- •Економіки і торгівлі
- •Ι. Елементи лінійної алгебри. Визначники та матриці
- •1.1. Визначники 2-го і 3-го порядку
- •Основні властивості визначників
- •Для засвоєння теми розв’яжіть наступні задачі [2]: № 586, 592, 564, 597.
- •1.2. Матриці
- •Дії над матрицями
- •1.3. Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2. Загальна теорія систем лінійних рівнянь
- •2.1.Формули Крамера
- •2.2. Метод Гаусса
- •2.3. Метод оберненої матриці
- •3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язок.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •3.2. Скалярний добуток векторів
- •4. Аналітична геометрія на площині
- •4.3. Криві другого порядку
- •Форму еліпса та геометричний зміст а, b, c можна побачити на рисунку 2. Ексцентриситет еліпсу дорівнює :
- •Рівняння асимптот гіперболи:
- •5. Індивідуальні тестові завдання
- •5.1.Визначники
- •5.2. Матриці
- •5.3. Системи лінійних рівнянь
- •5.4. Вектори
- •5.5.1. Пряма на площині
3.1. Лінійні операції з векторами
Сумою
векторів
називається
вектор
,
замикаючий ломану, побудовану з даних
векторів, який проведений від початку
вектора
в
кінець вектора
,
при умові, що початок вектора
прикладений до кінця вектора
,а
початок вектора
прикладений до кінця вектора
.
Якщо
вектори задані своїми проекціями
,![]()
,
то їх алгебраїчна сума дорівнює
алгебраїчній сумі відповідних координат:
.
(3.7)
добутком
вектора
на числок
називається новий вектор, проекції
якого є добуток числа к
на відповідну координату:
,
модуль
якого
,
а напрямок якого співпадає з
,
якщоk>0
або
протилежний, якщо k,<0.
Для засвоєння теми розв’яжіть наступні задачі [2]: № 387, 390.
3.2. Скалярний добуток векторів
Скалярним
добутком двох векторів
називається число, що дорівнює добутку
модулів цих векторів та косинуса кута
між ними:
![]()
.
(3.8)
Скалярний
добуток двох векторів
це також добуток модуля одного з векторів
на проекцію другого вектора на перший
вектор:
.
(3.9)
Властивості скалярного добутку:
.
.Якщо
,
тоді
.
Отже
:
.
(3.10)
Якщо
вектори задані координатами
то
.
(3.11)
Приклад.
Знайти роботу, виконану силою
,яка
прикладена до матеріальної точки, що
проходить шлях від точки B(1;0;1) до точки
C(-2;1;0).
Розв’язок:
Робота
обчислюється за формулою
,
(3.12)
де
.
Підставивши
й
у зазначену формулу, одержимо
.
Кут між векторами:
.
(3.13)
Умови паралельності векторів:
.
(3.14)
Умови перпендикулярності векторів:
.
(3.15)
Приклад.
Визначити координати вектора
,
колінеарного вектору
,
знаючи, що
і він спрямований у тому ж напряму, що
і вектор
.
Розв’язок.
Якщо
вектори
,
тоді виконується співвідношення (3.14).
Підставивши
координати вектора
,
одержимо
![]()
або
,
,
.
Тоді
;
;
.
Тому
що вектора
і
спрямовані в одну сторону, тоді
.
Отже,
.
Приклад.
Знайти
,
якщо
,
.
Розв’язок:
Для розв’язку цієї задачі варто скористатися формулою:
.
Знайдемо
і
,
пам'ятаючи, що
,
,
.
,
.
Тоді
.
Для засвоєння теми розв’яжіть наступні задачі [2]: № 399, 406.
Приклад.
Задані вектори:
(0,1;0,5;2,7),
=(1,4;8,4;9,1),
=(5,6;2,8;5,1),
=
(8,5;8,2; 9,3).
Знайти: вектори
=
6,2
;
;довжину вектора
;скалярний добуток векторів
;кут між векторами
та
;знайти проекцію вектора
на вектор
.
Розв’язок.
Вектор
=6,2
=(0,62;3,1;16,74).Вектор
=(1,4-5,6;
8,4-2,8;9,1-5,1)=(-4,2;5,6;4,0).Довжина вектора
=
.Скалярний добуток векторів
![]()
;
Кут між векторами
та
:
.
![]()
Проекція вектора
на вектор
:
![]()
Приклад.
Знайти вектор
,
що задовольняє умовам:
,
,
.
Вектори
,
,
.
Розв’язок.
Запишемо систему

або
,
з якої одержимо:
.
Таким
чином,
.
Для засвоєння теми розв’яжіть наступні задачі [2]: № 426, 429.
4. Аналітична геометрія на площині
4.1. Довжина відрізку та ділення відрізку у даному відношенні.
Відстань
між точками.
Відстань між двома точками
та
дорівнює кореню квадратному зі суми
квадратів різниць однойменних координат
цих точок:
(4.1)
приклад. Задані точки А(8,0;2,5) та В(8,9;2,1). Знайти відстань між двома точками А та В.
Підставивши координати точок у формулу (4.1), маємо:
![]()
Для засвоєння теми розв’яжіть наступні задачі [2], №4, 18, 19.
Ділення відрізку в заданому відношенню
Розглянемо
відрізок АВ, заданий координатами точок
та
.
Точка
поділяє
відрізок АВ у відношенні:
(рис. 1).

![]()
![]()
![]()
Рисунок 1 – Ділення відрізку
координати точки С визначаються формулами:
(4.2)
Коли
,
тобто точкаС
поділяє відрізок АВ
пополам, то формули приймають вигляд:
(4.3)
приклад. Знайти координати точки С, яка поділяє відрізок АВ пополам.
Розв’язок. Координати точки С визначаємо за формулами (4.3)

Для засвоєння теми розв’яжіть наступні задачі [2], №28, 29.
4.2. Рівняння прямої на площині
Рівняння прямої в прямокутній системі координат є рівняння першої степені відносно змінних х та у. Рівняння прямої на площині задається в одному з таких видів.
Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом та заданим відрізком на осі ОУ:
(4.4)
де k – кутовий коефіцієнт прямої. Він характеризує напрямок прямої та дорівнює тангенсу кута нахилу прямої від додатного напрямку осі ОХ;
b –довжина відрізку, який відтинає пряма на осі ОУ.
Рівняння
прямої, яка проходить через дві задані
точки
та
:
![]()
.
(4.5)
Приклад. Трикутник заданий своїми вершинами А (8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3). Знайти рівняння сторін АС та ВС.
Розв’язок.
Рівняння сторін АС та ВС знаходимо, як рівняння прямих, які проходить через дві задані точки (4.5).
Рівняння
сторони АС:
![]()
Підставляємо
координати та отримаємо:
або
.
Відповідно
рівняння сторони Вс:
або
;
.
Рівняння прямої, яка проходить через задану точку в заданому напрямі:
(4.6)
де k – кутовий коефіцієнт прямої
Рівняння прямої в відрізках на осях:
(4.7)
де a – величина відрізку, що відтинає пряма на осі ОХ.,
b – величина відрізку, що відтинає пряма на осі ОУ.
Загальне рівняння прямої:
.
(4.8)
Нормальне рівняння прямої:
(4.9)
де p – довжина перпендикуляру з початку координат на пряму,
–кут
між додатним напрямком осі ОХ
та
перпендикуляром
.
Будь яке рівняння прямої виду
можна привести до нормального виду, для
чого його треба помножити на нормуючий
множник:
(4.10)
Нормуючий множник повинен мати знак, протилежний знаку вільного члена С даного рівняння.
Відстань
від точки
до
прямої
заданої нормальним рівнянням дорівнює:
(4.11)
Якщо
пряма задана загальним рівнянням (4.8),
то відстань від точки
до
прямої
дорівнює:
.
(4.12)
Приклад. Для трикутника АВС, заданого своїми вершинами А(8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3), знайти довжину перпендикуляру BF.
Розв’язок. Знайдемо довжину перпендикуляру BF як відстань між точкою В та стороною АС.
Приводимо рівняння сторони АС до загального виду
,
,
.
Знаходимо довжину перпендикуляру BF за формулою (12):
![]()
Кут між прямими.
Кутом
між прямими.
називається
кут, на який треба повернути
навколо
точки їх перетину проти ходу годинникової
стрілки до збігу її з
.
Для прямих, які задані рівнянням з
кутовим коефіцієнтом
та
,
кут між ними визначається за формулою:
(4.13)
Для паралельних прямих:
(4.14)
Для перпендикулярних прямих:
(15)
Приклад. Знайти кут між сторонами АС та ВС трикутника АВС, заданого своїми вершинами А (8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3).
Розв’язок
. Приводимо загальне рівняння сторони
АС
до виду рівняння з кутовим коефіцієнтом
(4.4):
,
,
для рівняння сторониАС
кутовий коефіцієнт
.
Приводимо загальне рівняння сторони ВС до виду рівняння з кутовим коефіцієнтом
,
,
.
Для
рівняння сторони ВС
кутовий коефіцієнт
.
Для визначення кута між сторонами АС та ВС трикутника АВС використаємо формулу (4.13):
,
.
Приклад. Знайти рівняння висоти BF трикутника АВС заданого своїми вершинами А(8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3).
Розв’язок.
Висота
BF
трикутника АВС
перпендикулярна
до сторони АС,
та
проходить через точку В.
Це
відповідає рівнянню прямої, яка проходить
через задану точку
в заданому напрямі
З
умов перпендикулярності двох прямих
(4.15) знаходимо кутовий коефіцієнт прямої
BF.
Кутовий коефіцієнт АС
.
Кутовий коефіцієнт прямоїBF
![]()
Рівняння висоти BF трикутника АВС :
![]()
Приклад. Знайти точку перетину медіани АD та висоти BF трикутника АВС, заданого своїми вершинами А(8,0; 2,5), В(8,9; 2,1), С(2,4; 4,3).
Розв’язок.
Точка
,
точка перетину медіаниАD
та висоти BF
трикутника
АВС,
находиться
як розв’язок системи рівнянь прямих:
медіани АD
та висоти BF.
Рівняння
висоти BF
трикутника АВС
![]()
знаходимо координати точки D за формулами (4.3):

Рівняння медіани АD находимо як рівняння прямої, яка проходить через дві точки А та D
![]()
;
,
або
![]()
Знаходимо точку перетину медіани АD та висоти BF трикутника АВС:
;
.
Розв’язуємо
систему рівнянь за формулами Крамера.
Визначник системи рівнянь
.
Визначник
,
.
Визначник
,
.
Відповідь:
точка перетину медіани АD
та висоти BF
трикутника
АВС
точка
.
Для засвоєння теми розв’яжіть наступні задачі [2], № 95, 96, 133, 134.
