Метеорити.

Роль метеоритів безсумнівна в формуванні рельєфу планет та їх супутників. Загальна кількість метеоритної речовини, яка випадає на Землю оцінюється від 1 до 10 тис. тон на добу, відомо понад 35 метеоритів масою понад 1 тону (і це при тому, що метеорити з масою <10 г згорають в атмосфері). Енергія вибуху при Тунгуській катастрофі (30.06.1908) склала 10²³ -10²⁴ерг.

За складом метеорити поділяються на 4 групи (сидерити, сидероліти, хондрити і ахондрити):

1) Сидерити (частота падінь – 3,3%, частота знахідок – 40,7%) – залізні метеорити, які значною мірою (до 98%) складаються з нікелистого заліза (теніт – Fe_<0,8Ni_>0,2 і камасит - Fe_0,93-0,96Ni_0,07-0,04 -вміст нікелю в яких змінюється від 4 до 30 %), в якості другорядних мінералів присутні сульфіди, фосфіди і хлориди заліза (в нехарактерних для Землі мінеральних формах – троїліт FeS, шрейберзит (Fe,Ni)₃P), а також графіт. Існує 2 класифікації – рання, стуктурна (гексаедрити – складені кубічними кристалами камаситу, октаедрити – з паралельними до граней камаситу ламелями теніту, атаксити – тонкозернисте зростання камаситу і теніту), та сучасна, яка грунтується на співвідношенні вмістів нікелю, галію та германію.

2) Сидероліти (частота падінь – 1,3%, частота знахідок – 5,9%) – залізокам’яні метеорити, мають грубозернисту структуру, металічна і силікатні фази знаходяться в рівних (по масі) пропорціях; поділяються на:

- палласити – залізиста маса складена камаситом і тенітом, кам’яна - включеннями олівіну (в якості домішок – самородна сірка, троїліт, шрейберзит;

- мезосидерити – основу складають фемічний плагіоклаз і піроксени (та невеликі кількості олівіну – фаяліт_9-48), а металева складова є підлеглою – розсіяна або у вигляді самородків. Структура часто катакластична.

Аероліти – кам’яні метеорити, складаються переважно з силікатів, за структурою поділяються на хондрити і ахондрити.

3) Хондрити (частота падінь – 86,9%, частота знахідок – 51,7%) – в якості основного структурного елемента мають хондри – округлі зерна ( представлені олівіном і піроксеном) діаметром до 1мм. Склад хондритів: олівін – 40%, піроксен – 30%, нікелисте залізо – 10-20%, плагіоклаз – 10%, троїліт (FeS) –6%. Інколи зустрічаються так звані вуглисті хондрити (по зовнішньому вигляду схожі на вуглинки). Від звичайних хондритів вони відрізняються наявністю графіту, гідратованих силікатів (серпентин, хлорит), сульфатів, Fe²⁺ і навіть Fe³⁺, різноманітних органічних з’єднань до амінокислот включно.

4) Ахондрити (частота падінь – 8,5%, частота знахідок – 1,7%) – хондр нема, грубозернисті основні породи. Поділяються на бідні кальцієм (енстатитові – обрити, гіперстенові – діогеніти, олівін-піжонітові – уреїліти, олівінові - шассіньїти) і багаті кальцієм (авгітові – ангрити, діопсид-олівінові – накліти, піроксен-плагіоклазові – евкрити і говардити ). Текстури переважно брекчійовані, структури – часто характерні для вивержених порід. Інколи спостерігається пузирчаста текстура. Саме подібність до земних вивержених порід утруднює ідентифікацію. Другорядні мінерали – теніт, троїліт, шрейберзит, хроміт, магнетит і кристобаліт

Тектити – округлі скловидні утворення (схожі на обсидіан) земного походження, масою 200-300 г. Склад SiO₂ – до 75%, Al₂O₃, K₂O, CaO. Mg і Na майже відсутні. Основу метеоритів по хімічному складу складають Al, Fe, Ca, O, Si, Mg, Ni, S, Ga при цьому вміст Ni і Ga знаходяться в оберненій залежності. Присутні незначні вмісти благородних металів: Pt – 20*10^-4%, Pd - 10*10^-4%, Ru - 10*10^-4%, Ir, Rh, Au і Ag – по5*10^-4%, O₃ - 3*10^-4%