Розрахунок виробничих програм та матеріалів

Виробничі програми з опрацювання текстової інформації розраховують для кожної окремої технологічної операції або групи операцій, які виконують на одному і тому ж устаткуванні. При надходженні у виробництво електронного макета виробничі програми зі складання тексту, верстання сторінок не обчислюють.

Виробнича програма зі складання тексту і-того виду (П і m)

де — сумарна місткість i-того виду тексту (основного, додаткового, титульного, формульного, табличного), тис. зн.; Н — кількість однотипних видань у рік.

Розрахунок проводять за групами складності тексту. При визначенні працемісткості застосовують певні норми часу та коефіцієнти складності робіт для кожної групи складності.

Виробнича програма з роздруковування гранок

де К_кор — кількість коректур у гранках (відповідно до схеми ТП); Кприм — кількість примірників відбитків (К_прим = 2-4); М_гр — міст­кість гранки (приблизно 4000 знаків, які займають формат АЗ).

Програма з роздруковування сторінок (після верстання)

де К_кор — кількість коректур після верстання (відповідно до схеми ТП); К_прим — кількість примірників відбитків (приймають 2-4; якщо розмноження проводять копіювальними пристроями, Кприм =1); М_вив — місткість принтера у сторінках.

Виробнича програма з розмноження коректурних відбитків:

де М_прист — місткість копіювального пристрою в сторінках.

Виробнича програма з читання коректури

де К_чит — кількість читань відповідно до схеми ТП.

Виробнича програма з виправлення тексту

де П_іт — виробнича програма зі складання тексту і-того виду та кегля (основний, додатковий, титульний, табличний, формульний); К_пр — коефіцієнт правлення.

Виробнича програма з верстання сторінок

де Кп — кількість переверстувань видання.

Розрахунок виробничої програми з виведення (Пвив (роздруковування) сторінок на плівку принтером повинен враховувати повторне виготовлення плівок для дробової або цілої частин обсягу виданая, які дублюють при монтуванні.

де О_дубл — частина обсягу видання, яку дублюють, якщо обсяг не кратний циклічній потужності друкарської машини.

Розрахунок виробничої програми з виведення сторінок на фотоматеріал визначається типом фотовивідного устаткування. Для аркушевого ФВА програму виведення розраховують

де К_са — кількість сторінок або зображень на одному аркуші фотоплівки (зі схеми розміщення); Ф — фарбовість видання.

При визначенні К_са вибирають варіант розміщення зображень, який забезпечує мінімальні відходи.

Якщо ФВА працює з рулонним фотоматеріалом, ілюстрації або сторінки розміщують по ширині рулону, враховуючи поля навколо зображення та напрям орієнтації комплекту фотоформ. Вибирають варіант, який забезпечує найменші відходи фотоматеріалу. У цьому випадку програма з виведення фотоформ

де К_шр — кількість ілюстрацій або сторінок, які розміщують по ширині рулону фотоматеріалу; Z_п — довжина паска фотоплівки, яка рівна одній із сторін зображення з урахуванням полів.

Програма складання тексту для газетних видань

де К_кол — кількість колонок на сторінці; С₂ — кількість сторінок газети облікового формату з урахуванням кількості виходів (К_вих).

З огляду на періодичність і оперативність випуску виробничі програми складальних процесів газетного виробництва розраховують як за певний період часу (рік), так і за максимально завантаженим періодом (за зміну, тиждень).

Стислі терміни з випуску газет потребують наявності додаткового тексту (загону), що дозволяє оперативно заповнити прогалини, які виникають у процесі редакційного виправлення, і досягти максимально можливої місткості газетної сторінки. Так, для видань формату АЗ загін складає 10%, а для формату А2 — до 20% від Пгт. Правлення тексту для формату АЗ приймають на рівні 20%, а для формату А2 — 30% від Пгт.

Матеріали додрукарського виробництва. У складальному виробництві застосовують папір та тонер (фарбу) для отримання коректурних відбитків, поліефірну плівку та фотоплівку, магнітні носії для перенесення інформації та її зберігання.

Витрати матеріалів визначають після розрахунку виробничих програм, враховуючи норму (Н_в) або коефіцієнт витрат (К_в)

де К_в = 1 + К_відх (1 — витрати матеріалу на виконання програми,

К_відх — коефіцієнт, який враховує відходи матеріалу)

Витрати фотоплівки у тис. см² розраховують

Потреба у магнітних носіях інформації (В_мн)

^{де — обсяг пам'яті, який займає текст, Б;}

К_прог — коефіцієнт, який враховує збільшення обсягу файлу для розміщення системної та програмної інформації; М_мн — місткість магнітного носія, Б.

Витрати тонера розраховують через ресурс картриджа, тобто кількість відбитків певного формату, які можна отримати з одного заправлення.