Стаття V
1. Авторське право включає виняткове право автора
перекладати, випускати в світ переклади і дозволяти переклад і
випуск у світ перекладів творів, що охороняються на підставі цієї
Конвенції.
2. Проте кожна Договірна Держава може своїм внутрішнім
законодавством обмежити право перекладу письмових творів, але з
дотриманням таких постанов.
Якщо після закінчення семи років від часу першого випуску в
світ якого-небудь письмового твору, його переклад на національну
мову або, у відповідних випадках, на одну з національних мов
Договірної Держави не був випущений у світ володарем права
перекладу або з його дозволу, то будь-який громадянин цієї
Договірної Держави може одержати від компетентного органу цієї
Держави невиняткову ліцензію на переклад і випуск у світ
перекладеного таким чином твору національною мовою, якою він досі
не був випущений в світ.
Така ліцензія може бути видана лише за умови, якщо той, хто
клопоче про її видачу, докаже, відповідно до порядку, який діє у
Державі, де порушене клопотання, що він звертався до володаря
права перекладу з проханням про дозвіл на переклад і випуск
перекладу в світ і що, незважаючи на вжиті ним належні заходи,
його прохання не було вручене володарю авторського права, або він
не міг одержати від володаря авторського права дозвіл на переклад.
За тих же умов ліцензія може бути видана також у випадках, коли
видання перекладу, що вже вийшло національною мовою, повністю
розпродано.
Якщо той, хто клопоче про видачу ліцензій, не міг вручити
своє прохання володарю права перекладу, він повинен направити його
копії видавцю, ім'я якого вказане у творі, та дипломатичному або
консульському представнику Держави, громадянином якої є володар
права перекладу, якщо відоме його громадянство або організація,
яка може бути вказана урядом цієї Держави. Ліцензія не може бути
видана до закінчення двомісячного строку від часу відправки
вказаних вище копій.
Внутрішнім законодавством Держав будуть вжиті відповідні
заходи для того, щоб забезпечити володарю права перекладу
справедливу винагороду відповідно до міжнародної практики, а також
виплату та переказ суми цієї винагороди за кордон, рівно як і
заходи, що гарантують правильність перекладу твору.
Назва та ім'я автора оригінального твору мають бути
надруковані на всіх примірниках перекладу, що вийшов у світ.
Ліцензія дійсна лише щодо випуску в світ перекладу на території
Договірної Держави, в якій її просять. Вивезення примірників до
іншої Договірної Держави і продаж їх допускаються, якщо в цій
Державі національною мовою є та ж сама мова, на яку зроблено
переклад, за умови, що законодавством цієї Держави допускається
така ліцензія і що вивезення і продаж не суперечать яким-небудь
діючим у цій Державі постановам вивезення і продажу на території
Договірної Держави, в якій не існують вказані вище умови,
підпорядковані законодавству цієї Держави і угодам, що нею
укладені. Ліцензія не може бути кому-небудь передана її володарем.
Ліцензія не може бути видана, якщо автор вилучив з обігу всі
примірники свого твору.
Стаття VI
Під "випуском у світ" у розумінні цієї Конвенції слід
розуміти відтворення в якій-небудь матеріальній формі і надання
невизначеному колу осіб примірників твору для читання або
ознайомлення шляхом здорового сприйняття.
Стаття VII
Ця Конвенція не поширюється на твори або права на ці твори,
охорона яких на момент набрання чинності цією Конвенцією у
Договірній Державі, де ставиться вимога про охорону, остаточно
припинилась або ніколи не існувала.
Стаття VIII
1. Ця Конвенція, що датується 6 вересня 1952 року, підлягає
депонуванню у Генерального Директора Організації Об'єднаних Націй
з питань освіти, науки і культури і буде відкрита для підписання
всіма Державами протягом ста двадцяти днів від зазначеної вище
дати. Конвенція підлягає ратифікації або прийняттю Державами, які
її підписали.
2. Будь-яка Держава, що не підписала цю Конвенцію, може до
неї приєднатися.
3. Ратифікація, прийняття або приєднання здійснюються шляхом
депонування відповідних документів у Генерального Директора
Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.
Стаття IX
1. Ця Конвенція набуде чинності через три місяці після
денонсування дванадцяти ратифікаційних грамот або документів про
прийняття або приєднання, в тому числі актів, депонованих чотирма
Державами, які не є членами Міжнародної спілки по охороні
літературних і художніх творів.
2. Надалі Конвенція набиратиме чинності для кожної Держави
через три місяці після депонування її документа про ратифікацію,
прийняття або приєднання.
Стаття X
1. Кожна Держава, що бере участь в цій Конвенції,
зобов'язується вжити відповідно до своєї конституції необхідних
заходів для забезпечення застосування цієї Конвенції.
2. Разом з тим мається на увазі, що кожна Держава на час
депонування її документа про ратифікацію, прийняття або приєднання
буде спроможна згідно із своїм внутрішнім законодавством,
застосовувати постанови цієї Конвенції.
Стаття XI
1. Засновується Міжурядовий комітет, який має такі завдання:
а) вивчення питань щодо застосування і дії цієї Конвенції;
в) підготовка періодичних переглядів Конвенції;
с) вивчення будь-яких інших питань щодо міжнародної охорони
авторського права у співробітництві з різними заінтересованими
міжнародними організаціями, зокрема, з Організацією Об'єднаних
Націй з питань освіти, науки і культури, з Міжнародною спілкою
по охороні літературних і художніх творів та з Організацією
американських держав;
d) інформування Договірних Держав про діяльність Комітету.
2. Цей Комітет складається з представників дванадцяти
Договірних Держав, які визначаються з врахуванням справедливого
географічного представництва і відповідно до положень щодо цієї
статті резолюції, яка додається до цієї Конвенції.
Генеральний Директор Організації Об'єднаних Націй з питань
освіти, науки і культури, Директор Бюро Міжнародної спілки по
охороні літературних і художніх творів і Генеральний Секретар
Організації американських держав або їхні представники можуть бути
присутні на засіданнях Комітету з правом дорадчого голосу.
Стаття XII
Міжурядовий комітет скликатиме конференції для перегляду
Конвенції, коли він визнає це за необхідне або на вимогу принаймні
десяти Договірних Держав чи більшості Договірних Держав доти, доки
їхня кількість не досягне двадцяти.
Стаття XIII
Будь-яка Договірна Держава може під час депонування її
документа про ратифікацію, прийняття чи приєднання або згодом
зробити заяву шляхом нотифікації Генеральному Директору
Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури про
те, що ця Конвенція підлягає застосуванню до всіх або частини
країн чи територій, за зовнішні зносини яких ця Держава несе
відповідальність, в такому випадку Конвенція застосовуватиметься
до вказаних у нотифікації країн чи територій після закінчення
передбаченого у статті їх тримісячного строку. Якщо така
нотифікація відсутня, ця Конвенція не буде поширюватись на ці
країни і території.
Стаття XIV
1. Будь-яка Договірна Держава може денонсувати цю Конвенцію
від свого імені чи від імені всіх або частини країн або територій,
відносно до яких була зроблена передбачена у статті XIII
нотифікація. Денонсація провадиться шляхом нотифікації
Генеральному Директору Організації Об'єднаних Націй з питань
освіти, науки і культури.
2. Ця денонсація буде дійсною лише щодо держави, країни чи
території, від імені яких вона зроблена, і лише через дванадцять
місяців від дня одержання нотифікації.
Стаття XVI
1. Ця Конвенція укладена французькою, англійською та
іспанською мовами. Усі три тексти будуть підписані і матимуть
рівну силу.
2. Офіційні тексти цієї Конвенції, укладаються німецькою,
італійською і португальською мовами.
Будь-яка Договірна Держава або група Договірних Держав може
через посередництво Генерального Директора Організації Об'єднаних
Націй з питань освіти, науки і культури і по домовленості з ним
доручити укладення текстів Конвенції будь-якою мовою на їхній
вибір.
Усі такі тексти додаються до підписаного примірника
Конвенції.