Термінологія розрахунків

Після попереднього визначення методів друку і вибору друкарських машин розробляється розгорнуте промислове завдання (виробнича програма) на друкарські процеси, а далі на додрукарські та післядрукарські.

При виборі друкарського устаткування під конкретне промислове завдання необхідно враховувати такі фактори: максимальне використання форматів і фарбовості друкарських машин, їх продуктивність при мінімальній собівартості продукції. При цьому слід детально розглядати місткість (ємність) кожного аркушепрогону конкретного обраного варіанту друкарської машини, аби не допускати помилки у розрахунках.

Рекомендується на першому етапі розраховувати розгорнуте промислове завдання для кожного типу продукції у натуральному виразі і у нормогодинах. Розрахунки слід виконувати для конкретних друкарських машин, вибір яких визначається на підставі їх технологічних характеристик. Залежно від обраного способу друку проектувальники вибирають марку друкарської машини по кожній позиції промзавдання для головного і додаткового видів продукції.

Обсяг (трудомісткість, верстатомісткість) робіт розраховується саме за розгорнутим промисловим завданням (виробничою програмою, бізнес-планом), які розробляє на початковій стадії замовник проекту. Ці розрахунки у ТЕО, а далі по ходу проектних робіт, постійно перевірюються і корегуються. Поперед­ньо, і тут завжди, розраховується друкарське виробництво, а потім формне і післядрукарське. При проектуванні кооперації, розробці проектів міні-друкарень, видавничих центрів і офісів на окремі технологічні процеси цей порядок може бути порушений. Однак, головним завжди залишається процес друку, як головний технологічний процес у ВПК.

Технологічні розрахунки трудомісткості робіт, потреби в устаткуванні та персоналу виконуються при проектуванні, а також щомісячно (щоквартально, щорічно) на виробництві при плануванні завантаження цехів і дільниць на основі виробничих програм (промислових завдань) у повсякденній роботі інженера-технолога (менеджера), а також у процесі підготовки фахівців у середніх та вищих навчальних закладах ВПК. Не дивлячись на багато разову повторюваність цих розрахунків, іноді трапляються помилки із-за невірного розуміння термінів і поганого володіння методикою розрахунків.

Методика технологічних розрахунків у ВПК передбачає чітке дотримання таких необхідних понять і термінів:

• Авторський аркуш (А_а) — одиниця обсягу твору, прийнята для обліку праці автора, перекладача, коректора та ін., дорівнює в Україні 40 тис. знаків оповідного тексту (40 кілобайт комп'ютерної пам'яті), 700 рядків віршованого тексту чи 3000 см² ілюстративного матеріалу. Обсяг авторського аркушу прийнято рахувати рівним 22 – 23 сторінкам авторського машинописного (комп'ютерного складання) оригіналу українською (російською) мовою за умови ємності сторінки 18 тис. знаків шрифту кг. 10-12 у 1,5 міжрядкових інтервали. Авторськими знаками вважаються букви, розділові знаки, цифри, різноманітні символи, а також проміжки (пробіли) між словами. Неповні рядки приймаються за повні. При комп'ютерному складанні тексту або скануванні ілюстраційного матеріалу обсяг авторських оригіналів у кілобайтах визначається самою програмою комп'ютера.

• Обліково-видавничий аркуш (А_ов) — одиниця обсягу видання, призначена для обліку всіх інформаційних матеріалів усіх елементів видання — авторських і тих, що не є продуктом творчості автора (вихідні відомості видання, зміст, видавнича передмова тощо).

• Фізичний аркуш набору (А_Нф) — одиниця обсягу твору для набору (складання) у форматі видання.

• Умовний аркуш набору (А_ун) — одиниця обсягу видання, що умовно відповідає стандартному виданню формату приведеного аркуша 60 х 90/16 і лише у випадку його набору в одну колонку (шпальту) шрифтом кг. 10 форматом шпальти 6 х 9 х кв. Для найбільш розповсюджених гарнітур шрифтів ємність такого умовного аркушу набору становить 40 тис. знаків.

Таблиця 7.6

Розгорнуте промислове завдання

(виробница програма) друкарських процесів

№ по-зиції	Вид літератури, тип видання, характер елементів	Формат і частка аркуша, см (розміри видання у мм)	Кількість назв виданнь (н) і виходів на рік (в)	Середній обсяг (Осер) фізичних друкованих аркушів-відбитків, тис.	Середній наклад (Нсер), тис. примір-ників	Фарбовість з лиця і звороту (Фл/ Фз)	Ілюстра-тивність (характер ілюстрацій), %	Група складності	Аркуше-прогонів, тис.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Друкова-них аркушів- відбитків, тис.	Приведе-них аркушів-відбитків, тис.	Машино-прила-док, одиниць	Формоприладок, одиниць	Норма виробітки на друк, тис. аркуше-прогонів за год.	Норма часу на машино-приладку (формо-приладку), хв.	Всього нормо-годин на друк, год.	Всього нормо-годин на приладки, год.	Сума нормо-годин на друк і приладки	Кількість продукції (зошитів 2-, 3-, 4- - згин-них), тис. примірників
11	12	13	14	15	16	17	18	19	20

У загальних виробничих розрахунках кількісних параметрів набору і параметрів опрацювання ілюстраційних матеріалів можна користуватися саме цими цифрами (40 тис. знаків, 3000 см² ілюстрацій) для визначення обсягів видань у знаках та площі ілюстрацій після переведення фізичних аркушів набору в приведені за допомогою відповідних коефіцієнтів.

Аркушепрогін (листопрогін) (А_прг) — головне поняття у розрахунках друкарського виробництва — це проходження паперового (картонного) аркуша або плівкового, металевого чи пластикового листа між секціями друкарської машини за один робочий цикл, незалежно від формату аркуша (листа) і кількості нанесених фарб. Норми часу у хвилинах наводяться на одну тисячу аркушепрогонів, а виробітку на друк, як правило, у тисячах аркушепрогонів за годину.

Аркуш стандартного формату (А_ст) — аркуш (лист) паперу (картону, плівки, жерсті), розміри якого відповідають державному чи міждержавному стандарту.

Аркуш (лист) у форматі друкарської машини (А_{д м} ) — аркуш (лист) матеріалу, розміри якого відповідають максимальному формату машини і співвідносяться до стандартного формату як 1:1; 1:2; 1:4чи2:1.

Фізичний друкований аркуш-відбиток (лист-відбиток) стандартного формату (Аф _{в с}) — аркуш паперу чи картону (лист бляхи або пластику) стандартного формату, задрукований з однієї сторони. Число нанесених фарб при цьому не враховується.

Друкований аркуш-відбиток (лист-відбиток) у форматі машини (Аф _м ) — аркуш (лист) у форматі машини, задрукований з однієї сторони незалежно від числа нанесених фарб.

Наклад (тираж) (Н) — кількість примірників видання, а також усіх елементів, тобто кожного друкованого аркуша, кожної обкладинки, палітурки, вкладки тощо.

Прогонний наклад (тираж) (П_н) — кількість аркушепрогонів (листопрогонів) віддрукованих з одного комплекту друкарських форм одного сюжету (заміна форм з технічних причин не враховується). Для різних елементів одного й того ж видання (обкладинок, вкладок, вклейок) прогонний наклад може бути різним, усе залежить від того, скільки однакових сюжетів (елементів) розміщується на одному аркуші. Наприклад, якщо одночасно друкується два однакові фізичні аркуші, то прогонний наклад буде вдвоє меншим встановленого накладу видання. Якщо ж на аркуші розміщено чотири однакові обкладинки, прогонний наклад буде вчетверо меншим встановленого тиражу і т.д.

Машина одностороннього друку — друкарська машина, яка наносить за один прогін одну або декілька фарб на одну сторону аркуша (листа).

Машина двостороннього друку — друкарська машина, яка наносить по одній чи по декілька фарб на лицеву та зворотну сторони аркуша (листа) задруковуваної основи. Кількість друкарських секцій (фарбових апаратів) для лиця і звороту може бути різною.

Машина з можливостями одностороннього і двостороннього друку — друкарська машина одностороннього чи двостороннього друку залежно від умов використання.

Машина одинарного формату — друкарська машина, що може друкувати на аркушах (листах) визначеного стандартного формату.

Машина подвійного формату — друкарська машина, що може друкувати на аркушах (листах), формат яких відповідає двом стандартним форматам.

Машина половинного формату — друкарська машина, що може друкувати на аркушах (листах), формат яких дорівнює половин/ стандартного формату.

Машина четвертинного формату — друкарська машина, шр може друкувати на аркушах (листах) не більших ніж четвертина стандартного формату.

Фарбовідбиток стандартного формату (Фф._с.) — друкований аркуш-відбиток стандартного формату, віддрукований в одну фарбу. Якщо на аркуш (лист) нанесено декілька фарб, то число фарбовідбтків дорівнює числу друкованих аркуш-відбитків, помноженому на число нанесених фарб.

Фарбовідбиток у форматі машини (Фф._м.) — друкований аркуш-відбиток у форматі машини, віддрукований в одну фарбу.

Фарбовість друку лиця і звороту аркуша (аркушевої чи рулонної продукції, паковання) (Ф_л/Ф₃) — число фарб, нанесених відповідно на лицьову і зворотну сторони аркуша (листа, полотнища).

Фарбовість продукції (видання, паковання) може бути іншою: меншою або більшою від числа можливих фарб друкарської машини. Тоді, при більшій необхідно здійснити декілька прогонів крізь друкарську машину, щоб віддрукувати всі фарби, або, при меншій фарбовості продукції, відключити фарбові апарати у невикористаних секціях багатофарбової машини, що, безумовно, знизить продуктивність друкарського устаткування.

Приведений аркуш•-відбиток(фарбовідбиток) А_{в прив} (Фф._прИв.) Відповідає друкованому аркушу-відбитку (фарбовідбитку) будь-якого стандартного формату, помноженого на коефіцієнт приведення до формату 60 х 90 см.

Число назв видань (н) — число накладів різних видань, що проектуються до друку промисловим (виробничим) завданням. Для періодичних видань — множиться на кількість виходів на рік.

Обсяг (об'єм) видання (О) — кількість (число) друкованих ар-кушів-відбитків стандартного формату в одному примірнику видання. Для видань, що складаються з різноманітних елементів (вклейок, вкладок, обкладинки тощо), доцільно вказувати обсяг кожного елемента окремо.

Схема друкування — це послідовність накладання (друку) кожної фарби на кожний фізичний друкований аркуш-відбиток видання. Під «схемою друкування» у машинах подвійного формату і рулонних розуміють порядок розміщення окремих елементів видань у спусках (сторінок на аркушах; у розкладках — обкладинок, вклейок, частин зошитів).

Формат друкування — розмір аркушу (листа, спуску) стандартного або нестандартного формату, який задруковується у аркушевій друкарській машині або частина паперового (плівкового) полотнища, яке задруковується за один цикл у рулонній друкарській машині.

Циклічна потужність друкарської машини характеризує сумарну кількість фізичних друкарських аркушів-відбитків або їх частин (різних або однакових), що друкуються за один робочий цикл машини.

Зошит — елемент видання — це аркуш сфальцьований у 2, 3,4, 5 згинів, з визначеною кількістю сторінок — 8, 12, 16, 24, 32. Зошит може бути стандартного і не стандартного формату, перпендикулярного і паралельного фальцювання, або комбінованого.

При вказаній частці формату аркуша видання (1/8,1/16,1/32) на кожному паперовому аркуші з двох сторін надруковано два фізичних аркуша-відбитка стандартного (чи не стандартного) формату і з нього продукуються відповідно два зошити у 2, 3, 4 згини з визначеною кількістю сторінок 8, 16, 32.

При наявності дробових частин обсягу книжково-журнальних видань (0,25; 0,5; 0,75), що визначені у фізичних друкованих аркушах-відбитках, кількість сторінок (К_с) у майбутньому зошиті можна розрахувати за формулою:

де Од _ч — дробова частка обсягу видання;

Чф — частка формату аркуша видання.

Кількість примірників готової продукції (К_прд ) — визначається для кожної позиції промислового завдання окремо за формулою:

де н — кількість назв даної продукції у промзавданні;

в — кількість виходів періодичних видань за рік;

Н_сер — середній наклад (тираж) видань даної позиції промзавдання.

Знаючи К_прд , можна легко розрахувати необхідну кількість елементів видання: форзаців, обкладинок, палітурок, книжкових блоків тощо.

У реальних умовах виробництва наклади окремих видань, що відносяться у промисловому завданні до однієї розрахункової позиції (Н_сер ), можуть дещо розрізнятись. Однак, при проектуванні це не має принципового значення.

При одному і тому ж обсягу роботи завантаження (трудомісткість) друкарських процесів може змінюватись у залежності від запроектованої технології, техніки та організації виробництва.