1. Національний.

Зміст:

• право є засобом закріплення національного суверенітету;

• право є засобом знаходження компромісу інтересів національної більшості та меншості;

• право є гарантією розвитку можливостей та інтересів національних меншин.

Сутність права полягає в можливості закріплення форм та змісту національного суверенітету і співвідношення інтересів різноманітних націй.

2. Релігійний.

Зміст:

• право – це засіб регулювання відносин між «братами по вірі»;

• право – це засіб закріплення релігійних ідей і положень та надання їм загальнообов’язкового характеру;

• право – засіб регулювання відносин, що здійснюються за умови релігійних принципів.

Сутність права виявляється у можливості закріплення обов’язковості та поширення релігійних ідей та принципів.

3. Гносеологічний.

Зміст:

• право – державно-владний регулятор суспільних відносин;

• право – система формально-визначених норм;

• право – юридична категорія, що характеризується формальними ознаками.

Сутність права виявляється в наявності ознак, які характеризують його особливий різновид норм.

3. Класовий підхід.

Зміст:

• право – це система гарантованих державою норм;

• засіб відображення інтересів економічно-пануючого класу;

• засіб реалізації примусового впливу держави на суспільство.

Сутність права виявляється у його ролі як засобу відображення частини суспільства, у його можливості забезпечити реальність класових інтересів та їх гарантувати різноманітними, у томі числі примусовими засобами.

ОТЖЕ:

Сутність права – це інтегративна, основна, відносно стабільна якісна основа права, яка відображає його істинну природу та призначення в суспільстві.

Сутність права може бути визначена за умови характеристики всіх вищезгаданих підходів.

г) в залежності від функціонального призначення права.

1. Регулятивна сутність.

Зміст:

• право є засобом забезпечення позитивного регулювання;

• право є засобом закріплення прав, обов’язків та заборон;

• право є засобом забезпечення суспільного порядку.

Сутність права полягає у забезпеченні порядку у суспільстві шляхом закріплення варіантів можливої, необхідної поведінки та юридичної відповідності.

2. Охоронна сутність:

Зміст:

• закріплення прав і свобод;

• гарантування та охорона прав і свобод;

• відновлення прав і свобод, у тому числі і в судовому порядку.

Сутність права полягає у гарантуванні закріплених суб’єктивних прав та юридичних обов’язків і можливості їх відновлення у випадку порушення.

3. Загальносоціальна сутність.

Зміст:

• можливість відображати різноманітні суспільні інтереси;

• здатність права виконувати загальносоціальні функції;

• здатність права забезпечити компроміс суспільних інтересів;

Сутність права відображається у його можливості забезпечити рівновагу суспільних інтересів.

4. Політична сутність.

Зміст:

• забезпечення політичних інтересів суспільства;

• закріплення статусу держави як суб’єкта політичних відносин;

• регулювання взаємодії суб’єктів політичної системи.

Сутність права виявляється у його значенні як засобу закріплення та гарантування процесу прийняття та реалізації владних рішень.

5. Інструментальна сутність.

Зміст:

• право є засобом управлення, що має функціональне призначення;

• є засобом впливу держави на суспільство;

• є інструментом відображення та гарантування політики держави.

Сутність права відображається у його характеристиці як інструмента державного впливу на суспільство.

ІІІ. Основні завдання і функції права.

Сутність та соціальне призначення права в житті суспільства відображається в функціях. В них виявляється роль права, знаходять вияв основні напрямки впливу права на суспільні відносини та поведінку людей, відображається соціальне призначення права:

Функції права – це самостійна юридична категорія, що характеризується наступними ознаками:

1. Функції права випливають з його сутності та визначаються призначенням права в суспільстві.

2. Це напрямки впливу права на суспільство, що обумовлені необхідністю права як соціального явища.

3. Відображають найбільш суттєві, основні властивості права та націлені на вирішення важливих завдань.

4. Це напрямки активного впливу, націленого на упорядкування відносин у певній сфері суспільних відносин.

5. Характеризують стабільність, безперервність та продовжуваність дії права.

6. Визначають можливості реалізації завдань права на певному етапі його розвитку.

Характеристика категорії функції права визначає необхідність аналізу близьких за змістом юридичних категорій:

• роль права – значення права в житті суспільства та держави на певному етапі їх розвитку. Визначається за допомогою функцій, отже є більш широким поняттям.

• завдання права – економічні, політичні чи соціальні проблеми, які покликано вирішити право. Вони обумовлюють існування функцій; визначають зміст функцій; впливають на форми і методи реалізації функцій; визначають напрямки правового впливу.

• функціонування права – відображає дію права в соціальній системі, визначає дію права як елемента соціальної дійсності, його залежність і взаємодію з державним механізмом, мораллю, політикою. Це реалізація функцій права, їх втілення в суспільних відносинах.

Функції права – основні напрямки правового впливу на суспільні відносини, що визначають соціальне призначення права, що полягають в регулюванні суспільних відносин та організації управління суспільством.

ІV. Існує 2 критерії класифікації функцій права:

І. Загальносоціальний пов’язується із визначенням ролі права як засобу регулювання різноманітних сфер життєдіяльності суспільства.

а) політична функція – право закріплює політичний лад суспільства, регулює політичні відносини, закріплює політичні права та свободи суб’єктів та процес прийняття і реалізації владних рішень.

б) економічна функція – регулювання діяльності суб’єктів економічних відносин, закріплення форм власності, встановлення санкцій за порушення економічних прав та невиконання обов’язків.

в) вихована функція – виховання високого рівня правової культури, формування стимулів правослухняної поведінки у суб’єктів права.

г) культурна функція – право відображає духовні цінності, надбання культури конкретного суспільства на певних етапах його історичного розвитку.

е) ідеологічна функція – виявляється у можливостях істотно впливати на формування ідеології суспільства.

є) інформаційна функція – виявляється у тому, що право інформує суспільство про варіанти можливої соціально значущої поведінки і сприяє соціально-корисній поведінці, закріплюючи її варіанти правом.

ж) комунікативна функція – право є засобом взаємодії між суб’єктами права.

з) соціальна функція – забезпечення соціальної взаємодії суб’єктів.

ІІ. Спеціально-юридичний, що залежить від характеру та мети правового впливу. За цим критерієм функції права класифікують за різними підставами.