• Помірнокислотні метасоматити

Кварц-калішпатові метасоматити утворюються в умовах середньотемпературного калієвого метасоматизму. Виникнення їх є результатом взаємодії вихідних порід з калієвими лужними розчинами.

• Кислотні метасоматити

Грейзени і грейзенізовані породи. Грейзенізація відбувається в найбільш високотемпературну пневматолітову та пневматоліто-гідротермальну стадію метасоматизму або автометасоматизму кислих, рідше середніх інтрузивних порід та порід аналогічного (кварц-польовошпатового) складу іншого походження. Процес грейзенізації полягає в послідовному вилуговуванні лужних та більшої частини лужноземельних катіонів: повному виносу натрію та кальцію і частковому калію, магнію, алюмінію та заліза. У зовнішніх зонах глинозем, залізо та кремнезем залишаються приблизно на тому ж рівні, що й у вихідних породах. У внутрішніх зонах перші два з них виносяться, а кремнезем привноситься. Вміст калію в зовнішніх зонах дещо зростає за рахунок мусковітизації плагіоклазу та інших мінералів, а у внутрішніх – послідовно зменшується. Збагачення грейзенів кварцом відбувається завдяки звільненню кремнезему при руйнуванні польового шпату з наступним його перевідкладенням (але не завдяки привнесенню кремнію). При грейзенізації відбувається суттєве привнесення води, бору, фтору, хлору, фосфору і меншою мірою сірки.

3)- Лужні метасоматити

Ейситами називають альбіт-карбонатні метасоматичні породи, що вміщують уранове зруденіння. Вони складаються з альбіту, карбонату, гематиту та хлориту. Ейситизація – це типовий лужний процес, який відбувається під дією гідрокарбонатно-натрієвих розчинів при низькій активності сульфідної сірки та високій – кисню. Відмічається висока рухомість титану, фосфору, цирконію та кремнію.

• Нейтральні метасоматити

Карбонатні та карбонатно-силікатні метасоматити. Серед карбонатних та карбонатно-силікатних метасоматитів найбільш розповсюджені піроксен-, форстерит-, амфібол-, слюдяно- та магнетит-карбонатні різновиди, а також суттєво карбонатні метасоматити. При цьому карбонатно-силікатними метасоматитами називають породи із вмістом карбонатів більше 20%.

Зональність карбонатних метасоматитів полягає у тому, що від зовнішніх зон метасоматитів до внутрішніх зростає вміст карбонатів і зменшується кількість алюмосилікатів та силікатів. Паралельно зростає вміст кальцію та вуглекислоти, але зменшується кількість кремнію, алюмінію, фосфору, лужних металів. Залізо накопичується в проміжних зонах.

Пропіліти. До цієї групи належать гідротермально-метасоматичні породи, які утворилися внаслідок змінення вулканічних порід середнього та основного складу під впливом сольфатарно-фумарольних виділень і морфологічно проявляються у вигляді овальних або більш складної форми полів, витягнутими вздовж розломів або горизонтів пористих туфів на декілька кілометрів при ширині 1–3 км.

Головна особливість хімічного перетворення при пропілітизації – заміна по колонці сильних основ більш слабкими та послідовний їх винос. Однак, на відміну від інших процесів кислотного вилуговування, кальцій не виноситься до зон найбільш інтенсивного метасоматизму, а зберігається в епідоті. Тому послідовність виносу компонентів має такий вигляд: калій  магній  кальцій  залізо  натрій або калій  натрій  магній  залізо  кальцій. У внутрішніх зонах чітко проявляється привнесення кремнезему.