Конспект уроку на тему сто тисяч

Конспект уроку на тему:І.Капенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб

Гіпермаркет Знань>>Українська література >> Українська література: Характеристика дійових осіб твору

План-конспект уроку з курсу «Українська література 8 клас» з теми «І.Капенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб.».

Тема уроку: І.Капенко-Карий. «Сто тисяч». Характеристика дійових осіб.

Мета уроку: вдосконалювати вміння аналізувати образи літературних героїв, виокремити у них найважливіші позитивні риси характеру, з’ясувати роль негативних рис характеру у становленні особистості; розвивати уважність, зосередженість, аналітико-синтетичне мислення, вдосконалювати роботу у групах; виховувати любов і повагу до краси рідного слова.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: виставка літератури, згідно теми уроку, ілюстрації до твору, дидактичний матеріал, відеофрагмент з фільму «Сто тисяч».

Епіграф: «Гроші або керують своїм власником, або служать йому».

Горацій

Зміст і структура уроку

І. Організаційно-вступна частина уроку

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання (диференційованого характеру)

Метод «Закінчи речення».

1.Герасим Калитка все життя прагнув…

2.Сенсом життя багатія було…

3.Прізвище Калитка означає..

4. Герасим Никодимович ділився найсокровеннішим лише з …

5.Найбагатшою людиною в окрузі був…

6.Нечесний шлях збагачення Калитки…

ІІІ. Перевірка раніше засвоєних знань

Інтелектуальна розминка

1.Чи вдало підібрано прізвище головного героя? Про що це свідчить?

2.За яких обставин Герасима Калитку не обманули б?

3. Чи відбулася еволюція світогляду головного героя протягом описаних у творі подій?

4.Як І.Тобілевич розкриває проблему деградації особистості, яка прагне розбагатіти будь-яким способом?

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, формування мотивації учіння

Постановка виконавських завдань

1. Узагальнити знання щодо образної характеристики перонажів.

2. Прокоментувати доречність епіграфа уроку.

3. Дослідити еволюцію образу головного героя.

4. З’ясувати, чи є мова засобом характеристики лероя.

V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

Учитель. Усі образи твору підпорядковані єдиному ідейному задумові становлять складну й водночас струнку сукупність засобів його вираження.

У трагікомедії «Сто тисяч» І.Капенко-Карий чітко відтворив психологічний тип людини, одержимої жадобою збагачення. Цей тип також давно відомий в літературі — Скупий лицар у Олександра Пушкіна, Плюшкін — у Миколи Гоголя, Гобсек — в Оноре де Бальзака. Якщо названі класики лише роблять припущення про те, що призвело їхніх героїв до певного психологічного стану, абсурдності дій, то Іван Тобілевич розкриває проблему детально

Самопрезентація героя. Учень від імені Герасима Калитки розповідає про свої плани та дії аргументучи цитатами.

Робота в групах. Образ Герасима Калитки.

І група. «Звинувачувачі»

Орієнтовний комбінований план характеристики

1.Скупість.«Хіба у мене банк, чи що?.. Коли дасте п'ять процентів, то я поділюся з вами…Принесіть же мені запродажню запись на воли». «…а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пухне».

2.Грубість. «Іди ж до роботи, бо там роти пороззявляють та й стоятимуть. Нехай коней розпряжуть, а збрую зараз однеси в комору, щоб якої реміняки не вирізали на батоги». Мужва реиана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кум-панію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом!

3. Жадібність. «Це так, це так! Однеси зараз назад — гріх у неділю снідать». «Краще смерть, ніж така потеря».

4.Лицемірство. «Іди, Парасю, по своєму ділу, а у нас своє».

5.Пристрасть до грошей. «Ой Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас, Калитку розірве грошвою».

Мужва реиана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кум-панію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом!

6.Боягуз. «Тепер коли б розмінять фальшиві гроші в казначействі... Самому страшно, щоб не влопаться... Хіба кума взять у компаньйони? Що ж, коли він чорта не побоявся, то не побоїться казначея, щоб розміняти гроші. Кращого компаньйона, як кум, не знайти!..»

7.Шахрайство. «Диво! От так штука! Оце, кажеш, фальшиві? Це я взяв від Жолудьова прикажчика. Виходить, їх і у Жолудя доволі є... Он як люди багатіють. Я їх помітю, надірву краї...». «Розпалилась до них моя душа. Сто тисяч візьму!»

8.Взаємини з рідними, знайомими, наймитами. «Люди в Київ ходять за чотириста верстов, а ти не хочеш потрудиться для Божого дому й шість верстов… Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує». «Вони надолужать: то вми-ваннячком, то взуваннячком або як почнуть Богу молиться, то й сонце зійде. Хоч би ж молилось, а то стоїть, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи. Вже ж я їм і отченаша даю! Як затоплю, то зараз і на землі. Стара, а стара! Параско, пора до коров, чого ви там мнетесь? Ану, ану! Хлопці, гайда з хати! Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть».

ІІ група «Захисники»

Орієнтовний план характеристики

1.Працелюбність, трудівник-трудоголік. «…ти мізкуєш, ти крутиш головою: де того взять, де того; як обернуться, щоб земельки прикупить, та за думками і не їсться тобі, і не спиться тобі... Мене ці думки зовсім ізсушили... До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе за ноги і крутить кругом себе!»

2.Цілеспрямованість.

3.Лірична натура. «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно загрібати тебе до купи, в одні руки… Легко по своїй землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє: там череда пасеться. там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито…».

4.Турбота про майбутнє сина.

Мистецькі паралелі. У ролі Калитки Б.Бенюк, Савки-І.Гаврилів, Невідомого - Д.Каршневич.

Відеофрагмент фільму «Сто тисяч».

Образ Бонавентури (як протилежний образу Калитки)

ІІІ група. «Звинувачувачі»

Орієнтовний план характеристики (з цитатним матеріалом).

1.Лицемір.

2.Вміння війти в довіру до багатіїв.

3.Бажання розбагатіти, знайшовши скарб.

4.Легкий до роботи.

ІV група. «Захисники»

1.Невибагливий у житті.

2.Багатий внутрішній світ.

3.Бажання побувати в Парижі.

4. Нечерствий душею.

Образ кума Савки

V група. «Звинувачувачі»

1.Слабка сила волі.

2.Бажання розбагатіти нечесним шляхом.

3.Хитрість та улесливість.

VІ група «Захисники»

1.Ліричність натури, фантазія.

2. Сміливість у досягненні мети.

3.Захист власної позиції..

4.Уміння зробити правильні висновки у конкретній ситуації.

VІ. Осмислення, узагальнення і систематизація знань

1.Складання тестів до аналізованого образу.

2.Вправа «Снігова куля»

І група. Калитка. ІІ група. Бонавентура. ІІІ група Савка.

(Слово. – Речення. – Питання. – Відповідь)

3.Аналіз мови героїв твору.

4.Коментар епіграфа уроку.

VІІ. Підведення підсумків уроку і повідомлення д/з.

Оцінка діяльності на уроці, обгрунтування виставлених балів, педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчальної роботи, оголошення домашнього завдання.

1.Опрацювати матеріал підручника.

2.Підготуватися до контрольної творчої роботи.

Використана література.

Каратай Н.В. Смисл життя в розумінні Герасима Калитки. Все для вчителя. – №3. – 2000р. – С.16-18.

Падалка Н.І. Вивчення творчості І.Карпенка-Карого в школі. К.: Рад.школа, 1970. –151с.

Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Харків: Вид. група «Основа», 2009. –88 с.

Слоньовська О.В. Українська література: підручн. для 8 кл. загальноосвітн. навч. закл./ О.В. Слоньовська. – К.: Освіта, 2008.

Степанишин Б.І. Українська словесність від прадавніх часів до середини ХІХстоліття. – Тернопіль:Підручники і посібники, 1999.

Уроки з української літератури 8 клас

УРОК 46

Тема. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи.

Мета: навчати учнів розкривати проблематику твору, визначати основні засоби змалювання образу Герасима Калитки, характеризувати його та інших дійових осіб; формувати вміння дискутувати про бездуховність людини, про сенс людського життя та висловлювати думки, викликані прочитанням твору; виховувати усвідомлення того, що бездуховність — прояв зла у житті людини.

Обладнання: ілюстрації до п'єси «Сто тисяч», виставка творів І. Карпенка-Карого.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

1. Тестова перевірка засвоєння учнями змісту п'єси «Сто тисяч».

1. За що Калитка дорікав робітникові Климу:

а) за те, шо той рано встав;

б) що взяв окраєць хліба;

в) що не затопив у печі;

г) добре поснідав.

2. Від яких думок Герасимові «і не їсться ... і не спиться»:

а) як би «земельки прикупити»;

б) що його робітники лише «жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві»;

в) що хліб «крадуть з-під носа»;

г) що Копач «викопає гроші».

3. З якою метою Калитка відряджає кума Савку «у город»:

а) купити «свинку і кнурця» у Пузиря;

б) розміняти гроші в казначействі;

в) знайти майстра з виготовлення фальшивих грошей;

г) на службу до Божого храму.

4. Яку винагороду попросив Савка за допомогу в купівлі фальшивих грошей:

а) половину від усієї суми;

б) сто карбованців від кожної тисячі;

в) п'ятдесят карбованців від тисячі;

г) запродажню на волі.

5. Як відреагував Герасим на прохання Параски запрягти коней, щоб поїхати до церкви:

а) виконав її прохання;

б) сам повіз дружину до храму;

в) не дав коней і мало не побив Параску;

г) сказав, що коні всі у полі.

6. Який сон приснився Калитці:

а) що Роман одружився з Пузиревою дочкою;

б) що кум Савка відібрав у нього гроші;

в) що Пузир купив фальшиві гроші;

г) що Бонавентура знайшов скарб.

7. Скільки днів потрібно буде, щоб об'їхати усю придбану Калиткою землю:

а) один;

б) два;

в) три;

г) чотири.

8. У кого Герасим збирався купити землю:

а) у Пузиря;

б) в Жолудя;

в) у Гершка;

г) у Смоквинова.

9. Чому Калитка все-таки вирішив одружити сина Романа з Мотрею:

а) бо про це просив його сам Роман;

б) щоб догодити Парасці;

в) бо Пузир образив Романа і не запросив його у хату;

г) тому що Мотря була багатою.

10. Як обдурив Герасим Невідомого:

а) не захотів купити фальшивих грошей;

б) дав тому замість п'яти лише три тисячі карбованців;

в) розповів про шахрая в казначействі;

г) заплатив за фальшиві гроші також фальшивими.

11. Чому Калитка хотів накласти на себе руки:

а) тому що Савка вимагав від нього десять тисяч;

б) бо Жолудь перекупив землю у Смоквинова;

в) тому що, замість грошей єврей дав Герасимові «чистісіньк бумагу»;

г) бо його залишила дружина.

12. Яке слово пропущене в останній репліці Калитки «Обікрали

... ограбили ... Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з

вірьовки? Краще ..., ніж така потеря»:

а) гроші;

б) злидні;

в) тюрма;

г) смерть.

Ключі: 1 - б; 2 - а; 3 - б; 4 - б; 5 - в; 6 - б; 7 - в; 8 – г; 9 - в; 10 - б; 11 - в; 12 - г.

2. Бесіда за питаннями.

— Які картини вам особливо сподобалися у творі «Сто тисяч»? Чому? Перекажіть їх або виразно прочитайте в особах.

— Хто з персонажів найбільше запам'ятався? Чим саме?

— Яке основне прагнення Калитки? Як він втілює в життя свої мрії, спрямовані на збагачення?

— Якими засобами Герасим домагається майна?

— Чи можна стверджувати, що жадібність — головна риса характеру Калитки? Поясніть свою думку.

— Вдумайтеся у зміст прислів'я: «Чужими руками добре жар загрібати». Який вчинок Герасима характеризує його як такого, що любить чужими руками жар загрібати?

— Як ви гадаєте, чому Калитка так любить землю? Чи можна вважати цю рису вдачі взірцем для нас?

— Які риси характеру Герасима, на вашу думку, гідні наслідування?

— Як Калитка ставиться до науки, культури?

— Яким він є батьком, чоловіком? Підтвердіть свої відповіді рядками з тексту?

— Чи знаєте ви, що означає слово «бездуховний»? Чи можна Герасима назвати бездуховною людиною? Чому?

— Зіставте образи Калитки і Савки. Що спільне й що відмінне у їхніх характерах?

— Охарактеризуйте поведінку, мрії, мову Бонавентури. Яка ваша думка про нього?

— Розкажіть про Романа. Якими ви уявляєте його зовнішність і вдачу? Про що, на вашу думку, свідчать такі деталі: з вирваного волосся він робить квачі; згоден вступити в спілку з Копачем; їздив до Пузиря. Чи стане Роман таким же, як його батько? Обгрунтуйте своє твердження.

— Якими ви уявляєте Параску й Мотрю? Позитивні вони персонажі чи негативні? Доведіть свою думку.

3. Робота в групах. «Синтез думок».

Учні об'єднуються в групи та отримують завдання відповісти на питання: «У чому вбачають сенс життя герої п 'єси «Сто тисяч»? А в чому вбачаєте сенс людського життя ви ? (Відповідь можна на аркуші паперу написати, намалювати чи показати схематично).

За командою вчителя сусідні групи обмінюються аркушами і вже іншим чорнилом чи олівцем доповнюють відповідь попередньої групи, погоджуючись з нею чи заперечуючи її.

II. Підбиття підсумків.

III. Домашнє завдання.

Підберіть матеріали для характеристики Герасима Калитки за таким планом:

а) прагнення до збагачення — основний зміст життя Калитки;

б) ставлення до членів родини;

в) взаємини з друзями, знайомими;

г) стосунки з наймитами;

д) шахрайські махінації.

(Матеріали можна записати у вигляді цитат або стисло викласти своїми словами,- наприклад: ставлення до членів родини — «жінка з діжі рук не виймає»; синові не дає найменшого відпочинку; коней шкодує, а Параску — ні тощо.)

-конспект уроку з курсу «Українська література 8 клас» з теми «Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненнями наживи».

Тема уроку: Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненнями наживи

Мета уроку: з’ясувати, чому прагнення до наживи нівелює людські морально-етичні цінності, розвивати зосередженість, вміння робити узагальнення, вдосконалювати усне мовлення; виховувати любов до краси слова

Тип уроку: практичного застосування знань, навичок і вмінь

Обладнання: виставка літератури, згідно теми уроку, ілюстрації, відеофрагменти, дидактичний матеріал, картки із завданням.

Епіграф:

Хто чинить ганебне повинен перш за все соромитися самого себе.

Демокріт

Зміст і структура уроку

І. Організаційно-вступна частина

ІІ.Перевірка домашнього завдання; актуалізація і корекція опорних знань, умінь, навичок

Бліц-опитування ланцюжком

1.Що вам відомо про особливості розвитку театрального мистецтва у другій половині ХІХ ст.?

2.Коли створений перший театр «корифеїв» і хто до нього входив? (1882).

3.Хто такий Іван Тобілевич?

4.Як пояснити вибраний ним псевдонім?

4.У якому жанрі працював Іван Карпенко-Карий?

5.Яка творча спадщина митця?

6. Чим особлива трагікомедія «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого?

Інформативне повідомлення (випереджувальне завдання) «Розвиток театрального мистецтва на Буковині у к.ХІХ.-поч.ХХ ст..»

ІІІ.Повідомлення теми, мети уроку; мотивація навчальної діяльності

Постановка виконавських завдань

1.Дослідити проблематику п’єси.

2.З’ясувати, чому прагнення до наживи нівелює людські морально-етичні цінності.

3.Прокоментувати доречність підібраного епіграфа.

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.Вступне слово вчителя.

2.Робота над змістом твору.

Запитальник Блума. Робота в групах

І група. Буквальні запитання.

1. Що є об’єктом змалювання у п’єсі «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого?

2. Хто головний герой твору?

3. Які особливості вдачі Герасима Калитки?

4. Яка атмосфера панує у сім’ї Герасима Калитки?

5.Кому довірив свої найсокровенніші таємниці Калитка і чому?

ІІ група. Запитання на переформування.

1.Чи вважаєте ви, що думки і висловлювання оточення Калитки впливають на формування особистості героя?

2. За яких обставин Герасима Калитку не обманули б?

3.Як, на вашу думку, чи може бажання все більше і більше збагатитися призвести до негативних наслідків?

4.Чи може людина, черства душею, розбагатівши, стати еталоном людяності і душевної краси?

ІІІ група. Запитання на витлумачення.

1. Чи відбулася еволюція світогляду головного героя протягом описаних у творі подій?

2. Як ви ставитеся до мрії Герасима Калитки скупити всі землі в окрузі?

3. Як би ви прокоментували слова кума Савки: «Страшно тілько без грошей, а з грішми, сказано ж, і чорт не брат»?

4.Чи треба звинувачувати Герасима Калитку у тому, що з ним трапилося?

ІV група. Запитання до героя твору.

1. Чи вдало підібрано прізвище головного героя? Про що це свідчить?

2.Чи змінюється герой протягом твору і чому?

3.Кому зі свого оточення протиставляється Герасим Калитка?

4. Як ви гадаєте, що змінилося б у його житті головного героя, якби він жив по-чесному і задовольнявся тим, що йому Бог послав?

5. Чого треба навчитися нам у Герасима Калитки?

3. Читання в ролях Х та ХІ яви.

Коментар після прочитання.

4.Перегляд фрагментів з фільму за п’єсою «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого.

VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Літературний (цитатний) диктант

Кому належать слова?

1.«Іди ж до роботи, бо там роти пороззявляють та й стоятимуть. Нехай коней розпряжуть, а збрую зараз однеси в комору, щоб якої реміняки не вирізали на батоги».

2. «Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомились і як? От що цікаво!»

3. «Ох, земелько, свято земелько – Божа ти дочечко!»

4. «Якби я спав у неділю, то й не снідав би, а то з цієї пори до обіду на ногах не ївши охлянеш».

5. «Тілько договір краще грошей… Від кожної тисячі, що купите, мені сто карбованців».

6. «Сором людям в очі дивиться! Та ми ж пішки поспіємо на шапковбрання».

7. «А Пузир одказує: голяк масті, чирва світить! Нехай… йде у застольну, там і пообідає, у мене гості не такі, щоб рядом його посадить».

8. «Ой Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас, Калитку розірве грошвою».

9. «... у всякого своя комерція. У нас фабрика на весь світ, другой такой нема; ми продайом тисячу за п’ятдесят рублей».

10. «Давайте моє мені… З мене печінка мало не витрусилась, поки це діло скінчилось, та щоб я не мав у руках свого заробітку..?»

11. «Та й перелякав же ти мене, Никодимович, мало не вмер від страху…»

12. «Краще смерть, ніж така потеря».

Відповіді. 1.Герасиму Калитці. 2. Савці. 3. Герасиму Калитці. 4.Климу. 5. Савці. 6 Парасці. 7.Роману. 8. Герасиму Калитці. 9. Невідомому. 10. Савці. 11. Копачу. 12. Герасиму Калитці.

Метод «Моя позиція». Робота в парах.

Теза: Прагнення до наживи Герасима Калитки – шлях духовної деградації особистості.

Методика проведення. Одним реченням висловити власну позицію. Переконати учня, з яким об’єднався у пару, що власна теза найважливіша. А потім одна пара переконує іншу у важливості висловленого. Кількість тематично схожих висновків визначатимуть колекливну думку обговорюваного.

Коментар епіграфа уроку.

Узагальнювальне слово учителя (оцінка діяльності на уроці, обгрунтування виставлених балів, педагогічні рекомендації щодо вдосконалення навчальної роботи, оголошення домашнього завдання).

Домашнє завдання:

1.Опрацювати матеріал підручника.

2. Підготувати інсценізацію уривка п’єси (робота в групах).

3.Характеристика героїв трагікомедії.

4.. Усний твір «Літературний герой, який вартий уваги».

Використана література.

Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Харків: Вид. група «Основа», 2009. – 88 с.

Слоньовська О.В. Українська література: підручн. для 8 кл. загальноосвітн. навч. закл./ О.В. Слоньовська. – К.: Освіта, 2008.

Цимбалюк В. Українська література: Проб. підручн. для 8 кл. загальноосв. шкіл, гімназій, ліцеїв та коледжів. – К.: Освіта, 2001.