НуБіП України
ННІ ЛіСПГ
ЛІСОГОСПОДАРСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЇ ДЕРЕВООБРОБКИ
АНОТАЦІЇ ЛЕКЦІЙ З ДЕРЕВИНОЗНАВСТВА
для студентів 2-го курсу напряму деревооброблювальні технології
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ № 1
Макроскопічна та м мікроскопічна будова деревини.
Вади деревини
Лекція 1.4. ТЕМА: «Вади деревини»
Виконавці:
зав. кафедри технології деревообробки, професор
Пінчевська О.О.,
асистент Буйських Н.В.,
доцент Зражва С.Г.
КИЇВ – 2013
ЛЕКЦІЯ 1.4. ТЕМА: «ВАДИ ДЕРЕВИНИ»
План лекції
1. Класифікація вад деревини.
2. Сучки.
3. Тріщини.
4. Вади форми стовбура.
5. Вади будови деревини.
6. Хімічні забарвлення.
7. Грибні ураження.
8. Біологічні пошкодження.
9. Включення в деревині, механічні пошкодження та вади обробки.
10. Пожолобленості.
1.4.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ВАД ДЕРЕВИНИ
Зміни зовнішнього вигляду деревини, порушення правильності її будови, цілісності її тканин та інші недоліки, які знижують її якість та обмежують практичне використання, називаються вадами деревини.
Розподіл видів та різновидностей вад за групами (ГОСТ 2140-81):
сучки (2 види і 24 різновидності);
тріщини (4 типи і 16 різновидностей);
вади форми стовбура (5 видів і 4 різновидності);
вади будови деревини (19 видів і 29 різновидностей);
хімічні забарвлення (1 вид і 4 різновидності);
грибні ураження (6 видів 17 типів та різновидностей);
біологічні пошкодження (3 види і 8 різновидностей);
включення в деревині, механічні пошкодження та вади обробки (32 види і 2 різновидності);
- пожолобленості (1 вид і 6 різновидностей).
1.4.2. Сучки
Сучки - найбільш поширена вада, залишки гілок, заключених в деревину. В круглих лісоматеріалах є 2 види: відкриті та зарослі. Відкриті сучки діляться за формою поперечного перетину на круглі (а) (d 1 / d 2 <2); овальні (б) (d 1/ d2 2,1-4), довгасті (в) (d 1/ d 2 >4) (рис. 1).
Рис. 1. Сучки різної форми поперечного перерізу
Сучки за місцем у сортименті бувають пластеві (а), крайкові (б), торцеві, реброві (в) , зшивні (г) та розгалужені (д) (рис. 2).
г д
Рис. 2. Різновиди сучків за місцем у сортименті
Сучки за взаємним розміщенням у сортименті: розкидані - одиночні, які відстоять на величину більшу за ширину сортименту, але не менше 150 мм для широких сортиментів, групові - 2 або більше сучків на відрізку довжини, що дорівнює ширині сортименту, а для широких сортиментів відрізок повинен бути не більше 150 мм (рис. 3).
Рис. 3. Різновиди сучків за взаємним розміщенням
Сучки за ступенем зростання з деревиною: зрослі (а) (3/4 периметра сучка зрослося), частково зрослі (б) (1/4-3/4 периметра), незрослі (менше 1/4 периметра) та випадаючі (в);
Рис. 4. Різновиди сучків за ступенем зростання з деревиною
Сучки за станом деревини: здорові (без ознак загнивання) бувають світлі, темні, з тріщинами (рис. 5).
Рис. 5. Різновиди сучків за станом деревини
За ступенем ураження гнилизною сучки бувають: загнилі ( не більше 1/3 площі), гнилі (більше 1/3 площі торця), порохняві (залишки деревини у вигляді рихлої маси) (рис. 6, 7).
Рис. 6. Різновиди сучків за ступенем ураження гнилизною
Рис. 7. Порохнявий сучок у розрізі
За виходом на поверхню сучки бувають: однобічні ( з виходом на один бік) та наскрізні (з виходом на два боки).
У круглих лісоматеріалах важно відрізнити порохняві сучки від уражених гнилизною. Для цього застосовують зондування щупом - якщо зона руйнування розповсюджується на глибину не більш 3 см, такі сучки залежно від площі ураження відносять до загнилих або гнилих; якщо більше 3 см - порохняві.
Вимірювання сучків здійснюється в абсолютних або відносних одиницях, а також з урахуванням їх кількості на одиниці площі у шпоні або на всю площу листа, у пилопродукції - на 1м довжини.
У круглих лісосортиментах відкриті сучки вимірюють за найменшим діаметром. Присучковий наплив не враховують у розмір сучка. Зарослі сучки в круглих лісоматеріалах хвойних порід вимірюють за висотою випуклості, а в листяних порід – за найбільшим діаметром гнізда сучка, враховуючи, що діаметр сучка під ним для берези, бука, липи, вільхи та ясеня становить 0,9 і для осики 0,6 цього розміру (рис. 8).
Рис. 8. Вимірювання зарослих сучків у круглих лісоматеріалах
Вимірювання сучків в пиломатеріалах. У пилопродукції та шпоні сучки вимірюють у міліметрах або в частках відповідних розмірів сортиментів (рис. 9):
за відстанню між двома дотичними до контуру сучка, проведеними паралельно поздовжній осі сортименту (а1,а2 та А1);
за найменшим діаметром поперечного зрізу (b1,.b2);
зшивні сучки, та сучки розміщені на ребрі, довгасті і розгалужені в пилопродукції вимірюють між ребром і дотичною до контуру сучка, яку проведено паралельно до ребра (а), а також за найменшим діаметром поздовжнього перерізу сучка (b1 b2).
Рис. 9. Групові сучки
Групові сучки вимірюють сумою розмірів всіх сучків.
У шпоні сучки вимірюють за найбільшим діаметром і підраховують кількість штук на 1 м2 площі листа.