніж залишкові, і сумарна напруга буде мати знак більшої складової. На другому - напруги міняються знаками і переважають залишкові.

•Якщо напруги на розтяг поперек волокон досягають границі міцності на розтяг в цьому напряму, то виникають тріщини. На першому етапі сушіння утворюються тріщини поверхневі, на другому - внутрішні (свищі).

•За допомогою силових секцій можливо тільки виявити наявність внутрішній напруг за СТ СЕВ 145-75, а за допомогою ГОСТ 11603-73 - визначити їх абсолютні величини.

•Величина залишкових деформацій залежить від способу та режиму сушіння, чим інтенсивніше процес, тим більші напруги.

•Внутрішні напруги можуть проявлятися в деревині не тільки при сушінні, але й при просочуванні її рідинами, а також під час росту дерева.

•а) перший етап сушіння

•б) другий етап сушіння

•Зміна заданої форми пиломатеріалів та заготівок при

сушінні, а також розпилюванні і зберіганні називається жолобленням. Поперечне жолоблення виникає внаслідок анізотропії усушки, а також залежить від розташування річних шарів на торці сортименту. Вигин тим більше, чим більше дошка до серцевини. Поздовжнє - виникає якщо в дошці знаходяться ділянки різної за будовою деревини: ділянки кренєвої деревини, або молодої (ювенільної) деревини, що мають збільшену усушку уздовж волокон. Криловатість (спіральна жолобленість) - у деревини з нахилом волокон.

•Причина: поперечне - м.б. внаслідок нерівномірності розподілу вологи за перетином (після вирівнювання вологості зникає); неправильне укладання в штабелі для атмосферного або камерного сушіння, зволоження під час зберігання.

•Спроможність деревини внаслідок її гігроскопічності поглинати вологу (пари

води) з оточуючого повітря називається

водопоглинанням.

•Процес вологопоглинання складається з сорбції пари води основними органічними речовинами клітинної стінки і переміщення утвореної зв"язаної вологи всередину деревини. Сорбція в свою чергу включає явища адсорбції та мікрокапілярної конденсації.

•При зіткненні вологого повітря з абсолютно сухою деревиною на поверхні найдрібніших структурних утворень з целюлози, лігніну та геміцелюлоз конденсуються молекули води. Спочатку відбувається зв"язування вологи в мономолекулярному шарі (товщиною в одну молекулу води), який дуже міцно утримується органічними речовинами деревини. Потім з'являється мономолекулярний шар з поступово спадною міцністю зв"язків між молекулами води і компонентами деревини. Так утворюється адсорбційна вода, що знаходиться в плівковому стані і за своїми властивостями відрізняється від звичайної води

•При сорбції вологи відбувається контракція - об"єм зволоженої деревини виявляється меншим за суму об"ємів сухої деревини та поглиненої води.

•Крім явища сорбції відбувається конденсація пари води в мікрокапілярах (мікрозаглибленнях) клітинної стінки.

•Сорбційна здатність в більшій мірі виражена у геміцелюлоз, слабше - у целюлози і ще менше у лігніна.

•Вологопоглинання ядра та заболоні приблизно однакові; кора також мало відрізняється від деревини. Вологість деревини, що може бути досягнута в процесі водопоглинання за різної температури визначається за діаграмою рівноважної вологості.

•Спроможність деревини до поглинання води - негативна властивість. Висушена деревина у виробах "дихає", змінюючи вміст зв"язаної води при коливаннях параметрів повітря. Покриття з лаків, фарб, плівкових матеріалів виконують вологозахисні функції. Більш радикально - модифікація шляхом просочування штучними смолами.

•Розбухання - підвищення вмісту зв"язаної води в деревині при витримуванні у вологому повітрі або воді, яке супроводжується збільшенням лінійних розмірів і об"єму деревини. Властивість зворотня усушці і має тіж самі закономірності. Визначається експериментально за ГОСТ 16483.35-80 та 16483.36-80 (лінійне та об"ємне) використовуючи теж саме обладнання і процедуру як при визначенні усушки, але способи підрахування інші.

max max min 100%

• Повне розбухання

min