Урок № 30

НЕОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ

мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про неозначено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати, трансформувати й конструювати неозначено-особові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу поглибити світогляд восьмикласників щодо національної культури українців.

тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів

 Прочитати виразно текст. Визначити його тему й основну думку.

Указати на стильову належність висловлювання.

Комплімент уживають здебільшого при зустрічі замість традиційного вітання, наприклад: «Які Ви чудові сьогодні!», «Ви чарівні сьогодні, як завжди!» однак компліменти можуть звучати і після слів вітань або під час розмови. Існують своєрідні правила вживання компліментів. Їх дотримуються з метою уникнення можливих непорозумінь. По-перше, не кажіть людині того, що їй не приємне або зовсім не властиве. По-друге, комплімент неповинен бути багатозначним. По-третє, уникайте незрозумілих слів, якщо вам заздалегідь не відомо, знає їх ваш співрозмовник чи ні. І насамкінець, комплімент повинен бути щирим.

Будьте винахідливими і вмійте виявити власну думку, позицію, оцінку, кажучи комплімент. Удалим компліментом завжди спонукають до зворотної люб’язності (С. Богдан).

 Знайти односкладні речення. Виписати їх. Дослідити способи морфологічного вираження в них головного члена.

 Назвати односкладні речення, у яких головний член виражений дієсловом у формі ІІІ особи множини.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Колективне опрацювання опорної схеми

Дослідження-характеристика

 Скориставшись схемою, указати на спосіб морфологічного вираження головного члена в неозначено-особових реченнях.

1. Автором мініатюр з Пересопницького Євангелія вважають переписувача книги Михайла (О. Харченко). 2. Здавна розповідають про загадкові підземні ходи Ужгородського замку (В. Зубач). 3. У ХІІІ столітті княгиню Ольгу оголосили святою (М. Надточій). 4. По-різному оповідають про місце народження та походження княгині Ольги (М. Надточій). 5. Хіба що серцем тільки пізнаватимуть бездонну глибоку печаль і коломийкове грайливе роздолля Черемошу (І. Пільгук). 6. Спершу згадували про місяць, про зорі, про сонце (С. Васильченко). 7. Поговорили й про те, й про інше, і про голод, і про війну (М. Красуцький). 8. Мало хіба кого б’ють на земній кулі?! (П. Федченко). 9. Нас запримітили! (П. Федченко).

 Визначити вид восьмого речення за метою висловлювання й емоційним забарвленням.

V. Виконання системи пізнавальних завдань творчого характеру

Дослідження-зіставлення

 Прочитати речення. Визначити, у яких із них виділені слова виступають у ролі присудка двоскладного речення, а в яких — у ролі головного члена односкладного неозначено-особового речення.

1. Зворушливо закликали до себе розчинені змереженими завісами віконечка будиночку (Н. Романович-Ткаченко). 2. Під вогнище ми видовбали в піску яму (О. Васильківський). 3. На вогонь дивилися нескінченно й щоразу бачили в ньому щось нове (О. Васильківський).

4. Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною (Д. Гуменна). 5. Важкі краплі роси падали зрідка й тихо в траву (Ю. Смолич). 6. На весілля випікали коровай і благословляли ним подружжя (Р. Мовчан). 7. Сукупність норм і правил, покликаних регулювати зовнішні форми поведінки людини, називають етикетом (А. Коваль).

Дубль-диктант

 Прочитати визначення відомих вам лінгвістичних понять. Пояснити вживання в них тире.

1. Логічний наголос — це виділення найважливішого слова (словосполучення) в повідомленні. 2. Окличне речення — розповідне, питальне, спонукальне речення, вимовлене з підсиленою, напруженою інтонацією. 3. Абзац — відступ у початковому рядку тексту; відносно закінчена і пов’язана єдністю змісту частина тексту від одного відступу до іншого. 4. Текст — об’єднаний за змістом і граматично писемний чи усний зв’язний і цілісний мовленнєвий відрізок. 5. Словосполучення — поєднання двох і більше повнозначних слів, пов’язаних за змістом або за змістом і граматично.

 По пам’яті дати визначення понять у формі односкладних неозначено-особових речень. З’ясувати, чи можна вважати трансформовані речення граматичними синонімами.

Дослідження-трансформація

 Утворити односкладні неозначено-особові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного члена.

Зразок. До хліба українці віддавна ставилися з особливим пошанівком (П. Мовчан). — До хліба в Україні віддавна ставилися з особливим пошанівком.

1. Упродовж віків несторів літопис був прикладом єднання, патріотизму й поваги до інших народів (Д. Степовик). 2. Розвиток ракетної галузі та космічної техніки й початок космічної ери в історії людства світ пов’язує насамперед з ім’ям академіка Сергія Корольова (В. Горбунов). 3. До етикету належать поведінка, форми звертання й привітання, манери й одяг (А. Коваль).

 Визначити, яку синтаксичну функцію виконують виділені слова

у трансформованих реченнях.

Вибіркова робота

 Прочитати заголовки до висловлювань. Дослідити їх синтаксичну організацію. Записати їх до відповідних колонок таблиці. Свій вибір обґрунтувати.

Означено-особові

речення

неозначено-особові

речення

Двоскладні

речення

1. Як одягалися в давнину. 2. На чиїх раменах стоїмо? 3. Вона підкорила Європу. 4. За що цінують дуб. 5. Про що розповідають кольори? 6. Бережімо багатства природи. 7. Чого не знайдеш в Україні? 8. Падають зірки. 9. Як виникають озера. 10. Коли копають картоплі. 11. В Україні досліджують атом. 12. Топчу, топчу ряст.

 Визначити спосіб морфологічного вираження головних членів односкладних і двоскладних речень.

лінгвостилістичний аналіз висловлювання

 Прочитати мовчки текст. Визначити його тему й основну думку. Дібрати заголовок. З’ясувати стильову належність висловлювання. Дослідити його синтаксичну організацію.

Художнє оздоблення полотна — давня традиція українського народу. Вишивання набуло особливого поширення серед простого люду.

У середньовіччі майже в кожній родині захоплювалися мистецтвом вишивки. Нею обрамлювали практично всі господарсько-побутові вироби: сорочки, скатертини, рушники тощо.

Довголітній досвід наших пращурів одпрактикував значну кількість рецептів отримання найтонших нюансів кольорових відтінків. Традиційно виготовляли барвники з багатьох компонентів живої природи: кори дерев, листя, коріння, плодів та квітів. Для кожного окремого

випадку були свої строки збирання й заготівлі сировини, суворий режим дозування, чітка технологія заварювання тощо.

Практично з кожної бадилинки можна було отримати барвник. З дикої груші, наприклад, виготовляли кілька фарб: з кори — коричневу, з листя — жовту, з кисличок рецептували жовтавий. Для темно-синіх барвників використовували цвіт сону, а для зеленої — чорної ружі та рясту. Цими настоями фарбували нитки й тонку тканину

(За В. Скуратівським).

 Зробити висновок, яку стилістичну функцію виконують одно-

складні неозначено-особові речення в мовленні.

Методичний коментар. Неозначено-особові речення стилістично виразні. Ними користуються в усіх стилях мовлення — розмовному, художньому, науковому, публіцистичному, офіційно-діловому. Виразність конструкцій досягається тим, що в них наголошується дія. Використовуються вони в такій ситуації мовлення, коли в центрі уваги потрібно поставити дію, процес її виконання, а не виконавців. Вони мисляться неозначено, чітко не визначаються. Множинна дієслівна форма головного члена (ІІІ особа множини теперішнього, майбутнього чи минулого часу) вказує, що дія стосується багатьох осіб.Стилістична роль неозначено-особових речень виразно простежується в контексті, де вони можуть виступати як самостійні прості речення і як складові частини складного.