1.5.8. Грибні ураження
Під впливом грибів в деревині відбуваються певні зміни - вона може змінювати колір або структуру. Гриби, що змінюють лише колір називаються деревозабарвлюючими, а ті, що викликають гнилизну і тим самим змінюють структуру деревини - дереворуйнівними. Для їх розвитку потрібні певні умови: температура 2-45° С і вологість деревини 25-90%.
До грибів, що впливають на колір деревини, належать грибні ядрові плями і смуги, пліснява, заболонні грибні забарвлення і побуріння (рис. 40, 41). Ці вади спричинені певними видами грибів. Вимірюють їх за найменшим діаметром кола, в який вписуються ці вади, або за периферійною зоною, вільною від вади; в пиломатеріалах - за довжиною, глибиною і шириною, а в шпоні - за площею (у %). Ці гриби псують зовнішній вигляд деревини, знижують її водопровідність, можуть також впливати на склеювання. Пліснява не допускається в деревині, що іде на тару.
а)
б) в)
Рис. 40. Деревозабарвлюючі гриби: а) продубина соснової деревини;
б)
пліснява на сосновій дошці; в) забарвлення
соснової деревини, викликана грибом
роду
Fusarium
а) б) в) г)
Рис. 41. Ураження деревозабарвлюючими грибами: а) синява ялини;
б) кавова темнина ялини, викликана грибом Discula; в) плодове тіло гриба Corticium та викликане ним рожеве забарвлення деревини сосни; г) жовте забарвлення деревини сосни, викликане грибом Verticillium
Гнилизна, що породжена дереворуйнуючими грибами, за розміщенням ділиться на ядрову та заболонну. За кольором та характером руйнування на:
строкату; буру тріщинувату та буру волокнисту; мармурову (рис. 42).
Рис. 42. Ураження дереворуйнуючими грибами: а) бура тріщинувата ядрова гнилизна ялини; б) строката ядрова гнилизна сосни; в) біла волокниста ядрова гнилизна берези
Окремо виділяють зовнішню трухляву гнилизну, що може бути в забо-лоні та ядрі всіх деревних порід і викликається домовими грибами (рис. 43).
а) б)
Рис. 43. Ураження дереворуйнуючими грибами: а,б) справжній домовий гриб; в) мармурова гнилизна
б)
Ця група гнилей суттєво знижує міцність деревини. При середньодобо-вій температурі вище 5 0С та вологості деревини 25 – 80 % за рік може знищити дерев’яну будівлю.
Вимірювання гнилизни. У круглих лісоматеріалах її вимірюють за найменшим діаметром круга, в який вона вписується, за площею пошкод-ження; в пиломатеріалах - за довжиною, глибиною, шириною або за площею (рис. 44). Зовнішню трухляву гнилизну не вимірюють, а враховують її наявність. Деревину з нею вилучають з господарського використання і знищують.
Рис. 44. Вимірювання гнилизни у круглих
лісоматеріалах
1.5.9. Біологічні пошкодження
Біологічні пошкодження - червоточини, пошкодження рослинами та птахами.
Червоточини - це отвори в деревині, що зроблені шкідниками. Вони бувають:
- поверхневі (до 3 мм);
- неглибокі ( 15 мм в круглих лісоматеріалах і до 5 мм в пиломатеріалах);
- глибокі (більше ніж неглибокі).
За розмірами їх поділяють на дрібні (до 3 мм) і великі (більше 3 мм). Для встановлення ступеня пошкодження деревини визначають різновидність червоточини та підраховують кількість штук на 1 м довжини або на всю площу (рис. 45).
Червоточини порушують цілісність деревини і сприяють поширенню спор грибів.
Пошкодження рослинами (омелою, деревогубцем та іншими ліанами) може бути неглибоке (до 5 мм) та глибоке (понад 5 мм).
Пошкодження птахами - це отвори в круглих лісоматеріалах, що зроблені птахами в період росту дерева. Їх вимірюють за глибиною, шириною та довжиною.
Рис. 45. Пошкодження деревини червоточинами