Тема 2 Об’єкти інтелектуальної власності

4. Об'єкти промислової власності.

Промислова власність - це вид інтелектуальної власності, який охоплює права на такі об'єкти промислової власності, як винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

Основними об'єктами промислової власності, як уже зазначалося, є результати винахідництва та промислові зразки. Винахідництво — один із найбільш поширених і масових видів творчості, що практично доступний кожному. В Україні винахідницька діяльність регулюється Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 1 червня 2000 р. зі змінами і доповненнями від 21 грудня 2000 р. та ЦК України.

Чинним законодавством встановлено вимоги, яким мають відповідати винахід, корисна модель і промисловий зразок. На підставі цих вимог можна дати визначення об'єктів.

Винахід — це технологічне (технічне) вирішення у будь-якій галузі суспільно-корисної діяльності, що відповідає вимогам патентоздатності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання.

Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він новий, має винахідницький рівень і відповідає промисловій придатності.

Винахід є новим, якщо його сутність не відома з рівня техніки. Такий рівень щодо заявленої пропозиції визнається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного рішення не була розкрита ні в Україні, ні за кордоном для невизначеного кола осіб настільки, що стало можливим його використання. Бувають випадки, коли новатор самостійно вирішує певні задачі. Інколи виявляється, що така задача вже вирішена, але відомості про це ще не дійшли до винахідника. Винахід повинен давати нове технічне рішення, не відоме сучасному рівню техніки. Тому не може бути визнана винаходом пропозиція, описана у вітчизняній чи зарубіжній літературі або впроваджена у виробництво в Україні чи за її межами.

Не визнається винаходом пропозиція, на яку вже подано заявку або видано авторське свідоцтво чи патент. Причому не має значення, де видано авторське свідоцтво чи патент — в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втрачається, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до її заявки і роблять можливим її використання третіми особами. Тому автор пропозиції, що може бути визнана винаходом, а також інші особи, які мають відношення до пропозиції, повинні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до її заявки. Це має значення не лише для автора, а й для держави. У разі розголошення суті пропозиції до її заявки, хоча б і самим автором, останній втрачає право на одержання охоронного документа, оскільки держава не може гарантувати охорону такої пропозиції. У цьому випадку втрачається можливість патентування пропозиції за кордоном і вона може бути використана іноземними особами без будь-якого дозволу і без виплати винагороди за її використання.

Проте з цього загального правила Законом встановлений важливий виняток. Якщо сам винахідник чи особа, яка одержала інформацію про винахід від винахідника прямо чи опосередковано, виявлять цю інформацію, але не раніше як за 12 місяців до дати подання заявки, то таке розкриття інформації про винахід не впливає на визнання його патентоздатності. Тобто новизна пропозиції не втрачається.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця його сутність не випливає з рівня техніки. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Хоча в Законі про це прямо не йдеться, але це випливає з його змісту. Винахід — це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Це рішення істотно відрізняється від подібних відомих рішень (прототипів) такими ознаками чи перевагами, що роблять доцільним його використання. Винахідництво — це творчий пошук, створення нового пристрою, технології, матеріалу тощо. Винахідницьким рівнем відзначаються, зокрема, пропозиції, що відкривають нові галузі техніки, нові напрями у суспільному виробництві, медицині, сільському господарстві або створюють нові види цінних матеріалів, машин, виробів, ліків тощо. Винахідницьким рівнем відзначаються пропозиції, що істотно поліпшують умови і безпеку праці, а також саму продукцію, вироблену на основі даної пропозиції.

Винахід є придатним для використання. У Законі йдеться про промислове використання, але з подальшого тексту випливає, що використання може мати місце не тільки у промисловості, а й у сільському господарстві, у системі охорони здоров'я, оборони, транспорту та інших галузях народного господарства. У Законі України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (п. 1 ст. 7) йдеться про два аспекти поняття «промислова придатність»:

1) галузі застосування винаходу;

2) технічна можливість використання винаходу.

Інколи надходять пропозиції, які за своїми параметрами відповідають умовам патентоздатності, але вони в сучасних умовах, наприклад, ще не можуть бути використані в суспільному виробництві — немає відповідного устаткування, матеріалів тощо.

Із Закону випливає, що пропозиція може бути використана у будь-якій галузі практичної діяльності людини, суспільства, держави, не забороненій чинним законодавством. У цій нормі Закону наголошується така ознака винаходу як технічна можливість його застосування на практиці, тобто пропозиція має бути придатною для відтворення, повторення і тиражування як у даний час, так і в майбутньому. Отже, винаходом визнається і пропозиція, що може бути використана за умови появи технічної можливості у майбутньому.

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в ст. 6 п. 2 визначає об'єкти винаходу. Ними можуть бути:

— продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура

клітин рослин і тварин тощо);

— спосіб (Примітка: до способів як об'єктів винаходів належать процеси виконання дій над матеріальним об'єктом (об'єктами) за допомогою матеріальних об'єктів. Отже, спосіб як об'єкт винаходу, характеризується тим, що це дії лише над матеріальними об'єктами (сировиною, заготовкою тощо). Інколи пропозиція, заявлена як спосіб, потребує посилання на використовуваний для цього пристрій, у такому разі слід наводити лише такі характеристики, які при взаємодії обумовлюють одержання потрібного технічного результату і достатні лише для ідентифікації використовуваного пристрою і його відмінності від інших);

— застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Отже, поняття «винахід» є об'єктом цивільного права, права інтелектуальної власності, результатом інтелектуальної діяльності. У свою чергу винахід, як результат технічної творчості, може стосуватися різних сфер діяльності людини, але всі вони згруповані у дві групи: продукти або способи. У даному разі результатом винахідницької діяльності є об'єкт у вигляді продукту або способу. Третій об'єкт винаходу, власне, не є новим об'єктом, а використанням уже відомого об'єкта за новим призначенням.

Об'єктами винаходу не можуть бути, тобто винахідницькі рішення не можуть стосуватися: відкриттів, наукових теорій та математичних методів; методів організації та управління господарством; планів; умовних позначень, розкладів, правил; методів виконання розумових операцій; комп'ютерних програм; результатів художнього конструювання; топологій інтегральних мікросхем; сортів рослин і порід тварин.

Зазначені об'єкти не можуть визнаватися винаходами або через свої специфічні особливості, або тому, що деякі з них є об'єктами інших результатів інтелектуальної діяльності, наприклад, програми для комп'ютерів, результати художнього конструювання, компонування інтегральних мікросхем, сорти рослин і породи тварин.

Крім того, правова охорона не надається пропозиції, що суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та не відповідає умовам патентоздатності.

Нова редакція Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» ввела ще один об'єкт винаходу — застосування раніше відомого продукту за новим призначенням.

Зазначений об'єкт характеризується тим, що в його описі мають бути вказані конкретний продукт чи спосіб, що можуть використовуватися за новим призначенням. У характеристиці цього об'єкта винаходу мають бути відображені три характерні ознаки:

— конкретний продукт чи спосіб, що пропонується використати за новим призначенням;

— за яким призначенням застосовувався конкретний продукт чи спосіб;

— у чому полягає нове призначення продукту чи способу;

— позитивні відмінності використання продукту чи способу за новим призначенням.

Якщо винахід належить до застосування раніше відомих речовин, штамів мікроорганізмів за новим призначенням, в описі має бути вказано це призначення.

Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою, що має характеризуватися явно вираженими просторовими формами. Така форма має характеризуватися не лише наявністю елементів і зв'язків між ними, але й формою виконання цих елементів, їх певним взаємним розташуванням. Якщо винахід містить сутність заявленої пропозиції, то корисна модель — викладення цієї сутності у просторі. Корисна модель може стосуватися лише пристрою. Якщо порівняти корисну модель з промисловим зразком, то не важко помітити, що промисловий зразок — це зовнішня форма промислового виробу (пристрою). Корисна модель — це внутрішнє розташування елементів, з яких складається сам пристрій, та зв'язок між ними. Так, наприклад, двигуни внутрішнього згорання можуть бути багатьох різноманітних форм, але за своєю сутністю вони однакові, а їх внутрішня будова і є корисна модель.

Корисна модель — це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоздатності, тобто є новим і промислово придатним.

Корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки. Рівень техніки містить усі відомості, що стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки. На новизну корисної моделі не впливає розкриття інформації про неї протягом 12 місяців до подання заявки до Установи.

Винаходи і корисні моделі — близькі між собою результати технічної творчості. Вони мають відповідати таким умовам патентоздатності, як умови світової новизни і промислової придатності. Проте до корисної моделі не висувається умова винахідницького рівня. Принципова відмінність між ними полягає в об'єкті — до винаходів належать продукти, способи і використання відомих рішень за новим призначенням (Примітка: щось нове), до корисних моделей — конструктивне, виконання пристрою (Примітка: тобто як та яким чином це щось нове саме працює).

Відповідно до зазначених Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель (п. 10) до пристроїв як об'єктів винаходів належать машини, механізми, прилади тощо. Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою, що повинне мати явно виражені просторові форми, тобто характеризуватися не лише наявністю елементів і зв'язків між-ними, а й формою виконання цих елементів, їхнім певним взаємним розташуванням. Сутність корисної моделі полягає в оригінальному компонуванні пристрою. Якщо винахід має певну перевагу перед відомим прототипом своїм змістом, новим принциповим рішенням, то корисна модель — новим компонуванням елементів пристрою. Таке рішення тому і називається «корисна модель» певного пристрою, тобто нове розміщення елементів пристрою.

Промисловий зразок — це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд, придатне для відтворення промисловим способом.

Суспільні відносини, що складаються у процесі створення і використання промислового зразка, регулюються Законом України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 p., із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. (далі — Закон про промислові зразки). Промисловий зразок відповідає умовам патентоздатності, якщо він новий і промислово придатний. Він визнається новим, коли сукупність його суттєвих ознак не стала загальновідомою у світі до дати подання заявки до Установи або якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. На визнання промислового зразка не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом шести місяців до дати подання заявки.

При встановленні новизни промислового зразка до уваги береться зміст усіх заявок, що раніше надійшли до Державної служби інтелектуальної власності.

Промисловий зразок визнається промислово придатним, якщо його можна використати у промисловості або в будь-якій іншій сфері доцільної суспільно-корисної діяльності. При цьому слід наголосити і на придатності промислового зразка до багаторазового відтворення.

Відповідно до Закону про промислові зразки об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Заявлятися може декілька варіантів промислового зразка. У такому разі зазначаються його варіанти.

Відповідно до Закону про промислові зразки його дія не поширюється на об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди, друковану продукцію як таку, об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо. Крім цього, промисловим зразком не може бути визнана пропозиція, яка за своїм змістом суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі. До цієї категорії слід віднести вироби, що суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі як за своїм основним призначенням (наприклад, знаряддя катування), так і за своїм зовнішнім оформленням (наприклад, малюнки або написи порнографічного або образливого характеру).

Відповідно до Закону про промислові зразки об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання. Під формою слід розуміти зовнішній контур, вид промислового виробу. Малюнок (рисунок) — зображення, контур на площині, що виконується за допомогою контурних ліній, штрихів, світло-тіньових плям в одному або в кількох кольорах переважно на папері, тканині чи інших матеріалах. Найбільш загальною вимогою є те, що художньо-конструктивне рішення виробу має визначати його зовнішню форму. Проте зазначене рішення стосується не тільки форми виробу в точному значенні цього слова, а й малюнка, розфарбування або їх поєднання. Так, відповідно до Правил складання та подання заявки на промисловий зразок від 18 лютого 2002 р. (п. 1.3)1 промислові зразки можуть бути об'ємними (моделі — форма), площинними (малюнки) або комбінованими.

Об'ємний промисловий зразок — це композиція, в основу якої покладене об'ємно-просторова структура, наприклад, зовнішній вигляд меблів, будь-яких машин, люстри тощо.

Площинний промисловий зразок — це композиція, в основу якої покладене лінійно-графічне співвідношення елементів, що не може бути сприйняте візуально як об'ємне, наприклад, зовнішній вигляд килима, хустки, тканини тощо.

Комбіновані промислові зразки характеризуються загальними ознаками, властивими об'ємним і площинним зразкам, наприклад, зовнішній вигляд інформаційного табло, виставочної конструкції композиції, будівельної оздоблювальної плитки тощо.

Розрізняють однооб'єктні і багатооб'єктні промислові зразки. До перших належать площинні двомірні — промисловий малюнок — зображення, виконане за допомогою графічних засобів (наприклад, малюнок декоративної тканини, килима тощо); об'ємні тримірні (закінчений промисловий виріб — машина, прилад); об'ємні тримірні, що є частиною виробу, якщо вона призначена для використання з низкою виробів і має самостійну завершену композицію, наприклад, фара, різноманітні ручки).

До багатооб'єктних промислових зразків належать: набори виробів, тобто сукупність предметів одного призначення, що в сукупності складають єдине ціле (наприклад, набір (комплект) інструментів).

Комплект виробів — це повний набір будь-яких предметів, що складають єдине ціле (наприклад, комплект білизни, комплект частин машини). Гарнітур — це повний набір, комплект предметів, що служать певній меті (наприклад, гарнітур меблів, гарнітур білизни). Сервіз — це повний набір столового або чайного посуду з єдиним художнім оформленням, розрахований на певну кількість людей. Інтер'єр — це архітектурно і художньо оформлене внутрішнє приміщення, внутрішній простір різних приміщень, архітектурних споруд, а також підйомно-транспортних машин і транспортних засобів (наприклад, кабіни, салони, каюти, рубки тощо).

Варіанти виробів — це художньо-конструкторські рішення одного і того самого виробу, які розрізняються сукупністю суттєвих ознак, що визначають однакові естетичні й ергономічні особливості виробу.

Процедура патентування винаходу та корисної моделі

Особа, яка бажає одержати патент на винахід (корисну модель) і має на це право, може подати заявку на його видачу до Державної служби інтелектуальної власності України (далі – Державна служба), який приймає, розглядає та проводить експертизу заявок.

Заявка подається до Державної служби на адресу Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (далі – ДП "УІПВ"): вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601, Україна.

Вимоги до складу й оформлення матеріалів заявки, подання заявки визначаються Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 22 від 22.01.2001 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 173/5364 від 27.02.2001 (далі – Правила).

За дорученням заявника заявку можна подати через представника в справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншу довірену особу.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених).

Заявка – сукупність документів, необхідних для видачі патенту.

Заявка на винахід повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу).

Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі.

Заявка складається українською мовою й повинна містити:

• заяву про видачу патенту на винахід (корисну модель);

• опис винаходу (корисної моделі);

• формулу винаходу (корисної моделі);

• креслення (якщо на них є посилання в описі);

• реферат.

За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до ДП "УІПВ" разом із заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано клопотання про продовження строку надходження документа про сплату збору за подання заявки та сплачено відповідний збір.

Строки та порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри зазначені в Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1716 від 23 грудня 2004 року.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах за умови попереднього подання заявки на винахід (корисну модель) до Державної служби та ненадходження до цієї особи протягом трьох місяців від дати подання зазначеної заявки повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці.

Якщо протягом трьох місяців від дати надходження заявки до заявника не надійде повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, заявку на одержання патенту на винахід (корисну модель) може бути подано у відповідний орган іноземної держави.

Якщо заявник бажає подати заявку до іноземної держави раніше зазначеного строку, він може подати до ДП "УІПВ" клопотання про надсилання повідомлення щодо можливості патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах раніше зазначеного в Законі строку. За подання клопотання сплачується збір у розмірі 100 грн (код збору – 14100).

Важливо звернути увагу на таке: якщо національний заявник подасть заявку на видачу патенту на винахід (корисну модель) до відомства іноземної держави з порушенням положень статті 37 Закону, патент України на той самий винахід (корисну модель) може бути визнано в судовому порядку недійсним.

Процедура подання заявки на одержання патенту України на винахід (корисну модель)

1. Сплата збору за подання заявки.

Сплата збору за подання заявки регламентується „Порядком сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716 з наступними змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2005 року № 754. 19 вересня 2007 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 1148 “Про внесення змін до Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності”. Відповідно до пункту 2 постанова набирає чинності з дня вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), тобто з 16 травня 2008 року.

Оригінал документа про сплату збору надсилається до ДП "УІПВ" разом із заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. Якщо документ про сплату збору не надійде у зазначений термін – заявка вважається відкликаною.

2. Встановлення дати подання заявки на винахід (корисну модель).

Дата подання заявки встановлюється за датою одержання ДП "УІПВ" матеріалів заявки, що викладаються українською мовою та мають містити принаймні:

- клопотання про видачу патенту на винахід (корисну модель), написане у довільній формі;

- відомості про заявника та його адресу;

- опис винаходу (корисну модель).

Якщо опис викладено іноземною мовою, то для збереження дати подання заявки його переклад на українську мову повинен надійти до ДП "УІПВ" протягом двох місяців від дати подання заявки.

Після встановлення дати подання заявки заявнику надсилається повідомлення, в якому вказується дата подання заявки та її реєстраційний номер. В подальшому, під час листування з ДП "УІПВ", заявник повинен посилатись на реєстраційний номер заявки.

Якщо в матеріалах заявки виявлено недоліки, зокрема, відсутні креслення, на які є посилання в описі винаходу (корисної моделі), заявнику надається два місяці (від дати одержання заявником повідомлення ДП "УІПВ") на їх виправлення, а датою подання заявки буде вважатись дата одержання ДП "УІПВ" останніх виправлених матеріалів. В іншому випадку заявка вважається неподаною.

3. Встановлення пріоритету винаходу (корисної моделі).

Пріоритет – це першість у поданні заявки, і він, як правило, встановлюється за датою подання до ДП "УІПВ" правильно оформленої заявки.

Якщо заявка на видачу патенту на такий же винахід (корисну модель) була подана спочатку до патентного ДП "УІПВ" однієї з держав-учасниць Паризької конвенції з охорони промислової власності, заявник має право скористатись правом конвенційного пріоритету. Це означає, що протягом 12 місяців від дати подання заявки, заявник може подати заявку в Україні, зазначивши у заяві, що має намір скористатись правом конвенційного пріоритету, вказавши дату подання та реєстраційний номер попередньої заявки, державу, в якій вона була подана. Заяву необхідно надіслати протягом 3-х місяців від дати подання заявки до ДП "УІПВ". У цей же термін подається завірена копія заявки, за якою встановлюється пріоритет та її переклад на українську мову.

Попередня заявка – це заявка, яка була подана до відомства будь-якої держави-учасниці Паризької конвенції з охорони промислової власності, за якою заявляється пріоритет.

Якщо винахід (корисну модель) створено роздільною творчою працею декількох винахідників незалежно один від одного, право на одержання патенту має той заявник, заявка якого подана до ДП "УІПВ" з більш ранньою датою пріоритету.

Експертиза заявки на винахід (корисну модель)

1. Система експертизи заявки на винахід (корисну модель) в Україні.

Експертиза заявки на винахід (корисну модель) проводиться ДП "УІПВ" відповідно до Закону і встановлених на його основі правил.

В Україні встановлена система так званої відстроченої експертизи розгляду заявок на видачу патентів на винаходи (корисні моделі). Суть цієї системи полягає в тому, що діловодство за заявкою складається з двох етапів:

- експертизи за формальними ознаками, що закінчується публікацією відомостей про заявки на винаходи (корисні моделі), які прийняті до розгляду, в офіційному бюлетені ДП "УІПВ" „Промислова власність” (далі – офіційний бюлетень);

- експертизи заявленого винаходу по суті.

2. Експертиза заявки на винахід (корисну модель) за формальними ознаками.

Експертизу заявки на винахід (корисну модель) за формальними ознаками ще називають попередньою. Вона проводиться без спеціального клопотання заявника протягом двох місяців від дати подання заявки до ДП "УІПВ".

У ході проведення такої експертизи перевіряється наявність необхідних документів та дотримання встановлених вимог до їх оформлення. Розглядається питання щодо відповідності заявленого об’єкта пп. 1,2 ст.5 Закону, тобто, чи відповідає заявлений об’єкт умовам надання правової охорони.

Якщо матеріали заявки оформлені з порушенням вимог Закону, заявнику надсилається повідомлення про виявлені недоліки і він повинен протягом двох місяців від дати одержання повідомлення виправити наявні або подати відсутні документи.

3. Внесення до заявки виправлень і уточнень.

Заявник має право вносити до заявки виправлення і уточнення, якщо вони надійдуть до ДП "УІПВ" до дати прийняття рішення про видачу патенту або рішення про відхилення заявки. Внесення до заявки на винахід (корисну модель) виправлень і уточнень за ініціативою заявника здійснюється шляхом подання відповідних аркушів до кожного примірника заявки, але вони не повинні змінювати суті заявленого винаходу (корисної моделі).

Заявник має право вносити до заявки виправлення та уточнення протягом року від дати подання заявки, тобто за шість місяців до дати публікації відомостей про заявку, яка прийнята до розгляду, в офіційному бюлетені.

За внесення з ініціативи заявника виправлень та уточнень в матеріали заявки на винахід (корисну модель) після встановлення дати подання заявки сплачується відповідний збір.

4. Доповнення представлених заявником матеріалів заявки.

Заявник може подати додаткові матеріали, але вони не повинні змінювати суті заявленого винаходу (корисної моделі). Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої в заявці суті, не враховуються під час розгляду заявки і можуть бути оформлені заявником як самостійна заявка.

5. Причини відхилення заявки на етапі експертизи за формальними ознаками.

На етапі експертизи за формальними ознаками заявка може бути відхилена, за таких причин:

- винахід (корисна модель) не відповідає умовам надання правової охорони;

- якщо заявник не подасть відповідь на запит експертизи за формальними ознаками у встановлений Законом строк (два місяці від дати одержання заявником повідомлення ДП "УІПВ");

- якщо матеріали, надіслані заявником у відповідь на запит ДП "УІПВ", не містять необхідних виправлень та уточнень;

- якщо додаткові або виправлені матеріали, а також вмотивоване клопотання про продовження строку відповіді, надійдуть пізніше двох місяців від дати одержання заявником повідомлення ДП "УІПВ";

- якщо прийнято рішення про можливість проведення експертизи по суті, а клопотання щодо її проведення не подано протягом трьох років від дати подання заявки.

Якщо ДП "УІПВ" приймає рішення про відхилення заявки, повідомлення про це надсилається заявнику.

При незгоді з таким рішенням, протягом трьох місяців від дати його одержання, заявник має право подати вмотивоване заперечення до Апеляційної ради ДП "УІПВ" (далі – Апеляційна рада ).

Заперечення разом із документом про сплату збору направляється на адресу ДП "УІПВ".

Якщо заявка на винахід пройшла експертизу за формальними ознаками, заявнику надсилається повідомлення про можливість проведення експертизи заявки на винахід по суті.

6. Ознайомлення з матеріалами заявки.

Заінтересована особа за клопотанням, що подається до відомства, може ознайомитись з матеріалами заявки відповідно до „Інструкції про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на винаходи (корисні моделі) та відомостями, що занесені до державного реєстру патентів України на винаходи і Державного реєстру патентів України на корисні моделі” від 21 червня 1995р. № 76/612.

На прохання заявника засвідчені копії затребуваних матеріалів надсилаються за зазначеною у клопотанні адресою.

За ознайомлення з матеріалами заявки сплачується додатковий збір. Документ про сплату збору подається разом з клопотанням.

7. Відкликання заявки.

У будь-який час до дати одержання рішення про видачу патенту заявник має право відкликати заяву. Діловодство за такою заявкою припиняється і всі матеріали передаються до архіву.

8. Заміна заявки.

Згідно із ст.17 Закону заявник має право замінити заявку на винахід на заявку на корисну модель і навпаки в будь-який час до одержання ним рішення про видачу патенту або відхилення заявки.

Заявник повинен подати клопотання щодо заміни заявки та сплатити відповідний збір. Пріоритет заявки зберігається.

9. Продовження строку відповіді на запит або рішення ДП "УІПВ".

Строки, що визначені ДП "УІПВ" для підготовки відповідей на запити або рішення можуть бути продовжені за клопотанням заявника.

Зазначене клопотання повинно надійти до ДП "УІПВ" до закінчення строку, який в кожному конкретному випадку визначений законом.

10. Поновлення пропущеного строку відповіді на запит або рішення ДП "УІПВ".

Пропущений заявником строк відповіді на запит або рішення ДП "УІПВ" можна поновити за наявності поважних причин. Для цього протягом шести місяців від дати закінчення пропущеного строку заявником подається клопотання, до якого додається документ, що підтверджує сплату збору за поновлення пропущеного строку.

Експертиза заявки на винахід по суті

За клопотанням заявника або будь-якої зацікавленої особи проводиться експертиза заявки по суті. Заявник може подати таке клопотання протягом трьох років від дати подання заявки до ДП "УІПВ". Будь-яка заінтересована особа може подати клопотання про проведення експертизи по суті після публікації відомостей про заявку, яка прийнята до розгляду, в офіційному бюлетені, але не пізніше трьох років від дати її подання. До клопотання додається документ про сплату збору за проведення експертизи по суті.

Заявник може відкликати клопотання про проведення експертизи по суті до початку її проведення.

Якщо документ про сплату збору не надійшов разом із клопотанням, клопотання вважається неподаним.

1. Етапи експертизи заявки на винахід по суті.

Експертиза заявки на винахід по суті включає такі етапи:

- перевірка формули винаходу;

- перевірка винаходу на відповідність умовам патентоспроможності.

Відомство може затребувати додаткові матеріали, без яких проведення експертизи по суті неможливе, і за цих обставин заявник повинен подати їх протягом двох місяців від дати одержання відповідного запиту.

Якщо експертиза визнає, що додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій заявці суті винаходу, вони не враховуються.

Якщо за результатами експертизи буде встановлено, що заявлений винахід відповідає умовам патентоспроможності, ДП "УІПВ" виносить рішення про видачу патенту, яке надсилається заявнику.

В іншому випадку ДП "УІПВ" виносить рішення про відмову у видачі патенту і заявнику надсилається рішення про відхилення заявки.

Заявник повинен протягом трьох місяців від дати одержання рішення про видачу патенту надіслати до ДП "УІПВ" документ про сплату збору.

На підставі рішення про видачу патенту на винахід та за наявності документа про сплату збору ДП "УІПВ" публікує в офіційному бюлетені відомості про видачу патенту.

Якщо документ про сплату збору за видачу патенту не надійшов до ДП "УІПВ" у встановлений Законом строк, заявка вважається відкликаною.

2. Право заявника брати участь у розгляді заявки.

Заявник має право брати участь у розгляді питань, які виникають під час проведення експертизи заявки на винахід по суті.

Якщо заявників декілька, а тільки один бере участь у переговорах чи експертній нараді, він повинен мати довіреність від решти заявників.

3. Право заявника ознайомлюватись з матеріалами, на підставі яких винесено рішення за заявкою.

Заявник має право ознайомитись з усіма матеріалами, зазначеними в запиті або рішенні ДП "УІПВ". Він має право протягом місяця від дати одержання ним запиту затребувати копії патентних матеріалів, що протиставлені заявці. Копії патентних матеріалів, затребуваних заявником, ДП "УІПВ" надсилає протягом місяця. Заявник повинен надіслати відповідь або додаткові матеріали до ДП "УІПВ" протягом двох місяців від дати одержання ним затребуваних копій.

Заявник може оскаржити рішення ДП "УІПВ" стосовно заявки, подавши вмотивоване заперечення до апеляційної ради.

Заперечення подається протягом трьох місяців від дати одержання рішення ДП "УІПВ" стосовно заявки або копій матеріалів, на які є посилання у рішенні. Заперечення має бути розглянуто Апеляційною радою протягом чотирьох місяців від дати його надходження в межах мотивів, що в ньому викладені.

За подання заперчення до Апеляційної ради сплачується збір.

Рішення Апеляційної ради може бути оскаржене заявником у судовому порядку протягом шести місяців від дати його одержання.

Публікація відомостей про винахід (корисну модель)

Публікація – це доведення офіційним шляхом до загального відома будь-якої інформації про винахід (корисну модель). Офіційним виданням відомства є бюлетень „Промислова власність”, в якому знаходять відображення основні етапи патентного діловодства стосовно всіх об’єктів промислової власності, що охороняються в Україні.

1. Здійснення першої публікації відомостей про винахід (корисну модель).

Через 18 місяців від дати подання заявки на винахід (корисну модель) або, якщо заявлено пріоритет, від дати пріоритету ДП "УІПВ" публікує в офіційному бюлетені відомості про заявку, яка прийнята до розгляду, за умови, що вона не відхилена або не відкликана.

Якщо заявник вважає, що 18 місяців занадто великий строк до публікації відомостей про заявку, він може прискорити публікацію. За клопотанням заявника ДП "УІПВ" публікує відомості про заявку раніше зазначеного строку.

2. Відомості стосовно винаходів (корисних моделей), що публікуються в офіційному бюлетені.

В офіційному бюлетені в розділі „Публікація відомостей про заявки, які прийняті до розгляду” подаються бібліографічні дані про завки на винаходи (корисні моделі), а в розділі „Публікація відомостей про видачу патентів України на винаходи (корисні моделі)” – бібліографічні дані та формула винаходу (корисної моделі). Інформація у цих розділах упорядкована за індексами МПК.

У розділі „Сповіщення” публікується інформація про всі юридично значимі дії стосовно винаходів (корисних моделей), зокрема, припинення строку дії патенту, зміну повного імені (найменування) власника патенту, виправлення очевидних помилок, відомості про передачу права власності на винахід та ліцензійні договори тощо.

Покажчики, які є довідково-пошуковим апаратом до інформації, що подається в бюлетені, дозволяють здійснювати пошук за індексом МПК (систематичний покажчик), за номером патенту (нумераційний покажчик).

Річні покажчики, які видаються за матеріалами офіційного бюлетеня, дають можливість провести пошук також за іменем винахідника чи іменем (найменуванням) власника патенту.

В офіційному бюлетені також публікуються законодавчі та нормативні матеріали, інструкції, тексти укладених міжнародних договорів, матеріали конвенцій, повідомлень Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі - ВОІВ), повідомлень Європейського патентного відомства (далі - ЄПВ) тощо.

3. Тимчасова правова охорона.

Від дати публікації відомостей про заявку, яка прийнята до розгляду, заявнику надається тимчасова правова охорона. Публікація відомостей про заявку є своєрідною рекламою для заявника, яка дає можливість з’ясувати питання стосовно заінтересованості інших осіб у створеному винаході.

Відповідно до ст. 18 Закону заявник може скористатись правом на одержання компенсації за завдані йому збитки від особи, яка дійсно знала чи одержала письмове повідомлення із зазначенням номера заявки, що використовує винахід без дозволу заявника, відомості про який опубліковані.

Дія тимчасової правової охорони припиняється від дати публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту на винахід.

Тимчасова правова охорона вважається такою, що не настала, якщо прийнято рішення про відмову у видачі патенту на винахід (корисну модель), можливості оскарження якого вичерпані.

Від дати публікації в офіційному бюлетені відомостей про заявку на винахід (корисну модель), яка прийнята до розгляду, будь-яка особа, ознайомившись з матеріалами заявки, може подати клопотання про проведення експертизи заявки по суті з метою оспорювання видачі патенту або вирішення питання щодо придбання права власності на винахід чи укладення ліцензійного договору.

Закон встановлює, що в період дії патенту на винахід (корисну модель) власник повинен оплачувати щорічні державні збори за його підтримку. У противному випадку патент припиняє свою дію, і, отже, власник втрачає свої виключні права на нього.

Державний збір за підтримку чинності сплачується власником патенту або його довіреною особою у встановленому розмірі протягом чотирьох місяців до настання наступного року дії патенту. Кожен рік дії патенту відраховується від дати подання заявки. При цьому перша оплата за підтримку чинності здійснюється протягом чотирьох місяців після видачі патенту.

Охоронний документ: Патент на винахід, Патент на корисну модель. Патент на промисловий зразок.

Строк дії правової охорони права: Патент на винахід -- 20 років, патент на корисну модель – 10 років, починаючи від дати подання заявки на видачу патенту . Однак, права, що випливають із патенту, починають діяти від дати публікації відомостей про видачу патенту (= від дати видачі патенту).

Обсяг правової охорони винаходу (корисної моделі) визначається сукупністю суттєвих ознак, що містяться у формулі винаходу (корисної моделі). При цьому тлумачення формули здійснюється в межах опису винаходу (корисної моделі) і відповідних креслень.

Строк дії правової охорони права інтелектуальної власності на промисловий зразок: 10 років, починаючи від дати подання заявки на видачу патенту , з можливістю продовження на 5 років. Однак, права, що випливають із патенту, починають діяти від дати публікації відомостей про видачу патенту (= від дати видачі патенту).

Обсяг виключних прав власника промислового зразку визначається сукупністю його суттєвих ознак, представлених на зображенні (ях). При цьому тлумачення ознак промислового зразка здійснюється в межах його опису, що подається в матеріалах заявки.

Процедура видачі патенту України на винахід (корисну модель)

1. Державна реєстрація патенту на винахід (корисну модель).

Державна реєстрація патенту на винахід (корисну модель) здійснюється одночасно з публікацією відомостей про його видачу. До Державного реєстру патентів України на винаходи (корисні моделі), який є офіційним документом, призначеним для реєстрації патентів на винаходи (корисні моделі) та всіх змін їх правового статусу, заносяться відомості про патент.

Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитись з відомостями, що занесені до Державного реєстру патентів України на винаходи відповідно до „Інструкції про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на винаходи (корисні моделі) та відомостями, що занесені до Державного реєстру патентів України на винаходи і Державного реєстру патентів України на корисні моделі” від 21 червня 1995р. № 76/612.

2. Патент можна одержати у місячний строк після його державної реєстрації в Управлінні державних реєстрів ДП "УІПВ".

Якщо пакет документів на винахід (корисну модель) та заява про видачу патенту оформлялись патентним повіреним України у Волинській області, то сам охоронний документ направляється на адресу Волинського науково-інформаційного центру, де його може отримати власник майнових прав.

3. Інформація, що міститься у патенті на винахід (корисну модель).

Патент містить власне патентну грамоту та опис до патенту на винахід (корисну модель) з формулою.

У патенті подаються бібліографічні дані, зокрема, номер та дата подання заявки, дата пріоритету, якщо він заявлявся, ім’я винахідника та ім’я (найменування) власника патенту, а також опис винаходу (корисної моделі) з формулою і, за необхідності, ілюстративні матеріали. Вимоги патентного законодавства щодо повноти розкриття винаходу (корисної моделі) зумовлюють деталізацію інформації. Ступінь повноти опису повинен дозволяти проведення технологічної або конструктивної розробки об’єкта винаходу (корисної моделі) чи безпосередньо його використання.

4. Право на одержання патенту.

Патент видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання патенту мають декілька осіб, їм видається один патент на ім’я особи, яка зазначена у заяві.

Про факт виникнення прав, що випливають з патенту на винахід (корисну модель), свідчить публікація відомостей про видачу патенту в офіційному бюлетені. Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту здійснюється його державна реєстрація. Тобто, дата публікації і є датою, з якої діють права власника, що випливають з патенту.

5. Визначення обсягу правової охорони винаходу (корисної моделі).

Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу (корисної моделі), тобто за нею встановлюється факт використання чи невикористання винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули винаходу (корисної моделі) здійснюється у межах опису винаходу (корисної моделі) та креслень, якщо на них є посилання в описі.

6. Видача дублікату патенту на винахід (корисну модель).

За заявою власника патенту або його правонаступника про втрату оригіналу із зазначенням обставин втрати Управлінням державних реєстрів здійснюється видача дубліката петенту на винахід (корисну модель).

До заяви необхідно додати документ про оплату послуги за видачу дубліката патенту на винахід (корисну модель).

7. Внесення змін до виданого патенту на винахід (корисну модель).

За заявою власника патенту, яка складається українською мовою і стосується одного патенту, в Державний реєстр патентів України на винаходи вноситься запис про зміну імені (найменування) та (або) адреси власника патенту.

До заяви, яка подається до Управління державних реєстрів, додається документ про сплату збору за внесення з ініціативи заявника змін.

До заяви також додається відповідний документ, що слугує підставою для внесення змін.

Якщо заява подається патентним повіреним або іншою довіреною особою, до неї додається довіреність.

8. Виправлення помилок у виданому патенті на винахід (корисну модель).

За заявою власника патенту, яка складається українською мовою, стосується одного патенту і подається до Управління державних реєстрів, здійснюється виправлення очевидних помилок.

За виправлення очевидних помилок, допущених заявником,сплачується збір.

9. Припинення дії патенту та визнання його недійсним.

За заявою власник патенту в будь-який час може відмовитись від нього повністю або частково.

Відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені.

Дія патенту на винахід (корисну модель) припиняється у разі несплати у встановлений строк річного збору за підтримання його чинності.

Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено.

Патент може бути визнано недійсним повністю або частково, якщо:

- запатентований винахід (корисна модель) не відповідає умовам патентоспроможності;

- у формулі винаходу (корисної моделі) присутні ознаки, яких не було у заявці;

- порушені вимоги п.2 ст.32 Закону, тобто в орган іноземної держави заявку подано раніше, ніж до ДП "УІПВ".

Заперечення до Апеляційної ради проти видачі патенту може подати будь-яка особа протягом шести місяців від дати публікації відомостей про його видачу. Заперечення має бути розглянуто протягом шести місяців від дати його подання.

Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту в офіційному бюлетені.

Процедура одержання патенту на промисловий зразок

Як показує практика, процедура одержання патенту на промисловий зразок в Україні займає 8-10 місяців.

В Україні існує єдиний державний орган, уповноважений видавати патенти на промислові зразки - Державний департамент інтелектуальної власності . Заявки на одержання патенту подаються в Український інститут промислової власності, вона включає:

• заяву на видачу патенту на промзразок;

• зображення промзразка;

• опис промзразка.

Крім цього, повинен бути сплачений державний збір за подання заявки у встановленому розмірі.

Заявником промислового зразка може бути його автор, роботодавець автора або їхній правонаступник. Подати заявку може як фізична, так і юридична особа (резидент і нерезидент) - як самостійно (тільки резиденти), так і через довірену особу. В останньому випадку до матеріалів заявки додається довіреність, видана заявником на ведення діловодства.

- встановлення дати подання заявки – заявка перевіряється на наявність всіх необхідних документів і матеріалів, а також перевіряється відповідність сплаченого держзбору встановленому розміру. У випадку, якщо матеріали заявки відповідають всім установленим правилам, заявникові направляється повідомлення про встановлення дати подання заявки на промисловий зразок.

формальна експертиза – перевіряється правильність оформлення матеріалів заявки й відповідність їхнім вимогам Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», а також проводиться класифікація об'єкта по Міжнародній класифікації промислових зразків (МКПЗ). У випадку невідповідності матеріалів заявки якій-небудь із встановлених вимог, заявникові направляється повідомлення із зазначенням порушеної вимоги. Протягом двох місяців заявник має можливість виправити помилку або внести уточнення в матеріали заявки. Якщо матеріали заявки відповідають всім установленим вимогам, заявник одержує рішення про видачу патенту на промисловий зразок.

Після одержання позитивного рішення за заявкою заявник повинен оплатити державне мито за видачу патенту й державний збір за публікацію у встановленому розмірі.

Після оплати відомості про видачу патенту на промисловий зразок публікуються в офіційному бюлетені «Промислова власність» і одночасно заносяться у відповідний Державний реєстр. При цьому заявник промислового зразка одержує патент і статус власника виключних прав на промисловий зразок.

Закон встановлює, що в період дії патенту на промисловий зразок власник повинен сплачувати щорічні державні збори за його підтримку. У противному випадку патент припиняє свою дію, і, отже, власник втрачає свої виключні права на нього.

Державний збір за підтримку чинності сплачується власником патенту або його довіреною особою у встановленому розмірі протягом двох місяців до настання наступного року дії патенту. Кожен рік дії патенту відраховується від дати подання заявки. При цьому перша оплата за підтримку чинності здійснюється разом з оплатою державного мита за видачу патенту.