2 Послідовність вивчення матеріалу дисципліни

Навчальний план із дисципліни для студентів заочної форми навчання передбачає:

6 семестр 7 семестр

лекції 4 години -

лабораторні роботи 20 годин -

практичне завдання 2 години

контрольне завдання КЗ - .

іспит

курсова робота - КР

Найкращий спосіб вивчення тематичного матеріалу такий:

- ознайомлення зі змістом теми та підбір необхідної літератури з переліку посилань;

- ознайомлення з методичними вказівками;

- вивчення матеріалу (бажано його конспектування);

- перевірка засвоєння матеріалу шляхом самостійних відповідей на контрольні запитання;

- незрозумілі теми чи питання слід з’ясувати на консультаціях, які проводяться за розкладом кафедри.

Під час настановчої сесії студентам читаються лекції, які доповнюють і роз’яснюють окремі положення матеріалу, що вивчається. Протягом навчального року студенту даються консультації.

Пристрої аналогової обробки сигналів є найбільш масовим і розповсюдженим видом радіоелектронної апаратури та широко представлені в періодичних виданнях. Тому буде дуже корисним, якщо для поглибленого вивчення матеріалу курсу слідкувати за періодичними виданнями.

3 Робоча програма та методичні вказівки до тем курсу

Вступ (2 години)

Загальні відомості про аналогові електронні пристрої: класифікація, принципи побудови, властивості функціонування, галузь застосування. Етапи розвитку аналогових пристроїв.

Література :[ 1, с. 3...9].

Методичні вказівки. Вивчати матеріал теми слід з розкриття та обґрунтування наступних ключових положень: а) аналогові електронні пристрої – це пристрої підсилення та обробки сигналів, виконуються на електронних приладах; б) сукупність підсилювача й джерела живлення складають пристрої підсилення; в) схемотехніка - галузь науки та техніки, предметом якої є встановлення складу елементів і зв'язків між ними у різноманітних функціональних ланках, пристроях, забезпечення режимів роботи активних елементів. При цьому між вхідними та вихідними сигналами реалізується та чи інша аналогова функція; г) аналогова функція – це математична модель операцій перетворення; д) класифікація виконується за такими ознаками: смугою та абсолютним значенням граничних частот, характером керувальних сигналів, функціональним призначенням; е) етапи розвитку – підсилювач на тріодах (1913 р.), перший підсилювач із негативним зворотним зв'язком (1927 р.), операційний підсилювач (1938 р.). Аналогові пристрої на електронних лампах використовувались протягом 20-50 років , на транзисторах - починаючи з 50-х років, на операційних підсилювачах – з 60-х років, на інтегральних мікросхемах - з 70-х років ХІХ століття.

Контрольні запитання

1. У чому аналогове оброблення сигналів відрізняється від цифрового?

2. У чому принципова різниця між підсилювачем потужності та підсилювачем струму і напруги?

3. Як класифікуються підсилювальні пристрої за відносною смугою сигналів, що відтворюються?

Закінчивши вивчення цього розділу та відповівши на контрольні запитання, студент повинен вміти:

1. Перелічити усі складові частини підсилювального пристрою.

2. Класифікувати підсилювачі за ознаками, вказати їх властивості та області застосування.

3. Назвати переваги та вади підсилювачів, виконаних на будь-яких активних елементах.