- •1.Культурологія як наука, її специфіка, структура та завдання
- •2.Культура у системі суспільних відносин. Основні функції культури
- •3. Культура як спосіб буття людини.Поняття антропосоціогенезу
- •4. Світова культура як синтез національних, регіональних, локальних культур
- •5.Поняття культурного регіону .Сучасна регіональна типологія культури
- •6.Історична періодизація та типологія культурного процесу. Поняття культурної епохи
- •7.Діалектика загальнолюдського та національного в культурі.Проблема культурної ідентифікації
- •8.Культура і особистість .Елементи внутрішньої культури особистості.
- •9. Синкретизм
- •10 Неолітична революція.Ії значення. Трипільська культура.
- •11.Традиціоналізм як тип культури.Загальні риси розвитку культур Стародавнього Сходу.
- •12.Культури кочовиків Украіни.
- •13 Досягнення доби античної класики.
- •14.Значеня культури Греції і Риму.
- •15. Культура Візантії.
- •16. Загальна характеристика середньовiчної культури
- •17. Культура Київської Русi як синтез язичницької та християнської культур
- •18. Художня культура Київської Русi, її мiсце у скарбницi художньої культури.
- •19. Значення культури Київської Русі для становлення української культури.
- •20. Художня культура епохи Вiдродження, її гуманiстичний змiст та здобутки.
- •21. Пiвнiчне Вiдродження, його діячі та здобутки художньої культури.
- •22. Реформацiя, її місце і значення для духовної культури Західної цивілізації.
- •23. Соціально-політичні обставини становлення української національної свідомості і культури хіv – хvіі ст.
- •24. Діяльність і значення братств для розвитку української культури хvі – хvіі ст.
- •25. Внесок у культуру ренесансної Європи вихідців з України.
- •26. Гуманiстичнi та реформацiйнi iдеї в культурi України XVI - першої половини XVII ст. (на прикладі Острозького культурного осередку).
- •27. Місце і значення літературно-філософської полеміки в українській культурі хvіі ст.
- •28. Промислова революцiя I розвиток науки як чинники формування новоєвропейської культури.
- •29. Iдеологiя Просвiтництва I культура хviii ст.
- •30. Художнi напрями та стилi європейської культури хvii - хviii ст.
- •36. Головнi ознаки й тенденцiї розвитку європейської культури хiх ст.
- •37. Художнi напрями та стилi європейської культури хiх ст.
- •38. Соціально-політичні обставини розвитку росiйської культури першої половини хiх cт. Як чинники становлення дворянського етапу українського національно-культурного відродження.
- •41. Значення творчостi та дiяльностi т.Г. Шевченка для розвитку української культури.
- •42. Освітянський процес в Україні хіх ст. Та значення університетських центрів для формування національної інтелігенції.
- •43. Розквiт демократичної культури в Росiї другої половини хiх ст., її мiсце в скарбницi свiтової культури.
- •44. Критичний реалiзм як провiдний напрям європейської художної культури другої половини хiх ст. Реалістична література Росії та України хіх ст.
- •45. Нацiонально-демократичне спрямування духовної культури українського суспiльства та процес нацiонально-культурного вiдродження другої половини хiх - початку хх ст., його дiячi.
- •46. Українська культура в Галичині: дячі, осередки, значення.
- •47. Українське образотворче та театральне мистецтво другої половини хіх ст.
- •48. Символiзм як явище духовної культури останньої третини хiх - початку хх ст., його національні особливості на прикладі української літератури.
- •49. Модернiзм як iдеологiя кризи суспiльної свiдомостi та культури кiнця хiх - першої половини хх ст.
- •50. Проблема масової культури у хх ст. Соцiокультурнi передумови виникнення тоталiтаризму I фашизму у хх ст.
- •51. Дегуманiзацiя культури техногенної цивiлiзацiї другої половини хх ст.
- •52. Постмодернiзм та егалiтаризм як характеристики духовної культури другої половини хх ст.
- •53. Глобальнi проблеми цивiлiзацiї та культури другої половини хх ст.
- •54. Молодiжна контр-культура 60-х рокiв хх ст.
- •55. Полiтика мiжнародних органiзацiй у справах культури.
- •56. Пореволюцiйна українська культура та полiтика українiзацiї 20-30-х рокiв: iдеї, дiячi, наслiдки
- •57.-----------
- •58. Шестидесятники. Культура 60-80 гг.
- •59. Українська культура в межах радянської багатонацiональної культури: проблеми й досягнення.
- •Вопрос 12
37. Художнi напрями та стилi європейської культури хiх ст.
Розвиток художньої культури XIX ст. проходив під знаком боротьби і послідовної зміни чотирьох основних напрямів: класицизму, романтизму, реалізму і декадансу. Всі ці художні стилі, історично змінюючи один одного, але часто і співіснуючи, знайшли вираження у всіх видах мистецтва, але насамперед — в літературі.
Розвиток художньої культури XIX ст. проходив під знаком боротьби і послідовної зміни чотирьох основних напрямів: класицизму, романтизму, реалізму і декадансу. Всі ці художні стилі, історично змінюючи один одного, але часто і співіснуючи, знайшли вираження у всіх видах мистецтва, але насамперед — в літературі.
Скульптура
Європейська скульптурана початку XIX ст. зазнала короткого періоду піднесення, пов'язаного з творчістю італійського скульптораАнтоніо Кановиі данського —Бертеля Торвальдсена, представників класицизму в скульптурі. Особистою сторінкою в скультурі початку 19 ст. була творчістьФрансуа Рюда(1784-1855).Його «Марсельєза» серед кращіх творів доби.
Архітектура
Архітектура першої половини XIX ст. пережила свій розквіт у межах класицизму. У цей час у Парижі, Лондоні, Берліні, Санкт-Петербурзі з'являються численні архітектурні ансамблі, які додали головним європейським столицям характерного вигляду.
Музика
«Нова ера в музиці» починається на рубежі епох класицизму і романтизму. Пов'язана вона з титанічною творчістю Людвіга ван Бетховена. Вона охопила мало не всі форми і жанри музики, загальновизнаною ж вершиною стали дев'ять симфоній, кожна з яких — це цілий художній світ. Сучасник Французької революції, палко захоплений її першими кроками, рішучий противник бонапартизму, музикант філософського складу, який нескінченно розширив виразні засоби музики, композитор трагічного світовідчуття, Бетховен був оцінений і піднятий на щит романтиками, хоч сам він розходився з їх естетичними переконаннями. У Бетховені втілилися кращі риси всієї музичної культури, яка передувала йому, і разом з тим його творчість — поворотний пункт у музиці.
Театр
У XIX ст. народився якісно новий драматичний театр. Вільна конкуренція буржуазного суспільства покликала до життя численні приватні театри, столичні і провінційні, які орієнтувалися на масового глядача. Такими були паризькі «театри бульварів», «малі» театри Великого Лондона. Багато з них розорялися, але окремі ставали центрами демократичної театральної культури.
З утвердженням романтизму в репертуарі театрів сталися корінні зміни. П'єси В. Гюґо, О. Дюма, П. Меріме у Франції, Л. Тіка в Німеччині, Дж. Байрона і П. Шеллі в Англії брали гору над традиційним репертуаром класицизму. Крім того, нарівні з постановками нових романтичних п'єс зіграло свою роль і переосмислення в романтичному дусі п'єс В. Шекспіра, Ф. Шіллера та ІЙ. В. Ґете.
Кіно
У XIX ст. в Європі, у Франції, народився новий вид мистецтва, який стрімко завойовував собі наймасовішу глядацьку аудиторію, — мистецтво кіно. Кіно — дитя часу, яке поєднувало в собі науково-технічний прогрес з творчими пошуками діячів мистецтва.