Стаття XVII
1. Ця Конвенція ні в чому не зачіпає постанов Бернської
конвенції про охорону літературних і художніх творів ( 995_051 ) і
належності до Спілки, утвореної цією Конвенцією.
2. Для застосування попереднього пункту до цієї статті
додається Декларація. Ця Декларація є невід'ємною частиною цієї
Конвенції для Держав, які на 1 січня 1951 року були учасницями
Бернської конвенції або які приєдналися чи приєднаються до неї
згодом. Підписання цієї Конвенції вищевказаними Державами означає
також підписання ними Декларації. Будь-яка ратифікація або
прийняття конвенції, будь-яке приєднання до неї з боку цих Держав
спричиняється також до ратифікації, прийняття Декларації або
приєднання до неї.
Стаття XVIII
Ця Конвенція не позбавляє сили конвенції та багатосторонні
або двосторонні угоди по авторському праву, які діють або можуть
бути введені в дію між двома або кількома американськими
республіками, але виключно між ними. У випадку розходжень між
постановами однієї з цих угод з одного боку і постановами цієї
Конвенції з другого або між постановами цієї Конвенції і
постановами будь-якої нової конвенції, або будь-якої нової угоди,
які могли б бути укладені між двома чи кількома американськими
республіками після введення в дію цієї Конвенції, для сторін буде
мати перевагу остання за часом укладена конвенція або угода.
Права, здобуті на будь-який твір на підставі конвенцій чи угоди,
діючих в тій або іншій з Договірних Держав до набрання сили цією
Конвенцією в цій Державі, не зачіпаються.
Стаття XIX
Ця Конвенція не позбавляє сили конвенції і багатосторонні та
двосторонні угоди по авторському праву, які діють між двома чи
кількома Договірними Державами. У випадку розходжень між
постановами однієї Конвенції права, здобуті на який-небудь твір на
підставі конвенцій чи угод, діючих в тій або іншій з Договірних
Держав до набрання чинності цією Конвенцією в цій Державі, не
зачіпаються. Ця стаття ні в чому не зачіпає постанов статей XVII і
XVIII цієї Конвенції.
Стаття XX
Ніякі застереження до цієї Конвенції не допускаються.
Стаття XXI
Генеральний Директор Організації Об'єднаних Націй з питань
освіти, науки і культури розсилає належно засвідчені копії цієї
Конвенції заінтересованим Державам і Швейцарській Федеральній
Раді, а також Генеральному Секретарю Організації Об'єднаних Націй
для реєстрації.
Крім того, Генеральний Директор сповіщає усі заінтересовані
Держави про депонування документів про ратифікацію, прийняття та
приєднання, про момент набрання чинності цією Конвенцією, про
передбачені статтею XIII цієї Конвенції нотифікації і про
передбачені статтею XIV денонсації.
Додаток
Декларація, що стосується статті XVIII
Держави - члени Міжнародної спілки по охороні літературних і
художніх творів, які є учасницями Всесвітньої конвенції з
авторського права,
бажаючи зміцнити свої взаємовідносини на базі указаної Спілки
та уникнути всіляких конфліктів, які могли б виникнути в
результаті одночасного існування Бернської конвенції ( 995_051 )
та Всесвітньої конвенції,
ухвалили за загальною згодою таку Декларацію:
а) Твори, країною походження яких, згідно з положеннями
Бернської конвенції, є держава, яка вийшла після 1 січня 1951 року
із складу Міжнародної спілки, утвореної цією Конвенцією, не
користуватимуться в країнах Бернської спілки охороною, яку надає
Всесвітня конвенція по авторському праву.
в) Всесвітня конвенція по авторському праву не підлягає
застосуванню у відношеннях між країнами, зв'язаними Бернською
конвенцією, в тому, що стосується охорони творів, країною
походження яких, згідно з положеннями Бернської конвенції, є одна
з країн Міжнародної спілки, утвореної цією Конвенцією.
Вчинено в Женеві, 6 вересня 1952 року, в одному примірнику.
На посвідчення чого належним чином уповноважені представники
підписали цю Конвенцію.
Довідка
Всесвітня конвенція
про авторське право 1952 року
Всесвітня конвенція про авторське право була розроблена і
прийнята на спеціальній конференції, що була складена під егідою
ЮНЕСКО і відбулася в Женеві в 1952 році.
Головна мета Конвенції - створення універсального режиму для
охорони і захисту авторських прав на літературні, наукові і
художні твори на міжнародному рівні. Маються на увазі такі
різновидності творів як письмові, музичні, драматичні і
кінематографічні, твори живопису, графіки та скульптури.
В Конвенції досить чітко регламентується порядок публікації
творів, оформлення авторства, конкретні гарантії матеріальних і
нематеріальних прав авторів. У ній передбачається, зокрема, що
період охорони авторського права не може бути коротше життя автора
і 25 років після його смерті.
Приділяється увага правовим аспектам питань, пов'язаних з
перекладом літературних творів. Встановлюється процедура видачі
ліцензії-дозволу на переклад.
Для вивчення проблем, що стосується застосування і дії
Конвенції, засновується Міжурядовий комітет. До його складу
входять представники 12 держав-сторін Конвенції, визначені з
урахуванням принципу справедливого географічного представництва.
Дія цієї Конвенції поширювалась і на Україні, оскільки
колишній Союз РСР приєднався до неї в 1973 році. Рішення Верховної
Ради з цього приводу буде правовою підставою для продовження
охорони прав українських авторів, сприятиме розширенню
співробітництва України із зарубіжними країнами у цій сфері.