Вибір технологічних процесів

За результатом вибору друкарських процесів обґрунтовується вибір методу фальцювання аркушів, конструкції зошитів, а далі — спосіб приєднання ілюстрацій (форзаців, вклейок, накидок) до зошитів, спосіб комплектування блоків, скріплення зошитів, тип палітурки і її оздоблення.

Особливо уважно слід зупинитися на розробці видів скріплення всіх елементів, виходячи з конструкції видання, узгоджуючи їх з характером дизайнерського оформлення, умовами виготовлення, використання і зберігання. В основі поділу виробів за характером оформлення лежать різні технології палітурно- брошурувальних процесів, для яких необхідне різне спеціальне устаткування.

Проектування виробничих процесів слід починати з групування видань за видами конструкцій, оздоблення, трудомісткістю, за наявністю на підприємстві того чи іншого обладнання. Технологічний і виробничий процес розробляється окремо на кожний вид видання: на брошури, книги, листівки, буклети, тару за методами (технологією) обробки і комплектації.

Перед початком розробки проекту палітурно-брошурувального виробництва будь-якого підприємства (майстерні, офісу, друкарні, комбінату друку) необхідно провести поділ продукції виробничої програми на групи однорідних видань. Кожна група повинна включати продукцію, яку можна об’єднати спільністю виробничих процесів.

Брошурувально-палітурне виробництво повинно бути організовано відповідно послідовності виконання технологічних операцій — на окремих верстатах чи потокових лініях. Зазвичай, створюються дільниці, на яких сконцентровано однотипне устаткування для фальцювання, підбирання, шиття, вставки блоків у палітурки, комплектування комплексних видань компакт-дисками, рекламними додатками тощо.

Проектування технологічних процесів супроводжується вибором устаткування для виконання тих чи інших операцій. У свою чергу характер устатку­вання визначає характер завантаження, терміни виготовлення замовлень, економіку виробництва. Ефективність застосування тої чи іншої технології (техніки) слід перевіряти розробкою системи «чорна скринька», експертними дослідженнями, техніко-економічними розрахунками.

Вибір устаткування необхідно здійснювати з урахуванням його технологічних характеристик і доцільністю застосування для тієї чи іншої продукції, а також з урахуванням продуктивності (швидкості виконання операцій). У першу чергу необхідно обирати новітні високопродуктивні машини, потокові лінії, багатоопераційні верстати.

При виборі того чи іншого обладнання необхідно довести його доцільність і переваги перед однотипним будь-яким із методів порівняння. Усі технологічні операції, вказані у загальних блок-схемах технологічних процесів, для всіх позицій повинні бути обґрунтованими.

Підвищення якості видань сьогодні у більшості випадків пов’язано з удосконаленням брошурувально-палітурних процесів, спрямоване на їх автоматизацію, застосування гібридних технологічних процесів, використання нових матеріалів із заданими прогнозованими технічними властивостями.

Збільшення питомої ваги незшивного клейового скріплення завдяки застосуванню нових матеріалів (клеїв, паперів) і технології, дозволило перевести виробництво на менш трудомістку систему виготовлення книжкової продукції.

У дрібносерійному виробництві проектується обробка півфабрикатів і продукції на поопераційному устаткуванні; у серійному і крупносерійному — на потокових лініях, кожна з яких продукує групу технологічно і конструктивно однотипних видань. У загальному технологічному процесі окремі операції: сушіння, скріплення блоків, контроль якості можуть виконуватися у процесі міжопераційного переміщення. Слід передбачати площі для зберігання міжопераційних запасів півфабрикатів на робочих місцях.

Оздоблювальні технологічні процеси також відносять до післядрукарських і їх проектування заслуговує на особливу увагу. Лакування, ламінування, каширування (з’єднання двох і більше шарів (полотен) паперу, фольги, полімерної плівки між собою за допомогою клейового шару), висікання, тиснення, бігування тощо, нині широко використовується для різноманітних видань: журналів, книг, буклетів, плакатів, каталогів, паковань. Для цих процесів у проектах підприємств слід передбачати окремі технологічні дільниці зі спеціалізованим устаткуванням, якщо півфабрикати надходять з друкарського виробництва у незавершеному вигляді. Продуктивність цих завершальних процесів повинна бути високою аби на оздоблювальних дільницях не накопичувались півфабрикати.

Отже, сьогодні структура палітурно-брошурувального виробництва визначається обсягом робіт і асортиментом продукції, тобто якісними і кількісними показниками промислового завдання (виробничої програми).