Дробово-раціональна функція
Дробово-раціональною функцією (або раціональним дробом) називається функція, рівна відношенню двох многочленів, тобто , де - многочлен степеня , а - многочлен степеня .
Раціональний дріб називається правильним, якщо степінь чисельника менше степеня знаменника, тобто ; в протилежному випадку (якщо ) раціональний дріб називається неправильним.
Всякий неправильний раціональний дріб можна, шляхом ділення чисельника на знаменник, подати у вигляді суми многочлена і правильного раціонального дробу, тобто .
Наприклад, – неправильний раціональний дріб. Розділимо чисельник на знаменник в стовпчик:
_ х4 –5х +9|х–2
х4–2х3 |х3 +2x2 +4x+3
_ 2х3 –5х + 9
2х3–4х2
_4х2 – 5х + 9
4х2 – 8х
_ 3х + 9
3х – 6
15.
Отримаємо частку і залишок . Отже,
.
Правильні раціональні дроби вигляду
(I).;
(II).;
(III). (корені знаменника комплексні, тобто );
(IV). (, корені знаменника комплексні) , де - дійсні числа, називаються найпростішими раціональними дробами I, II, III і IV типів.
Теорема 8.3.8. Всякий правильний раціональний дріб, знаменник якого розкладений на множники
, можна подати (і притому єдиним чином) у вигляді наступної суми найпростіших дробів:
, (3.6)
де – деякі дійсні коефіцієнти.
Пояснимо формулювання теореми на наступних прикладах:
1) ;
2) ;
3) .
Для знаходження невизначених коефіцієнтів в рівності (3.6) можна застосувати метод порівняння коефіцієнтів.
Суть методу така:
1. В правій частині рівності (3.6) зведемо до спільного знаменника; в результаті отримаємо тотожність , де – многочлен з невизначеними коефіцієнтами.
2. Оскільки в отриманій тотожності знаменники рівні, то тотожно рівні і чисельники, тобто
. (3.7)
3. Прирівнюючи коефіцієнти при однакових степенях (по теоремі 31.5 про тотожність многочленів) в обох частинах тотожності (3.7), отримаємо систему лінійних рівнянь, з якої і визначимо шукані коефіцієнти
Приклад 3. Подати дріб у вигляді суми найпростіших дробів.
Згідно теореми 31.8 маємо:
, тобто
.
Звідси слідує
, тобто
.
Прирівнюючи коефіцієнти при , отримаємо
Розв’язуючи систему, знаходимо, що . Отже,
.
Для знаходження невизначених коефіцієнтів застосовують також метод окремих значень аргументу: після отримання тотожності (3.7) аргументу надають конкретні значення стільки раз, скільки невизначених коефіцієнтів (звичайно вважають за значення дійсних коренів многочлена ).
Приклад 4. Подати дріб у вигляді суми найпростіших дробів.
Маємо: . Звідси слідує
Покладемо , тоді , тобто ; покладемо , тоді , тобто ; покладемо , тоді , тобто . Отже
.
Інтегрування найпростіших раціональних дробів
Знайдемо інтеграли від найпростіших раціональних дробів.
1. (формула (2) таблиці інтегралів);
2. (формула (1));
3. Розглянемо інтеграл .
Виділивши в знаменнику повний квадрат, отримаємо:
,
причому . Зробимо підстановку . Тоді, . Покладемо . Отже, використовуючи формули (2) і (15) таблиці інтегралів, отримуємо:
,
тобто, повертаючись до змінної
.
Приклад 5. Знайти .
. Зробимо підстановку . Тоді , і
.
4. Обчислення інтеграла вигляду .
Даний інтеграл підстановкою зводиться до суми двох інтегралів: ,.
Перший інтеграл легко обчислюється:
.
Обчислимо другий інтеграл:
. (3.8)
До останнього інтеграла застосуємо інтегрування частинами. Покладемо
, тоді
Підставляючи знайдений інтеграл в рівність (3.8), отримаємо
, тобто
.
Отримана формула дає можливість знайти інтеграл для будь-якого натурального числа .
Приклад 6. Знайти інтеграл .
Тут до . Оскільки , то
,
.