Докучаев / Варианты ответов D 31-1

числа знищених засобiв повiтряного нападу противника при вiдбиттi удару заданої тривалостi чи при витратi визначеної кiлькостi ракет; частковими показниками – розміри зони вогню, кратність перекриття зон поразки, кiлькiсть стрiльб до заданого рубежу, щiльнiсть вогню на заданому рубежі, середня ефективнiсть стрiльб (додаток 3).

-Зона зенітного ракетного вогню – це сукупність реалізуємих зон поразки зенітних ракетних дивізіонів (батарей), які розгорнути у бойовий порядок бригади (групи дивізіонів, озрдн) для виконання бойового завдання.

-Зона поразки – це область простору, яка обмежена граничними значенями дальності, що реалізується, висоти та курсового параметра зустрічі з ціллю, у межах якої забезпечується знищення цілей з заданою ймовірностю поразки. Розміри зони вогню залежать від кількості дивізіонів та типів ЗРК (ЗРС), які знаходяться на їх озброєнні, взаємного розташування дивізіонів на місцевості та розмірів реалізуємих зон поразки.

-Розміри зони зенітного ракетного вогню визначаються розрахунковим способом та уточнюються проведенням обльоту позицій дивізіонів.

-Кратність перекриття зон поразки характеризує можливості бригади (полку, групи зрдн, озрдн, зрдн) по зосередженню вогню у тій чи іншій області зони вогню. Прикриття об’єкту (військ) називається однократним, якщо об’єкт (угруповання військ) прикрит довкола, при цьому зосередження вогню сусідніх дивізіонів (батарей) досягається тільки на стиках їх секторів прикриття. Прикриття об’єкту (угруповання військ) з більшою кратністю досягається збільшенням кратності перекриття зон поразки дивізіонів (батарей) за рахунок зменьшення інтервалів між ними.

-Кiлькiсть стрiльб до заданого рубежу залежить вiд кiлькостi і типу дивiзiонiв (батарей), якi приймають участь у вiдбиттi удару та размiщення їх вiдносно об’єкту оборони на мiсцевостi.

-Щiльнiсть вогню на заданому рубежi визначається кiлькiстю стрiльб, які можуть проводити бригада (група дивізіонів, озрдн, зрдн, зрбатр) за одну хвилину при вiдбиттi удару противника.

-Середня ефективнiсть стрiльб характеризується очікуємою ймовiрнiстю поразки цiлей за стрiльбу в даних умовах обстановки. За результатами вiдбиття удару вона чисельно дорiвнює вiдношенню кiлькостi знищених засобiв повiтряного нападу до кiлькостi стрiльб. Можливостi з прикриття – це здатнiсть бригади (групи дивізіонів, дивізіонів), розгорнутої у бойовий порядок, створити суцiльну зону зенiтного ракетного вогню з тiєю чи iншою кратнiстю перекриття зон поразки зенітних ракетних дивізіонів. Вони визначаються: складом бригади, типом зенітних ракетних комплексів, які є на озброєнні.

Можливостi з прикриття характеризуються просторовими розмiрами (по фронту, глибинi, висотi) побудованої бригадою (групою дивізіонів, озрдн, зрдн) зони вогню. При оцiнці можливостей побудови суцiльної зони вогню на пiдступах до об’єкту (угруповання вiйськ) у якостi показника можливостей з прикриття приймається максимальна величина сектору прикриття до заданого рубiжу (рубiжу виконання завдання повiтряним противником) на рiзних висотах; при оборонi напрямкiв (районiв) – протяжнiсть рубiжу суцiльного прикриття на рiзних висотах.

-Можливостi з прикриття та вогневi можливостi у сукупностi визначають

можливостi бригади (групи дивізіонів, дивізіонів) по створенню системи зенiтного ракетного вогню.

Розвідувальні можливості підрозділів ЗРВ

Розвiдувальнi можливостi частини (групи дивізіонів, дивізіону, зрбатр) – це можливостi їх штатних засобiв розвiдки по виявленню, розпiзнаванню та супроводженню цiлей, видачi з них даних на команднi пункти бригади (групи дивізіонів, дивізіонів) для вирiшення завдань управлiння вогнем.

Вони характеризуються: розмiрами реалiзуємих зон виявлення, висотами та швидкостями польоту цiлi, при яких забезпечується реалiзацiя дальньої межи зони поразки ЗРК (ЗРС) при самостiйному веденнi бою озрдн (зрдн, зрбатр) та кiлькiстю цiлей, що одночасно оброблюються штатними засобами розвiдки.

Маневренi можливостi бригади (групи дивізіонів, дивізіону, зрбатр) характеризуються часом її переведення у похiдне положення, здiйснення маршу на визначену вiдстань, переведення у бойове положення та пiдготовки до ведення протиповiтряного бою у новому районi. Маневренi можливостi залежать вiд характеристик озброєння, вантажних та транспортних засобiв, особливостей району бойових дiй, часу року та доби, рiвня вишколу бойових обслуг.

Під маневреними можливостями пiдроздiлiв, частин та з’єднань ЗРВ розуміється їх

здатність змінити позиції, перебудувати бойові порядки, а також здійснити марш (перевезення) на визначену відстань та підготуватись до виконання бойового завдання в новому районі.

Можливість пiдроздiлiв по згортанню та розгортанню військової техніки на позиціях визначаються варіантами озброєння, якістю обладнання позицій, наявністю вантажопідйомних засобів, пристосувань, яки прискорюють процес переведення військової техніки у рiзнi положення, наявністю особового складу і його навчанням, фiзико-географiчними та природноклiматичними умовами району бойових дій, часом року та діб.

Узенітних ракетних військах можливості пiдроздiлiв по згортанню та розгортанню бойової техніки оцінюють за встановленими нормативами. При переведенні техніки у бойове (початкове) положення вночі або в складних метеорологічних умовах (дощ, сильний вітер, температура повітря нижче –10 град. С або вище +30 град. С) нормативний час збільшується на 10%. При роботі у складних метеорологічних умовах вночі або в iндивiдуальних засобах захисту нормативний час збільшується на 20% від початкового.

Реалiзацiя маневрених можливостей у конкретних умовах обстановки визначається якістю органiзацiї маневру, підготовкою бойових позицій, інженерним обладнанням маршрутів руху та фаршевою виучкою особового складу бригади.

Органiзацiя маневру починається з моменту отримання завдання на здійснення маневру бригадою від командувача корпусу (командира дивiзiї) ППО або прийняття рішення на маневр пiдроздiлу командиром бригади.

Урiшеннi на маневр командир бригади (озрдн) визначає:

-замисел маневру (способи маневру з вказівкою маршрутів руху, побудуванням похідного порядку, склад та завдання похідної охорони, початкових пунктів та пунктів регулювання, час та район денного (нічного) відпочинку, дозаправки);

-завдання пiдроздiлам (до якого строку та у яких районах зосередитись, куди та з яким завданням здійснити маневр, час згортання (розгортання) сил та засобів, здійснення маршу, маршрути руху, місце у похідному порядку бригади, початкові пункти, пункти регулювання та час їх проходження, час прибуття у призначений район та до яких дiй бути готовим);

-забезпечення маневру (розвідка, маскування, безпосереднє прикриття, органiзацiя комендантської служби, служби замикання та iнш.);

-підтримка управління та взаємодії при маневрі.

Одночасно визначаються завдання та основні заходи виховної роботи при пiдготовцi та здiйсненнi маршу.

На основі рішення командира бригади на маневр штаб розробляє наказ на маневр та схему маршу зрдн (зрбатр).

У наказі на маневр зрдн (зрбатр) вказуються:

1)вiдомостi про наземного (морського) та повiтряного противника;

2)завдання зрдн (зрбатр) при маневрi; завдання сусiдiв;

3)замисел маневру;

4)завдання підлеглим пiдроздiлам;

5)забезпечення маневру;

6)час готовності до маневру;

7)підтримка управління та взаємодії при маневрi.

Можливостi по переходу у готовність № 1 характеризуються часом, необхiдним для переведення пiдроздiлiв та бригади у готовність № 1 та залежать вiд технiчних характеристик озброєння, особливостей дислокацiї дивiзiонiв, рiвня вишколу бойових обслуг.

-Потрiбний час дивiзiону для своєчасного вiдкриття вогню складається з часу переходу у готовнiсть № 1, робочого часу зрдн та польотного часу ракети до дальньої межі зони поразки. Для успiшного виконання бойового завдання потрiбний час не повинен превищувати пiдльотного часу повiтряного противника з урахуванням часу запiзнення информацiї, а також роботного часу командного пункту бригади при централiзованому управлiннi. Недотримання цiєї умови веде до необхiдностi проведення додаткових заходiв, спрямованих на пiдвищення бойових можливостей озброєння, скорочення роботного часу, часу запiзнення информацiї та ін..

-Пiдльотний час повiтряного противника: для дивiзiону – це час його польоту вiд моменту виявлення передовими радiотехнічними пiдроздiлами до дальньої межі зони поразки

Можливостi з накопичення ракет – це здатнiсть бригади (групи дивізіонів, дивізіонів) по накопиченню заданого запасу ракет (боєприпасiв) на позицiях дивізіонів (батарей) у встановлений час. Вони характеризуються часом накопичення заданого запасу ракет у режимi кiнцевої готовностi та визначаються: ешелонуванням та режимами утримання їх у бригадi, строками переведення у готовнiсть до бойової роботи технiчних пiдроздiлiв та обслуг, їх продуктивнiстю, часом доставки ракет на позицiї дивiзiонiв (батарей).

13. Маневрені можливості підрозділів ЗРВ

Маневренные возможности подразделений ЗРВ характеризуються временем их перевода в походное состояние, временем совершения марша в назначеный район, временем перевода техники в боевое положение и підготовки к ведению противовоздушного боя в новом районе.

tм = tсв + tмарш + tзан + tразв

Маневренные возможности зависят от характеристик вооружения, грузоподъѐмности и характеристик транспортных средств, особенностей района боевых действий, времени года и суток, уровня подготовки боевых расчетов.

Під маневреними можливостями пiдроздiлiв, частин та з’єднань ЗРВ розуміється їх здатність змінити позиції, перебудувати бойові порядки, а також здійснити марш (перевезення) на визначену відстань та підготуватись до виконання бойового завдання в новому районі.

Можливість пiдроздiлiв по згортанню та розгортанню військової техніки на позиціях визначаються варіантами озброєння, якістю обладнання позицій, наявністю вантажопідйомних засобів, пристосувань, яки прискорюють процес переведення військової техніки у рiзнi положення, наявністю особового складу і його навчанням, фiзико-географiчними та природноклiматичними умовами району бойових дій, часом року та діб.

Узенітних ракетних військах можливості пiдроздiлiв по згортанню та розгортанню бойової техніки оцінюють за встановленими нормативами. При переведенні техніки у бойове (початкове) положення вночі або в складних метеорологічних умовах (дощ, сильний вітер, температура повітря нижче –10 град. С або вище +30 град. С) нормативний час збільшується на 10%. При роботі у складних метеорологічних умовах вночі або в iндивiдуальних засобах захисту нормативний час збільшується на 20% від початкового.

Реалiзацiя маневрених можливостей у конкретних умовах обстановки визначається якістю органiзацiї маневру, підготовкою бойових позицій, інженерним обладнанням маршрутів руху та фаршевою виучкою особового складу бригади.

Органiзацiя маневру починається з моменту отримання завдання на здійснення маневру бригадою від командувача корпусу (командира дивiзiї) ППО або прийняття рішення на маневр пiдроздiлу командиром бригади.

Урiшеннi на маневр командир бригади (озрдн) визначає:

-замисел маневру (способи маневру з вказівкою маршрутів руху, побудуванням похідного порядку, склад та завдання похідної охорони, початкових пунктів та пунктів регулювання, час та район денного (нічного) відпочинку, дозаправки);

-завдання пiдроздiлам (до якого строку та у яких районах зосередитись, куди та з яким завданням здійснити маневр, час згортання (розгортання) сил та засобів, здійснення маршу, маршрути руху, місце у похідному порядку бригади, початкові пункти, пункти регулювання та час їх проходження, час прибуття у призначений район та до яких дiй бути готовим);

-забезпечення маневру (розвідка, маскування, безпосереднє прикриття, органiзацiя комендантської служби, служби замикання та iнш.);

-підтримка управління та взаємодії при маневрі.

Одночасно визначаються завдання та основні заходи виховної роботи при пiдготовцi та здiйсненнi маршу.

На основі рішення командира бригади на маневр штаб розробляє наказ на маневр та схему маршу зрдн (зрбатр).

У наказі на маневр зрдн (зрбатр) вказуються:

1)вiдомостi про наземного (морського) та повiтряного противника;

2)завдання зрдн (зрбатр) при маневрi; завдання сусiдiв;

3)замисел маневру;

4)завдання підлеглим пiдроздiлам;

5)забезпечення маневру;

6)час готовності до маневру;

7)підтримка управління та взаємодії при маневрi.

14. Можливості з переходу в готовність № 1 підрозділів ЗРВ

Возможности по переходу подразделений ЗРВ в Г№1 характеризуется временем, необходимым для приведения их в состояние к открытию огня. Они зависят от технических характеристик вооружения, особенностей дислокации подразделений, уровня підготовки боевых расчетов.

Потребное время для своевременного открытия огня дивизионом включает в себя время перевода в Г №1, работное время дивизиона, время полета ракеты до дальній границы зоны поражения, т.е.

Тпотр = Тгот.1 + Траб + Трд.

Для успішного выполнения боевой задачи, потребное время не должно превышать подлѐтного времени воздушного противника без учета времени запаздывания информации и работного времени КП бригады при централизованном управлении, т.е.

Тпотр ≤ Тподл – tзап

15. Загальні положення з організації та здійснення взаємодії

Подразделения ЗРВ могут вести противовоздушный бой самостоятельно, однако из-за его скоротечности и динамичности, как правило, подразделения ЗРВ ведут противовоздушный бой во взаимодействии с другими силами и средстами ПВО.

Главная цель взаимодействия – это наиболее эффективное использование боевых возможностей сил и средств родов войск в інтересах уничтожения воздушного противника и обеспечение взаимной безопасности.

Основой организации взаимодействия является решение командира на ведение противовоздушного боя.

Взаимодействие организуется вышестоящими штабами взаимодействующих сил и средств. Сущность взаимодействия заключается в распределении усилий и оказании взаимной

помощи при отражении удара воздушного противника.

Основные вопросы взаимодействия:

–поиск целей на малих высотах;

–выбор целей на участках перекрытия зон поражения;

–выбор целей из состава групповой;

–ведение огня на взаимное прикрытие;

–сосредоточение огня в условиях РЭП.

Между взаимодействующими подразделениями организуются все виды связи взаимодействия.

Виды взаимодействия:

-огневое;

-информационное;

-материальное.

-Взаємодія - узгодження завдань, напрямків, рубежів та часу спільних дій частин, з'єднань родів військ та спеціальних військ, сил та засобів ППО сусідів в інтересах виконання бойового завдання - досягнення загальної цілі бойових дій. Тобто, суть взаємодії полягає в узгоджених та взаємопов'язаних діях всіх військ та сил, які приймають участь у бойових діях.

-Взаємодія - один з основних принципів воєнного мистецтва Він відображає об'єктивну закономірність взаємного впливу всіх військ та сил, які приймають участь в операції (бойових діях, бою).

-Головна мета взаємодії полягає у найбільш ефективному використанні бойової потужності сил та засобів в інтересах розгрому повітряного противника та забезпечення взаємної безпеки.

-Взаємодію з'єднань (частин) родів військ та спеціальних військ в з'єднанні (об'єднанні) ППО організує командир (командувач) сумісно зі штабом та начальниками родів військ на підставі оперативної директиви (бойового наказу), вказівок з взаємодії вищого штабу та рішення командира (командувача) на бойові дії (бойове застосування).

Завдання взаємодії

-При організації взаємодії різнорідних сил вирішуються дві групи завдань: забезпечення єдності дії для рішення загальних питань; усунення взаємного впливу, що заважає рішенню особистих питань.

Основні завдання взаємодії: узгодження зусиль сил та засобів розвідки свого з'єднання і сусідів щодо виявлення повітряного противника та своєчасний обмін інформацією про нього; досягнення безперервної та узгодженої вогневої дії по повітряному противнику для безумовного його знищення, у першу чергу - на далеких підступах до об'єктів оборони; надання взаємодопомоги в інтересах виконання бойового завдання та своєчасного відновлення порушеної внаслідок ударів противника системи ППО; прикриття бойових порядків з'єднань і частин від ударів повітряного противника та першочергове знищення його аеродинамічних засобів постановки завад засобами ППО взаємодіючих військ; усунення впливу завад від РЕЗ взаємодіючих військ на стійке виявлення та супроводження цілей засобами з'єднань і частин; оповіщення про засоби повітряного нападу

противника, діючих у напрямі бойових порядків з'єднань і частин; забезпечення безпеки польотів своєї авіації при веденні бойових дій.

Організація взаємодії Організація взаємодії полягає у розробці та проведенні командирами, штабами та військами

комплексу заходів, направлених на узгодження дій всіх сил та засобів у цілях досягнення успіху у бойових діях. У всіх випадках взаємодія організується в інтересах тих частин, які у ході бойових дій виконують головне завдання.

Суть організації взаємодії полягає у цілеспрямованій діяльності командирів, штабів та інших органів управління по узгодженню та взаємній ув'язці дій військ та сил при підготовці бойових дій. Заходи із організації взаємодії: встановлення основних питань узгодженого застосування взаємодіючих військ (сил) у рішенні командира на бойові дії (бойове застосування); планування (детальна розробка) питань узгодженого застосування взаємодіючих військ та сил (їх сумісних дій в одних і тих же районах, на загальних рубежах); доведення до військ положень щодо їх узгодженого використання в бойових діях; визначення, планування та практичне відпрацювання командиром та штабом спеціальних заходів, що забезпечують узгоджені дії військ (сил); систематичне уточнення раніше узгоджених завдань взаємодії згідно зі зміною обстановки; здійснення контролю за точним виконанням відпрацьованого порядку узгоджених дій військ (сил).

Часткові принципи організації та підтримки взаємодії в бойових діях: дотримання інтересів об'єднань, з'єднань, які на даному етапі боротьби з повітряним противником вирішують головні завдання; завчасна організація і практичне відпрацювання питань взаємодії, що обумовлюється її складністю, швидкоплинністю боротьби з повітряним противником; безперервна підтримка взаємодії; відповідність функцій, завдань та методів організації і підтримки взаємодії командній інстанції.

Методи організації взаємодії - певний порядок та прийоми роботи командування і штабів при узгодженні та взаємній ув'язці зусиль та способів дій військ (сил) у бойових діях з метою забезпечення максимальної ефективності при сумісному виконанні поставлених завдань.

Методи роботи командирів та штабів з організації взаємодії військ (сил) визначаються конкретними умовами підготовки бойових дій та, у першу чергу, характером поставлених перед ними завдань, складом військ, які залучаються до їх рішення, їх бойовими властивостями, положенням та станом угруповань військ, умовами початку та ведення бойових дій, а також наявністю часу, який відводиться на організацію взаємодії.

Способи взаємодії в боротьбі з повітряним противником (розподіл зусиль): по завданнях; по простору (по напрямках, рубежах, районах, смугах, секторах, зонах, висотах); по часу; по способах виконання завдань.

Способи взаємодії можуть застосовуватись самостійно, а також у поєднанні один з одним.

16. Взаємодія між з’єднаннями, частинами і підрозділами ЗРВ

Подразделения ЗРВ могут вести противовоздушный бой самостоятельно, однако из-за его скоротечности и динамичности, как правило, подразделения ЗРВ ведут противовоздушный бой во взаимодействии с другими силами и средстами ПВО.

Главная цель взаимодействия – это наиболее эффективное использование боевых возможностей сил и средств родов войск в інтересах уничтожения воздушного противника и обеспечение взаимной безопасности.

Виды взаимодействия:

-огневое;

-информационное;

-материальное.

Взаимодействие между бригадами (полками) ЗРВ осуществляется:

A. С соседними бригадами (полками) ЗРВ.

Организуется на основе боевого распоряжения командира бригады (полка) и распоряжений по взаимодействию вышестоящего штаба.

Взаимодействие осуществляется в 2-х случаях:

1-ый. Зоны огня бригад (полков) не перекриваються. Взаимодействие осуществляется только информационное по каналам связи о воздушном противнике и действиях своїх подразделений. Обмен информацией производится между КП бригад (полков).

2-ой. Имеется взаимное перекрытие зон огня. Взаимодействие осуществляется огневое и информационное. Огневое взаимодействие осуществляется путем сосредоточения или распределения огня дивизионов по воздушным целям в зоне их перекрытия. Обмен информацией производится как между КП бригад (полков), так КП дивизионов, зоны огня которых перекриваються на СБВ и МВ.

B. Внутри бригады (полка).

Организуется на основе решения командира бригады (полка) на боевые действия и плана боевых действий. Взаимодействие организуется между дивизионами: огневое, информационное, материальное.

Взаимодействие начинается с момента постановки боевых задач подразделениям ЗРВ и уточнения вопросов взаимодействия в решении командира на боевые действия.

Організація взаємодії між з'єднаннями (частинами) ЗРВ Взаємодія між з'єднаннями (частинами) ЗРВ полягає у сумісних узгоджених діях зі

знищення повітряного противника, який діє в областях перекриття (на стику) зон вогню, а також послідовно входять в зони поразки ЗРК з'єднань (частин), розташованих на різних за глибиною рубежах.

При організації взаємодії між з'єднаннями (частинами) ЗРВ передбачається:

визначення взаємодіючих з'єднань (частин); визначення районів взаємного перекриття зон поразки, зосередження вогню; визначення положення кінцевих рубежів постановки завдань; призначення командирів, відповідальних за знищення повітряного противника; організація зв'язку взаємодії, уточнення порядку обміну інформацією; порядок проведення групового пошуку повітряного противника станціями наведення ракет; визначення порядку сумісних дій; доведення завдань до взаємодіючих військ та їх практичне відпрацювання.

Взаємодіючими по фронту є частини ЗРВ, взаємне розміщення яких визначає перекриття або стик зон зенітного ракетного вогню на основних напрямках удару повітряного противника

При розташуванні декількох частин ЗРВ в глибину у смузі очікуваного прольоту повітряного противника взаємодіючими є такі, рубежі постановки завдань яких знаходяться у зоні вогню спереду розташованої частини ЗРВ.

Відповідальним за узгодження сумісних дій при знищенні повітряного противника в областях взаємного перекриття (на стиках) зон вогню призначається той командир, умови управління з КП якого є кращими. При розташуванні частин в глибину - командир спереду розташованої відносно основного напрямку дій противника зрбр (зрп).

17. Основи організації і здійснення взаємодії ЗРВ з винищувальною авіацією

Взаимодействие между подразделениями ЗРВ и ИА организуется и осуществляется в целях полного использования их боевых возможностей по уничтожению воздушного противника, а также обеспечения взаимной безопасности.

Организация взаимодействия заключается в заблаговременном планировании, разработке и проведении комплекса мероприятий, направленнях на успешное решение боевых задач совместными усилиями.

В зависимости от боевых возможностей ЗРВ и ИА, сложности обстановки и реализуемой системы управления, взаимодействие осуществляется двумя способами.

А. Взаимодействие по зонам. Применяется когда огневые возможности ЗРВ и ИА при действиях в своих зонах обеспечивают уничтожение всех воздушных целей. При этом решаются задачи: обеспечения безопасности пролета авиации через зону огня ЗРВ, обмена информацией о воздушном противнике, обмена информацией о выполнении задач, обмена информацией о результатах боевых действий.

Б. Взаимодействие в одной общей зоне. Применяется когда огневые возможности ЗРВ не обеспечивают уничтожение всех целей. При этом решаются задачи: обмена информацией об обнаружении воздушного противника, непрерывного огневого воздействия по противнику, оказанию взаимной помощи и восстановлению нарушенной системы ПВО, обеспечению безопасности действий своей авиации.

Усилия ЗРВ и ИА распределяются: по воздушным целям, направлениям, секторам, рубежам, высотам и времени.

По воздушным целям ЗРВ и ИА назначаються для уничтожения различные групповые цели или одиночне. ЗРВ назначаються скоростные, высотные, малоразмерные, прикрытые помехами цели.

Організація взаємодії з'єднань (частин) ЗРВ з частинами ВА

Основою тактичної взаємодії, найважливішою і найскладнішою її частиною є взаємодія з'єднань (частин) ЗРВ та ВА.

Організація взаємодії з'єднань (частин) ЗРВ з частинами ВА полягає у завчасному плануванні, розробці та проведенні комплексу заходів, спрямованих на успішне виконання бойових завдань зі знищення повітряного противника сумісними зусиллями.

При організації взаємодії з'єднань (частин) ЗРВ з частинами ВА: визначення взаємодіючих з'єднань (частин)га призначення командирів, відповідальних за здійснення взаємодії; визначення

способів взаємодії, порядку управління та здійснення взаємодії за варіантами бойових дій з врахуванням призначених рубежів знищення противника, зон чергування винищувачів у повітрі, районів самостійного пошуку та знищення повітряного противника; визначення сигналів взаємодії, заходів безпеки польотів, коридорів польоту та заходу винищувачів на посадку, порядку їх дій в зонах вогню з'єднань (частин) ЗРВ та проходу через ці зони пошкоджених у бою та тих, що зазнали лиха, винищувачів; встановлення порядку організації зв'язку взаємодії, створення додаткових пунктів наведення на КП з'єднань (частин) ЗРВ, обміну взаємною інформацією про дії з'єднань (частин) у ході бою.

Основні завдання взаємодії з'єднань (частин) ЗРВ з частинами ВА полягають у нанесенні максимальної поразки повітряному противнику, забезпеченні безперервності вогневої дії по ньому, наданні взаємної допомоги в інтересах виконання бойового завдання та забезпеченні безпеки польотів своєї авіації під час ведення бойових дій. Кожне із завдань повинно бути пов'язаним з конкретними умовами обстановки, варіантом дій противника та своїх військ.

Взаємодія ЗРВ та ВА організується по зонах та в одній (загальній) зоні.

Зона бойових дій ВА - область повітряного простору від зовнішньої межі області бойових дій ВА до дальньої межі зон поразки з'єднань (частин) ЗРВ з врахуванням виводу з бою винищувачів.

Зона бойових дій ЗРВ - область повітряного простору, яка знаходиться всередині обвідної зон вогню ЗРВ та обмежена дальньою межею зон поразки ЗРК.

Одна (загальна) зона бойових дій ЗРВ та ВА - зона бойових дій ЗРВ, у якій ЗРВ ведуть узгоджені сумісні бойові ДІЇ з В А.

У разі здійснення взаємодії по зонах з'єднання (частини) ЗРВ та ВА діють без обмежень. Завдання взаємодії у цьому разі полягає у забезпеченні безпеки прольоту своєї авіації через зону вогню ЗРВ, взаємному обміну інформацією про повітряного противника, бойових завдань, що виконуються, та результати бойових дій.

Коли вогневі можливості ЗРВ не забезпечують знищення всіх цілей, організується взаємодія в одній (загальній) зоні. Для цього командир у своєму рішенні визначає порядок дій частин ЗРВ та В А в одній (загальній) зоні, тобто встановлює способи взаємодії.

Однією з умов, яка забезпечує безпеку своєї авіації від вогню зенітних засобів, повинна бути та, що бойова задача зі знищення повітряного противника повинна ставитись до певного рубежу, який називається кінцевою межею постановки задач, віддалення якого визначається за формулою:

де Дд - горизонтальна дальність до дальньої межі зони поразки; Уц - швидкість польоту цілей, що очікується; Тц - час циклу стрільби, 2ТЦ використовується тому, що в АСУ обробка інформації по конкретній цілі починається з відстані, яка відповідає двом циклам стрільби; Тр - робітний час командного пункту зрбр (зрп).

В рішенні на бойові дії ЗРВ та В А в одній (загальній) зоні командир визначає порядок дій частин ЗРВ та ВА, тобто встановлює способи взаємодії. При цьому зусилля ЗРВ та В А розподіляються за цілями, напрямками, секторами (смугами), рубежами, висотами та часом.

Спосіб взаємодії частин (підрозділів) ЗРВ та ВА - завчасно встановлений порядок знищення повітряного противника сумісними зусиллями в одній (загальній) зоні, який передбачає певне обмеження дій взаємодіючих сторін у часі чи у просторі.

Основним способом взаємодії в одній (загальній) зоні є розподіл зусиль ВА та ЗРВ за вистами, часом та цілями. Цей спосіб застосовується при стійкому спостереженні на екранах СНР та СРЦ роздільно цілей та своїх винищувачів з дистанціями, що забезпечують безпеку своєї авіації.

Розподіл зусиль за цілями полягає у призначенні для знищення ЗРВ та ВА різних груп або окремих повітряних цілей. ЗРВ при цьому призначаються у першу чергу швидкісні, висотні, малорозмірні, а також прикриті завадами цілі для авіації.

Винищувальній авіації для знищення плануються у першу чергу: замикаючи літаки зі складу груп, ешелонованих у глибину - при наведенні винищувачів у задню півсферу, та головні літаки - при наведенні у передню півсферу; флангові літаки з складу груп, ешелонованих по фронту, цілі на великих та середніх висотах, постановники завад для ЗРВ.

При розподілі зусиль за цілями управління винищувачами повинно плануватись з пункту управління винищувальною авіацією, розташованого спільно з командним пунктом ЗРВ, або з того, який має з ним прямий стійкий зв'язок. Повітряні цілі та свої винищувачі на екранах радіолокаторів при цьому повинні спостерігатись роздільно і дистанція зближення винищувачів з повітряною ціллю, яка обстрілюється ЗРВ, витримується не менше 5 км.

Напрямки, сектори (смуги), рубежі, висоти та час дії ЗРВ та ВА призначаються завчасно або у ході відбиття ударів повітряного противника.

Розподіл зусиль за напрямками (секторами) та висотами полягає у призначенні ЗРВ напрямків, секторів (смуг) та висот, де вони ведуть необмежені бойові дії. Винищувальна авіація у цих випадках діє за цілями за межами цих напрямків, секторів (смуг). Висот, завершуючи атаку цілей на відстані не менше радіуса розвороту винищувача від встановлених меж.

Сектори взаємодії призначаються в об'єктовому угрупованні ЗРВ, а смуги - в об'єктовозональному. Сектори взаємодії визначаються відносно центру об'єкта. Розміри секторів та смуг взаємодії повинні бути такими, щоб не сковувати маневр винищувачів у ході бою та бути у межах не менше 40 - 60 км для смуги та 60° для сектора. Сектори (смуги) за дальністю обмежуються дальніми межами зон поразки ЗРК середньої та малої дальності. При їх визначенні враховуються: очікувані напрямки дій повітряного противника, побудова бойових порядків частин ЗРВ та їх бойові можливості, розміщення аеродромів базування ВА, можливості системи управління, а також можливість використання добре видимих з повітря орієнтирів (русла рік, дороги і т.ін.).

Коридори для заходу на посадку для кожного аеродрому та порядок їх використання визначає командир. У всіх випадках, коли це можливо, напрямок заходу на посадку повинен вибиратись з умов мінімального часу перебування літаків у зоні вогню ЗРВ. Межі коридорів для заходу на посадку своєї авіації у зонах поразки ЗРК середньої та малої дальності встановлюються за напрямком ВПС шириною 30 - 40 км та довжиною до межі зон поразки.

Розподіл зусиль за висотами застосовується у першу чергу в зонах поразки зенітних ракетних комплексів дальньої дії, над районами розташування (бойових дій) механізованих дивізій, аеромобільних з'єднань (частин), кораблів та конвоїв, озброєних зенітними комплексами ближньої дії, а також у інших районах, де не забезпечується розподіл зусиль за цілями.

Розподіл зусиль за часом полягає у встановленні визначеної послідовності у бойових діях ЗРВ та ВА, коли більша частина зенітних засобів та винищувальної авіації за певний період не може використовуватись одночасно.

Розподіл зусиль за рубежами полягає у знищенні однією взаємодіючою стороною повітряного противника у просторі, обмеженому певним (призначеним) рубежем, до (після) якого інша взаємодіюча сторона діє без обмежень.

Розподіл зусиль за часом та рубежами застосовується при сумісному знищенні повітряного противника на малих висотах, у завадах, а також при обмежених бойових можливостях як ЗРВ, так і ВА.

В зони поразки багатоканальних ЗРК винищувачі можуть вводитись, як правило, тільки у випадку втрати боєздатності ЗРК (витрата боєзапасу ракет, зруйнування або вихід із ладу техніки).

Командир керує організацією та проведенням заходів з забезпечення безпеки польотів своєї авіації Ці заходи проводяться на всіх командних пунктах, пунктах управління, наведення, у підрозділах ЗРВ, а також з екіпажами ВА.

Особлива увага надається забезпеченню безпеки дій своєї авіації при поверненні її після виконання бойового завдання, коли винищувачі слідують зі сторони противника найкоротшим шляхом, часом поза встановленими маршрутами, з пошкодженнями, у тому числі апаратури розпізнавання (впізнавання).

При організації взаємодії між пунктами управління встановлюються єдині сигнали взаємодії. Сигнали на відкриття (закриття) коридорів прольоту авіації через зони ЗРВ, заборона (зняття заборони) та зміна порядку ведення вогню ЗРВ, рубежів, висот дій ЗРВ і В А та інші

розробляються штабом, який організує взаємодію.

При розробці порядку застосування системи розпізнавання (впізнавання) здійснюється розподіл кодів індивідуального розпізнавання (впізнавання) між винищувальними авіаційними полками з урахуванням типів винищувачів, а також доводиться порядок зміни кодів розпізнавання (впізнавання), який доводиться до частин ЗРВ, ВА, РТВ та підрозділів РЕБ вищими штабом.

18.Суть та зміст підготовки частин та підрозділів ЗРВ до бойових дій. Побудова бойового порядку й створення систем вогню, розвідки та

управління

Подготовка боевых действий подразделений ЗРВ – это комплекс мероприятий,

который проводится командиром и штабом подразделения с целью выполнения боевой задачи после еѐ получения.

По времени подготовка боевых действий подразделяется на предварительную и непосредственную подготовку.

Предварительная подготовка боевых действий начинается с момента получения боевой задачи и заканчивается к установленному сроку и далее проводится совершенствование систем огня, разведки и управления до момента приведения подразделений в высшие степени боевой готовности.

Непосредственная подготовка боевых действий начинается с момента приведения подразделений в боевую готовность и заканчивается началом отражения удара воздушного противника.

Подготовка боевых действий включает в себя построение боевых порядков, создание систем огня, разведки и управления.

Боевой порядок – это развертывание сил и средств подразделений ЗРВ на местности для ведения боя с воздушным противником.

Система огня – это организованное и спланированное по цели, задачам, пространству и времени совокупность зон огня подразделений ЗРВ, которые развернуты в боевой порядок для выполнения боевой задачи.

Система разведки – это организованное и спланированное по цели, задачам, пространству и времени совокупность зон обнаружения РЛС подразделений ЗРВ, а также обеспечивающих подразделений РТВ, которые развернуты в боевой порядок для выполнения боевой задачи.

Система управления – это совокупность органов и пунктов управления, оснащенных средствами связи и АСУ, организованна и спланирована по цели, задачам, пространству и времени сочетание зон управления подразделениями ЗРВ, которые развернуты в боевой порядок для выполнения боевой задачи.

19. Завчасна та безпосередня підготовка бойових дій частин та підрозділів ЗРВ. Короткий зміст основних етапів підготовки

Подготовка боевых действий подразделений ЗРВ – это комплекс мероприятий,

который проводится командиром и штабом подразделения с целью выполнения боевой задачи после еѐ получения.

По времени подготовка боевых действий подразделяется на предварительную и непосредственную подготовку.

Предварительная подготовка боевых действий начинается с момента получения боевой задачи и заканчивается к установленному сроку и далее проводится совершенствование систем огня, разведки и управления до момента приведения подразделений в высшие степени боевой готовности.

ВКЛЮЧАЕТ в себя:

1.Принятие командиром решения на боевые действия.

2.Постановку задач подчиненным подразделениям.

3.Планирование боевых действий.

4.Организацию боевых действий (построение боевого порядка и создание системы огня, организацию взаимодействия с соседями и внутри подразделений, организацию всех видов обеспечения и управления).

5.Подготовку подразделений к боевым действиям.

6.Несение боевого дежурства.

Непосредственная подготовка боевых действий начинается с момента приведения подразделений в боевую готовность и заканчивается началом отражения удара воздушного противника.

ВКЛЮЧАЕТ в себя:

1.Усиление разведки воздушного противника.

2.Наращивание сил и средств по степеням готовности.

3.Увеличение до установленных норм запаса ракет и боеприпасов.

4.Оповещение прикрываемых войск и объектов об угрозе начала воздушного удара.

5.Принятие решения на отражение удара воздушного противника.

6.Повышение живучести и устойчивости системы ПВО.

20. Види забезпечення бойових дій та їх стисла характеристика

Обеспечение боевых действий – это комплекс мероприятий, направленных на поддержание высокой боевой готовности подразделений ЗРВ, создание благоприятных условий для организации и своевременного вступления в бой и успешного выполнения поставленных задач, а также на воспрещение или предупреждение внезапного нападения противника, снижения эффективности его ударов.

По времени обеспечение боевых действий подразделяется:

1.В ходе подготовки к ведению боевых действий.

2.В ходе ведения боевых действий.

Обеспечение боевых действий включает в себя:

1.Планирование мероприятий обеспечения.

2.Доведение задач обеспечения до подчиненных подразделений.

3.Проведение мероприятий обеспечения боевых действий.

4.Контроль за выполнением мероприятий обеспечения.ю.

Обеспечение боевых действий подразделяется на:

1.БОЕВОЕ обеспечение.

2.ТЕХНИЧЕСКОЕ обеспечение.

3.ТЫЛОВОЕ обеспечение.

4.Моралнопсихолгическое обеспечение.

БОЕВОЕ обеспечение. Заключается в организации и осуществлении мероприятий, проводимых командиром и штабом подразделений ЗРВ, направленных на достижение высокой эффективности их боевых действий и снижения эффективности действий противника.

Основные виды боевого обеспечения:

-Разведка;

-РЭБ;

-ЗОМП;

-Маскировка;

-Инженерное обеспечение;

-Химическое обеспечение;

-Топогеодезическое обеспечение;

-Охранение и оборона позиций.

ТЕХНИЧЕСКОЕ обеспечение. Заключается в своевременном обеспечении подразделений вооружением и другой техникой, ракетами, боеприпасами всех видов и военно-техническим имуществом, а также организации и осуществлении мероприятий по их содержанию, поддержанию в постоянной боевой готовности, подготовке к боевому применению, восстановлению и ремонту.

ТЫЛОВОЕ обеспечение. Заключается в организации и осуществлению мероприятий тыла по поддержанию подразделений в боеспособном состоянии, создании условий выполнения поставленных задач.

Виды тылового обеспечения:

-Материальное;

-Медицинское;

-Ветеринарное;

-Торгово-бытовое;

-Квартино-эксплуатационное;

-Финансовое;

-Транспортное.

За организацию и осуществления обеспечения боевых действий непосредственно отвечают:

За боевое обеспечение – начальник штаба бригады (полка).

За техническое обеспечение – заместитель командира по вооружению.

За тыловое обеспечение – заместитель командира по тылу.

Вдивизионе за все виды обеспечения отвечает командир дивизиона.

21. Організація бойового забезпечення в частинах і підрозділах ЗРВ

Обеспечение боевых действий – это комплекс мероприятий, направленных на поддержание высокой боевой готовности подразделений ЗРВ, создание благоприятных условий для организации и своевременного вступления в бой и успешного выполнения поставленных задач, а также на воспрещение или предупреждение внезапного нападения противника, снижения эффективности его ударов.

По времени обеспечение боевых действий подразделяется:

1.В ходе подготовки к ведению боевых действий.

2.В ходе ведения боевых действий.

Обеспечение боевых действий включает в себя:

1.Планирование мероприятий обеспечения.

2.Доведение задач обеспечения до подчиненных подразделений.

3.Проведение мероприятий обеспечения боевых действий.

4.Контроль за выполнением мероприятий обеспечения.ю. Обеспечение боевых действий подразделяется на:

1.БОЕВОЕ обеспечение.

2.ТЕХНИЧЕСКОЕ обеспечение.

3.ТЫЛОВОЕ обеспечение.

4.Моралнопсихолгическое обеспечение.