Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекция 8.Отраслевые ПР.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
129 Кб
Скачать
☆

Питання для самоконтролю

  1. Чому міжнародні організації потребують паблік рилейшнз?

  2. Що обмежує ПР-кампанії міжнародних організацій?

7. Лобіювання — це спеціалізована частина паблік рилейшнз, яка будує та підтримує відносини з органами державної влади з метою вплинути на процес ухвалення сприятливого для організації законо­давчого або нормативного рішення.

У XVI ст. слово "лобі" (від англ. іоЬЬу — закритий майданчик, коридор, кулуари) вживали для позначення майданчика для прогу­лянок у монастирі. Політичного відтінку це слово набуло три сто­ліття потому в Америці, коли термін "лобіювання" почав означати купівлю голосів депутатів за гроші в коридорах Конгресу.

Нині лобіювання — це тиск на парламентарів з боку груп або приватних осіб з метою домогтися прийняття або відхилення певно­го законопроекту.

Лобіювання може здійснюватись на користь певних соціальних і політичних сил, окремих країн і регіонів (наприклад, протистояння в конгресі США китайського й тайванського або вірменського та ту­рецького лобі), а також стратегії розв'язання певних глобальних проблем.

Лобізм у законодавчій владі існує в усіх демократичних держа­вах. Його вважають життєво необхідною складовою демократично­го процесу, оскільки цивілізоване лобіювання полягає в наданні особі (або групі осіб), від якої залежить доля бажаного рішення, не­обхідної інформації, здатної переконати цю особу (або групу осіб) в доцільності ухвалення рішення. У комунікаційній площині лобію­вання тотожне описаному процесу переконування.

Тут наголошується саме на цивілізованому лобіюванні, оскільки часом його підозрюють мало не в узаконеній корупції. Лобіювання певних інтересів у виконавчій владі здебільшого кваліфікується як злочин: зловживання службовим становищем, корупція тощо. Звідси посилена увага громадськості й преси до поведінки не так лобістів, як лобійованих. Наприклад, Конгрес США постійно вдосконалює кодекс поведінки члена Конгресу з метою унеможливлення будь-яких спроб корупції. Так, конгресменам забороняється отримувати подарунки вартістю понад 5 дол., а також приймати запрошення на обід, де збирається понад 10 осіб, оскільки це вже вважатиметься банкетом, відвідувати які так само заборонено. Якщо під час зібран­ня (прийому) подають напої та перекуску, конгресмен зобов'язаний стояти. У противному разі це вважатиметься банкетом. У цьому ро­зумінні роздачу московським рестораном "Національ" карток на 20-відсоткову знижку депутатам Державної Думи Росії не можна вважа­ти "чистою" рекламною акцією, а піарівською й поготів. Водночас отримання таких карток депутатами цілком можна вважати дією, що тягне звинувачення в корупції.

Лобізм — це не лише діяльність окремої уповноваженої особи чи організації. Лобісти активно шукають шляхи залучення громад­ськості для досягнення своєї мети. Наприклад, у США лобісти через агітацію у громадських місцях, листівки, оплачені оголошення у пресі закликають виборців писати своїм обраним представникам ли­сти з вимогою підтримати бажане рішення.

Мало того, масові громадські організації — найвпливовіші лобі­сти у США. За словами колишнього посла США в Україні В. Міллера, найвпливовішими лобі у США є Асоціація людей похилого віку і організації захисту інтересів ветеранів. Потім ідуть лобі універ­ситетське і представників освіти взагалі, і лише потім — так звані групи особливих інтересів: спілки фермерів (які вирощують пшени­цю, кукурудзу), представники нафтопереробної, вугільної та тю­тюнової галузей промисловості. Помітна також Асоціація мерів ве­ликих міст, які проштовхують урбаністичні проекти. Працюють і групи з чітко визначеною позицією з питань релігії, абортів, еко­логічних проблем тощо.

Інвесторські відносини — це спеціалізована частина паблік рилейшнз, що будує і підтримує взаємовигідні відносини з акціонерами та іншими членами фінансової громади. На практиці застосовують усі розглянуті комунікаційні техніки: безпосереднє спілкування, лис­тування, публікації, організовані події, виставки тощо.

Приватні неприбуткові організації (наприклад, фонди, дослід­ницькі установи) свою діяльність у сфері паблік рилейшнз часто на­зивають "питанням розвитку". Це також спеціалізована діяльність, спрямована на побудову і підтримку відносин з організаціями-донорами та заінтересованими особами з метою отримати фінансову та во­лонтерську підтримку.

Корпорація Громадського Мовлення США (а вона діє як непри­бутковий приватний фонд) отримує приблизно 20 відсотків коштів від організацій-донорів і меценатів. Це спосіб збирання коштів відо­мий як фандрейзинг. Зрозуміло, що Громадське Мов­лення США змушене враховувати комерційні інтереси корпорацій та компаній, головна мета яких — продаж власної продукції. Слід наголосити, що Громадське Телебачення не може запропонувати корпораціям послуги, які надає комерційне телебачення (наприклад, час для реклами). Головне, що привертає увагу, наприклад, під­приємців до Громадського Мовлення і спонукає до підтримки, — це престиж. Компанію переконують, що вона зміцнить свою репутацію, якщо широкому колу глядачів стане відомо, що вона спонсорує не-комерційне мовлення, яке служить громадським інтересам.

Кожна теле- або радіостанція, яка входить до системи Громадсь­кого Мовлення, двічі на рік розсилає поштою близько тисячі яскра­вих конвертів із листом-запрошенням взяти участь у лотереї. У спе­ціальній брошурі вміщено інформацію про те, які призи розігрують­ся для учасників, які зробили благодійні внески станції в розмірі 10, 20, 50 дол. Наприклад, якщо внесок становить 50 дол., учасник бере участь у розігруванні знижки на квиток однієї з авіакомпаній. У листі-запрошенні міститься також інформація про те, для яких по­треб телестанції проводиться ця лотерея. Зрозуміло, що переможці запрошуються до студії для участі у спеціальному шоу за підсумками кампанії. Така акція щорічно приносить великій за обсягами мов­лення телестанції, наприклад, у Нью-Йорку до 1 млн. дол.

Інший вражаючий приклад успішного фандрейзингу — впливова екологічна організація "Грінпіс", яка не лише організовує резо­нансні масові акції в різних куточках світу, а й облаштувала потуж­ну телевізійну базу із супутниковим зв'язком, через яку надсилає те-лекомпаніям відеоматеріали про свої екологічні виступи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]