2 Послідовність вивчення матеріала дісципліни

Найкращій спосіб вивчення тематичного матеріалу такий:

- ознайомлення зі змістом теми та підбір необхідної літератури з переліку посилань;

- ознайомлення з методичними вказівками;

- вивчення матеріалу (бажано його конспектування);

- перевірка засвоєння матеріалу шляхом самостійних відповідей на контрольні запитання;

- незрозумілі теми чи питання слід з’ясувати на консультаціях за розкладом кафедри.

Під час настановної сесії студентам читаються лекції, які доповнюють і роз’яснюють окремі положення вивчаємого матеріалу. На протязі навчального року студенту надаються консультації.

Пристрої аналогової обробки сигналів є найбільш масовим та розповсюдженим видом радіоелектронної апаратури і добре наведені в періодичних виданнях. Тому дуже буде корисним, якщо для поглибленого вивчення матеріалу курсу слідкувати за журналами “Радіо”, “Радіоаматор” та ін..

3 Робоча програма та методичні вказівки до тем курсу

Вступ (2 години)

Загальні відомості про аналогові електронні пристрої: класифікація, принципи побудови, властивості функціонування, галузь застосування. Етапи розвитку аналогових пристроїв.

Література :[ 1, с. 3...9].

Методичні вказівки. Вивчати матеріал теми слід з розкриття та обґрунтування наступних ключових положень: а) аналогові електронні пристрої – це пристрої підсилення та обробки сигналів і виконуються на електронних приладах; б) Сукупність підсилювача й джерела живлення складають пристрої підсилення; в) схемотехніка - галузь науки та техніки, предметом якої є встановлення складу елементів та зв'язків між ними у різноманітних функціональних ланках, пристроях, забезпечення режимів роботи активних елементів. При цьому між вхідними та вихідними сигналами реалізується та чи інша аналогова функція; в) аналогова функція – це математична модель операцій перетворення; г) класифікація виконується за такими ознаками: смугою та абсолютним значенням граничних частот, характером клерувальних сигналів, функціональним призначенням; д) етапи розвитку – підсилювач на тріодах (1913 р.), перший підсилювач із негативним зворотним зв'язком (1927 р.), операційний підсилювач (1938 р.), аналогові пристрої на електронних лампах (20...50 роки використання). На транзисторах (починаючи від 50-х років), на операційних підсилювачах (починаючи від 60-х років), на інтегральних мікросхемах (починаючи від 70-х років).

Контрольні запитання

1. У чому аналогове оброблення сигналів відрізняється від цифрового?

2. У чому принципова різниця між підсилювачем потужності та підсилювачем струму та напруги?

3. Як класифікуються підсилювальні пристрої за відносною смугою сигналів, що відтворюються?

Закінчивши вивчення цього розділу та відповівши на контрольні запитання, студент повинен вміти:

1. Перелічити усі складові частини підсилювального пристрою.

2. Класифікувати підсилювачі за ознаками, вказати їх властивості та області застосування.

3. Перелічити переваги та вади підсилювачів, виконаних на будь яких активних елементах.