Всесвітня конвенція

про авторське право 1952 року

( Додатково див. Постанову ВР N 3794-12 від 23.12.93 )

Договірні Держави,

натхненні бажанням забезпечити у всіх державах охорону

авторського права на літературні, наукові і художні твори,

впевнені в тому, що режим охорони авторських прав, придатний

для всіх націй і висловлений у Всесвітній конвенції, будучи

доповненням вже діючих міжнародних систем охорони і не зачіпаючи

їх, здатний забезпечити поважання прав людини та сприяти розвитку

літератури, науки і мистецтва,

переконані в тому, що такий універсальний режим охорони

авторських прав полегшить розповсюдження творів духовної творчості

та сприятиме кращому міжнародному взаєморозумінню,

домовились про таке:

Стаття I

Кожна Договірна Держава зобов'язується вжити всіх заходів,

необхідних для забезпечення достатньої і ефективної охорони прав

авторів на літературні, наукові і художні твори, як-от: твори

письмові, музикальні, драматичні та кінематографічні, твори

живопису, графіки та скульптури.

Стаття II

1. Випущені в світ твори громадян будь-якої Договірної

Держави, рівно як і твори, вперше випущені в світ на території

такої Держави, користуються в кожній іншій Договірній Державі

охороною, яку така Держава надає творам своїх громадян, які вперше

випущені в світ на її власній території.

2. Не випущені в світ твори громадян кожної Договірної

Держави користуються в кожній іншій Договірній Державі охороною,

яку ця Держава надає творам своїх громадян, що не випущені в світ.

3. Для цілей даної Конвенції будь-яка Договірна Держава може

в порядку свого внутрішнього законодавства прирівняти до своїх

громадян будь-яких осіб, що доміцільовані на території цієї

Держави.

Стаття III

1. Будь-яка Договірна Держава, за внутрішнім законодавством

якої неодмінною умовою охорони авторського права є дотримання

формальностей, як-от: депонування примірників, реєстрація,

застереження про збереження авторського права, нотаріальні

посвідчення, сплата зборів, виготовлення або випуск у світ

примірників твору на території цієї Держави, - має вважати ці

вимоги виконаними щодо цих творів, які охороняються на підставі

цієї Конвенції і які вперше випущені в світ поза територією цієї

Держави і автори яких не є її громадянами, якщо, починаючи з

першого випуску в світ цих творів, усі їхні примірники, випущені з

дозволу автора або будь-якого іншого власника його прав,

носитимуть знак "С" з зазначенням імені володаря авторського права

і року першого випуску в світ, цей знак, ім`я і рік випуску мають

бути розташовані таким чином і на такому місці, які б ясно

показували, що авторське право зберігається.

2. Постанови пункту 1 цієї статті не заважають будь-якій

Договірній Державі вимагати додержання формальностей або інших

умов для одержання і здійснення авторських прав на твори, вперше

випущених в світ на її території, або на твори її громадян,

незалежно від місця випуску їх у світ.

3. Постанови пункту 1 не заважають тому, щоб Договірна

Держава вимагала від особи, яка звертається до суду, додержання в

цілях судочинства процесуальних правил, як-от: представництва

позивача адвокатом, якого допущено до практики в цій Державі, або

депонування позивачем примірника твору в суді або в

адміністративному органі, або як в тому, так і в іншому. Проте

факт невиконання вказаних вимог не спричиняється до недійсності

авторського права. Жодна із згаданих вимог не може бути поставлена

громадянину іншої Договірної Держави, якщо така вимога не

ставиться громадянам Держави, у якій проситься охорона.

4. У кожній Договірній Державі мають бути встановлені без

будь-яких формальностей правові засоби, що забезпечують охорону не

випущених у світ творів громадян інших Договірних Держав.

5. Якщо будь-яка Договірна Держава надає охорону більше ніж

на один період часу і якщо тривалість першого такого періоду

перевищує один з мінімальних строків охорони, передбачених статтею

IV цієї Конвенції, то ця Держава може не застосовувати постанови

пункту 1 цієї статті як до другого, так і до наступних періодів

охорони.

Стаття IV

1. Строк охорони твору визначається законом Договірної

Держави, в якій ставиться вимога про охорону, відповідно до

постанов статті II та цієї статті.

2. Строк охорони творів, на які поширюється дія цієї

Конвенції, не може бути коротшим періоду, що охоплює час життя

автора і двадцять п'ять років після його смерті.

Проте Договірна Держава, яка на момент набрання чинності цією

Конвенцією на її території обмежує цей строк для творів певних

категорій періодом, що обчислюється від часу першого випуску в

світ твору, має право зберегти такі відступи або поширити їх на

твори інших категорій. Для творів всіх цих категорій строк охорони

не може бути коротшим двадцяти п'яти років від часу першого

випуску в світ.

У будь-якій з Договірних Держав, у якій на момент набрання

чинності цією Конвенцією на її території строк охорони не

обчислюється, виходячи з тривалості життя автора, цей строк може

обчислюватись від часу першого випуску в світ твору, або, у

відповідних випадках, від часу реєстрації цього твору, яка

відбулася перед випуском у світ, строк охорони не може бути

коротшим двадцяти п'яти років від часу першого випуску в світ,

або, у відповідних випадках, від часу реєстрації твору, яка

відбулася перед випуском у світ.

Якщо законодавство Договірної Держави передбачає два або

кілька послідовних періодів охорони, то тривалість першого періоду

не може бути менша тривалості одного з мінімальних періодів,

вказаних вище.

3. Постанови пункту 2 цієї статті не застосовуються до

фотографічних творів і творів прикладного мистецтва. Проте в

Договірних Державах, які надають охорону фотографічним творам, а

також творам прикладного мистецтва, оскільки вони є художніми,

строк охорони таких творів не може бути коротшим десяти років.

4. Жодна Договірна Держава не зобов'язана забезпечувати

охорону твору протягом строку, більш тривалого ніж строк,

установлений для творів даної категорії законом Договірної

Держави, громадянином якої є автор, якщо йдеться про твір, не

випущений в світ, або, якщо йдеться про твір, випущений в світ, -

законом Договірної Держави, в якій твір вперше випущено в світ.

Якщо законодавство будь-якої Договірної Держави передбачає

два або більше послідовних періоди охорони, то, в цілях

застосування попередньої постанови, строком охорони, що надається

цією Державою, вважається сукупність цих періодів. Проте, якщо з

якої-небудь причини даний твір не охороняється цією Державою

протягом другого або одного з наступних періодів, то й інші

Договірні Держави не зобов'язані охороняти цей твір протягом

другого або наступного періодів.

5. Твір громадянина Договірної Держави, вперше випущений в

світ у Державі, що не бере участі в цій Конвенції, буде вважатися,

в цілях застосування пункту 4 цієї статті, вперше випущеним у світ

у Договірній Державі, громадянином якої є автор.

6. У випадку одночасного виходу в світ у двох або кількох

Договірних Державах твір вважатиметься, в цілях застосування

пункту 4 цієї статті, вперше випущеним у світ у Державі, яка надає

найменший строк охорони. Вважається випущеним, одночасно в кількох

Державах де-який твір, що вийшов у двох або більше Державах

протягом тридцяти днів після першого випуску в світ.