Висновки

Метою роботи було: аналіз творчого доробку, виконаного під час засвоєння курсу «Теорія і методи журналістської творчості» та інших предметів в СумДУ. Вивчивши теоретичну базу й перевіривши отриманні результати на практиці, я дійшла таких висновків із приводу даного дослідження: для дійсно професійної діяльності необхідно знати й уміти застосовувати теорію, адже саме теорія є своєрідним «якорем», який тримає журналіста на «плаву». Висловлювати свою точку зору, мати достатньо фактів, уміти зацікавити читача – ось головні риси у творчості журналіста. Знання з курсу «Теорія і методика журналістської творчості» знадобилися при аналізі власних робіт, допомогли знайти й виправити допущені помилки, винести певні уроки на майбутнє.

Під час роботи поступово виконала поставлені завдання:

1. розкрила значення дотекстового етапу роботи журналіста (проаналізувавши пізнавальну стадію творчого процесу й інформаційний привід);

Важливим у роботі журналіста є не лише створення інформаційного продукту, а й підготовка до роботи. Адже на цьому етапі збираються й систематизуються факти, відбувається підготовка до практичного втілення намірів і задумів журналіста, формується те підгрунтя, на якому базуватиметься майбутній матеріал;

2. теоретично висвітлила та практично проаналізувала тему, ідею, зміст, концепцію журналістського твору на прикладі власних публікацій;

Зміст не існує без теми, адже під час виготовлення матеріалу потрібно опиратися на певну подію. Тема – це основа будь-якого журналістського матеріалу, саме її значущість привертає увагу читача. А от без ідеї не існує теми – перед тим, як висвітлити конкретну тему, у журналіста вже з’явилася певна ідея щодо композиції, обсягу, жанру, послідовності викладу думок;

3. проаналізувала факт, ситуацію, джерела та способи нагромадження фактів;

Журналіст повинен постійно опиратися на факти, цим він лише заслуговує довіру реципієнта. Чим фактичніший матеріал, тим охочіше читач звертатиметься до його автора. Знайти потрібні та достовірні факти також мистецтво. Для кожної ситуації існує своє джерело фактів. А от їх накопичення згодом переростає в аналітичний матеріал;

4. розглянула методи збирання інформації4

У журналістиці існує три основних методи збору інформації: інтерв’ю, спостереження та робота з документами. Але вони часто взаємопоєднуються. Проте журналіст при написанні матеріалу нерідко вдається до експерименту, аналізу спостережуваного явища. Вибір методу збору інформації залежить від теми, характеру публікації;

5. прослідкувала шлях журналіста від задуму до теми, особливості вибору жанру та детальніше ознайомилася з самими жанрами;

Жанрове розмаїття в журналістиці представлене трьома основини групами: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні. Удалий вибір жанру допомагає цікавіше розкрити подану тему, яка, до речі, з’являється не сама по собі. Спочатку в журналіста визріває задум, тобто в звичайних речах він помітив якусь особливість, і з поступовим накопиченням інформації про це явище визріває тема;

6. проаналізувала особливості взаємодії змісту й форми, їх діалектику;

Взаємодія змісту й форми - основна ознака професійного журналістського матеріалу. При її відсутності втрачається смисловий зв’язок між окремими частинами матеріалу, утрачається тема, ідея, порушується композиція. Тож не варто нехтувати такими поняттями як зміст, а тим паче, форма;

7. розкрила поняття «композиція, «фабула, «сюжет»;

Композиція – це загальна побудова твору, фабула – хронікальний перебіг описуваних подій, сюжет – послідовність опису подій у творі. Ці поняття близькі, їх часто плутають, але при грі усіма трьома поняттями отримуємо індивідуальної композиції матеріал, за яким можна визначити стиль автора.

У загальному підсумку варто зазначити, що першою дією творчого процесу написання матеріалу виступає зародження задуму, акт, в якому головним діячем є інтуїтивне мислення, пов'язане з певними бажанням, стимулом. Для журналіста таким стимулом слугує редакційне завдання або власне відкриття, яке спричинило зародження задуму. Другий етап – це дискурсивне мислення, логіка, міркування. На третьому етапі розглядається: принцип, схема (система, план) і конструкція. Опрацювавши двадцять два джерела та взявши з них деякі цитати, змогла використати їх у своїй курсовій. У результаті підготувала десять матеріалів, чотири з яких були надруковані в газеті «Діалог».

Методи дослідження в журналістиці полягають в оцінці основних напрямків впливу інформації на розвиток суспільства, їх наслідків, характеру сприйняття суспільством цих змін за допомогою аналітичного та синтетичного методів. Оскільки предметом аналізу є структура, стилістичні та функціональні якості публікацій, то в роботі використані методи системного та функціонального аналізу.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій

Кафедра журналістики та філології