4.2 Комп’ютерні технології у видавничій та поліграфічній справі. Роль комп’ютерних видавничих систем у додрукарській підготовці

Підготовка публікації до видання – складний і тривалий процес. Він складається з довгого ланцюжка взаємозалежних етапів. Донедавна кожен етап виконував професіонал вузької спеціалізації: редактор, коректор, художник, складач, верстальник, друкар. Поява КВС сприяло стиранню граней між окремими етапами підготовки видань. Засобу автоматизації видавничої праці дозволяють весь процес підготовки публікації до видання виконати одній людині (підготовка матеріалу, введення тексту, редагування і макетування на екрані комп’ютера, друк оригінал-макета).

Комп’ютерні видавничі системи – це апаратно-програмний комплекс, що складається з персональної ЕОМ, програм набору, верстки й обробки ілюстрацій, сканера і вивідного пристрою, що поєднує в собі і складальний, і верстальний, і репродукційний центри. Крім того, застосовується додаткове устаткування: цифрові фотокамери і планшети для вводуграфічних і текстових матеріалів. Також може використовуватися чорновий друк на принтерах і плотерах для відпрацьовування й узгодження макета майбутнього документа.

Зараз комп'ютери застосовуються практично на всіх етапах видавничого процесу – від введення тексту та зображення до контролю за якістю готової друкарської продукції. На додрукарській стадії здійснюють:

• введення та обробку тексту та зображення;

• створення оригінал - макета видання;

• виведення на поліграфічні матеріали.

Введення тексту, як правило, здійснюють традиційним методом: набором його вручну. Переваги комп'ютера тут очевидні: зроблену помилку можна легко виправити в будь-який час, в тексті можна легко копіювати, вирізати або переміщувати цілі слова, речення чи абзаци. Набраний текст можна автоматично перевірити на правильність написання як окремих слів, так і граматичну коректність цілого речення. Існують також системи оптичного розпізнавання символів, які дозволяють сканувати існуючий друкований текст та розпізнати його і провести необхідне редагування.

Особливий інтерес викликають дослідження в галузі застосування засобів перетворення мовного сигналу у текстову інформацію. Українська мова, як показують найновіші дослідження, має ряд переваг як у структурі фонетичного, так і синтаксичного формулювання думки і заслуговує особливої уваги для комп'ютерних систем. Спектральний розподіл звуків української мови має суттєві відмінності не тільки від англійської, але й від багатьох слов'янських мов. Вирішення даного питання залежить не тільки від спеціалістів технічної галузі переробки образотворчої інформації, але й вимагає активного залучення фахівців з української етнографії, літератури і мови. Є підстави надіятися, що вже в найближчий час ця проблема стане особливо актуальною і що вирішать її для України наші вчені.

Введення образотворчої інформації здійснюється за допомогою таких засобів:

• виготовлення кольорових малюнків засобами комп'ютерної графіки;

• застосування спеціальних каталогів цільової образотворчої інформації, записаної на компакт-дисках СD-ROМ, для створення спеціальних рекламних ефектів;

• застосування засобів мультимедіа, захоплення зображення прямо з екранів телевізорів та спеціальних електронних мереж;

• застосування цифрових фотографічних зображень, отриманих за допомогою спеціальних фотографічних апаратів;

• сканування прозорих і непрозорих діапозитивів (фотографій і слайдів).

Переробка текстової і образотворчої інформації здійснюється за допомогою спеціальних програм, багато з яких продовжує інтенсивно розвиватися. Найпоширенішим сучасним редактором набору текстової інформації є Word.

Після введення образотворчої інформації потрібна додаткова обробка зображення, яка полягає у кольоровій ретуші, масштабуванні та здійсненні кольороподілу.

Найдосконалішим засобом переробки растрової графіки є програма Photoshop, а векторної – програми СогеlDraw, Macromedia FreeHand, Adobe Illustrator. Надзвичайно цінною є програма СогеІТгасе, яка дозволяє перетворювати растрові зображення у векторний формат.

Дедалі більшого застосування у поліграфії набирають програми тривимірного моделювання. Часто такі зображення сприймаються як реалістичні фотографії, які на відміну від звичайних можна ще й переміщати в реальному часі. Характерним прикладом такого типу програм є StudioРго фірми Strata.

Після того, як підготовлено всі необхідні елементи створення публікацій – текст та графіка, створюється макет видання. Це здійснюється за допомогою програм PageMaker фірми Adobe або QuarkXpress фірми Quark. Останні версії цих програм, крім традиційних засобів для створення макета, автоматичного розміщення тексту по колонках, обкладу ілюстрацій текстом на довільній траєкторії та ін., дозволяють здійснювати безпосереднє введення образотворчої інформації зі сканера та фотографічного компакт-диску, імпортувати її з графічних програм; проводити кольороподіл для більш ніж чотирьох поліграфічних фарб; розмічати декілька сторінок шаблону; здійснювати попередній перегляд видання на екрані.

Дуже важливим етапом при створенні поліграфічної продукції є отримання пробного друку переробленого зображення. Для цього можна застосовувати високоякісні кольорові принтери сублімаційного методу нанесення фарби.

Після переробки зображення необхідно вивести на відповідний матеріальний носій. В залежності від роздільної здатності це здійснюють за допомогою лазерного принтера або лазерного фотоскладального автомата. У першому випадку використовуються принтери формату АЗ-А4 з роздільною здатністю 600 - 1800 точок на дюйм, що дозволяє провести друк напівтонових ілюстрацій безпосередньо на плівку з лініатурою растра 28...51 лін/см. Деякі з принтерів (наприклад, PlateMaker фірми XANTE) можуть друкувати безпосередньо на офсетні пластини, за допомогою яких можна здійснити тиражний друк до 10 тис. відбитків.

Вищу якість зображення можна отримати за допомогою фотоскладальних автоматів з роздільною здатністю від 2500...6000 точок на дюйм. У більшості випадків такі пристрої забезпечені власною комп'ютерною системою, застосовують спеціальну мову PostScript Level 2 та обладнані спеціальним растровим процесором, для стохастичного і растрування з модуляцією частоти.

Для передачі документа з комп'ютера у принтер застосовується драйвер принтера, який пов'язує прикладну програму з програмним забезпеченням друкарського пристрою. Дані, які були сформовані в пам'яті комп'ютера, пересилаються в контролер лазерного принтера для друку. В пам'яті контролера формується бітовий масив з вказівкою того, де мають бути розміщенні окремі елементи зображення. Лазерно-механічна система вивідного пристрою виконує експонування матеріалу відповідно до команд, які поступають з контролера.

Залежно від виду та обсягу здійснюваних робіт комп'ютерна система може складатися із декількох окремих спеціалізованих робочих місць або їхніх груп, сполучених між собоюінформаційними каналами (мережами або переносними носіями інформації). У найпростішому випадку КВС міні-друкарні може складатися навіть з одного універсального за виконуваними роботами робочого місця.

Отже в будь-якому випадку структурною одиницею КВС є робоче місце, яке, незалежно від функціонального призначення, складається з таких елементів:

Людина (спеціаліст), яка володіє комп'ютерною технікою (програмним та апаратним забезпеченням), знаннями в галузі поліграфії (розуміє значення, специфіку та вимоги до результатів роботи з точки зору їх впливу на кінцевий результат – друковане видання), а в окремих випадках (при скануванні та обробці зображень, верстці тощо) спеціальною художньою освітою, здібностями та смаком.

Інформаційне забезпечення, яке в свою чергу складається:

• з повної інформації про майбутнє видання: рукопис тексту, оригінали

• зображень, опис спеціальних вимог замовника (видавця) чи автора до поліграфічного виконання або макет видання;

• з нормативної документації: стандарти, норми та вимоги при проектуванні та поліграфічному виконанні видань;

• з посадових, методичних, інструктивних, навчальних, інформаційних та довідникових матеріалів робочого місця.

Програмне забезпечення: базові та сервісні програми функціонування апаратного забезпечення робочого місця та інформаційних мереж, прикладні програмні пакети робочого місця.

Апаратне забезпечення, яке складає комп'ютер з базовими та спеціальними пристроями вводу, зберігання, обробки, виводу та передачі інформації:

• пристрої обробки та оперативного зберігання інформації (власне основний блок комп'ютера з процесором, оперативною та постійною пам'яттю);

• монітори як засоби відображення та оперативного відеоконтролю оброблюваної інформації;

• пристрої зберігання та передачі інформації на носіях (гнучкі магнітні диски (дискети), магнітооптичні диски);

• засоби інтеграції робочих місць у локальну інформаційну мережу(сервери, мережні адаптери, комунікаційні засоби);

• пристрої введення графічної інформації (сканери, цифрові фотоапарати, графічні планшети);

• пристрої коректурного роздруку текстів та зверстаних полос (матричні та лазерні прінтери чорно-білого друку);

• прободрукарське устаткування для контролю обробки кольорової графічної інформації у КВС та отримуваних фотоформ (аналогові та цифрові системи кольоропроби);

• пристрої чорно-білого друку для виготовлення оригінал-макетів(лазерні та струминнні принтери);

• пристрої прямого виготовлення фотоформ (технологія «соmputer-tо-film»);

• пристрої прямого виготовлення друкарських форм (технологія «соmputer-tо-рlatе»);

• контрольно-вимірювальні пристрої системи контролю та корегування пристроїв і процесів КВС (еталони та контрольні шкали, денситометри, спектрофотометри, мікроскопи тощо).

У поліграфії застосовуються дві комп'ютерні системи, неофіційні стандарти або платформи ІВМ або РС (з абревіатури ІВМ РС комп'ютерів відомої американської фірми ІВМ) та МАС (за скороченою назвою комп'ютерів Масintosh не менш відомої в світі фірми Аррlе), відповідно до яких створюється програмне та апаратне забезпечення.

В основи розробок для платформи ІВМ покладено принцип універсальності та доступності: ІВМ-сумісні комп'ютери не є вузькоспеціалізованими, а широко застосовуються у всіх сферах людської діяльності; нові розробки є загальнодоступними для створення аналогічних або альтернативних та сумісних моделей комп'ютерів (так званих клонів) та іншого апаратного забезпечення; вільний доступ до розробок створює умови швидкої появи нового або вдосконалення старого програмного забезпечення, яке вже сьогодні відзначається надзвичайно широким асортиментом.

Але відсутність загальної стандартизації, сертифікації та контролю за розробкою, виробництвом та поширенням комп'ютерної техніки і програмного забезпечення обумовлюють численні випадки виявлення нестабільного чи некоректного їх функціонування.

Розробки фірми Аррle орієнтовані на створення професійної поліграфічної КВС і тому платформа МАС характеризується принципами спеціалізації та стандартизації: нові розробки (апаратного та програмного забезпечення) допускаються до виробництва та в продаж лише після повного та всебічного тестування та випробування, а дозвіл на розробку та виробництво є обмеженим і жорстко контрольованим.

Тому при однакових технічних характеристиках комп'ютери платформи МАС (зокрема у видавничо-поліграфічній галузі) переважають комп'ютери платформи ІВМ за можливостями та приблизно на40% за продуктивністю; під час роботи практично не виникає проблем з вини програмного забезпечення, що характерне для платформи ІВМ, де більшість програм є недостатньо протестованими та апробованими в роботі; КВС на базі платформи МАС характеризується високою надійністю та стабільністю роботи, можливістю високоточного калібрування всіх апаратних пристроїв.

З іншого боку високий рівень стандартизації та вимог платформи МАС обмежує асортимент та уповільнює розробку нового програмного забезпечення (яке тривалий час створювалося відповідно до кожної нової розробки – нове), ставить високі вимоги стосовно характеристик апаратних пристроїв (моніторів, сканерів, насвітлювачів, формних процесорів тощо) та системи енергоживлення. Шлях стандартизації та вузької спеціалізації обумовлює високу вартість комп'ютерів і КВС на платформі МАС.

Вибір платформи для створюваної КВС залежить від завдань і можливостей: для випуску рядової продукції можливим є застосування більш дешевих та доступних ІВМ-сумісних комп'ютерів і систем, у той час як для більш якісних робіт необхідна КВС тільки на платформі МАС, а тому приблизно 80% всіх працюючих КВС створені на основі платформи МАС.

Загалом, формування досконалої КВС для будь-якого рівня якості друкованої продукції (художнього каталога чи чорно-білого бланка) є досить складною та відповідальною проблемою. Вільний, непродуманий вибір та придбання окремих елементів КВС є недопустимим і може призвести до появи однієї або декількох проблем:

• неоптимальна побудова КВС (пристрої та програми володіють недостатніми або надлишковими можливостями);

• некомплектність поставок;

• неузгодження та несумісність різних пристроїв, невідповідність програмного забезпечення придбаному обладнанню;

• нестабільна робота КВС (використані недостатньо апробовані системи, невідповідність апаратного забезпечення вимогам програмного забезпечення);

• відсутність реального гарантійного та сервісного обслуговування;

• неможливість подальшої модернізації та розвитку (використано застарілі або неперспективні рішення).

Таким чином, технології друку і комп’ютерні видавничі системи постійно удосконалюються, змінюючи стадію додрукарської підготовки видання. На сьогоднішній день процес підготовки видання немислимий без застосування комп’ютерних видавничих систем. Технології цифрової додрукарської підготовки цілком змінили поліграфічну галузь. Вони розширили можливості верстки документів і зменшили витрати та час на підготовку до друку.

Питання для самоконтролю:

1. Наведіть класифікацію електронних видань.

2. Які існують способи розповсюдження електронних видань?

3. Опишіть технологічний процес виготовлення електронного видання.

4. Перелічіть формати та елементи електронних видань.

5. Сучасний стан і перспективи електронного книговидання.

6. Функції комп’ютерних видавничих систем (КВС). Наведіть структурну схему.

7. Види забезпечень КВС. Наведіть скорочений перелік технічного, програмного та інформаційного забезпечень.

8. У чому полягає тенденція розвитку вітчизняних КВС.