- •6. Паблік рилейшнз у діяльності міжнародних організацій
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •8. Особливості зовнішньоорганізаційної комунікації
- •Питання для самоконтролю
- •9. Діяльність прес-служби, прес-секретаря та речника
- •Питання для самоконтролю
- •10. Проблеми внутрішньоорганізаційної комунікації
- •Питання для самоконтролю
- •Стратегія та план дій, орієнтованих на споживача/клієнта
Питання для самоконтролю
Чому міжнародні організації потребують паблік рилейшнз?
Що обмежує ПР-кампанії міжнародних організацій?
7. Лобіювання — це спеціалізована частина паблік рилейшнз, яка будує та підтримує відносини з органами державної влади з метою вплинути на процес ухвалення сприятливого для організації законодавчого або нормативного рішення.
У XVI ст. слово "лобі" (від англ. іоЬЬу — закритий майданчик, коридор, кулуари) вживали для позначення майданчика для прогулянок у монастирі. Політичного відтінку це слово набуло три століття потому в Америці, коли термін "лобіювання" почав означати купівлю голосів депутатів за гроші в коридорах Конгресу.
Нині лобіювання — це тиск на парламентарів з боку груп або приватних осіб з метою домогтися прийняття або відхилення певного законопроекту.
Лобіювання може здійснюватись на користь певних соціальних і політичних сил, окремих країн і регіонів (наприклад, протистояння в конгресі США китайського й тайванського або вірменського та турецького лобі), а також стратегії розв'язання певних глобальних проблем.
Лобізм у законодавчій владі існує в усіх демократичних державах. Його вважають життєво необхідною складовою демократичного процесу, оскільки цивілізоване лобіювання полягає в наданні особі (або групі осіб), від якої залежить доля бажаного рішення, необхідної інформації, здатної переконати цю особу (або групу осіб) в доцільності ухвалення рішення. У комунікаційній площині лобіювання тотожне описаному процесу переконування.
Тут наголошується саме на цивілізованому лобіюванні, оскільки часом його підозрюють мало не в узаконеній корупції. Лобіювання певних інтересів у виконавчій владі здебільшого кваліфікується як злочин: зловживання службовим становищем, корупція тощо. Звідси посилена увага громадськості й преси до поведінки не так лобістів, як лобійованих. Наприклад, Конгрес США постійно вдосконалює кодекс поведінки члена Конгресу з метою унеможливлення будь-яких спроб корупції. Так, конгресменам забороняється отримувати подарунки вартістю понад 5 дол., а також приймати запрошення на обід, де збирається понад 10 осіб, оскільки це вже вважатиметься банкетом, відвідувати які так само заборонено. Якщо під час зібрання (прийому) подають напої та перекуску, конгресмен зобов'язаний стояти. У противному разі це вважатиметься банкетом. У цьому розумінні роздачу московським рестораном "Національ" карток на 20-відсоткову знижку депутатам Державної Думи Росії не можна вважати "чистою" рекламною акцією, а піарівською й поготів. Водночас отримання таких карток депутатами цілком можна вважати дією, що тягне звинувачення в корупції.
Лобізм — це не лише діяльність окремої уповноваженої особи чи організації. Лобісти активно шукають шляхи залучення громадськості для досягнення своєї мети. Наприклад, у США лобісти через агітацію у громадських місцях, листівки, оплачені оголошення у пресі закликають виборців писати своїм обраним представникам листи з вимогою підтримати бажане рішення.
Мало того, масові громадські організації — найвпливовіші лобісти у США. За словами колишнього посла США в Україні В. Міллера, найвпливовішими лобі у США є Асоціація людей похилого віку і організації захисту інтересів ветеранів. Потім ідуть лобі університетське і представників освіти взагалі, і лише потім — так звані групи особливих інтересів: спілки фермерів (які вирощують пшеницю, кукурудзу), представники нафтопереробної, вугільної та тютюнової галузей промисловості. Помітна також Асоціація мерів великих міст, які проштовхують урбаністичні проекти. Працюють і групи з чітко визначеною позицією з питань релігії, абортів, екологічних проблем тощо.
Інвесторські відносини — це спеціалізована частина паблік рилейшнз, що будує і підтримує взаємовигідні відносини з акціонерами та іншими членами фінансової громади. На практиці застосовують усі розглянуті комунікаційні техніки: безпосереднє спілкування, листування, публікації, організовані події, виставки тощо.
Приватні неприбуткові організації (наприклад, фонди, дослідницькі установи) свою діяльність у сфері паблік рилейшнз часто називають "питанням розвитку". Це також спеціалізована діяльність, спрямована на побудову і підтримку відносин з організаціями-донорами та заінтересованими особами з метою отримати фінансову та волонтерську підтримку.
Корпорація Громадського Мовлення США (а вона діє як неприбутковий приватний фонд) отримує приблизно 20 відсотків коштів від організацій-донорів і меценатів. Це спосіб збирання коштів відомий як фандрейзинг. Зрозуміло, що Громадське Мовлення США змушене враховувати комерційні інтереси корпорацій та компаній, головна мета яких — продаж власної продукції. Слід наголосити, що Громадське Телебачення не може запропонувати корпораціям послуги, які надає комерційне телебачення (наприклад, час для реклами). Головне, що привертає увагу, наприклад, підприємців до Громадського Мовлення і спонукає до підтримки, — це престиж. Компанію переконують, що вона зміцнить свою репутацію, якщо широкому колу глядачів стане відомо, що вона спонсорує не-комерційне мовлення, яке служить громадським інтересам.
Кожна теле- або радіостанція, яка входить до системи Громадського Мовлення, двічі на рік розсилає поштою близько тисячі яскравих конвертів із листом-запрошенням взяти участь у лотереї. У спеціальній брошурі вміщено інформацію про те, які призи розігруються для учасників, які зробили благодійні внески станції в розмірі 10, 20, 50 дол. Наприклад, якщо внесок становить 50 дол., учасник бере участь у розігруванні знижки на квиток однієї з авіакомпаній. У листі-запрошенні міститься також інформація про те, для яких потреб телестанції проводиться ця лотерея. Зрозуміло, що переможці запрошуються до студії для участі у спеціальному шоу за підсумками кампанії. Така акція щорічно приносить великій за обсягами мовлення телестанції, наприклад, у Нью-Йорку до 1 млн. дол.
Інший вражаючий приклад успішного фандрейзингу — впливова екологічна організація "Грінпіс", яка не лише організовує резонансні масові акції в різних куточках світу, а й облаштувала потужну телевізійну базу із супутниковим зв'язком, через яку надсилає те-лекомпаніям відеоматеріали про свої екологічні виступи.
