Докучаев / Варианты ответов D 31-1

БОЕВОЕ обеспечение. Заключается в организации и осуществлении мероприятий, проводимых командиром и штабом подразделений ЗРВ, направленных на достижение высокой эффективности их боевых действий и снижения эффективности действий противника.

Основные виды боевого обеспечения:

-Разведка;

-РЭБ;

-ЗОМП;

-Маскировка;

-Инженерное обеспечение;

-Химическое обеспечение;

-Топогеодезическое обеспечение;

-Охранение и оборона позиций.

За организацию и осуществления боевого обеспечения непосредственно отвечает –

начальник штаба бригады (полка).

В дивизионе за боевое обеспечение отвечает командир дивизиона.

Для безперервної підтримки високої бойової готовності сил та засобів, забезпечення виконання бойових завдань у будь-яких умовах обстановки завчасно організується, постійно проводиться та удосконалюється забезпечення бойових дій (бойового застосування).

Забезпечення бойових дій (бойового застосування) є системою заходів, спрямованих на підтримання з'єднань (частин) у готовності до ведення бойових дій (бойового застосування), збереження їх боєздатності, створення сприятливих умов для організованого та своєчасного вступу у бій та посиленого проведення бойових дій, а також на заборону або попередження раптового нападу противника, зниження ефективності його ударів по військах (силах) та об'єктах.

Забезпечення організується та здійснюється на підставі рішення командира та вказівок вищого штабу силами та засобами з'єднання (частини), а також спеціально виділеними рішенням старшого командира силами та засобами.

Види забезпечення бойових дій (бойового застосування): бойове (оперативне)

забезпечення; технічне забезпечення; тилове забезпечення; морально-психологічне забезпечення; медичне забезпечення.

Бойове (оперативне) забезпечення Бойове (оперативне) забезпечення організується та здійснюється з метою виключення

раптовості нападу противника, підвищення ефективності бойових дій (бойового застосування) своїх сил та зниження ефективності впливу противника Бойове забезпечення організується начальниками штабів, відповідними начальниками родів військ та служб.

Види бойового забезпечення: розвідка; радіоелектронна боротьба; оперативне маскування; інженерне забезпечення; забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту; захист від зброї масового ураження; топогеодезичне забезпечення; метеорологічне забезпечення; штурманське забезпечення; радіотехнічне забезпечення; пошуково-рятувальне забезпечення; безпосереднє прикриття та наземна оборона

Розвідка

Розвідка - організується та ведеться безперервно з метою своєчасного викриття безпосередньої підготовки противника до нападу і часу його початку, своєчасного виявлення повітряного противника, викриття його бойових порядків, замислу та напрямків лій головних сил. Крім того, добуваються та аналізуються дані про можливий характер дій наземного (морського) противника, диверсійно-розвідувальних груп та повітряних десантів по елементах бойового порядку, виявляються та визначаються параметри ядерних вибухів, визначення хімічного, бактеріологічного (біологічного) зараження місцевості.

Дані про противника, ядерні вибухи та зараження місцевості можуть бути одержані від вищого штабу, штабів взаємодіючих військ та частин (підрозділів) МНС.

Частини і підрозділи розвідки здійснюють добування, збір, вивчення, аналіз, обробку, відображення, документування і доставку користувачам розвідувальних даних.

Технічні види розвідки виконують ці операції шляхом приймання й обробки основних і супутніх радіовипромінювань, фізичних полів і середовищ, що є результатом діяльності противника.

Технічні види розвідки (за типом технічних засобів, що застосовуються): радіоелектронна; оптико-електронна; оптична; звукова (акустична, гідроакустична) та інші види розвідок.

Радіоелектронна розвідка (РЕР) включає: радіорозвідку (РР); радіотехнічну розвідку (РТР); радіолокаційну розвідку (РЛР) та інші види розвідок (електрофізичну, радіотеплову розвідку тощо).

Перші два види РЕР стосовно до сучасних радіоелектронних систем зв'язку, управління і радіотехнічного забезпечення евентуаіьного противника організаційно і технічно часто розглядають спільно як радіо - і радіотехнічну розвідку.

Радіо - і радіотехнічна розвідка (РРТР) виконує завдання щодо розкриття угруповання, складу, приналежності, характеру дій і намірів військ закордонних держав шляхом виявлення

працюючих засобів радіозв'язку, радіолокації, радіонавігації та інших радіотехнічних засобів і систем, які застосовуються для управління військами і зброєю.

Радіолокаційна розвідка призначена для добування інформації про супротивну сторону за допомогою радіолокаційних засобів і систем.

Оптико-електронна розвідка за своїми властивостями близька до РЕР і іноді розглядається як її елемент. Оптико-електронна розвідка включає: телевізійну, лазерну, інфрачервону розвідку, їх комбінації та інші вида розвідок (у мікрохвильових діапазонах частот).

Телевізійна розвідка - один з пасивних видів РЕР. Вона призначена для одержання відомостей про противника за допомогою телевізійної розвідувальної апаратури. Телевізійна розвідувальна апаратура, яка установлена на автомобілях, літаках, кораблях і супутниках, може діяти як самостійно, так і у взаємодії з приладами інфрачервоної розвідки та фоторозвідки.

Лазерна розвідка - добуває інформацію за допомогою лазерних локаторів. Лазерні локаційні системи використовують оптичні сигнали. їхнім достоїнством є можливість високоточного виміру кутових координат і дальності до цілі при порівняно невеликих власних габаритних розмірах і масі. Лазерні пристрої дозволяють виявляти і прослухувати на відстані переговори, що ведуться в приміщеннях.

Інфрачервона розвідка добуває відомості про об'єкти противника за їх інфрачервоним (14) випромінюванням за допомогою 14 приладів. У залежності від апаратури, що застосовується, вона може мати пасивний або активний характер. При активному веденні розвідки інфрачервоні випромінювання використовуються для підсвічування об'єктів, що розвідуються. Пасивні 14 розвідували» прилади приймають власні теплові випромінювання об'єктів, що спостерігаються. Інфрачервоні прилади (теплолокатори) дозволяють виявляти і розпізнавати цілі, що мають теплову контрастність, на поверхні Землі, у повітряному і водному просторах на будь-який час доби. Різновидом 14 розвідки є радіотегшова розвідка, що добуває відомості за радіотепловим випромінюванням.

Фоторозвідка використовується для одержання розвідувальних даних про об'єкти противника шляхом фотографування. Основний її недолік - складність ведення в темний час доби.

Звукова (акустична, гідроакустична) розвідка подібна радіолокаційної і може носити як пасивний, так і активний характер.

Розвідка фізичних полів і середовищ включає розвідку акустичну, сейсмічну, магнітометричну, радіаційну, хімічну, бактеріологічну та ін.

Радіоелектронна розвідка - це велика і багатогранна область розвідки, що добуває інформацію про противника за допомогою радіоелектронних засобів. На думку закордонних фахівців, РЕР представляє собою основний і в багатьох випадках єдиний спосіб добування розвідувальної інформації. Радіоелектронна розвідка, як складова частина військової розвідки, є одним зі способів забезпечення бойової діяльності військ. Вона спрямована на встановлення дислокації і чисельності військ противника, своєчасне розкриття його задумів і характеру діяльності. РЕР ведеться постійно і безупинно незалежно від часу доби, метеорологічних умов та інших факторів.

При веденні РЕР застосовуються пасивні (невипромінюючі) і активні засоби. У першому випадку інформація добувається шляхом виявлення, приймання й аналізу випромінювань радіоелектронних засобів і систем (РЕС). У другому випадку розвідка ведеться шляхом випромінювання сигаалів, приймання й аналізу результатів їхнього відбиття від об'єктів, що розвідуються.

Радіоелектронна розвідка класифікується за декількох ознаках: за рівнем розв'язуваних задач, за місцем базування (за місцезнаходженням) засобів розвідки, за характером інформації, що добувається, за використаними джерелами розвідувальних відомостей (ДРВ) і принципами добування інформації та ін.

За рівнем розв'язуваних задач розрізняють стратегічну, оперативно-тактичну і тактичну розвідку.

За місцем базування засобів розвідки радіоелектронна розвідка підрозділяється на наземну, повітряну, морську і космічну.

За характером інформації, що добувається - на оперативну і технічну розвідку.

Проти сил ППО закордонні держави можуть вести усі види розвідки. Основними видами розвідки, що ведуться силами ППО, є радіолокаційна, радіо- і радіотехнічна розвідки. Радіолокаційна розвідка в основному ведеться частинами і з'єднаннями радіотехнічних військ з використанням радіолокаційних засобів. Радіо - і радіотехнічна розвідка ведеться частинами РРТР. За джерелами і принципами добування інформації у РРТР часто розглядають окремо радіорозвідку і радіотехнічну розвідку.

Радіорозвідка ведеться в інтересах добування відомостей про противника шляхом перехоплення й аналізу його радіопередач і радіопеленгування працюючих радіостанцій. Це один з найбільш розповсюджених видів пасивної РЕР. Вона ведеться з використанням радіосигналів систем зв'язку супротивної сторони (КХ, УКХ радіозв'язку, радіорелейного, тропосферного,

супутникового та інших видів зв'язку). Основна задача радіорозвідки - обробка й аналіз перехопленої інформації з метою розкриття її змісту. Радіорозвідка може дати важливі відомості про системи управління закордонних держав, пунктах розгортання, призначенні і структурі органів управління, передислокаціях військ (сил).

Радіотехнічна розвідка ведеться за допомогою спеціальних радіотехнічних станцій з метою добування відомостей про тип, призначення і місцеположення працюючих РЕС противника (радіолокаційних, радіонавігаційних, радіотелеуправління). Пошук, прийом і аналіз сигналів, які випромінюють РЕС противника, дозволяє визначити іх параметри, вид модуляції, просторові характеристики і режими роботи РЕС. Радіотехнічна розвідка також є видом пасивної РЕР. Вона використовує специфічні методи радіоприймання, аналізу сигналів і пеленгування джерел радіовипромінювання.

На даний час характерна тенденція застосування в системах зв'язку і передачі даних завадостійкого кодування, широкосмугових сигналів, режимів адаптивної (АПРЧ) і програмної (ППРЧ) перебудови робочої частоти й інших складних видів модуляції. Це утрудняє одержання значеннєвої інформації з прийнятих радіосигналів. Тому при веденні радіорозвідки систем радіозв'язку і передачі даних зі складними видами модуляції часто застосовуються методи радіотехнічної розвідки. Ці методи передбачають пошук радіосигналів у широкій смузі частот, пеленгування (визначення місцеположення) іх джерел, проріджування потоку радіовипромінювань (селекцію і режекцію сигналів), автоматизоване розпізнавання сигналів, ДРВ і об'єктів розвідки. Така розвідка, залишаючись за видом джерел розвідувальних відомостей радіорозвідкою, за принципами добування інформації є радіотехнічною розвідкою. Фактична грань між радіо - і радіотехнічною розвідками стирається.

У ході РРТР виміряються й аналізуються наступні основні групи параметрів сигналів та їх джерел. До сигналів, що приймаються, відносяться несуча частота £, тривалість го амплітуда І)а потужність випромінювання Рс. Вид і параметри модуляції (маніпуляції) сигналів характеризують структуру сигналів. Модуляція несучих коливань може бути амплітудною, частотною і фазовою. При амплітудноімпульсній модуляції засоби РРТР дозволяють визначити частоту повторення Р„ і тривалість % імпульсів (посилань телеграфних сигналів і елементів сигналів у радіорозвідці), структуру пачки імпульсів та їх форму. У випадку амплітудної модуляції гармонійними коливаннями може бути визначений закон зміни сигналів, що модулюють. При частотній і фазовій модуляції несучих коливань визначається частота Р„ і форма коливань, що модулюють, девіація ДРМ несучої частоти. До просторових характеристик джерел радіовипромінювань відносять напрямок розповсюдження і поляризацію радіохвиль, форму і ширину діаграми спрямованості передавальної антени, спосіб огляду простору. Режими роботи РЕЗ характеризуються видом несучих коливань, тривалістю роботи в часі та ін. параметрами. При цьому в радіорозвідці основу відомостей, що добуваються, як і раніше, складає значеннєва інформація, яка виділяється з перехоплених повідомлень.

Основними вимогами, що пред'являються до радіо- і радіотехнічної розвідки, є: безперервність, активність, цілеспрямованість, своєчасність, вірогідність даних, що представляються, і точність визначення місцеположення об'єктів, що розвідуються.

Безперервність РРТР полягає в тому, що розвідка повинна вестись у всіх видах бойової діяльності військ, у будь-яких умовах обстановки, місцевості та погоди.

Активність РРТР полягає в наполегливому прагненні командирів усіма силами, засобами і способами добувати розвідувальні відомості.

Цілеспрямованість РРТР полягає в строгому підпорядкуванні основних заходів щодо організації і ведення розвідки інтересам виконання головних розвідувальних завдань.

Своєчасність РРТР полягає в добуванні необхідних розвідувальних даних до встановленого терміну.

Вірогідність даних радіо- і радіотехнічної розвідки полягає в об'єктивності висновків про склад, угруповання, дії і наміри військ супротивної сторони, зроблених на основі аналізу добутих розвідувальних відомостей.

Добування розвідувальних відомостей - цілеспрямовані дії сил і засобів радіо- і радіотехнічної розвідки щодо виявлення працюючих радіоелектронних засобів, визначенню їх часових, частотних і просторових характеристик, режимів роботи і перехоплення змісту переданої інформації.

Основними методами добування розвідувальних відомостей є пошук і спостереження. Пошук - дії сил і засобів щодо добування розвідувальних відомостей про нові або раніше

виявлені джерела шляхом виявлення їх роботи, визначення їх часових, частотних і просторових параметрів і визначення характеру переданої інформації.

Спостереження- дії сил і засобів РРТР щодо систематичного добування розвідувальних відомостей від виявлених джерел шляхом перехоплення і реєстрації переданої інформації, визначення їх частотно-часових і просторових характеристик та режимів роботи. Спостереження може бути безперервним, періодичним і контрольним.

Безперервне спостереження організується і ведеться за роботою РЕС, що у даній обстановці є найбільш важливими або інформативними джерелами відомостей для виконання головних розвідувальних завдань.

Періодичне спостереження організується і ведеться за роботою радіоелектронних засобів, що у даній обстановці є важливими або інформативними джерелами відомостей для виконання поставлених завдань.

Контрольне спостереження організується і ведеться за роботою радіоелектронних засобів, розвідувальна цінність яких непостійна і які в даній обстановці не є основними джерелами відомостей для виконання поставлених завдань.

Умайбутньому розвідка з традиційного виду забезпечення може перетворитись на активно діючий рід військ.

Серед систем збору розвідувальної інформації важлива роль у майбутньому належатиме засобам космічної розвідки. Основним напрямком розвитку систем космічної розвідки є розробка космічних засобів та розгортання на їх основі орбітальних угруповань, усі будуть безперервно, цілодобово та за будь-яких погодних умов у районі розвідки виявляти та розпізнавати на великих площах земної поверхні усі типи цілей, у тому числі й замасковані та заглиблені. Космічні засоби розвідки стануть основним постачальником розвідувальної інформації для командирів не тільки стратегічного та оперативного, але й тактичного рівня.

Умайбутньому збереже своє значення і повітряна розвідка На теперішній час основним напрямком розвитку повітряної розвідки слід вважати широке застосування розвідувальних безпілотних літальних апаратів з поступовою відмовою у подальшому з ід застосування пілотованих засобів повітряної розвідки. Значними темпами ведуться роботи щодо створення нових поколінь розвідувальних безпілотних літальних апаратів, у тому числі стратегічного призначення, які забезпечать ведення розвідки на всю глибину театру війни. Слід очікувати, що розвідувальний потенціал більшості держав буде суттєво підвищуватися саме за рахунок значного збільшення кількості безпілотних літальних апаратів з великою тривалістю польоту.

Радіоелектронна боротьба Радіоелектронна боротьба (РЕБ) - комплекс погоджених за метою, завданнями, місцем і

часом заходів і дій щодо виявлення систем і засобів управління військами (силами) і зброєю, розвідки і РЕБ противника, їх радіоелектронного подавлення, радіоелектронного захисту своїх систем і засобів управління військами (силами) і зброї, а також щодо протидії технічним засобам розвідки.

Радіоелектронна боротьба є важливим видом бойового забезпечення. Заходи РЕБ проводяться в сполученні з поразкою радіоелектронних засобів і систем (РЕЗ і С) противника Мета РЕБ досягається створенням активних і пасивних завад, застосуванням хибних цілей і уловлювачів, зміною властивостей середовища поширення електромагнітних хвиль, зменшенням радіолокаційної, оптичної і теплової контрастності військової техніки й об'єктів, радіодезінформацією та іншими організаційними і технічними заходами за допомогою технічних засобів. Виявлення радіоелектронних засобів і систем противника вирішується усіма видами і технічними засобами розвідки. Однак найбільш інформативними для цілей РЕБ є радіо- і радіотехнічна розвідки.

Необхідно відзначити двосторонній характер радіоелектронної боротьби в ході операцій (бойових дій): РЕБ ведеться як силами ППО, так і супротивною стороною проти сил ППО.

РЕБ включає: радіоелектронне подавлення РЕЗ і С противника; радіоелектронний захист своїх засобів; протидію технічним засобам розвідки противника

Радіоелектронне подавлення (РЕП) проводиться з метою порушення управління військами (силами), зниження ефективності зброї і розвідки шляхом впливу на радіоелектронні системи і засоби навмисними завадами, відведення ракет, авіабомб та інших самонавідних і керованих засобів поразки від об'єктів, що захищаються.

Радіоелектронне подавлення включає: радіоподавлення; оптико-електронне подавлення; гідроакустичне подавлення.

Радіоподавлення (РП) полягає в зриві або порушенні роботи засобів і систем радіо-, радіорелейного, тропосферного, космічного (супутникового) та інших видів зв'язку, радіонавігації, радіолокаційних засобів виявлення і управління зброєю шляхом використання засобів активних і пасивних завад різного базування і способів доставки.

Оптико-електронне подавлення представляє собою створення завад тепловим, оптичним, телевізійним системам спостереження, управління, зв'язку і наведення зброї шляхом застосування ракет, снарядів і передавачів інфрачервоних завад, лазерних передавачів завад, лазерних й інфрачервоних відбивачів і димів (аерозолів).

Гідроакустичне подавлений полягає в створенні завад засобам гідроакустичного виявлення, а також гідроакустичним системам самонаведення зброї шляхом застосування гідроакустичних імітаторів і завад

Радіоелектронний захист (РЕЗ) є складовою частиною РЕБ, проводиться з метою забезпечення стійкої роботи радіоелектронних систем і засобів управління військами (силами) і зброєю в умовах ведення радіоелектронної боротьби і взаємного впливу РЕЗ і С.

Заходи радіоелектронного захисту: встановлення часових, частотних, просторових та енергетичних обмежень у роботі РЕС; захист від радіоелектронного подавлення, від ураження самонавідною зброєю, від впливу іонізуючих і електромагнітних випромінювань; виявлення джерел ненавмисних (взаємних) завад та прийняття заходів для зняття (зниження) їх впливу; здійснення взаємодії з гопань забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (захист від взаємних завад); використання організаційних і технічних заходів захисту.

Протидія технічним засобам розвідки (ЦДТЗР) полягає в усуненні (ослабленні) або відтворенні демаскуючих ознак військ (сил), об'єктів і зброї шляхом проведення організаційних і технічних заходів за допомогою технічних засобів.

Досвід останніх локальних війн і збройних конфліктів показав, що РЕБ стала невід'ємною складовою частиною усіх видів бойових дій і поширюється на усі види радіоелектронних систем і засобів - радіозв'язку, радіолокації, радіотелеуправління, радіонавігації, інфрачервоних, лазерних, гідроакустичних та інших РЕЗ і С. У більшості бойових ситуацій для дезорганізації управління військами (силами) і зброєю економічно і тактично більш вигідне залучення частин РЕБ, чим підвищення ступеня вогневої поразки. Радіоелектронна боротьба неухильно перетворюється з виду забезпечення на активний, швидкодіючий компонент боротьби за перевагу в повітрі та на полі бою. Радіоелектронна боротьба здобуває риси специфічного виду бойових дій: зростає ступінь впливу РЕБ на хід і результати бойових дій; змінюються мета і рівні завдань, які вирішуються засобами РЕБ; з'вляється об'єктивна необхідність створення і застосування нових форм ведення РЕБ, здатних гарантувати повний зрив управління військами і зброєю противника в найбільш відповідальні періоди операцій (бойових дій).

Комплекс заходів з РЕБ включає у себе тактичні, організаційні, алгоритмічні та технічні

заходи.

Технічні та алгоритмічні заходи РЕБ: доробки на апаратурі або у бойовій програмі з метою збільшення відношення сигналу до завади; автоматичне вмикання засобів захисту.

Тактичні та організаційні заходи РЕБ: легендування об'єктів; оповіщення підрозділів про перемішування засобів розвідки противника, прольоти розвідувальних ШСЗ; заходи для дезінформації противника; заходи із додержання режиму таємності, охорони та оборони об'єктів; організація радіотехнічного контролю та додержання режиму роботи засобів радіозв'язку.

Тактичні та організаційні заходи підвищення завадозахищеності засобів: удосконалення засобів пошуку джерел завад; застосування різноманітних режимів роботи засобів, що забезпечують роботу в умовах завад; обладнання рухомих та стаціонарних постів радіотехнічного контролю (РТК); утворення обхідних каналів, що дублюють передачу інформації та оперативнокомандний зв'язок; удосконалення організації взаємодії зі з'єднаннями інших родів військ з питань боротьби з носіями джерел завад та самонавідної на випромінювання зброї противника; удосконалення методів боротьби з закинутими передавачами завад (ЗПП) противника; удосконалення підготовки штабів та бойової обслуги КП в управлінні підрозділами та засобами у складній радіоелектронній обстановці (РЕО); удосконалення засобів розпізнавання характеристик завад (навмисних та ненавмисних, тип, інтенсивність та ія).

Одночасно з проведенням заходів для захисту своїх РЕЗ і С від засобів радіоелектронного подавлення (РЕП) противника необхідно вживати заходів щодо усунення та послаблення взаємних завад від сусідніх РЛС інших родів військ та відомств, а також захисту РЕЗ і С від впливу завад природного походження. З цією ж метою необхідно передбачати та проводити заходи з виявлення усіх можливих (у тому числі й прихованих) джерел взаємних завад, проводити набір статистики впливу різноманітних завад на РЛС, прогнозувати можливу завадову обстановку з переходом на частоти воєнного часу, погоджувати усі питання усунення взаємного впливу сусідніх РЛС, уточнити графіки роботи, сигнали, за якими необхідно вимикати засоби, погоджувати роботу окремих РЕЗ і С за секторами, часом роботи, діапазонами дозволених частот та ін.

На рубежі 2010 - 2015 рр. РЕБ може перейти від забезпечення бойових дій до самостійних дій та мати при цьому свою форму застосування - спеціальну операцію РЕБ. Під такою операцією мається на увазі комплекс заходів і дій щодо радіоелектронного подавлення противника та захисту своїх військ (сил) і систем зброї від радіоелектронних дій (впливу) противника.

Складовими частинами спеціальної операції РЕБ будуть: радіоелектронні удари з метою подавлення всієї системи радіоелектронних засобів противника; радіоелектронна оборона (захист) об'єктів і засобів; заходи щодо забезпечення засобів РЕБ.

У зв'язку з різким збільшенням масштабів застосування високоточних засобів поразки операція РЕБ буде починатись за декілька діб або годин до початку проведення наступальної операції радіоелектронними ударами з метою подавлення радіозавадами систем попередження про ракетний напад, повітряної розвідки, каналів державного і військового управління противника Потім міць ударів буде нарощуватись шляхом застосування засобів постановки завад,

розташованих на спеціальних космічних апаратах, багаточисельних групах літаків та безпілотних літальних апаратів РЕБ, що діють із зон баражування.

Оперативне маскування Оперативне маскування організується та здійснюється з метою підвищення живучості

військ шляхом приховування від противника розміщення елементів бойового порядку, стану бойової готовності та боєздатності сил та засобів, дій підрозділів та тактико-технічних характеристик комплексу озброєння, введення противника в оману щодо істинних намірів, характеру та замислу своїх дій.

Основними завданнями оперативного маскування є забезпечення прихованості діяльності і уведення противника в оману відносно діяльності з'єднань (частин).

Прихованісгь полягає в проведенні комплексу заходів, спрямованих на попередження або виключення витоку інформації, що складає державну та військову таємницю, усунення або ослаблення демаскуючих ознак усіх видів діяльності з'єднань (частин) ППО за мирного та воєнного часу.

Основні способи забезпечення прихованості: захист державних і військових таємниць;

маскування військ і об'єктів; протидія засобам розвідки противника.

Маскування проводиться з урахуванням комплексного застосування противником оптикоелектронних, радіо- і радіотехнічних, радіолокаційних, теплових та інших технічних засобів розвідки.

Маскування від оптичних (оптико-електронних) засобів розвідки здійснюється:

використанням маскуючих властивостей місцевості, темного часу доби, а також метеорологічних умов, що обмежують можливості цих засобів; проведенням заходів щодо світломаскування; використанням для маскування техніки і позицій табельних та підручних засобів маскування; фарбуванням техніки під фон місцевості; ретельним маскуванням слідів з'їзду техніки з доріг, слідів роботи газотурбінних двигунів, пусків ракет.

Маскування від засобів радіорозвідки забезпечується: дотриманням встановлених режимів роботи радіо-, радіорелейних та тропосферних засобів зв'язку; дотриманням правил прихованого управління військами і розміщенням радіопередавачів середньої та великої потужності за межами районів розташування командних пунктів (пунктів управління).

Маскування від засобів радіотехнічної розвідки забезпечується обмеженням роботи радіолокаційних станцій.

Маскування від засобів радіолокаційної розвідки здійснюється використанням маскуючих властивостей місцевості, масок-екранів, імітацією радіолокаційних та демаскуючих ознак на хибних позиціях.

Маскування від засобів теплової розвідки здійснюється створенням димових та аерозольних завіс, застосуванням екранів для зменшення теплового випромінювання техніки, потужних хибних теплових цілей, а також використанням маскуючих властивостей місцевості.

Введення противника в оману досягається комплексом заходів з нав'язування противнику хибної уяви про стан та побудову протиповітряної оборони і способи відбиття його ударів.

Способи введення противника в оману: дезінформація; демонстративні дії; імітація в поєднанні із застосуванням невідомих противнику способів і форм ведення бойових дій та нових засобів поразки.

Поряд з проведенням загальних заходів слід передбачити створення хибних позицій ЗРВ, РТВ, аеродромів, пунктів управління, зузлів зв'язку, інших об'єктів, а також імітацію їх життєдіяльності, деформацію (навмисно викривлену конфігурацію) військової техніки та об'єктів, легендування дійсного характеру дій військ і об'єктів, радіолокаційне викривлення та аерозольне маскування місцевості районів базування винищувальноїавіації, позиційних районів з'єднань (частин) РТВ, ЗРВ. Найважливіше значення має проведення демонстративних і відволікаючих дій, імітація перебазування авіації на інші аеродроми з наступним прихованим виводом її на оперативні аеродроми.

Організація оперативного маскування: планування заходів щодо маскування; постановка завдань виконавцям; підготовка виділених сил та засобів до виконання поставлених завдань; організація взаємодії щодо маскування; організація та здійснення контролю за підготовкою та проведенням заходів щодо маскування.

Інженерне забезпечення Інженерне забезпечення організується і здійснюється з метою створення необхідних умов

для підтримання військ та об'єктів в постійній бойовій готовності, їх прихованого розташування, розгортання і успішного здійснення маневру, виконання поставленого нового завдання, підвищення живучості та захисту від усіх засобів ураження противника, посилення надійності охорони і стійкості оборони, відновлення їх боєздатності й ліквідування наслідків нападу противника

Інженерне забезпечення включає: інженерну розвідку місцевості і об'єктів; фортифікаційне обладнання районів розгортання командних пунктів (пунктів управління), позицій,

основних і запасних, позиційних районів, аеродромів; виконання інженерних заходів з маскування військ і об'єктів; підготовку та утримання шляхів маневру, підвозу, евакуації і внутрішньо-позиційних шляхів; добування та очистку води, обладнання і утримання пунктів польового водопостачання; виконання інженерних заходів щодо захисту військ від високоточної зброї противника; обладнання і утримання інженерних загороджень, зведення оборонних споруд; заходи з ліквідації наслідків застосування противником сучасних засобів поразки і відновлення боєздатності військ.

Інженерна розвідка місцевості і об'єктів здійснюється інженерними підрозділами і підрозділами родів військ для своєчасного добування даних про місцевість і наслідки застосування противником зброї масового ураження.

При проведенні інженерної розвідки за мирного часу визначаються: захисні та маскуючі особливості місцевості, їх вплив на виконання заходів інженерного забезпечення; характер та особливості рельєфу, глибина залягання ґрунтових вод та категорія грунтів, можливості використання інженерної техніки; наявність, стан та пропускна здатність доріг, шляхопроводів, постійних мостів та інших переправ і можливість використання на основних, запасних маршрутах маневру, підвіз та евакуації; місцезнаходження і стан джерел води, умови із забезпечення військ водою; характер і стан водних та інших природних завад, наявність гідротехнічних споруд атомних електростанцій та інших потенційно небезпечних об'єктів, які можуть впливати на хщ ведення бойових дій; про-ходимість місцевості для бойової, спеціальної техніки, транспортних засобів та шляхів обходу важкопроходимих ділянок при виникненні можливих руйнувань, зон затоплення; наявність місцевих будівельних матеріалів, які можна використати в ході бойових дій.

При веденні інженерної розвідки у ході бойових дій особлива увага звертається на виявлення: ступені і характеру пошкоджень фортифікаційних споруд та інших елементів інженерного обладнання на позиціях і об'єктах; стану доріг і переправ на маршрутах маневру, підвозу та евакуації і можливостей іх використання; характеру та меж руйнувань, завалів, затоплень, пожеж і шляхів їх обходу або подолання; місць для обладнання нових позицій та розташування підрозділів, наявності і характеру мінно-вибухових загороджень, а також встановлених засобів дистанційного мінування противника на шляхах маневру, підвозу, евакуації та в районах розгортання підрозділів.

Фортифікаційне обладнання районів розгортання командних пунктів (пунктів управління), позицій, основних і запасних, позиційних районів, аеродромів передбачає зведення різних фортифікаційних споруд для найбільш ефективного та повного використання бойових можливостей зброї та бойової техніки, підвищення захисту військ від усіх засобів ураження противника та забезпечення іх живучості.

Фортифікаційне обладнання проводиться у послідовності, яка забезпечує постійну готовність військ до виконання поставленого бойового завдання та безперервне нарощення ступені захисту від усіх засобів ураження з максимальним використанням захисних і маскуючих особливостей місцевості, збірних фортифікаційних споруд, місцевих будівельних матеріалів, інженерної техніки, вибухових речовин.

Інженерні заходи з маскування військ і об'єктів (в комплексі з іншими заходами) виконуються для забезпечення прихованості розташування (переміщення) та підвищення живучості своїх військ, а також введення противника в оману відносно іх складу, стану бойової готовності і характеру щоденної діяльності, намірів та планів командування щодо їх бойового застосування і досягнення раптовості їх дій. Вони включають роботи з прихованості військ і об'єктів з використанням різних інженерно-технічних засобів маскування; інженерне устаткування і утримання несправжніх районів і об'єктів; застосування інженерних сил і засобів для забезпечення демонстративних дій військ.

Інженерні заходи з маскування військ та об'єктів здійснюються безперервно силами військ з максимальним використанням маскуючих особливостей місцевості, застосування табельних засобів, місцевих матеріалів, штучних масок, макетів та інших засобів оптичного, радіолокаційного, теплового, звукового маскувань та імітації, зведення хибних споруд проведення маскувального фарбування техніки, споруд.

Підготовка та утримання шляхів маневру, підвозу, евакуації та внутрішньо-позиційних шляхів здійснюється силами з'єднань та частин родів військ, інженерних частин і підрозділів. При утриманні шляхів здійснюється постійний контроль за їх станом, проводиться ремонт окремих ділянок шляхів і штучних споруд.

Для інженерного забезпечення маневру при підготовці до бойових дій рішенням командира створюються загони забезпечення руху, які забезпечують безпосереднє переміщення підрозділів за маршрутом. Загони забезпечення руху проводять інженерну розвідку шляхів, забезпечують пропуск колон маневруючих підрозділів через важкопроходимі ділянки, а при неможливості обходу улаштовуються переходи, відновлюються та ремонтуються шляхові споруди.

У ході бойових дій для обходу районів руйнувань, завалів, пожеж, затоплень, заражень, мінних полів на маршрутах маневру, підвозу та евакуації силами інженерних частин і підрозділів можуть прокладатись колонні шляхи.

Добування та очистка води, обладнання і утримання пунктів польового водозабезпечення є одним із важливих завдань інженерного забезпечення.

Командир несе особисту відповідальність за забезпечення з'єднань (частин) водою. Керівництво забезпеченням водою він здійснює через свого заступника з тилу та начальників служб, які безпосередньо організують водозабезпечення.

При організації водозабезпечення заступник командира з тилу організує тилову розвідку джерел води, забезпечення водою частин та підрозділів, своєчасний її підвіз на водозбірні пункти і безпосередньо до частин (підрозділів), узгоджуючи ці заходи з начальником штабу.

Начальник інженерної служби організує інженерну розвідку джерел води, обладнання пунктів водозабезпечення з використанням табельних засобів добування та очищення води, постачання до з'єднань (частин) табельних засобів польового водозабезпечення.

Начальник хімічної служби організує хімічну і радіаційну розвідку місцевості в районах пунктів водозабезпечення, дозиметричний контроль за станом джерел води, проведення дезактивації та дегазації'технічних засобів водозабезпечення.

Начальник медичної служби організує розвідку районів добування води та оцінює іх санітарний стан, видає дозвіл на користування водою з джерел, проводить заходи з їх очищення.

Обладнання і утримання пунктів польового водозабезпечення здійснюється силами з'єднань (частин) родів військ та інженерних частин (підрозділів) з використанням табельних засобів, а також конструкцій із місцевих матеріалів.

Польові пункти водозабезпечення обладнуються із розрахунку один пункт на батальйон (дивізіон, роту), а за несприятливих умов - один пункт на частину роду військ (позиційний район).

Обладнання і утримання інженерних загороджень, зведення оборонних споруд призначаються для підсилення охорони і підвищення надійності оборони елементів бойового порядку. Вони створюються при підготовці і в ході бойових дій із застосуванням мінно-вибухових, невибухових і комбінованих загороджень разом з обладнанням вогневих та інших споруд наземної оборони. Основу інженерних загороджень складають мінно-вибухові загородження.

Інженерними загородженнями прикриваються командні пункти (пункти управління), позиції та інші важливі об'єкти. Вони повинні застосовуватись відповідно до замислу бойових дій, з урахуванням маневру своїх військ, можливих дій противника, наявності природних завад.

Інженерні заходи з ліквідації наслідків застосування противником сучасних засобів поразки і відновлення боєздатності військ включають проведення в бойових порядках з'єднань (частин) інженерних заходів з ліквідації' наслідків застосування противником сучасних засобів ураження та ліквідації наслідків руйнувань потенційно небезпечних об'єктів.

Інженерні заходи з ліквідації застосування противником сучасних засобів поразки включають: інженерну розвідку районів ураження; відновлення ушкоджених та побудова нових фортифікаційних споруд на позиціях, пунктах управління та інших об'єктах; відновлення і обладнання інженерних загороджень споруд наземної оборони; відновлення ушкоджених ділянок шляхів маневру, підвозу, евакуації і внутрішньо-позиційних шляхів; обладнання колонних шляхів в обхід районів ушкоджень, зон завалів, пожеж, заражень та мінних полів; відновлення ушкоджених і устаткування нових пунктів польового водозабезпечення; виконання рятувальних робіт та локалізація пожеж.

До виконання вказаних інженерних заходів залучаються частини і підрозділи родів військ, спеціальних військ та тилу.

Забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту Забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту організуються і

здійснюються з метою максимального зменшення втрат військ, посилення їх захисту від високоточної та інших видів зброї з використанням аерозолів (димів). Крім того, комплекс заходів забезпечення РХБ захисту може використовуватись для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та аварій, пов'язаних з розповсюдженням радіоактивних речовин та сильнодіючих отруйних речовин, а також контролю екологічного стану в інтересах військ.

Основні заходи забезпечення РХБ захисту: виявлення та оцінка радіаційної, хімічної і біологічної (бактеріологічної) обстановки; ліквідація наслідків РХБ зараження (забруднення); підтримання безпеки військ за умов РХБ зараження; аерозольна (димова) протидія технічним системам розвідки та ураження противника; забезпечення військ озброєнням РХБ захисту.

Крім того, на війська РХБ захисту покладене застосування запалювальної зброї.

Виявлення та оцінка РХБ обстановки включає: проведення РХБ розвідки, радіаційного і хімічного контролю; збирання та обробку інформації про параметри ядерні вибухи радіаційну, хімічну, біологічну обстановку.

Ліквідація наслідків РХБ зараження включає: проведення спеціальної обробки військ,

військової техніки і матеріальних засобів; дезактивація, дегазація і дезінфекція ділянок місцевості, доріг і споруд; пилоподавлення на радіаційно забрудненій місцевості.

Підтримання безпеки військ за умов РХБ зараження включає: сповіщення військ про РХБ зараження; застосування засобів індивідуального і колективного захисту; виконання режимнообмежувальних заходів.

Аерозольна (димова) протидія технічним системам розвідки та ураження противника включає: засліплення противника аерозолями (димами); маскування військ та об'єктів аерозолями (димами), радіапоглинаючими покриттями і пінами; екранування об'єктів аерозольними (димовими) захисними завісами.

Заходи забезпечення РХБ захисту виконуються силами самих військ. Найбільш складні та специфічні завдання, які вимагають спеціальної підготовки особового складу і застосування спеціальної техніки, виконуються підрозділами РХБ захисту.

У відповідності з рішенням і вказівками командира штаб частини визначає завдання забезпечення РХБ захисту і терміни їх виконання. Безпосереднім організатором забезпечення РХБ захисту є начальник служби. Він відпрацьовує план забезпечення РХБ захисту (графічну і текстову частину). Завдання частинам та підрозділам з забезпечення РХБ захисту визначаються у бойових наказах і бойових розпорядженнях.

Екологічне забезпечення - комплекс організаційно-технічних заходів, які здійснюються військами і спрямовані на охорону та відновлення навколишнього природного середовища в процесі діяльності військ за мирного і воєнного часу.

Метою екологічного забезпечення є дослідження екологічної безпеки усіх видів діяльності військ та захист особового складу, озброєння і військової техніки в умовах впливу екологічно несприятливих антропогенних і природних факторів, а також охорона навколишнього природного середовища у місцях дислокації та розташування військ і об'єктів.

Командири (начальники) всіх рівнів несуть відповідальність за своєчасне виконання природоохоронних заходів та суворе дотримання вимог щодо забезпечення екологічної безпеки у підпорядкованих військових частинах та навчальних закладах. Посадові особи військових частин повинні суворо виконувати вимоги природоохоронного законодавства України, норми і правила охорони природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та вимагати цього від підлеглих.

Захист від зброї масового ураження Захист від зброї масового ураження здійснюються з метою максимального ослаблення

ураження підрозділів і частин ядерною, хімічною і бактеорологічною (біологічною) зброєю противника і результатів зруйнування об'єктів атомної енергетики та підприємств хімічної промисловості, збереження боєздатності особового складу та успішного виконання поставлених йому бойових завдань.

Захист від зброї масового ураження організується штабом у повному обсязі при підготовці і в ході виконання завдань як з застосуванням, так і без застосування ЗМУ. Штаб готує командиру дані і пропозиції з захисту від ЗМУ на базі рішення командира та його вказівок, а також розпоряджень вищого штабу. Штаб також організує виконання заходів з захисту і контроль їх виконання підрозділами і частинами.

Заходи захисту від зброї масового ураження: розосередження військ та матеріальних засобів; фортифікаційне обладнання районів розташування військ; використання захисних і маскуючих властивостей місцевості та військової техніки; попередження особового складу встановленими сигналами про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, а також оповіщення про радіаційне, хімічне та бактеріологічне (біологічне) зараження, про зруйнування об'єктів атомної енергетики і підприємств хімічної промисловості; протиепідемічні, санітарно-гігієнічні та спеціальні профілактичні медичні заходи; виявлення і ліквідація наслідків застосування противником зброї масового ураження; забезпечення безпеки та захисту особового складу при діях у зонах зараження, районах руйнувань, пожежі і затоплень.

Зміст і порядок виконання заходів захисту військ залежить від конкретної обстановки, можливостей противника з застосування ЗМУ, наявності часу, сил і засобів для організації захисту та інших факторів.

У залежності від характеру дій військ і обстановки, а також від того, на якій ланці організується захист від ЗМУ, вищезазначені заходи можуть проводитись повністю або частково.

Заходи із захисту від ЗМУ відображаються у планах з видів забезпечення і на робочих

картах.

Завдання із захисту від ЗМУ ставляться: з питань, які стосуються побудови, дій та забезпечення живучості військ - у бойових наказах; з інших питань у розпорядженнях з розвідки, інженерного, медичного забезпечення і забезпечення РХБ захисту.

Топогеодезичне забезпечення

Топогеодезичне забезпечення організується з метою підготовки та своєчасного доведення до військ топогеодезичних даних, які необхідні командирам і штабам для вивчення характеру та властивостей місцевості, її оцінки для ефективного використання озброєння та військової техніки, а також для виконання розрахунків при плануванні, організації та веденні бойових дій.

Основні задачі топогеодезичного забезпечення: підготовка території у топогеодезичному відношенні в інтересах військ; забезпечення топографічними, цифровими та спеціальними картами, каталогами координат геодезичних пунктів та іншими топогеодезичними документами; підготовка вихідних астрономо-геодезичних та гравіметричних даних у районах передбачуваного розгортання військ; топогеодезична підготовка позицій і прив'язка елементів бойових порядків родів військ та частин спеціального призначення.

Суть топогеодезичної прив'язки. Під топогеодезичною прив'язкою розуміють визначення планових координат і висот точок місцевості (позицій, пунктів управління і т.ін.), дирекційних кутів і азимутів орієнтирних напрямків.

При топогеодезичній прив'язці по карті координати визначають за допомогою контурних точок карти.

Для топогеодезичного забезпечення маневру підрозділів ППО при веденні бойових дій широко використовують спеціальні чашини з розміщеною на них апаратурою наземної навігації (топоприв'язчики).

Точність визначення координат топоприв'язчиком щодо вихідних точок характеризується середніми квадратичними помилками порядку 1,5 % від пройденого шляху.

Топогеодезична підготовка управління і стрільби зенітних підрозділів.

Виконання комплексу топогеодезичних робіт і заходів, що забезпечують бойове застосування і реалізацію можливостей систем управління зенітних комплексів, а також засобів розвідки і цілевказання, прийнято називати топогеодезичною підготовкою управління і стрільби.

Основним її змістом є: геодезична прив'язка та орієнтування елементів бойових порядків; розрахунок геодезичних констант для автоматизованих систем і пристроїв управління, обчислювальних машин і лічильно-вирішувальних пристроїв зенітних комплексів; контроль орієнтування і юстировочних робіт; топографічна підготовка позицій.

Заходи топогеодезичної підготовки, що проведяться в інтересах управління,

спрямовані на забезпечення ідентичності відображення і розуміння повітряної обстановки на КП частин (підрозділів), однозначності рішення задач целерозподілу, видачі точного цілевказання, а також на створення умов для здійснення взаємодії з іншими силами і засобами ППО й одержання даних для запровадження геодезичних констант у блоки АСУ для перерахунку координат цілей до положення на місцевості споживачів інформації. Все це необхідно для реалізації централізованого управління силами і засобами ППО і здійснення їх взаємодії'.

Заходи топогеодезичної підготовки, що проводяться в інтересах стрільби ЗРК (ЗАК),

спрямовані на одержання геодезичних даних для взаємного орієнтування елементів комплексу і визначення геодезичних констант, що характеризують взаємне положення елементів бойового порядку зенітного підрозділу. Константи вводяться у відповідні пристрої зенітного комплексу для забезпечення вистрілювання ракет у заданий об'єм простору (область захоплення), захоплення цілей ракетою і т.ін. Якщо геодезичні роботи з прив'язки елементів бойового порядку зенітного підрозділу виконані в місцевій системі координат, це забезпечує їм ведення тільки автономних бойових дій.

Вихідними даними для геодезичної прив'язки елементів бойового порядку зенітних підрозділів і об'єктів АСУ є, як правити дані пунктів геодезичної мережі. При відсутності поблизу позиційного району пунктів геодезичної мережі на їх основі створюється система додаткових вихідних точок. Припускається за обстановкою також використання координат і висот контурних точок, обумовлених по топографічних, картах більшого масштабу. При цьому орієнтирні напрямки визначаються астрономічним аос гіроскопічним способом, тому що їх визначення по карті не забезпечує необхідної точності.

Заходи топографічні' підготовки позиції включають: визначення кутів закриття РЛС і ПУ; побудова профілів місцевості пс азимутальних напрямках для аналізу областей радіотіні та інші роботи.

Конкретний зміст робіт топогеодезичної підготовки управління і стрільби визначається особливостями і принципами роботи систем озброєння і управління.

Безпосереднє прикриття та наземна оборона Охорона та наземна оборона бойового порядку організується з метою своєчасного

попередження та захисту від нападу повітряного, наземного (морського) противника (диверсійнорозвідувальних груп, повітряних та морських десантів) і здійснюється у залежності від обстановки вартами (патрулями) та додатково виділеними підрозділами.

Завдання охорони та наземної оборони: запобігти раптовому нападу противника на елементи бойового порядку; визначити чисельний склад противника, місця його скупчення та