3.Прояв вольових якостей у юних спортсменів.

Вольові якості у юних спортсменів проявляються залежно від їх вікових особливостей, а також під впливом спортивної спеціалізації.

Приступаючи до організованих занять фізичною культурою і спортом у школі, діти молодшого шкільного віку поступово набувають уміння свідомо ставити значущі для них цілі і досягати їх. Усі доступні види фізичних вправ однаковою мірою стимулюють формування вольових якостей. У молодшому шкільному віці ще не проявляються вибірково конкретні вольові якості під час занять фізичними вправами. Настає це пізніше, у підлітків, в результаті регулярних занять фізичною культурою і спортом. Проте одні з вольових якостей виражені більш повно, інші менш. Важливими умовами переважного прояву певних вольових якостей у підлітків є підвищений інтерес до занять з вибраного виду спорту, наявність спеціальних знань у конкретному виді спорту, створення спортивного ідеалу, усвідомлення громадської значущості спортивної діяльності, добра організація навчально- тренувальних занять тощо. На цій основі передусім розвиваються цілеспрямованість, ініціативність, дисциплінованість, сміливість і рішучість. Підліткових вік можна вважати оптимальним для виховання вольових якостей, що виникають у процесі долання об'єктивних і суб'єктивних труднощів у спорті. Юні спортсмени сміливо вступають у боротьбу з перешкодами на шляху до мети. Особливо успішно вони долають внутрішні перешкоди, завдяки чому формується сміливість, рішучість, наполегливість.

Для учнів старших класів характерний пошук творчого вирішення поставленого завдання і вибір найбільш раціональних способів досягнення мети.

4.Шляхи розвитку вольових якостей.

Розвиток вольових якостей - одне з основних завдань вольової підготовки в спорті, формування у спортсмена цілеспрямованості, ініціативності, самостійності, дисциплінованості, рішучості, сміливості, стійкості тощо.

Розвиток цілеспрямованості передбачає вироблення мотивів, які спонукали б до занять спортом.

Важливою умовою розвитку цілеспрямованості є ідейно-політична свідомість спортсмена, наявність у нього стійких принципів поведінки, міцних переконань.

Основні шляхи формування цілеспрямованості:

1. забезпечення міцних матеріалістичних переконань, що грунтуються на глибокому розумінні розвитку природи і суспільства;

2. використання у виховній роботі яскравих позитивних прикладів з життя великий людей;

3. залучення спортсменів до практичної діяльності для реалізації сформованих у них переконань;

4. цілеспрямована стійка система спортивної діяльності.

Формування ініціативності поєднує в собі самостійність вибору конкретної мети діяльності, а також самостійність в організації дій для її досягнення. Прояв ініціативності пов'язаний з усвідомленням ситуації, де треб прийняти самостійне рішення, а також з необхідністю проведення в життя плану власних дій. Крім того, ініціативність передбачає відповідальність за свої дії. Основним критерієм розвитку ініціативності є створення в процесі тренування таких становищ, виходити з яких спортсмен повинен власними силами.

Найважливіші шляхи формування ініціативності:

1. залучення кожного спортсмена до самостійного вирішення доступних, посильних завдань;

2. створення ситуації для творчого підходу до вирішення завдань;

3. охоплення спортсменів різними видами суспільно корисної роботи;

4. розвиток почуття впевненості у своїх силах, для чого постійно практикувати вирішення спортсменами конкретних завдань.

Дисциплінованість передбачає здатність підкоряти свої дії і вчинки вимогам колективу, суспільства. Ця вольова якість, як правило, пов'язана з прагненням спортсмена свідомо регулювати свою поведінку.

Формування дисциплінованості поєднує в собі закріплення навичок і звичок дисциплінованої поведінки, дотримання установленого режиму, виконання правил поведінки, постійну турботу про самодисципліну.

Рішучість як вольова якість характеризується здатністю спортсмена у складних умовах спортивної діяльності брати на себе відповідальні рішення і неухильно виконувати їх на практиці.

Для прояву рішучості спортсмен повинен чітко уявляти мету дії, обдумати і скласти план дій, критично оцінити обстановку.

Основні шляхи формування рішучості:

1. практика самостійних рішень у складних умовах діяльності;

2. правильних вибір складних завдань у загальній системі дій, спрямованих на досягнення мети;

3. нагромадження досвіду відповідальних рішень;

4. подолання власних коливань і сумнівів;

5. вироблення стійкого почуття впевненості у своїх діях.

Сміливість і стійкість - це здатність спортсмена розвивати потрібні вольові зусилля при виконанні дій, пов'язаних із страхом і великими труднощами.

Розвиток і закріплення цих якостей передусім передбачають формування високих ідеалів і стійких моральних почуттів, спираючись на які спортсмен впевнено долає будь-які труднощі. Крім того, потрібна індивідуальна практика подолання перешкод і навички розвитку великих вольових зусиль у складних умовах спортивної діяльності.