Будапештський договір

про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів

з метою патентної процедури

Підписаний у Будапешті 28 квітня 1977 року

( Про приєднання до Договору див. Закон N 474/96-ВР від 01.11.96 )

( Статус Договору див. ( 995_a92 )

Вступні положення

Стаття 1

Заснування Союзу

Держави-учасниці цього Договору (далі - Договірні держави)

утворюють Союз з міжнародного депонування мікроорганізмів з метою

патентної процедури.

Стаття 2

Визначення

Для цього Договору і Інструкції:

(і) посилання на "патент" слід розуміти як посилання на

патенти на винаходи, авторські свідоцтва на винаходи, свідоцтва

про корисність, корисні моделі, додаткові патенти чи додаткові

свідоцтва, додаткові авторські свідоцтва, додаткові свідоцтва про

корисність;

(іі) "депонування мікроорганізму" означає, відповідно до

контексту, в якому вживаються ці слова, наступні дії, які

здійснюються згідно з цим Договором і Інструкцією: передачу

мікроорганізму міжнародному органу по депонуванню, який отримує і

приймає його, чи зберігання такого мікроорганізму міжнародним

органом по депонуванню, чи як згадану передачу, так і згадане

зберігання;

(ііі) "патентна процедура" означає будь-яку

адміністративну чи юридичну процедуру, що стосується заявки на

патент чи патенту;

(iv) "публікація з метою патентної процедури" означає

офіційну публікацію чи офіційне викладення заявки на патент чи

патенту для загальнодоступного ознайомлення;

(v) "міжурядова організація промислової власності" означає

будь-яку організацію, яка подала декларацію відповідно до

статті 9(1);

(vi) "відомство промислової власності" означає орган

Договірної держави чи міжурядову організацію промислової

власності, які уповноважені видавати патенти;

(vii) "установа по депонуванню" означає установу, яка

забезпечує одержання, прийом і зберігання мікроорганізмів, а також

видачу їх зразків;

(viii) "міжнародний орган по депонуванню" означає установу

по депонуванню, яка набула статусу міжнародного органу по

депонуванню відповідно до статті 7;

(ix) "депозитор" означає фізичну чи юридичну особу, яка

передає мікроорганізм міжнародному органу по депонуванню, який

одержує і приймає його, а також будь-якого правонаступника

згаданої фізичної чи юридичної особи;

(x) "Союз" означає Союз, згаданий у статті 1;

(xi) "Асамблея" означає Асамблею, згадану у статті 10;

(xii) "Організація" означає Всесвітню організацію

інтелектуальної власності;

(xiii) "Міжнародне бюро" означає Міжнародне бюро

Організації і Міжнародні об'єднані бюро по охороні інтелектуальної

власності (БІРПІ), поки існують БІРПІ;

(xiv) "Генеральний директор" означає Генерального

директора Організації;

(xv) "Інструкція" означає Інструкцію, згадану у статті 12.

Глава I

Матеріально-правові положення

Стаття 3

Визнання і наслідки депонування мікроорганізмів

(1) (а) Договірні держави, котрі дозволяють чи вимагають

депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури, визнають

для такої мети депонування мікроорганізмів у будь-якому

міжнародному органі по депонуванню.Таке визнання включає визнання

факту і дати депонування, вказаних міжнародним органом по

депонуванню, а також визнання того факту, що те, що видається як

зразок, є зразком депонованого мікроорганізму.

(b) Будь-яка Договірна держава може вимагати копію

розписки про згадане в підпункті (а) депонування, виданої

міжнародним органом по депонуванню.

(2) Стосовно питань, які регулюються цим Договором і

Інструкцією, жодна Договірна держава не може пред'являти інших чи

додаткових вимог, окрім тих, які передбачені цим Договором та

Інструкцією.

Стаття 4

Повторне депонування

(1) (а) Якщо міжнародний орган по депонуванню не може

видавати зразки депонованого мікроорганізму з якоїсь причини,

зокрема:

(і) якщо такий мікроорганізм більше нежиттєздатний, чи

(іі) якщо видача зразків вимагає пересилки їх за кордон, а

пересилка зразків за кордон чи одержання їх за кордоном не можуть

здійснюватися внаслідок експортних чи імпортних обмежень, цей

орган, негайно після встановлення факту, що він не в змозі

представити зразки, сповіщає депозитора про це, вказавши причину,

і депозитор, з урахуванням положень пункту (2) і як передбачено

цим пунктом, має право зробити повторне депонування первісно

депонованого мікроорганізму.

(b) Повторне депонування здійснюється у тому ж міжнародному

органі по депонуванню, в якому було здійснено первісне

депонування, однак:

(і) воно здійснюється в іншому міжнародному органі по

депонуванню, якщо установа, в якій було здійснено первісне

депонування, втратила статус міжнародного органу по депонуванню

повністю чи стосовно того виду мікроорганізму, до якого належав

депонований мікроорганізм, або якщо міжнародний орган по

депонуванню, в якому було здійснено первісне депонування, припиняє

тимчасово чи остаточно виконувати свої функції щодо депонованих

мікроорганізмів;

(іі) воно може бути здійснене в іншому міжнародному органі

по депонуванню у випадку, згаданому у підпункті (а)(іі).

(с) До будь-якого повторного депонування додається заява,

підписана депозитором, з підтвердженням того, що заново

депонований мікроорганізм є тим же, що і депонований первісно.

Якщо це підтвердження депозитора заперечується, обов'язок

доказування регулюється вживаним законодавством.

(d) З урахуванням положень підпунктів (а)-(с) і (е), повторне

депонування вважається здійсненим на дату первісного депонування,

якщо всі попередні заяви про життєздатність первісно депонованого

мікроорганізму вказували на те, що мікроорганізм був життєздатним,

і якщо повторне депонування здійснено в межах трьох місяців від

дати одержання депозитором повідомлення, згаданого у

підпункті (а).

(е) Якщо застосовуються положення підпункту (b)(і) і

депозитор не одержує повідомлення, згаданого в підпункті (а), в

межах шести місяців від дати публікації Міжнародним бюро

повідомлення про закінчення, обмеження чи припинення, згадані у

підпункті (b)(і), трьохмісячний строк, згаданий у підпункті (d),

обчислюється від дати вказаної публікації.

(2) Право, згадане в пункті (1)(а), не діє, якщо депонований

мікроорганізм переданий іншому міжнародному органу по депонуванню

до того часу, поки цей орган у змозі надавати зразки такого

мікроорганізму.

Стаття 5

Обмеження в галузі експорту та імпорту

Кожна Договірна держава визнає вельми бажаним, щоб в разі

наявності обмеження на експорт чи імпорт деяких видів

мікроорганізмів, таке обмеження поширювалось на депоновані чи

призначені для депонування мікроорганізми згідно з цим Договором

тільки тоді, коли це обмеження необхідне для національної безпеки

чи у зв'язку з небезпекою для здоров'я чи навколишнього

середовища.

Стаття 6

Статус міжнародного органу по депонуванню

(1) Для набуття статусу міжнародного органу по депонуванню

будь-яка установа по депонуванню повинна бути розташована на

території Договірної держави і користуватися перевагами, наданих в

запевненнями, цієї держави щодо того, що ця установа відповідає і

буде далі відповідати умовам, перерахованим у пункті (2). Згадані

запевнення можуть бути також дані міжурядовою організацією

промислової власності, у цьому випадку установа по депонуванню

повинна розташовуватись на території держави-члена цієї

організації.

(2) Установа по депонуванню, як міжнародний орган по

депонуванню, повинна:

(і) мати безперервне існування;

(іі) мати у своєму розпорядженні, як передбачено

Інструкцією, необхідний персонал і устаткування для виконання

наукових і адміністративних завдань згідно з цим Договором;

(ііі) бути неупередженою і об'єктивною;

(iv) бути доступною з метою депонування для будь-якого

депозитора на рівних умовах;

(v) приймати для депонування будь-які чи визначені види

мікроорганізмів, досліджувати їх життєздатність і зберігати їх, як

передбачено Інструкцією;

(vi) видавати депозитору розписку і будь-яке потрібне

свідоцтво про життєздатність мікроорганізмів, як передбачені

Інструкцією;

(vii) підпорядковуватися у відношенні депонованих

мікроорганізмів вимогам конфіденційності, передбаченим

Інструкцією;

(viii) видавати зразки будь-якого депонованого

мікроорганізму з дотриманням умов і у відповідності з процедурою,

передбаченою Інструкцією.

(3) Інструкція передбачає заходи, що вживаються:

(і) якщо міжнародний орган по депонуванню тимчасово чи

остаточно припиняє виконання своїх функцій стосовно депонованих

мікроорганізмів чи відмовляється приймати будь-які види

мікроорганізмів, які він повинен приймати у відповідності з даними

запевненнями;

(іі) у випадку припинення чи обмеження статусу

міжнародного органу по депонуванню якого-небудь міжнародного

органу по депонуванню.

Стаття 7

Набуття статусу міжнародного органу по депонуванню

(1) (а) Установа по депонуванню набуває статусу міжнародного

органу по депонуванню внаслідок письмового повідомлення,

адресованого Генеральному директору Договірною державою, на

території якої розташовується установа по депонуванню, яке містить

декларацію з запевненням у тому, що згадана установа відповідає і

буде далі відповідати умовам, сформульованим у статті 6(2).

Згаданий статус може бути також набутий внаслідок письмового

повідомлення, адресованого Генеральному директору міжурядовою

організацією промислової власності, яке містить в собі згадану

декларацію.

(b) Це повідомлення також містить інформацію про установу по

депонуванню, як передбачену Інструкцією, і в ньому може бути

вказана дата, починаючи з якої статус міжнародного органу по

денонуванню набирає чинності.

(2) (а) Якщо Генеральний директор визнає, що повідомлення

містить потрібну декларацію і що вся необхідна інформація

одержана, це повідомлення негайно публікується Міжнародним Бюро.

(b) Статус міжнародного органу по депонуванню набувається з

дати публікації повідомлення або ж, якщо дата вказана у

відповідності з пунктом (1)(b) і є більш пізньою, ніж дата

публікації повідомлення, - починаючи з цієї дати.

(3) Подробиці процедури відповідно до пунктів (1) і (2)

передбачені Інструкцією.

Стаття 8

Припинення і обмеження статусу міжнародного органу

по депонуванню

(1) (а) Будь-яка Договірна держава чи будь-яка міжурядова

організація промислової власності може вимагати, щоб Асамблея

припинила чи обмежила визначеними видами мікроорганізмів статус

будь-якого органу по депонуванню на тій підставі, що не

дотримувалися чи більш не дотримуються умови, перераховані у

статті 6. Однак така вимога з боку Договірної держави чи

міжурядової організації промислової власності не може поширюватися

на міжнародний орган по депонуванню, стосовно якого ними була

заявлена декларація, згадана у статті 7(1)(а).

(b) До висунення вимоги згідно з підпунктом (а) Договірна

держава чи міжурядова організація промислової власності сповіщає

через Генерального директора про причини висунутої вимоги

Договірну державу чи міжурядову організацію промислової власності,

які зробили повідомлення відповідно до статті 7(1), з тим, щоб ця

держава чи організація мали можливість у шестимісячний строк від

дати згаданого повідомлення вжити відповідних заходів, які

дозволяють уникнути необхідності внесення висунутої вимоги.

(с) Якщо Асамблея знаходить вимоги достатньо обгрунтованими,

вона виносить рішення про припинення чи про обмеження певними

видами мікроорганізмів наданого цьому органу статусу міжнародного

органу по депонуванню, згаданого у підпункті (а). Це рішення

Асамблеї вимагає не менше, ніж дві третини голосів, поданих на

користь цієї вимоги.

(2) (а) Договірна держава чи міжурядова організація

промислової власності, які представили декларацію із запевненнями,

згадану у статті 7(1)(а), можуть шляхом повідомлення на ім'я

Генерального директора відкликати свою декларацію повністю або у

відношенні тільки певних видів мікроорганізмів, і в будь-якому

випадку повинні відкликати свою декларацію, якщо і оскільки

запевнення, які вона містить, більше не дійсні.

(b) Таке повідомлення обумовлює від дати, передбаченої

Інструкцією, припинення статусу міжнародного органу по

депонуванню, якщо воно стосується декларації в цілому, чи

відповідне обмеження цього статусу, якщо воно стосується тільки

певних видів мікроорганізмів.

(3) Подробиці процедури відповідно до пунктів (1) і (2)

передбачені Інструкцією.

Стаття 9

Міжурядові організації промислової власності

(1) (а) Будь-яка міжурядова організація, якій декілька держав

доручили видачу регіональних патентів, і всі держави - члени якої

є членами Міжнародного (Паризького) Союзу з охорони промислової

власності, може подати Генеральному директору декларацію про те,

що вона бере зобов'язання щодо визнання, передбачене у статті

3(1)(а), зобов'язання, яке стосується вимог, згаданих у статті

3(2), і визнає всі наслідки, що випливають з положень цього

Договору та Інструкції, які застосовуються до міжурядових

організацій промислової власності. У випадку, якщо декларація,

згадана в попередньому реченні, подається до набуття чинності

цього Договору відповідно до статті 16(1), її дія починається від

дати набуття Договором чинності. У випадку подання декларації

після набуття чинності цього Договору, її дія починається через

три місяці від дати подання декларації, якщо в ній не зазначається

більш пізня дата. В останньому випадку дія декларації починається

з дати, вказаної таким чином.

(b) Вказана вище організація має право, передбачене

статтею 3(1)(b).

(2) При перегляді чи внесенні поправок до будь-якого

положення цього Договору чи Інструкції, що зачіпає інтереси

міжурядових організацій промислової власності, будь-яка міжурядова

організація промислової власності може відкликати свою декларацію,

згадану в пункті (1), шляхом повідомлення, направленого

Генеральному директору.

Цей відклик набуває чинності:

(і) у випадку одержання повідомлення до дати набуття

чинності переглянутих чи змінених положень - з цієї дати;

(іі) у випадку одержання повідомлення після дати, згаданої

у підпункті (і) - від дати, вказаної у повідомленні, або ж при

відсутності такого повідомлення, через три місяці від дати

одержання повідомлення.

(3) На доповнення до випадку, згаданого в пункті (2),

будь-яка міжурядова організація промислової власності може

відкликати свою декларацію, згадану в пункті (1)(а), шляхом

повідомлення, направленого Генеральному директору. Це відкликання

набуває чинності через два роки від дати одержання Генеральним

директором повідомлення. Жодне повідомлення про відкликання згідно

з цим пунктом не приймається протягом п'ятирічного строку від дати

набуття декларацією чинності.

(4) Відкликання, згадане у пункті (2) чи (3), зроблене

міжурядовою організацією промислової власності, повідомлення якої

відповідно до статті 7(1) дозволило установі по депонуванню

набути статусу міжнародного органу по депонуванню, тягне за собою

припинення такого статусу через рік від дати одержання Генеральним

директором повідомлення про відкликання.

(5) Будь-яка декларація, згадана у пункті (1)(а),

повідомлення про відзив, згадане у пункті (2) чи (3), запевнення,

представлені згідно з другим реченням статті 6(1) і включені в

декларацію, заявлену відповідно до статті 7(1)(а), вимога,

поставлена відповідно до статті 8(1) і повідомлення про

відкликання, згадане у статті 8(2), вимагають особливого

попереднього схвалення з боку вищого керівного органу міжурядової

організації промислової власності, членами якого є всі держави -

члени цієї організації і рішення якого приймаються офіційними

представниками уряду таких держав.