На сцені з'являється Іринка

 

ІРИНКА. Бабусю ,дідусю!

БАБА. Внученька моя дорогенька знайшлась.

ДІД.  Де ти була онучко ?

ІРИНКА.   Я йшла на зустріч з вами а тут дощик пішов, ну я і зайшла у казкову бібліотеку, а лисичка взяла мене і зачинила. А в бібліотеці казок видимо - не видимо загадки, скоромовки.

ГАВЧИК. А ну скажи нам хоч одну скоро... скоро... скоромовку.

ІРИНКА. З задоволенням.

 Прийшов Прокіп -кипить окріп,

 пішов Прокіп - кипить окріп,

 як при Прокопі кипів окріп –

 так без Прокопа кипить окріп.

ГАВЧИК. (гавчик пробуе путаеться) Ой я ніяк, гав не можу проскорогавкати, Давайте краще загадки дітям позагадуємо.

ІРИНКА. Добре, слухайте діти загадки (загадки 3-4 штуки)

ГАВЧИК. І я знаю загадки відгадайте:

 Біля хати сторож всіх сусідів знає, а до хати не пускає. (собака)

ДІД.  А я скажу вам діти  казку

Приніс зайчик дров в'язку

Поколов їх дрібненько

Зварив юшку швиденько

Юшка була солодка

А моя казка коротка.

БАБА.

Скажу вам дітки другу

Прибіг котик із лугу

Ліг собі серед печі!

Мурмотів дивні речі

Дайте бубликів в'язку

Докажу вам ту казку!

ІРИНКА

Ще б третю сказала

Мушка в хаті літала

У сметану влетіла

Вийти звідти не вміла

Далі далі не можна,

Бо ця казка тривожна

БАБА. Дітки ми знаємо ,що ви любите багато казок. А які ви знаєте казки? Назвіть нам. (Діти називають казки). Молодці, діти

ДІД . А Зараз ми покажемо вам ще одну казку.

 

ІРИНКА. А називаеться вона «Гарненька шубка»

Звучить фонограмма виходу лисиці

ЛИСИЧКА. Мабуть важко знайти ще де небудь таку красу.

 Нажаль сусіди - вовки, зайці та ведмеді звикли зустрічати мене щодня, та й не помічають, що поруч з ними така красуня.

(Вибігає заєць, раптом зупиняється)

ЗАЄЦЬ. Ой! Моє шанування! Не чекав вас тут зустріти (вступає назад) Вибачте!

ЛИСИЧКА. Не варто вибачатися, зайчику, а тим більше лякатися, ти мене не цікавиш як   здобич. Але зачекай ти дуже поспішаєш?

ЗАЄЦЬ. (обережно) Та як вам сказати? Не дуже.

ЛИСИЧКА. Як ти вважаєш, чи є в нашому ліс шуба краща за мою?

ЗАЄЦЬ. Та як вам сказати? Вона звичайно у вас чудова, але я вважаю, надто яскрава.

ЛИСИЧКА. Надто?! Мені здається ти помиляєшся.

Як горить моя шуба серед зеленого лісу! Це ж так гарно!

ЗАЄЦЬ.Та як вам сказати? (чухає за вухом), як на мене, то навпаки чим шуба непримітніша, тим краще, почуваєш себе набагато впевненіше.

Музика на вихід Вовка

ЛИСИЧКА . (Радсно) Ось хто нас розсудитъ!

ВОВК. Привіт! Кого тут з ким треба розсудити?

(Озирається, помічає зайця той тремтить)

ЗАЄЦЬ. Моє шанування!

ЛИСИЧКА . Добридень сірий! Ось тут у нас із зайцем виникла суперечка.

ВОВК. Ну-ну. (Посміхається) 3 якого приводу?

ЛИСИЧКА. 3 приводу моєї шуби!

ВОВК. Ото й усього, а що з нею?

ЛИСИЧКА . Як ти міркуєш Серж, є ще в нашему ліс у когось шубка краща за мою?

ВОВК. (дивлячись спочатку на лисицю, потім на себе) Вдверто кажучи, треба було б їй додати сірого кольору.

ЛИСИЧКА. Я бачу  ви обидва помиляєтесь, з вами важко спілкуватись.