
- •Економіки і торгівлі
- •Ι. Елементи лінійної алгебри. Визначники та матриці
- •1.1. Визначники 2-го і 3-го порядку
- •Основні властивості визначників
- •Для засвоєння теми розв’яжіть наступні задачі [2]: № 586, 592, 564, 597.
- •1.2. Матриці
- •Дії над матрицями
- •1.3. Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •2. Загальна теорія систем лінійних рівнянь
- •2.1.Формули Крамера
- •2.2. Метод Гаусса
- •2.3. Метод оберненої матриці
- •3. Елементи векторної алгебри
- •Розв’язок.
- •3.1. Лінійні операції з векторами
- •3.2. Скалярний добуток векторів
- •4. Аналітична геометрія на площині
- •4.3. Криві другого порядку
- •Форму еліпса та геометричний зміст а, b, c можна побачити на рисунку 2. Ексцентриситет еліпсу дорівнює :
- •Рівняння асимптот гіперболи:
- •5. Індивідуальні тестові завдання
- •5.1.Визначники
- •5.2. Матриці
- •5.3. Системи лінійних рівнянь
- •5.4. Вектори
- •5.5.1. Пряма на площині
2.3. Метод оберненої матриці
Систему лінійних рівнянь в матричній формі можна записати так:
(2.2)
де А – матриця коефіцієнтів системи рівнянь,
В – матриця – стовпець вільних членів рівнянь,
Х - матриця – стовпець змінних.
Помножимо
рівняння (2) на обернену матрицю
,
отримаємо:
(2.3)
Приклад. Розв’язати систему лінійних рівнянь методом оберненої матриці.
Розв’язок.
Знаходимо визначник матриці коефіцієнтів системи рівнянь:
.
Дописуємо два перших стовпця до визначника і знаходимо суму добутків на головних діагоналях та різницю добутків на допоміжних діагоналях:
Визначник матриці коефіцієнтів системи лінійних рівнянь відмінний від нуля, тому існує обернена матриця та існує єдиний розв’язок системи.
знаходимо алгебраїчні доповнення кожного елемента матриці коефіцієнтів
,
,
складаємо матрицю алгебраїчних доповнень:
транспонуємо матрицю алгебраїчних доповнень
:
.
Знаходимо обернену матрицю:
знаходимо розв’язок системи рівнянь за формулою (2.3):
.
Відповідь: Х1= 1, Х2 = 4, Х3= -3.
3. Елементи векторної алгебри
Векторними називаються величини, визначені їх числовим значенням та напрямом.
Вектор
– відрізок, який має визначену довжину
та напрям і позначається
або
.
ТочкаА
- початок вектора, точка В
- кінець.
Довжина вектора
називається його модулем або абсолютною
величиною і позначається
,
напрямокАВ
визначається променем АВ.
Два
вектора
та
вважаються рівними, якщо рівні їх модулі
та співпадають їх напрямки. Вектор не
змінюється, якщо його перенести паралельно
самому собі в будь яку точку простору.
Такий вектор називається ковзним.
Проекцією
вектора
на вісьОХ
називається
довжина відрізку А1В1
цієї
осі між проекціями А1
та В1
точок А
та
В, узята
зі знаком “+”, якщо напрямок відрізку
А1В1
співпадає з напрямком осі ОХ.,
та зі знаком “-“ , якщо напрямок відрізку
А1В1
протилежний напрямку осі ОХ
. Проекція дорівнює добутку модуля
вектора на косинус кута між віссю та
вектором:
(3.1)
одиничні
вектори координатних осей
називаються ортами.
Координати вектора це проекції вектора на осі координат:
.
вектор можна записати через координати так:
.
Якщо
вектор заданий точками
та
то його можна записати так:
.
Кути
вектора
з осями координат називаються напрямними,
а напрямні косинуси визначаються як:
.
(3.2)
і відповідають умові:
.
(3.3)
модуль
вектора
дорівнює кореню квадратному зі суми
квадратів його координат:
.
(3.4)
Приклад.
Знайти вектор, який має одиничний модуль
і такий напрямок, що і вектор
.
Розв’язок.
Одиничний вектор знайдемо за формулою:
,
(3.5)
де
- довжина вектора
.
;
.
Приклад.
Знайти напрямні косинуси вектора
.
Розв’язок.
Одиничний вектор має модуль, що дорівнює одиниці. Тому з формул (3.2) та (3.4) випливає, що
;
;
.
Відповіді, отримані в задачі 1 і 2, повинні співпадати.
Колінеарні вектори – паралельні одній і тій же прямій, а їх координати відповідають умовам:
.
(3.6)
Компланарні вектори – паралельні одній і тій же площині.
Протилежні вектори два колінеарних вектора однакових за модулем та протилежно спрямовані.