7 Курсова робота

Курсова робота (КР) – самостійна робота студента, виконується у сьомому семестрі і є заключним етапом вивчення дисципліни. Мета КР – систематизувати та закріпити теоретичні знання студентів у галузі функціональних підсилювальних і перетворювальних й інших аналогових пристроїв, навчити студентів самостійно користуватися технічною літературою, застосувати отримані знання для вирішення конкретних інженерних задач.

КР виконується на рівні самостійної творчої праці, в процесі якої після критичного аналізу типових рішень пропонується найбільш раціональне рішення розробки. Технічне завдання (ТЗ) наведено у таблиці 7.1.

Тематика курсових робіт підпорядкована розробці (синтезу) аналогових активних RC-фільтрів, котра найчастіше зустрічається в інженерній практиці спеціаліста-радиста. Активні фільтри поєднують переваги функціональних аналогових вузлів і можливості мікроелектроніки: інтегральні операційні підсилювачі, які є невід'ємною частиною активних фільтрів, суттєво урізноманітнюють схемотехніку фільтрів.

Варіант завдання містить загальні характеристики, необхідні для проектування та розрахунку активного RC-фільтра. Необхідно проаналізувати ТЗ, знайти в літературі аналогічні розробки, навести і порівняти варіанти схем, обґрунтувати ту схему, яка буде далі розраховуватися.

У роботі обов’язково повинна бути наведена методика налагодження та регулювання розробленого пристрою та опис схеми.

Пояснювальна записка оформляється згідно з вимогами ДСТУ 3008-95 і повинна містити текстовий матеріал разом 20…25 аркушів формату А4 рукописного тексту та креслення принципової електричної схеми розробленого пристрою.

Таблиця 7.1 - Варіанти технічних завдань на виконання курсової роботи	Забезпечити:	б) невеликий діапазон номіналів елементів		+		+			+		+		+	+		+		Примітка: Б - апроксимація поліномом Баттерворта; Ч - апроксимація поліномом Чебишева.
		а) невелику чутливість до відхилення елементів	+		+		+	+		+		+			+		+
	Найменування параметра	Ампл. вх. сигн. Umвх, мВ	100	200	150	180	210	200	160	310	270	260	90	130	140	170	240
		Коефіцієнт загасання Кз, дБ	+5	-20	0	-10	-10	5	5	-10	-10	-5	0	-15	-10	-6	0
		Коефіцієнт передачі Кмін, дБ	27	9	17	14	7	23	24	23	15	12	19	17	13	11	17
		Коефіцієнт передачі Кмакс, дБ	30	12	20	15	10	26	25	24	18	15	20	20	16	14	20
		Частота загасання fз , кГц	6,0	1,7	1,6	0,5	14,0	4,0	3,3	1,2	22,0	0,2	1,2	0,1	10,2	3,9	18,0
		Частота зрізу fп , кГц	3,4	3,4	1,0	1,0	10,0	10,0	2,0	2,0	15,0	0,5	0,8	0,2	6,8	6,8	12,0
		Засіб апрокси-мації	Б	Б	Ч	Ч	Б	Б	Ч	Ч	Б	Б	Ч	Ч	Б	Б	Ч
		Тип фільтра	ФНЧ	ФВЧ	ФНЧ	ФВЧ	ФНЧ	ФВЧ	ФНЧ	ФВЧ	ФНЧ	ФВЧ	ФНЧ	ФВЧ	ФНЧ	ФВЧ	ФНЧ
	Номер варі-анта		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15

Пояснювальна записка має містити титульний аркуш, технічне завдання на курсову роботу, реферат, зміст, основну частину, додатки та перелік посилань.

Приклад титульної сторінки, реферату та переліку елементів наведені в додатках А, Б, В. Для оформлення змісту, переліку посилань можна скористатись цими вказівками.

Основна частина курсової роботи повинна містити такі розділи:

Вступ.

1. Огляд аналогічних схем та особливості проектування фільтрів.

2. Вибір схеми фільтра.

3. Розрахунок елементів схеми.

4. Методика налагодження та регулювання розробленого фільтра.

Висновки.

У вступі стисло викладається оцінка становища проблеми, актуальність даної роботи, мета та галузь застосування. Вступ розташовується на окремій сторінці.

У розділі 1 треба пояснити призначення фільтрів, навести класифікацію фільтрів та навести 3…4 схеми фільтрів, описаних у наукових та навчальних виданнях.

У розділі 2 обгрунтовується схема заданого фільтра та вимоги до АЧХ фільтра, що проектується, наводиться схема принципова електрична фільтра, який буде розраховуватися, вибирається методика розрахунку.

У розділі 3 розраховуються елементи вибраної схеми та вибирається тип операційних підсилювачів. Рекомендується створити підрозділи.

Розраховані пасивні та вибрані активні елементи схеми оформляються додатком до пояснювальної записки на окремому аркуші у вигляді таблиці (див. додаток В). Елементи записують групами в алфавітному порядку.

У розділі 4 висвітлюються основні практичні питання виготовлення та описується методика налагоджування розрахованого фільтра.

У висновках треба навести оцінку отриманих результатів розрахунку, переваги та вади використання схем фільтрів.

Креслення електричної принципової схеми складається з умовних графічних, цифрових і літерних позначень, пристроїв, функціональних груп і ліній електричних зв'язків, які виконуються товщиною 0,2…0,4 мм. Відстань між ними повинна складати не менше за 5 мм.

Позиційні позначення елементів складаються з двох частин, що записуються без розділових знаків чи прогалин (наприклад: R2, C3, VT13, SA1, ДА7 тощо).

Порядкові номери елементам схеми надають, починаючи з одиниці зверху униз, зліва направо і записують зверху або праворуч від графічних позначень елементів.

Вхідні та вихідні кола схем частіше закінчуються контактами роз’ємних з’єднувачів.

При зображенні елементів, параметри яких підбираються при регулюванні, ставлять зірочку біля позначень на схемі та у переліку елементів.