2008-FINANSY-POSOBIE2

УДК У912 ББК У262р30

Автори: В.М. Білопольська, О.І.Хорошева,

Рекомендовано до видання Вченою Радою Донецького національного університету

(Протокол № 4 від 28.03.2008 р.)

Фінанси: навчальний посібник з модульного контролю знань студентів (для студентів економічних спеціальностей):

Навчально-методичний посібник / Під заг. ред. П.В. Єгорова. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток- ЛТД», 2008. – с.

ISBN

В навчально-методичному посібнику представлені завдання поточного модульного контролю знань студентів: професійної термінології; теоретичних основ функціонування фінансів на різних етапах суспільного розвитку; формування та розвитку логіки мислення; навичок у проведенні досліджень і виконання індивідуальних творчих завдань модульного контролю і критерії оцінки знань студентів.

Видання підготовлено відповідно до програми курсу «Фінанси» і охоплює всі теми передбачені галузевими стандартами вищої освіти в Україні: освітньо-професійна програма підготовки «бакалавр», напрямок «Економіка і підприємництво». Навчально-методичний посібник може бути корисним для всіх студентів економічного профілю, а також для тих, хто цікавиться питаннями формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави, підприємницьких структур в умовах розвитку ринкових відносин.

УДК У912 ББК У262р30

ISBN

©В.М. Білопольска, О.І. Хорошева, В.Г. Андрєєва, О.В. Желудєв, Є.О. Клокова, О.М. Чорна

7

децентралізованих фондів грошових коштів держави та розробляти зміст стратегії з ефективного їх використання;

−сформувати у спеціаліста ту систему знань і той інструментарій, застосування яких у практичній діяльності дозволить йому ухвалювати своєчасні і високоефективні рішення у сфері управління фінансами і фінансовою діяльністю в державі.

На сучасному етапі наука про фінанси дозволяє виробляти цілий ряд наукових рекомендацій з удосконалення: методологічних і теоретичних основ курсу; фінансової політики і механізму її реалізації; фінансового законодавства і права; підвищення ефективності фінансового механізму держави і посилення його впливу на всі процеси її соціально-економічного розвитку; поліпшення складу і структури фінансової, бюджетної, податкової систем нашої держави в умовах економічних, науково-технічних, екологічних та соціальних перетворень; механізму формування доходів і фінансування витрат як на макро-, так і на мікрорівні; інтенсивного розвитку сфери страхових послуг, удосконалення механізму формування доходів і витрат страхових компаній України; створення ефективного механізму управління корпоративними фінансами; активізації розвитку фінансового ринку і насамперед таких його елементів, як: валютний ринок, ринок цінних паперів і ринок позикових капіталів; налагодження механізму управління фінансовими потоками в державі; посилення ролі фінансів у здійсненні таких функцій держави, як: економічна, соціальна, політична, стимулююча та регулююча.

Структура цієї навчальної дисципліни, послідовність розгляду її тем і питань визначені змістом науки про фінанси, складом і структурою фінансової системи України, завданнями, які вирішуються в умовах розвитку ринкових відносин відповідно нормативноправовоих актів Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Указів Президента України, Програм соціально-економічного розвитку та інше.

В умовах Болонського процесу, який передбачає впровадження кредитно-модульної системи, вивчення дисципліни “Фінанси” передбачає лекції, проведення семінарських занять, самостійну роботу студентів, творче обговорення актуальних проблем теорії і практики фінансів, написання курсової роботи зі спеціальності, застосування різних активних методів навчання, підготовку індивідуальних творчих завдань, логіко-структурних схем, тощо. Обов’язковими є форми такого модульного контролю як: усне і письмове опитування; тестування зі всіх тем курсу; підготовка та захист індивідуальних творчих завдань (ІТЗ); розробка логіко-структурних схем, зміст яких презентується на зайняттях в аудиторії і які оцінює викладач відповідно затверджених критеріїв та 100-бальної системи оцінки знань студентів. При необхідності викладач може провести додатковий контроль знань в формі усного або письмового опитування, співбесіди, тестування, контрольної роботи та інше.

Усе це вимагає від сучасного економіста значного обсягу глибоких теоретичних і практичних знань у галузі фінансів ринкової економіки, які значною мірою визначають його світогляд, загальноекономічний кругозір, професійний рівень, здатність творчо і критично мислити, оперативно і по-державному вирішувати проблеми, які виникають на практиці.

Думаємо, що пропонований алгоритм вивчення такої важливої у професійному відношенні дисципліни буде всіляко цьому сприяти.

8

РОЗДІЛ 1. Методичні вказівки по виконанню завдань модульного контролю

Вивчення в університеті студентами дисципліни «Фінанси» здійснюється шляхом відвідування лекцій, семінарських занять, участі в міні-конференціях, олімпіадах, круглих столах із проблем фінансів, а також виконання цілого ряду завдань, що передбачені навчальним планом конкретної спеціальності.

Модернізація університетської освіти в рамках Болонської конвенції, припускає, що якість вищої професійної освіти повинна забезпечуватися комплексом таких складових як: рівень викладання, високою мотивацією до знань тих, хто навчається, ефективним механізмом контролю знань студентів, а також сучасним менеджментом у сфері організації і проведення навчального процесу. Особлива увага повинна приділятися самостійній роботі студента: її організації, методичній забезпеченості, використанню сучасних інформаційних систем і технологій.

Контроль знань студентів по досліджуваній дисципліні здійснюється протягом усього семестру по 2-м модулях у таких формах як:

−«вхідний контроль» проводиться на самому початку вивчення курсу з метою виміру рівня знань студента по тим спеціальним дисциплінам, що вони вивчали раніш і їхньої готовності до вивчення курсу «Фінанси». Формами проведення «вхідного контролю» можуть бути: тести по декількох дисциплінах; контрольна робота; бліц-опитування; контрольний економічний диктант та інше;

−«поточний модульний контроль» повинен бути націлений на перевірку засвоєння навчального матеріалу, одержаних навичок, виконання економічних розрахунків, здібностей в осмисленні економічних процесів і явищ, пов'язаних з функціонуванням фінансових і кредитних відносин у рамках національної економіки в сфері зовнішньоекономічних зв'язків, уміння презентувати аудиторії підготовлені проекти і індивідуальні творчі знання (ІТЗ), тощо;

−«підсумковий модульний контроль» передбачає здачу екзамену з усього курсу.

Поточний модульний контроль проводиться за Модулем 1 «Теорія фінансів, фінансова система, фінансова політика і фінансовий механізм», що включає 6 тем курсу (вступна тема + теми 1-6), і Модулем 2 «Сфери фінансової системи: механізм функціонування і стратегія розвитку» (теми 7-15).

Організація поточного модульного контролю знань студентів по курсу «Фінанси» передбачає виконання студентами завдань по кожній з досліджуваних тем у формі:

−глосарію;

−усної відповіді;

−логіко-структурних схем;

−творчо-аналітичного завдання;

−тестів теоретичного і прикладного характеру;

−співбесіди та при необхідності інших формах контролю.

Виконання глосарію передбачене в кожній темі курсу. Термінологічний словник ключових понять складається студентом у зошиті для самостійної роботи з обов'язковим посиланням на інформаційне джерело: підручник, монографія, словник, інтернет, журнали, енциклопедії та інші джерела.

Усне опитування (УО) проводиться на кожному практичному занятті. При цьому важливо продемонструвати здатність у повному обсязі передати максимально вірний зміст відповіді на питання. Результати оцінки знань студентів повинні бути доведені до кожного з них, що дозволить тому, хто навчається відслідковувати процес накопичення балів по всьому курсу і зіставляти їх суму з оцінками за 100-бальною шкалою, а потім – 5-бальною.

«Логіко-структурні схеми (ЛСС)» можуть виконуватися письмово як в аудиторії, так і у виді домашнього завдання. Вони передбачають перевірку здатності студентів самостійно осмислити матеріал і за допомогою логіко-структурної схеми передати зміст окремих фінансових механізмів, їх склад; показати механізм взаємодії окремих складових фінансових

9

і грошово-кредитних систем; зміст класифікацій доходів, витрат бюджетної системи і окремих грошових фондів, а також інших механізмів і елементів, що вивчаються в цьому курсі.

«Творчо-аналітичне завдання (ТАЗ)» припускає виконання конкретних розрахунків з розгорнутим коментарієм виявлених тенденцій і закономірностей і поясненням отриманих оцінок того або іншого механізму, грошового фонду або фінансової системи в цілому.

Теоретичні тести виконуються як в аудиторії, так і у виді домашнього завдання. При цьому з 4 варіантів пропонованих відповідей студент повинен вибрати єдино вірний.

Тести прикладного (практичного) характеру можуть бути як аудиторним, так і поза аудиторним завданням. Такі тести пропонуються по темах: «Бюджетна система», «Місцеві фінанси», «Фінанси підприємств», «Державний кредит і державний борг», «Страхування», «Податки і податкова система», «Державні цільові фонди». При цьому правильність обраного варіанта відповіді варто науково обґрунтувати або довести рішенням. Усі тести виконуються письмово в зошиті для самостійної роботи.

Викладач веде облік виконання студентами усіх видів завдань модульного контролю в спеціальній відомості (див. табл. 1.1)

Таблиця 1.1

Відомість обліку і контролю виконання завдань у системі модульного контролю

Укожного студента повинна бути аналогічна відомість для ведення свого обліку і контролю його результатів у системі вивчення курсу по двох модулях.

Крім зазначених видів контролю знань студентів можуть використовуватися й інші. Наприклад, економічний диктант, ЕSSЕ, презентація проектів, підготовка анотацій на статті

векономічних журналах, монографії, рефератів. Виконання таких завдань підвищує рейтинг студента в першому модулі на 0,2 бали, у другому – на 1,2 бали. Варто пам'ятати про те, що максимальна кількість балів по модулю №1 – 20, а по модулю №2 – 30. Усього за результатами 2-х модулів студент може набрати 50 балів. Наприкінці семестру студент здає екзамен з усього курсу і може в залежності від результатів набрати від 1 до 50 балів.

Студенти мають бути заохочені за високу активність в обговоренні дискусійних питань; за оригінальність і змістовність відповідей; за якість оформлення письмового завдання; за відсутність пропусків лекційних і семінарських занять без поважних причин. У той же час рейтинг студента буде знижений на 0,2 бали за кожне пропущене лекційне або практичне заняття без поважних причин. У цілому, пропуски занять без поважних причин знизять результати підсумкового модульного контролю, що для студента зовсім не бажано.

Загальні результати поточного модульного контролю виставляються згідно розкладу на тім тижні семестру, на якій передбачений відповідно до календарного графіка навчального процесу.

Увипадку пропуску занять з поважної причини студент може надолужити пропущене заняття під час консультації викладача (або відповідно графіка, який затверджено кафедрою).

Увипадку невиконання передбачених завдань поточного модульного контролю з об'єктивної причини, студент має право з дозволу декана або заст. декану підготувати та здати їх до останнього семінарського зайняття. Час і порядок здачі визначають викладачі, які проводять лекційні і практичні заняття по цій дисципліні.

Підсумковий модульний контроль передбачає здачу письмового іспиту. На іспит виносяться основні комплексні питання, завдання, що вимагають творчого підходу й уміння

10

систематизувати отримані знання і застосовувати їх у фінансово-економічній практиці. На кафедрі розроблені і затверджені три варіанти екзаменаційних білетів.

Перший варіант екзаменаційного квитка включає шість видів наступних завдань.

1.Дайте відповідь на наступне питання ...

2.Дайте визначення наступних понять ...

3.Заповніть схему ...

4.10 тестів.

5.Доповніть ...

6.Виберіть правильну відповідь ...

Другий варіант містить 4 завдання:

1.Дайте відповідь на теоретичне питання.

2.Дайте повну відповідь на питання проблемного характеру.

3.Дайте відповідь на логічне питання.

4.Виберіть правильну відповідь.

5.4 тести.

Третій варіант містить 10 складних тестів за всім курсом.

Студенти, що не набрали 50 балів по 2 модулям здають екзамен по першому варіантові екзаменаційних білетів. Студенти, що набрали 50 балів, здають екзамен з 2-му або 3-му варіантові на розсуд лектора і підвищують свій рейтинг успішності за курсом.

Студент, що набрав протягом семестру необхідне для нього кількість балів, має можливість:

−не здавати іспит і одержати набрану кількість балів, як підсумкову оцінку;

−здавати іспит з метою підвищення свого рейтингу по дисципліні «Фінанси»;

−використовувати час, відведений графіком навчального процесу на екзаменаційну сесію, за своїм розсудом, використовуючи час на підготовку до модулів і екзаменів з інших дисциплін.

Студент, що набрав протягом семестру менше 50 балів, зобов'язаний здавати іспит.

Загальна підсумкова оцінка за курсом «Фінанси» виставляється відповідно до методики накопичення балів за результатами поточного модульного контролю знань і результатам іспиту. Підсумкова оцінка заноситься у відомість обліку поточної і підсумкової успішності з урахуванням критеріїв оцінки знань студентів по 100-бальній шкалі.